+ Якісний серіал про ціну бездоганності, довго підтривувати ідеальність (височезні стандарти) неможливо
+ s2e6 Сімейство Берзатто - Найкраща серія за всі 3 сезони
+ Якісний підбір Акторів та цікаві Персонажі (крім Сідні - Айо Едебірі - Блат по Квоті)
+ Дуже відмінні діалоги, особливо лайка, швидкі затяжні спори фантастика
+ Сімейство Факів і що зробила Сьюзі Фак
+ Хай б'ється
+ Кожна секунда прорахована
+ Клеруня ідеальна ведмедиха
+ Страхи з'їдають
+ Дуже Якісно прописані другорядні Персонажі і Запрошені досвідчені гуру Актори
+ Ліс каміння у Японії

- Персонаж Сідні та Актриса (без харизми на фоні всіх), яка не тягне слабо прописаний Персонаж, який випадає з сімейства Берзатто - зовсім не той Вайб
- Надмірна інколи невиправдана драма якої більше ніж Кулінарної тематики
- Недостатньо божевільних моментів, як у сімействі Галлагерів
- Забагато зайвих невиправданих кадрів без думки (заяжне слайдшоу не оцінив) тому і різний розмір серій 50-30 хв.

Коментувати

Серіал про політично-економічний конфлікт між урядом Данії та самоврядуванням Ґренландії, яке намагається розширити свої повноваження. В Ґренландії відкривають родовища нафти, канадійська акціонерна компанія починає буріння свердловин, але виявляється, що компанія вже не до кінця канадійська. І тут зʼявляються росіяни, а потім і китайці...

Серіал знятий якісно і професійно, відчувається цей особливий нордичний різновид серіалів, коли глобальний розмах перетинається із домашнім затишком. Серіал на силу намагається показати сильних жінок у політиці та журналістиці і це трохи втомлює.

В серіалі є одна згадка про російську агресію в Україні і про анексію Криму. Загальна тема обертається навколо кліматичних змін, нафти в Ґренландії, культурних особливостей Ґренландії, яких не розуміють урядовці Копенгагена і власне питання незалежости Ґренландії.

Але незрозуміло, хто в серіалі є поганим, а хто добрим, інколи складається враження, що всі є добрими, що всі складають єдину картину, к ... отра веде до загального блага, але це лише данський погляд на світ...

Коментувати

Могло бути й краще, але... Могли ще більше зіпсувати.

Початок аніме дає нам невелику надію на ісекай з ГГ не імбою, взагалі другорядним персонажем - хоча уже тоді нам показують що поняття "герой" дуже розмите для цього світу.

Трохи далі, наш ГГ качається (майже в прямому для "нашого світу" сенсі), використовуючи свою магію, ну звісно під керівництвом "травмованого офіцера". Попутні історії лаштують якийсь недогарем без романтики, але на те особливо не звертаєш уваги. Єдине що, "героїня" - показана на стільки "дитиною", що просто...
Ну ок, тренування ГГ та вцілому "розвиток" непогані, трохи ми і пізнаємо про світ - що дає від мене, відносно, тверді 7/10 (хоча тут явно можна занизити за майже нульове розкриття персонажів, але ти ще чогось очікуєш).

Але потім починається "друга частина" аніме, де ти просто ловиш якийсь крінж. Логіка у персонажів зникає (при чому абсолютно у всіх, другорядних теж), "кульм ... інація" (яку нам уже спойлерили) робиться просто для того щоб зробити ГГ все ж героєм, це все вплітається в на стільки шаблонні історії, які не намагаються навіть розкрити. Навіть в самій "кульмінації" деталей немає, просто "фон" (я б навіть сказав що всі різко стали мобами, в найгіршому сенсі цього слова) і ГГ вирішує все сам. Більше того, все зводиться майже до так званої Наруто-терапії, звісно в її поганому "значенні". Ну добре, ми якось проходимо цей момент, що бачимо далі? Хвороба прогресує, поняття логіки зруйновано абсолютно, нам просто кажуть "це початок нової пригоди". Серії просто хочеться дивитися на скіпі, тільки певні "відсилки" в фіналі на початок не руйнують абсолютно це аніме.
Тому, на жаль, загальна оцінка аніме падає до 5,15/10

P.S: окремо про озвучку, ту що бачив - просто "для відсилок", вона не для того щоб щось розуміти в аніме (хоча може треба було пересилити себе та дивитися саме з нею, а не сабами).

Коментувати

"Аколіт", мабуть, не настільки поганий, як спецвипуск "Зоряних війн" 1978-го. Можна було б сказати "хай буде якийсь фанфік", якби не 180 млн доларів, витрачених на мізерні 8 епізодів. Куди їх витрачено? Історія близнючок Оші та Маї, які опинилися в протиборчих таборах, відбувається задовго до народження Люка Скайвокера. Здавалося б, тут можна показати розквіт Галактичної Республіки, вершини її технологій та культури. Але цього нема. Є приземлені, дуже камерні ситуації та персонажі, кожного з яких можна описати одним реченням.

Серіал всіляко намагається запевнити, що каже якесь нове слово у франшизі. Та він зшитий зі шматків інших фільмів і серіал за "Зоряними війнами". Придивіться до декорацій і костюмів, все це вже було. І джунглева планета, і кантина, і молодий самовчений ситх-бунтар... А найгірше, що картинка не містить ніякого підтексту. В хорошому фільмі ви дивитеся на одяг і вже можете сказати, які риси характеру в персонажа. Ви проводит ... е погляд по ландшафту і зчитуєте передісторію цього місця. В "Аколіті" ж картинка це просто фон, на якому бігають (іноді ходять і сидять) персонажі. Не ліси, скелі та будівлі, а фальшивка, яку можна замінити на будь-що інше і нічого не зміниться. Дроїд Оші або людина-видра відіграють роль тих самих бездушних декорацій.

Сюжет максимально розбавлений безцільними ходіннями між стінами та деревами. На кожен епізод припадає єдина важлива подія. А оскільки епізодів усього 8, то для скільки-небудь логічного завершення багато пояснень пропускаються. Глядачі бачать наслідки, але не бачать, що до них приводить. Ось персонаж побивався 10 років за свій страшний злочин та й випив отруту. А в чому його вина-то? Причому він був свідком "жахливого злочину" і чудово знав, що не винен. Або нам просто не показали щось важливе.

Нам намагаються довести, що джедаї не такі хороші, що вони авторитарні й упереджені, і на них лежить велика вина за смерть відьом, які просто жили собі на далекій планеті. Але відьми померли буквально від чортзна-чого, джедаї винні тільки на тій підставі, що опинилися поруч. Або є бунтар Цімір, який перетягує на себе симпатії, поки не починає виправдовуватися, що, бачте, просто хоче свободи. А що купу людей зарізав, то нічого, зате в нього торс накачаний і крутий шолом (зроблений з водопровідного шланга). Невинні - винні, а винні - невинні. І ось такі фальшиві вироки й виправдання покладаються на кожного героя чи героїню серіалу.

Сподіваюся, продовження цієї нещирої, карликової, історії ніколи не вийде.

1 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментувати

Подивіться цей твір, якщо хочете знати, яким серіалом надихались творці "Короля Талси" зі Сталонне або кацапського "Фізрука". Також цікаво буде побачити, яким був Хоумлендер, до того як став всесвітньовідомим. А ще взнаєте, яка грізна українська мафія в США))) Але найголовніше: цей серіал - покрокова інструкція того, як роботу непоганих сценаристів і талановитих акторів, яку не можна зіпсувати навіть гівняною комп'ютерною графікою та аматорським гримом, може звести нанівець один дерев'яний непереможний жіночий персонаж. Щось схоже сталося із кіновсесвітом "Зоряних воєн", але про них - іншим разом.

Коментувати
East of Sweden
East of Sweden (2018)
East of Sweden

У цьому фільмі все відбувається випадково. Аж занадто випадково. Двоє головних героїв (фін і африканець-іммігрант) опиняються в одному купе поїзда, а потім в однієї жінки з міста Оулу. Африканець боїться розповісти тій жінці про те, що відбулося в купе поїзда, а фін намагається від неї це все приховати.

Незрозуміло, чому така проблема переїхати з Фінляндії до Швеції, адже обидві країни в Шенгені. Наприкінці фільму є навіть незначна згадка про щось українське.

Задум фільму досить цікавий, інколи є моменти, які змушують хвилюватись разом з героями, але кінцівка розчарувала.

Коментувати

Це вже п'ятий фільм серії й вони тільки набирає обертів. При першому перегляді, на диво ця стрічка мене сильно не вразила, однак після перегляду я оцінив роботу куди ліпше. На мою думку, це одна з кращих частин франшизи й точно краща на момент виходу. Тепер розберу картину більш детально.

Сюжет нам розповідає історію становлення професора Ікс та Магнето, а також інших відомих і не дуже мутантів. По своїй конституції робота схожа на минулий проєкт Росомаха початок. Але, як на мене, в цьому випадку історія вийшла більш емоційною та загадковою. Ми можемо спостерігати за становленням знайомих нам героїв і це завжди заворожує. Тому стосовно опрацювання історії я залишився задоволеним.

Те що одразу хочеться похвалити це акторську гру та взаємодію Ксав'є та Магнето. Джеймс Мекевой та Майкл Фассбендер продемонстрували чудовий дует та прекрасно вписалися в роль. В перших трьох стрічках їх герої мали великий успіх та образ акторів запам'ятався в уяві. Проте це не завадило ... новим обличчям завоювати нашу прихильність. Їм вдалося передати доволі не прості характери персонажів. Крім того, протягом стрічки ми разом з ними переживаємо різні етапи від знайомства до початку суперечок. Пройшовши через драматичні моменти та проживши переломні аспекти, на виході ми отримаємо глибокі образи. Але події зачіпають не лише їх тандем, а також і молодших мутантів. Особливо цікавою серед них є героїня Містик. Про неї мало, що відомо з перших частин франшизи, тому в цьому фільмі вони по-справжньому привернули до себе увагу.

І в доповнення до гарної історії та глибоких головних облич ми маємо цікавий екшен. Цього разу в мене вже не має питань до візуала. Як і візуалізація різних героїв, так і самі бойові дії залишають лише позитивні емоції. Не сказати, що це кіно саме про битви та видовище, але всі сцени зроблені якісно. Особливо мені сподобалась фінальна битва та проявлення здібностей людей Х. Присутнє велике різноманіття і чудові масові сцени протистоянь сторін між собою.

Вердикт. Це приклад дуже якісного приквелу, що доповнює образи вже колоритних героїв. Крім того, фільм досить самостійний і підходить для перегляду навіть не знайомим з франшизою людям. Саме такими я бачу фантастичні картини про надістот. Тому я спокійно можу рекомендувати стрічку до перегляду. 9/10

Коментувати

Чи то проблеми з перекладом, чи "змінена" задумка аніме, порівняно з першоджерелом - але тут навіть з описом уже певна розбіжність.

Якщо ж пропустити цей момент - маємо ісекай про імбу, яка нею "не є" бо тут про фермерство. Спершу то дійсно цікаво спостерігати - і є певний зв'язок з "природою", але потім то зводиться до нагромадження персонажів без їх явної "потреби". Справедливості ради, нам це одразу спойлерять у 1 серії. Розкриття, грубо кажучи, буде тільки "основних" і то в двух реченнях. Ну окрім одного моменту з "першим супутником" (хоча, суб'єктивно, краще б згадали 2 волохатого - бо все ж є питання до "мотивів").
Про світ ми не дізнаємось майже нічого, не зважаючи на передумови "поганого для ГГ" - це просто повсякденність, де нічого іншого не треба очікувати. Весь подальший час аніме концентрація на праці та приготуванні їжі, з якимись "першими кроками" другорядних персонажів ... , для "дипломатії з ГГ". При цьому гарем тут чисто номінальний, більше того фінал... спойлери
Але, не зважаючи на такі "прапори" - дивитися легко, певний "розвиток" все одно наявний, це не про тупцювання на одному місці як в KonoSuba. Тому, якщо не очікуєте багато, є потреба просто розслабитись - вибір вцілому нормальний. 6,55/10

Коментувати

Дуже тяжко та майже нестерпно дивитись абсолютно філерні та нецікаві моменти про 'душевні переживання' та 'сімейні стосунки'. Здається, що і самим авторам було нецікаво їх знімати або ж вони просто не розуміють, як цікаво показати взаємодію людей без суперздібностей. Але ключові сюжетні моменти можливо навіть і варті того, щоб заради них терпіти духоту, котра займає близько 80% хронометражу.

Коментувати

Серіал має 2 сезони. Зняті талановитим Раяном Мерфі з великою любов'ю до минулого, до зірок богеми Америки. З величезною увагою до деталей: реставровано кадри кіно, предмети, зачіски, одяг, інтер'єри. Щоб відтворити все так, як було насправді.
Перший сезон розповідає про двох знаменитих актрис, які знімалися в Голівуді у 30-50 роки 20-го ст., і суперництво яких під час роботи в кінострічці "Що сталося з Бебі Джейн" стало резонансним.
Історія стара як світ, плітки, обман, взаємні образи наростають як сніговий ком, і ворожнечу можна легко розпочати, але не можливо припинити.
Актриси показані, як звичайні люди, жодна не хоче війни, проте маніпуляції інших людей, яким вигідна ця ситуація, призводять до пастки неприязні, у якій вони безнадійно вгрузли.
В реальності фільм "Що сталося з Бебі Джейн" став класикою кінематографу, а після перегляду серіалу захотілося його подивитися.
Мерфі скурпульозно відтворює не лише обстановку, а й реальні події минулого.
... Так, Уорнер справді вигадав дивний термін "геронтологічний трилер", адже це був перший фільм, який показав, що цікавими можуть бути не тільки молоді персонажі. Зараз ми назвемо таке кіно психологічною драмою, але тоді терміну ще не було.
Актриси справді питали одна одну у пориві щирості "Як це - бути найгарнішою жінкою на світі?" Та "Як це - бути найталановитішою жінкою на світі?"
Донька Джоан Кроуфорд справді написала книгу, в якій виставила матір монстром. За книгою зняли фільм, де Джоан показали злою та жорстокою. Інші діти засудили це як пасквіль та наклеп.
Тобто, серіал серйозно ставиться до історичної основи і не зловживає надто "творчим вимислом".
Серіал розповідає цікаву драматичну і неоднозначну історію. Персонажі відчуваються, як живі, з їхнім болем, відчаєм та тріумфом.
Щодо другого сезону, то він вийшов теж цікавим.
Письменник Трумен Капоте, автор "Сніданку у Тіффані" здобув славу та доступ у вищі кола. За винятком свого таланту це звичайна слабка людина.Він занурюється у розваги, зловживає алкоголем та наркотиками.
Як письменник він мусить писати про те, що знає і бачить, тобто про своїх впливових подруг. Та зайва відвертість, легковажне ставлення до довірених йому таємниць руйнує його становище в суспільстві.
До кінця свого життя він вже не напише нічого цікавого, з'являтиметься лише на прохідних телевізійних ток-шоу.
Якогось співчуття Капоте у мене не викликав. Врешті решт, якщо людина спивається не з горя, а з жиру, то це прийняте нею хибне особисте рішення. Алкоголізація робить людину безсовісною та байдужою. Зраджувати дружбу просто огидно.
Окрім самого таланту, талановита людина у всьому іншому як і всі. Трумен був не найкращою людиною, а свій талант він зрадив так, як і лебідок, над якими потішався в глибині душі.
Другий сезон наче методика як не треба вчиняти.

Коментувати

Драма, що розповість про жінку з Південної Кореї, яка випадково потрапила до Північної Кореї. Як на мене, до волі не стандартна екранізація, принаймні я не знаю інших драм, де б зображали побут жителів півночі. Було цікаво побачити те, що було в Україні у радянські часи: обшуки будинків на наявність нелегальних речей з "ворожих країн", контрабанда на ринках, прірва між селом та столицею, зловживання посадами я сюди відносити не буду, бо воно є всюди й капіталістичні країни не є виключенням.

На початку історії нас знайомлять з головною героїнею, на ім'я Юн Се Рі, дочкою заможного конгломерату. Можливо вона й звикла до хорошого життя, але забезпечила вона його собі сама. Юн Се Рі не з тих, кому все давалось просто. Дівчина принципово ніколи не зловживала статусом своїх батьків, ба більше вона відмовилась від сім'ї, жила окремо й здобувала освіту сама, а надалі заснувала свою компанію і стала обличчям свого ж модного дому, що спеціалізується на створенні косметики, ... парфум та одягу.
Одного дня її батько запрошує усіх членів родини на вечерю й оголошує Юн Се Рі спадкоємицею своєї компанії, що дуже не сподобалось її братам з їхніми дружинами, які тільки й те робили, що змагалися між собою за це право. Він обґрунтував свій вибір тим, що донька успішно керує власно створеною компанією.

На наступний день після рішення батька, Юн Се Рі зібралась тестувати новий костюм для польотів на параплані. Погода різко погіршилась, здійнялась буря, яка занесла її до тієї частини демілітаризованої зони, яка належить Північній Кореї.

Північнокорейський прикордонний патруль на чолі з Рі Чжон Хьоком вирішують сховати норовливу генеральну директору модного дому, доки не зможуть безпечно повернути її через кордон.

Попри те, що це романтика, сюжет не обертається лиш навколо стосунків головних героїв. У кожного з них своя історія та вороги, які після їхньої зустрічі об'єднують сили, щоб позбутись їх обох одночасно.

Окрім головної пари є ще одна. Я помітив, що в деяких романтичних корейських драмах в сюжет додають ще одну пару, учасники якої пов'язані з головною і займають друге місце в розповіді, але не менш цікаві. Також сюжет насичений другорядними персонажами, які роблять всю картину більш доповненою та цілісною.

Можна подумати, що південнокорейська драма зазнала критики від сусіда через особливість сюжету, де на одному екрані одночасно зображають південнокорейців та північнокорейців. Але творці все добре обіграли вказавши на мінуси обох сторін через конкретних персонажів без зневаги чи ворожості до країни, а в побуті зобразили світогляд, менталітет людей таким яким він є, відповідно до їхнього місця проживання та політичного устрою, додавши комедії. Комедійність персонажів північан зумовлена відсутністю більшості благ цивілізації, але їх не зображають поганцями.

Ми бачимо простих людей, які люблять свою родину та країну, діють, так само як будь-хто в подібних ситуаціях. Велику допомогу в створенні серіалу надали консультанти з Півночі, які, на думку більшості експертів, надали проєкту велику автентичність.

Найсмішніший момент для мене був, коли Юн Се Рі організувала для свого друга з півночі зустріч з його улюбленою актрисою південнокорейських драм, які він дивився нелегально під час служби на кордоні.

Шкода персонажа Со Дан, двічі її кинуло життя. Син Джун переосмислив погляди та свої цілі після зустрічі з Со Дан і виявився нормальним хлопчиною.
Юн Се Рі після таких пригод змінилась і почала добріше та з повагою відноситись до своїх підлеглих. Рі Чжон Хьок розібрався зі справою смерті свого брата, перестав винити себе, а на додачу йому в буквальному сенсі впало щастя з неба.

Рекомендую для любителів романтично комедійних драм.

Коментувати

Розумію, що ви можете бути спантеличені назвою, власне, як і я, але не поспішайте робити висновків. (Мова про локалізовану назву на сайті Bambooua "Що приховує твоя дупця?😁).

Я взагалі не планував дивитись цю драму. Під час її виходу мені в стрічку попалось відео зі сторінки JTBC, але навіть не пам'ятаю чи зберіг я його чи ні.

Після перегляду фільму "Міс Пек", зрозумів, що в моєму спику це вже третя робота актриси Хан Чжі Мін. Помітивши її вміння перевтілюватись я вирішив збільшити кількість переглянутого матеріалу з її участю.

Назви "Що приховує твоя дупця?" ні в оригіналі, ні в англомовній версії як додаткової назви я не знайшов. Попитавши у деяких членів команди фансабу, на жаль не в тих, хто локалізував, дійшов висновку, що це вільна локалізація. Нічого поганого в цьому не бачу, адже англомовні варіанти теж відрізняються та й цілком підходить. Але деяких людей це відлякало, хоча й в описі сюжету це теж згадується.

Мене це навпаки змотивува ... ло подивитись, типу "Що це за двіж такий?😄" Як виявилось це доволі оригінальна штука.

Знаєте є випадки, коли очікуєш від серйозного проєкту чогось хорошого, а виходить щось незрозуміле, а тут очікуєш якоїсь крінжі, але навпаки цікаво.

Ця драма поєднує в собі діаметрально протилежні жанри. Тут вам і комедія, і надприродне, і кримінал, і детектив, і трилер. Мені сподобався цей серіал і тепер він один з моїх улюблених.

Хан Чжі Мін поповнила мій список улюблених актрис. Вона неперевершена. Я не можу з неї😄. Я не вірю, що це та сама людина, що й в фільмі "Міс Пек". Це при тому, що вона тут на 5 років старша. Я повторюватиму це знову й знову, що комедійні ролі важчі за драматичні. Те як корейським актрисам вдається в такому віці грати такі комедійні ролі, які б здавалося мали грати значно молодші актриси це щось.
До цього треба мати неабиякий хист.

Окремих референсів також заслуговує подруга головної героїні Ок Хі у виконанні Чжу Мін Кьон та її місцева так звана банда😁.

У стосунках між тіткою Пон Є Бун Чон Хьон Ок та начальником відділу поліції Вон Чон Муком є відсилки на "Двадцять п'ять, Двадцять один" (2022). Для мене це був сміх крізь сльози, адже я дивився цю дораму. Пересічному глядачу ті сцени будуть смішними, але для мене вони були вдвічі смішнішими.

З українськими субтитрами можна подивитись в перекладі від на сайті Bambooua або на Netflix. Такі проєкти дивитись в озвученні злочин, тому що комедія це не тільки сцени, а й реакції, вимова персонажів.

Коментувати

Дуже суперечливе поєднання відбитого драйву та Банальної Шаблонної Пропаганди

+ Є відбитий драйв не наглухо як у Хлопаків але є ця фішка даного Всесвіту
+ Університет як місце, де не студенти навчаються, а насправді студентів вивчають, експериментують з молодими головами, підготовка під себе рабів, щоб більше контролю мати
+ Смерть без Інтернету про яку ніхто не дізнається

- Квоти (Звична Шаблонна Пропаганда) надмірно часто крадуть час серіалу бо треба здати сезон з 8 серій, а ідей та сюжету лише на 3-4 серії
- Сценаристи вичерпались навіть не уявляю що там на 2 сезон з Кліше на Кліше і зверху Шаблонними стереотипами загортатимуть
- Пропаганда стадного виправдання робити все що треба, накажуть, щоб годувати сім'ю та що захисистити рідних та близьких

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментувати
Люди-Х: Росомаха
Люди-Х: Росомаха (2009)
X-Men Origins: Wolverine

Трилогія про людей Х видалася доволі успішною. Зараз вона не настільки вражає, однак на той час це була історія, що запала багатьом до душі. Тому питання щодо розвитку франшизи не могло не підійматися. І в результаті спершу ми побачили приквел про, мабуть, головного героя серії Росомаху. До цієї роботи в мене позитивне ставлення, проте вона не без недоліків. Тому більш детально нижче.

Сюжет нам розповідає про життя Логана з самого початку. Ми можемо побачити фрагменти з дитинства, але основний час спрямований саме на його становлення. Ще в оригінальній трилогії ця тема була зачеплена, однак лише фрагментами. А в нашому випадку все встановиться зрозуміло. І, як на мене, сюжет вийшов доволі якісним. Автори впоралися з головним, а саме з розкриттям героя. Глядач після перегляду розуміє через що пройшов герой, яка в нього доля та про його зв'язок з цим всесвітом. І особисто у мене по кінці стрічки не залишилося питань.

Головним здобутком фільму є, як не дивно, сам Логан. Він д ... обре відіграє свою роль та привертає увагу глядачів. Гадаю після попередніх стрічок ні в кого не має сумнівів, що Х'ю Джекман ідеально вписується у роль та володіє сильною харизмою. Та не тільки він має зірковий час, також нам гарно демонструють персонажа Шаблезубого. Їх взаємозв'язок з головним героєм постійно притягує і вони мають гарний вигляд на екрані. Взагалі стосовно різноманіття облич, проблем в картині не має. Нам демонструють ряд нових мутантів, образи яких є доволі колоритними та запам'ятовуються. Хоча один з них був сприйнятий неоднозначно, а саме Дедпул, але, як на мене, нічого страшного немає.

Стосовно бойових дій та екшену в цілому насправді не все так добре. В мене є дві основні проблеми в цьому аспекті: перша - це не якісний монтаж, а друга - це застарілі аспекти. Чомусь в роботах тих років в бойовиках часто можна зустріти неприємний монтаж. В деяких сценах кадри змінюються занадто швидко й основні моменти не встигаєш розгледіти. Таке враження, наче приховували недоліки картинки. А стосовно другого аспекту можу сказати, що багато взаємин з минулих частин та навіть з бойовиків кінця дев'яностих, якщо не раніше. Тобто не вистачило якоїсь свіжості. Але все ж скажу, що фінальна битва вийшла цікавою та були ефектні використання кігтів від Росомахи.

Вердикт. Це видався гарний проєкт, що розкрив для нас одного з найвідоміших героїв. Якщо ви є його фанатом, то ця стрічка не залишить вас байдужим. Так в неї є технічні проблеми, проте вона здатна розважити та подарувати емоції. Тому я готовий рекомендувати її до перегляду. 7/10

Коментувати
Пила 3D
Пила 3D (2010)
Saw: The Final Chapter

Нуу... Дещо краще попередніх частин, проте далеко не рівень 1/2. "Публічна" сцена на початку, поки не зрозуміло нащо - вчергове довести безпорадність копів? Так їх і далі, як завжди в цій серії фільмів, на смітник викинуть. Згадка "оригінальної" Пили, з одного боку "приємна", з іншого - викликає багато питань. Хіба що його дійсно возвели в абсолют, що "послідовники" знають про нього все. Проте.... "Віри" в послідовників взагалі нема, відчуття що їх "містично переписали", а не про їх, як особистостей зміни. Ну хоч "головна жертва" була приємна, і квести були більше в дусі "початку" - давали реальні шанси. Ну а фінал, де зло завжи перемагає... Тут уже стандарт.

Коментувати
Нещодавно переглянуті: