5/10 Дуже нудна історія із Бетменом замість детектива

Дуже нудно. Надзвичайно нудний фільм.
Я ледве подивився половину фільму, а потім іншу. Я буквально майже заснув.
Виглядало це як проста детективна історія, але дуже нудна із Бетменом замість детектива.

0 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
7/10 Труднощі віруючих підлітків

Чарівний фільм без полунички. 1999 рік. Дівчина-католичка починає знайомитися зі своїми почуттями та тілом. Але майже всі інші вже давно все знають про задоволення і багато чого спробували, тільки щира Еліс цього не знає. Про неї розпускають плітки, її намагаються застидати та контролювати, пропонують поїхати на 4 дні у табір. Дівчина робить деякі помилки, та найголовніше те, що вона знаходить свій шлях, розуміє, що є прикриттям, кого треба шанувати чи стидатися.

Не думаю, що фільм зацікавить когось, хто не стикався з релігійним вихованням. Не слід чекати від нього чогось 16+. Якщо ж глядачу подобаються добрі підліткові картини, то це воно.

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
5/10 Класичне фентезі 90-00 рр

Фільм виглядає застарілим. Тут нема зростання та змін героїв, цікавих ліній чи жартів. Бої теж не чіпляють. Нікому не співчуваєш. Все передбачувано. Багато ляпів, наприклад, ніхто не думає над використанням крові тварин чи не дзвонить коли треба до швидкої. Я наче подивилася класичну стареньку історію про чорно-білий світ, здібності вампірів не розкриті, тупість поліцейських вражає. На Лето приємно дивитись, але цього замало.

3 з 4 користувачів вважає цю рецензію корисною
6/10 Примусово повернута до життя

Легка пригодницька романтична комедія. Сандра Буллок дещо скута, але все одно прекрасна у ролі вдови, яка пише романтично-еротичні книжки та сумує за своїм різнобарвним життям, дослідами. Татум грає гарного макоголового незграбу з добрим серцем. Бреда Пітта мало, він вийшов неперевершеним. Чудові краєвиди. Саме те, що потрібно для затишного вечора з котиками та смаколиками.

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Усе завжди і водночас
Усе завжди і водночас (2022)
Everything Everywhere All at Once
7/10 Мультивсесвіт ловив мене, та не спіймав

Я скажу вам страшне. Цей божевільний фільм... недостатньо божевільний. Він незвичайний і точно відкладеться в пам'яті. Його можна розбирати на купу посилань і видавати довгі лекції про метамодернізм у кіно. З нього можна просто пореготати. Та він не настільки винахідливий, як можна було очікувати з трейлерів.
Невдаха Евелін одного дня дізнається, що в безлічі паралельних світів її життя склалося краще. Але саме вона може зупинити велике зло, для чого повинна взяти найліпші якості в своїх двійників з інших світів. І стрибаючи з реальності до реальності вона приходить до особистої історії з простою і вічною мораллю, що найбільша суперсила - це любов до своїх близьких. Це дійсно емоційно і Евелін взагалі переконлива героїня зі знайомими всіма проблемами. Але ж ви всі чекали польоту фантазії, чи не так?
Він є, проте насправді на другому плані. Швидше його замінюють регулярні навколосексуальні жарти в несподіваних ситуаціях. Тут не буде чогось рівня "Ріка й Морті&quo ... t;. В такого сюжету просто в рази більший потенціал, яким не скористалися.

4 з 4 користувачів вважає цю рецензію корисною
2/10 Від творців...

Завжди обережно ставтеся до будь чого "від творців" і якесь відоме кіно.
Голлівуд часто критикують за те, що багатьом режисерам не дають вільно творити і ріжуть усі їх ідеї
Цей фільм наочний приклад, коли режисер, який до того наче успішно працював, раптом отримав повну творчу свободу...

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
5/10 Бед-мен

Якби "Морбіус" вийшов році так у 2004, то став би просто непоганим фільмом про "темного" супергероя. Чимось на кшталт "Тіні" 1994. Але тут 2022 і фільм буквально в усьому виглядає безнадійно застарілим. Від самої теми вампірів і до спецефектів. Виникає відчуття, що сценарій лежав десь на полиці років 20, і про нього лише зараз згадали. Подібно сталося з "Шан-Чі", але там було чим "зачепити", як-от графікою чи жартами.
Натомість "Морбіус" крім того, що банальний, не має ні виразного головного героя, ні лиходія, ні особливого візуального стилю. Ви ніколи не сплутаєте Залізну Людину чи Бетмена з кимось іще. А Морбіус - це бляклий псевдотрагічний герой, чиє обличчя підходить на постер кожної страшилки категорії "Б". Його головний конфлікт, потреба пити людську кров, щоб не втратити самоконтроль, елементарно вирішується. Морбіусе, пий кров, узяту для переливання. Ти ж можеш замовити її, пояснивши все черговим дослі ... дом!
Для багатьох фільм мабуть привабливий своєю старомодністю. Але це не робить його хорошим.

3 з 4 користувачів вважає цю рецензію корисною
7/10 Герой пізнається в битві

Мені, як людині, давно знайомій із всесвітом "Гало", серіал багато чим сподобався. Але водночас забагато є моментів, які спантеличують, про які хочеться спитати "А нащо це?" Після 1-го сезону вже можна сказати, що третина епізодів просто необов'язкові.

Цей серіал не перший у франшизі, але перший, створений для широкого загалу. Вам зовсім не обов'язково грати у відеоігри чи читати романи, щоб розуміти його. Порадувало, що сюжет мінімально відхиляється від канону. Глядачі бачать те, що було за лаштунками ігор і в принципі могло статися. Суперсолдат Джон-117 шукає порятунок від чужопланетного союзу Ковенанту, що загрожує людству. Цей конфлікт має невідомі грані, які приємно дізнатися. Та пригоди на Гало, тому самому світі-кільці, ще так і не почалися. Джон-117 тільки-но наприкінці сезону став тим самим "Майстром Чифом", непереможним бійцем, кращим із кращих.

Як на серіал, заснований на шутерах, у ньому надто мало дії. В ... она дається скупими порціями по кілька хвилин. Постановка боїв дійсно чудова, з доречними врізками від першої особи. Але між битвами персонажі забагато говорять. Є жваві, змістовні діалоги. А є нудні сидіння в невиразних приміщеннях, коли хтось балакає про свою тяжкую доленьку, а хтось нерухомо слухає. І таких сцен чимало.

Головні персонажі в основному займають своє доречне місце. За винятком кореянки Кван. У першому епізоді вона вдало контрастує з Джоном. Але потім просто перетягує сюжет на себе. Вочевидь аби прорекламувати серіал в Азії. Є персонажі неприємні, як-от зрадниця Макі чи кволий помічник ученої Кетрін Голзі. Але настільки зайвих, як Кван, на екрані не було давно.

Тут вперше показують обличчя Джона (принаймні дорослого). Можна зрозуміти, бо в іграх він завжди в шоломі, щоб гравці асоціювали себе з ним. Показати що ж під шоломом було і несподівано і водночас логічно. Бо Джон не тільки боєць. Але набираючи людяності, він повинен обирати між почуттями та обов'язком: захищати близьких чи невдячну, а той й відверто жорстоку державу?

І ось тут виринає ще серйозна проблема: вороги постають реальною загрозою людству лише в 5-му епізоді. Доти взагалі неясно що вони такого можуть. Воювати з бомжами? (Буквально, я не перебільшую, там є така сцена). Де ж той союз цивілізацій, поєднаних релігією, де кожен біологічний вид складає свою касту? Де той величезний авторитарний механізм, якому люди повинні протиставити гнучкість і винахідливість? У серіалі це ледь видно. Війна з Ковенантом якась уривчаста, дуже місцева.

З Джона-117 зробили типового "обраного". Так, "обраність" була і в іграх та книгах, але там герой був одним з багатьох, хто міг врятувати людство. Фактично він сам себе "обрав" завдяки вольовим рішенням. А тут прямим текстом кажуть "Джоне, ти всіх врятуєш", "Ти особливий". Так, за всім стоїть древня цивілізація і плани Кетрін Голзі, він дійсно всіх врятує. Та це забігання наперед, для якого поки нема підстав. Взагалі багато фактів, які розкриваються набагато пізніше по хронології "Гало", вже названі заздалегідь. Це гарні "гачки" для фанатів, однак якось надто надумано вони виглядають.

Графіка неоднорідна. Пейзажі та зорельоти цілком пристойні, але намальований автомат з першого епізоду ми вже ніколи не забудемо й не пробачимо. Всілякі інопланетяни зблизька дуже добре деталізовані, та коли вони на віддалі, видна рвана анімація з поганим монтажем. Дивлячись заставки до ігор, хочеться спитати: чому в якій-небудь Halo Wars 2009 року картинка краща, ніж у 2022?

Серіал надто довго шукає чим йому бути. В кожному епізоді є і бойовик, і детектив, і сімейна драма. Всі ці жанри ніби хочуть урвати по рівній частині сюжету, однак "Гало" - воно про героя, що надихає ціле людство своїми подвигами. А цього поки є мало. Лише останній епізод 1 сезону дає те, чого ми стільки чекали. Лишається сподіватись, що попереду ще буде рішуче "Let's Finish The Fight!"

3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Псевдодокументалка занадто "псевдо"

Не знаю, як сприймався цей фільм у 2020му році, але дивлюся зараз, коли Україна в стані війни, увесь цивілізований світ захоплюється героїзмом українського народу і блювати хочеться. Мова в фільмі йде від режисера з Канади з українським корінням, і хоч справжній режисер фільму українець, в ньому нічого українського я не побачила, бо я не розумію, як можна настільки не розуміти українську ментальність. Автор фільму показує українців якимось меншовартісними рабами, яким тільки причину дай виїхати з країни, то вони все кинуть і виїдуть. В цьому фільмі існує якась альтернативна реальність, де українців чомусь ніколи не пускали за кордон (хоча насправді ніколи нічого подібного не було, перед асоціацією з ЄС люди робили туристичні візи, і хто хотів, той виїжджав), а вони завжди дуже хотіли, і як тільки їм дозволили, то всі 40 з лишнім мільйонів виїхали, залишивши всі надбання попередніх років, великі підприємства і перспективні території, а сама Україна перетворилась у якийсь великий Чорноби ... ль, про який всі ніби знають, але їхати туди ніхто не хоче, і ті, хто там залишились, напевно якісь ненормальні відлюдьки. В фільмі дуже яскраво показана зневага до Майдану, перекручена історія війни на Донбасі 14 року, "герой" з умовного ДНРу (умовного, бо в фільмі ці псевдореспубліки не утворились, але зате весь Донбас виїхав на расєю і робить стріми на фоні кремля, ніби так і має бути) розказує, що це українці обстрілювали Донбас, весь фільм якась безмежна туга за совком, і типу люди які виїхали падлюки, бо як же ж вони могли не оцінити те, що їм залишив вєлікій і магучій совок, спочатку розвалили все за 30 років, а потім отак взяли і кинули все, всі "герої" говорять російською, окрім президента і якогось дослідника, особливо "порадувала" рускагаварящая мадель са Львова, короче кажучи один великий facepalm. Не знаю, яке у автора бачення України, але якщо таке як він показує у цьому фільмі, то це дуже небезпечно. Хоч фільм і псевдодокументальний, деякі категорії людей за кордоном можуть дуже хибно сприйняти образ України і українців, а це абсолютно не відповідає тому, як Україна постійно кров'ю виборювала своє місце у світі, особливо в такій ситуації як зараз. Тут можна сказати, типу, що автор не міг знати, що у 2022му розпочнеться повномасштабна війна, але на період, коли фільм знімався, війна на Донбасі вже була, і режисер все перекрутив і знецінив, чого я взагалі не розумію. Фільм не змогла додивитись, бо це просто повне дно.

3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
6/10 Чисто для фанатів

На відміну від серіалу 2022 року, цей - чисто для фанатів ігор Halo. Як така собі візуалізація передісторії він згодиться. Та якщо ви її ще не знаєте, то серіал здаватиметься якоюсь надуманою, затягненою, хоча й гарно намальованою байкою про суперсолдатів. Яка до того ж обривається на головному.

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
3/10 03/10

Попередження: рецензія містить спойлери

Сама слабка частина цієї серії фільмів.
Сюжет - неймовірна хрєнь 02/10. Логіка подій відсутня начисто.
Нам пропонується повірити, що в Лондоні розробляли технологію наноботів, котрі а) вічні; б) нескінченні (мабуть, розмножуються); в) вбивають по ДНК. І цю технологію можуть мало того, що вкрасти, так ще й відтворити десь в сраці світу, на закинутій радянській базі і інгредієнти будуть вирощувати російські раби на якихось плантаціях. В Голлівуді вже давно проблема з мотивацією антагоністів і Бондіана тут не виключення. А про мотивацію всіх людей, котрі працюють на головного антагоніста (і помирають за нього) я взагалі мовчу. Тут глядачеві пропонується не замислюватись.
Постановка бойових сцен 3/10. Якщо зовсім відключити мозок, то в принципі красиво. Бонд, як завжди - супермен, котрого не беруть ні кулі, ні бомби, ні удари, ні падіння з висоти. А ще, кидається в очі, що в цьому фільмі заборонили кров. Напевно, щоб задобрити рейтингову комісію. Жодне кульове поранення не кровоточить.
Костюми, музика, актори - 4/10.
+ Продактплейсмент повним ходом протягом всього фільму. Але всі фільми Бондіани такі, вже нічого дивуватись.

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
9/10 Очікування справдилися

Обожнюю цю серію ігр. Дуже сподівався, що у стрічці отримаю приблизно такі ж відчуття. Дуже був радий виходячи з кінотеатру- очікування справдилися

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Над тінями
Над тінями (2019)
Above the Shadows
Над тінями

Сценарій непоганий .Перегляд для фанатів фантастики -духи ,парадокси людського буття +

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Свобода перед лицем душі

Попередження: рецензія містить спойлери

Розбірки по слухавці вивели дзідзьо, бо мати знову розпочала його сватати, що призвело до забування вимкнення праски. На що літак до Португалії відлетів без нього. Добираючись автобусом, залізними шляхами до жовтого будинку через декілька хвилин втратив свідомість та опинився в лікарні. Швидкоплинно час пройшов, хоч лікарі, як завжди знущаються не як інші. Приїздивши на Рендж Ровері до ринку, особисте життя чомусь там і обговорюють; Але місцевий священний запросив до місцевої церкви. Дерево, убранство та гарні люди прикрашають неприкриту природу. Особисте життя володаря будинку що прийняв на проживання Дзідзьо, бурхливіше ніж на то сподівався. За вечерею про матір, про хату, про традиції, усе обговорили. На що стіл своїм багатством і відповів. Але миття шкарпеток товстуна, вивело усіх до поїздки на вечірку. Техно, коктейлі, жовто-рожеві відтінки, всіх заводило видати класні танці. Далі відпочинок у водоспаді, та перипетії заспокоїли мандрівників.

Люди що зібралися біля храму почали проходити кастинг. Знайому, чоловіка із голосом жайворонка та інших прийняли до хору. Природою дарованою, мали й змогу завести бесіду у дзвіниці; ще й за грубіянство був отримав, один із односельчан. Відточуючи голоса у церкві, практикуючи багато цікавих пісень, людей охопила чудесна атмосфера надії та любові. Дискурс про важливість транспорту чи оселі, вилився у кекси. А от герой розлютився, й самостійно почав демонструвати шоу, відпускаючи людей похилого віку, виходячи перформером, та ще і напудрив голову дівчині. Прокинувшись зав’язаним на підлозі, нахвилювавшись, знов у повернувся до хору.

Складнощі завели до суму, сцени сховались за музикою класиків. Наїджений чоловік почав дратувати жінку, але як виявилось вона вела до новини про вагітність. Ранку сонячного, велась служба що по різному сприймалась до того як хор заспівав уже урочисто. - “Чисте серце моє обіймає твоє, це любові є почуття”, пісня що пролунала розіграла міні спектакль, підняло настрій напевно більшості глядачам. В решті відпочиваючи, до пари увірвалась жінка що і була матір’ю Дзідзьо. Врешті закінчується усе весіллям серед прекрасної природи із широченними деревами.

0 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
7/10 Не банальність, а вінтаж

Фільми Ролана Еммеріха не сплутати ні з чиїми іншими. Навіть не знаючи імені режисера, можна здогадатись, що "Падіння Місяця" зняла та сама людина, що й "День Незалежності" та "2012".

"Джентльменський набір" Еммеріха - це банальна теорія змови плюс вражаючі руйнування та історія пошарпаної життям сім'ї. "Падіння Місяця" схожий на "Тихоокеанський рубіж": нелогічно, проте видовищно і трохи старомодно. А мода на фільми 90-х, схоже, повертається.

Місяць раптом починає наближатися до Землі. На все три тижні. Розгадати в чому справа та відшукати рішення треба негайно. Двох астронавтів, які колись зустріли в космосі щось таємниче, розкидало по землях безкрайньої американщини. Тим часом невдаха, прихильник теорії змови, здогадується, що всім скоро кінець, але йому ніхто не вірить. І він, звичайно ж, виявляється цілком правий. Зачин банальний. Скажу більше - трейлери переповіли майже весь сюжет. До че ... сті творців фільму, все досить динамічно і точно не нудно. Хоча перехід до катастроф з видертими в повітря будинками та цунамі надто різкий, в решті "Падіння Місяця" на диво розмірене, подаючи достатніми порціями то пояснення, то видовища, то гумор і сімейні справи.

Що Місяць - це оболонка з зорею в центрі ви й так могли побачити в рекламі. Як це обіграно, однак, цікавіша історія. Взагалі тема астроінженерії недооцінена, можливо, фантастика ще не досить доросла для неї. Не спойлерячи, підкажу, що ні, тут не буде злих інопланетян. Навпаки буде історія про дещо приторну загиблу утопію. Але утопій зараз не вистачає, навіть кількахвилинних роликів.

"Падіння Місяця" повне нелогічностей і цього не замовчати. Шатли літають з Землі на Місяць за пару хвилин, стародавня гіперцивілізація не додумується до того, що вигадали люди, позбавлення Землі атмосфери (!) минається без особливих наслідків. Героїчний командир відмовляється запустити в Місяць ракети, бо "чесне слово, сто пудів, моя дружина всіх врятує". І хепі-енд. Мабуть з пів людства загинуло, а цілі континенти будуть непридатні для життя, але це автори дбайливо обходять боком. Між іншим, у людей тепер є "зйомна квартира" на орбіті, але це теж лишилося без уваги.

І все ж я раджу подивитися "Падіння Місяця". В серії фільмів Еммеріха ця стрічка посідає гідне високе місце. Звичайно, як на фільми Еммеріха. Вона займає свою нішу і трохи осучаснює старі кліше саме так, щоб їх можна було впізнати без обурення. Ну а фінал обіцяє продовження. І порятуйте нас космічні предки, щоб воно не було, як "День Незалежності: Відродження".

3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Нещодавно переглянуті: