Enter Sandman

Lex 10 серпня 2022, 16:32

Британський письменник Ніл Гейман вже встиг зайняти свою нішу у кіноіндустрії. Спочатку вийшли екранізації його романів "Добрі передвісники" та "Американські Боги", а тепер черга дійшла й до втілення на екрані серії коміксів "Пісочний чоловік". І це втілення є... прийнятним.

У першому сезоні серіалу викладена не вся оповідь про пригоди короля снів Морфея з роду Безмежних, але присутні ключові сюжетні лінії та арки, які дадуть змогу глядачеві зрозуміти, чи подобається йому ця історія, чи варто дивитись далі, або навіть ознайомитись з оригінальними коміксами.

Морфей тисячоліттями правив королівством Снів, та одного разу звичайна людина, підстаркуватий чаклун, прикликав його та захопив у полон, відібравши цінні речі - власність короля снів. Після свого звільнення Морфею необхідно повернути ці речі. Для цього йому потрібно добряче поклопотатись, поспілкуватись з відьмами і психопатами та навіть спуститись у похмуре пекло...

Походеньки Морфея загорнуті у пристойний відеоряд (особливо вдалим вийшло відобразити королівство Снів) і приправлені суцвіттям гарних акторів (виокремлю Чарльза Денса, Девіда Тьюліса та Бойда Голбрука, які чудово впоралися зі своїми ролями) разом непоганою головною музичною темою, що може запам'ятатися.
До того ж сюжет серіалу близький до сюжету коміксів. Змінено деякі деталі, щось вийшло вдалим, інші зміни можуть не сподобатись глядачам знайомим з оригіналом.

Тож перейдемо до "ложки оцту".
По-перше, виконавець головної ролі Том Старрідж, на мій погляд, переконливо зіграв капризне готичне поліно. Так, Морфей у коміксах був мовчазним, беземоційним персонажем, але він не був пафосним. Старрідж, у свою чергу, іноді робить губи "качечкою", невдоволено блищить очима і взагалі в деяких сценах схожий не на короля снів, створіння з іншого світу, а на невдоволену дитину. В його захист можна сказати, що Морфея було б дуже важко зіграти ідеально.
По-друге, Netflix не був би Netflix`ом, якби не "перефарбував" деяких персонажів у інший колір шкіри. Десь це вийшло вдало (як у випадку зі Смертю), а десь - ні (так, Роуз, це я про тебе).
Є багато талановитих чорношкірих акторів, навіщо набирати аматорів?
А ще якась чортівня коїться з правами на персонажів. Взагалі "Пісочна людина" є частиною всесвіту коміксів DC, тож на своєму шляху оригінальний Морфей міг зустріти декого з супергероїв Ліги Справедливості, та навіть відомого чаклуна-циніка Джона Костянтина. Я розумію, чому у серіалі відмовились від зв'язків з Лігою (все ж таки у нас тут похмуре фентезі), але від присутності Джона Костянтина серіал тільки виграв би, а якщо б його ще зіграв Кіану Рівз... Та керівництво Warner Brothers вирішило запхнути Костянтина у шафу, а на його місце поставити далеку родичку Джоану Костянтин, яка теж була у коміксах про "Пісочну людину", але за харизмою ніяк не дістане до Джона.

Підсумовуючи: незважаючи на певний набір недоліків, серіал цілком здатен розважити глядача-новачка, переповісти йому декілька гарних історій талановитого Ніла Геймана та заохотити на прочитання коміксу. Глядачу, знайомому з оригіналом, теж буде цікаво побачити, як була перенесена у формат серіалу надзвичайна графічна новела "Пісочний чоловік", хоча певні зміни у персонажах можуть викликати роздратування.

5 з 5 користувачів вважає цю рецензію корисною

Коментарі:

Владислав Хоменко 11 серпня 2022, 11:14

Дуже гарно!
Продовжуйте у цьому Дусі!)

Lex 11 серпня 2022, 11:30 7/10

Дякую!

Доктор Смалець 18 серпня 2022, 21:46 8/10

А-ха-ха! <Старрідж... іноді робить губи "качечкою", невдоволено блищить очима і взагалі в деяких сценах схожий не на короля снів, створіння з іншого світу, а на невдоволену дитину> Дуже влучно! 😂

А мені цей Морфей постійно нагадував Пола Атрейдіса з останньої екранізації Дюни. Щоправда, Тімоті Шаламе так і не навчився складати губки качечкою, але в усьому іншому теж викапаний Гамлет: трагічний, худий, весь у чорному і "невдоволено блищить очима".

Lex 19 серпня 2022, 9:47 7/10

У захист Шаламе скажу, що у Дюні йому, швидше за все, поставили завдання так грати. За книгою Пол Атрейдес - розумний хлопець. А як у фільмі найпростіше передати його розум та незвичайність? Як взагалі можна, без зайвого клопоту, скидатись за розумного? Правильно, треба мовчати, невдоволено блищати очима та може ще надувати щоки та солідно качати головою. =) Тут вже питання до сценаристів, які пішли легким шляхом та не вписали у фільм сцену з книги - звану вечерю у Атрейдесів, де Пол Атрейдіс вперше розкривався як талановитий політик.

У "Французькому віснику" Шаламе вже набагато більш жвавий. Але Ви вірно помітили є в ньому дещо від Гамлета. Дивно, що ще немає чергової екранізації з Шаламе у головній ролі.

Кошеня 19 серпня 2022, 10:34 5/10

Дюна 1984 з меншим хронометражеи, мала сцену, де він розказує, що це пастка.
Причому дюна 1984 повноцінна, а не розбита на дві частини ;)

Бажано подивитись фільм 1984 року або читати книгу. Бо Вільньов замало подій показав.

Lex 19 серпня 2022, 11:32 7/10

А ще у Дюні Вільнова декорації такі собі. Яскравий приклад - палац Атрейдісів. Він порожній та у кубічному стилі. Я розумію, що в нас тут наукова фантастика, але це не значить, що потрібно пхати усюди ті куби. Можливо Вільнов бажав таким чином підкреслити аскетизм дому Атрейдісів, але ж палац раніше належав знаним гедоністам Харконненам. Там усюди повинна була бути розкіш, а не похмурі порожні зали та коридори.
Така ж претензія в мене на те, як Вільнов показав планети Г'єді Прайм та Салусу Секундус. В нього був непоганий бюджет та усі сучасні досягнення у комп'ютерній графіці, а він показав таку собі темну панораму міста у випадку Г'єді Прайм, та один-єдиний плац у випадку Салуси Секундус. Сардаукари, що, живуть на тому плацу?
Ідеальна екранізація Дюни - це щось посередині між версіями Лінча-1984, Вільнова та серіалом 2000 року.

Доктор Смалець 19 серпня 2022, 16:48 8/10

Як на мене, то версія Лінча залишається сьогодні найкращою, попри те, що початковий варіант був десь на три чверті урізаний.
Заради справедливості варто тут згадати ще й маестро Ходоровського, чиї грандіозні плани так і не були реалізовані - на жаль, бо це мало бути щось геть неймовірне, враховуючи його власне зізнання, що книгу він так і не прочитав, хе-хе... (до речі, про це є цікава документалка 2013 р. Jodorowsky's Dune).

Lex 19 серпня 2022, 17:31 7/10

Я бачив цю документалку. =) Ходоровський великий ентузіаст, та й з фантазією у нього усе добре, але якби він щось і зняв, то це було б сильно "за мотивами Дюни". Але Дім Харконеннів, як його бачив Гігер, я б хотів побачити).

xD 20 серпня 2022, 9:12 2/10

Бачу у вас тут затишна компанія зібралась xD
Коли така п'янка, опублікував свою рецензію на Дюну яку зберігав в нотатках.

Lex 20 серпня 2022, 10:22 7/10

Я одразу поставив лайк) Насправді, "Дюні" було б затишно у форматі сучасного серіалу. Але ж ні, навіщо, краще ж висмоктати з пальця серіал про Бене Гессерит. А фільми розбити на дві частини, щоб все одно не показати й половини ключових сцен. =)

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Публікації

Зе і його слуги знову хочуть знищити український дубляж

24 квітня 2024

Оскар 2024 - Переможці та номінанти

11 березня 2024

Кажете “Хіросіма” і “Мітсубісі” - кажіть “сусі”.

7 березня 2024

Касові Збори в Україні
(Квітень 18-21, 2024)

Ебіґейл

3 168 296 грн

Сьогодні в кіно