Пісочний чоловік (2022)

xD 14 серпня 2022, 14:51

Не знаю чим так сподобався цей серіал.
Спецефекти хороші, актори норм, а на сюжет не вистачило.
Дуже нудно, я навіть не зрозумів хто ж лиходій.
Побалакали, пафосно покривили морди на зеленому фоні та й по всьому.
Купа зальотних персонажів, зайшли в серію і вийшли. Для чого - не зрозуміло.

Ні про що.

zhtk 12 серпня 2022, 5:57

Прекрасний представник нової епохи серіалів. В ньому присутньо все для сучасного телеглядача: приємна картинка, хороша музика, симпатичні актори (гомофоби вийшли з чату), цікавий сюжет, з яким не бояться експериментувати + приправлений Ґейманівщиною.

Серіал не хочеться навіть сварити, так є прохідні серії, які все одно цікаві, але є і ті, як от п'ята, якою захоплюєшся, у ній на повну розкривається акторська майстерність Девіда Тьюліса, для мене це один з найкращих серіальних епізодів останніх років. З акторів ще дуже сподобавсь Бойд Голбрук, виглядав стильово та харизматично, надіюсь повернеться до своєї ролі у наступному сезоні.

Якщо ви полюбляєте стиль Ґеймана — однозначно до перегляду, всім іншим рекомендую більше дізнатися про проєкт, щоб не було претензій, типу чому деяким персонажам змінили стать чи колір шкіри, а потім за це ставити одиниці.

Lex 10 серпня 2022, 16:32

Британський письменник Ніл Гейман вже встиг зайняти свою нішу у кіноіндустрії. Спочатку вийшли екранізації його романів "Добрі передвісники" та "Американські Боги", а тепер черга дійшла й до втілення на екрані серії коміксів "Пісочний чоловік". І це втілення є... прийнятним.

У першому сезоні серіалу викладена не вся оповідь про пригоди короля снів Морфея з роду Безмежних, але присутні ключові сюжетні лінії та арки, які дадуть змогу глядачеві зрозуміти, чи подобається йому ця історія, чи варто дивитись далі, або навіть ознайомитись з оригінальними коміксами.

Морфей тисячоліттями правив королівством Снів, та одного разу звичайна людина, підстаркуватий чаклун, прикликав його та захопив у полон, відібравши цінні речі - власність короля снів. Після свого звільнення Морфею необхідно повернути ці речі. Для цього йому потрібно добряче поклопотатись, поспілкуватись з відьмами і психопатами та навіть спуститись у похмуре пекло...
...
Походеньки Морфея загорнуті у пристойний відеоряд (особливо вдалим вийшло відобразити королівство Снів) і приправлені суцвіттям гарних акторів (виокремлю Чарльза Денса, Девіда Тьюліса та Бойда Голбрука, які чудово впоралися зі своїми ролями) разом непоганою головною музичною темою, що може запам'ятатися.
До того ж сюжет серіалу близький до сюжету коміксів. Змінено деякі деталі, щось вийшло вдалим, інші зміни можуть не сподобатись глядачам знайомим з оригіналом.

Тож перейдемо до "ложки оцту".
По-перше, виконавець головної ролі Том Старрідж, на мій погляд, переконливо зіграв капризне готичне поліно. Так, Морфей у коміксах був мовчазним, беземоційним персонажем, але він не був пафосним. Старрідж, у свою чергу, іноді робить губи "качечкою", невдоволено блищить очима і взагалі в деяких сценах схожий не на короля снів, створіння з іншого світу, а на невдоволену дитину. В його захист можна сказати, що Морфея було б дуже важко зіграти ідеально.
По-друге, Netflix не був би Netflix`ом, якби не "перефарбував" деяких персонажів у інший колір шкіри. Десь це вийшло вдало (як у випадку зі Смертю), а десь - ні (так, Роуз, це я про тебе).
Є багато талановитих чорношкірих акторів, навіщо набирати аматорів?
А ще якась чортівня коїться з правами на персонажів. Взагалі "Пісочна людина" є частиною всесвіту коміксів DC, тож на своєму шляху оригінальний Морфей міг зустріти декого з супергероїв Ліги Справедливості, та навіть відомого чаклуна-циніка Джона Костянтина. Я розумію, чому у серіалі відмовились від зв'язків з Лігою (все ж таки у нас тут похмуре фентезі), але від присутності Джона Костянтина серіал тільки виграв би, а якщо б його ще зіграв Кіану Рівз... Та керівництво Warner Brothers вирішило запхнути Костянтина у шафу, а на його місце поставити далеку родичку Джоану Костянтин, яка теж була у коміксах про "Пісочну людину", але за харизмою ніяк не дістане до Джона.

Підсумовуючи: незважаючи на певний набір недоліків, серіал цілком здатен розважити глядача-новачка, переповісти йому декілька гарних історій талановитого Ніла Геймана та заохотити на прочитання коміксу. Глядачу, знайомому з оригіналом, теж буде цікаво побачити, як була перенесена у формат серіалу надзвичайна графічна новела "Пісочний чоловік", хоча певні зміни у персонажах можуть викликати роздратування. Читати далі