Країни: | Велика Британія США |
---|---|
Жанр: |
пригоди
комедія
сімейний
фентезі
фантастика екшн |
Бюджет: | 48 000 000 $ |
Касові збори в світі: | 20 844 907 $ |
Касові збори в США: | 20 915 465 $ |
Прем'єра в світі: | 28 травня 1993 |
Режисери: | Annabel Jankel, Роккі Мортон |
Два брата-сантехніка з Брукліна, Маріо Маріо і Луїджі Маріо, випадково виявили зовсім новий вимір. Це підземний світ, в якому править жорстокий тиран Купа, населений людьми-ящірками, прямими нащадками динозаврів. Вони жадають звільнитися з підземного полону і під проводом Купи захопити всю Землю. Ключ до перемоги зберігається в уламку кришталевого метеорита, який як дорогоцінний амулет носить на шиї прекрасна юна принцеса Дейзі. Рятуючи принцесу, брати Маріо повинні заодно врятувати і людську цивілізацію ...
Код для перегляду рейтингу кінобази
Walt Disney Pictures, Walt Disney, Hollywood Pictures, Cinergi Pictures Entertainment, Allied Filmmakers, Lightmotive, Nintendo
Режисери: Annabel Jankel, Роккі Мортон
Сценаристи: Паркер Беннетт, Террі Рунте, Ед Соломон
Композитор: Алан Сілвестрі
Оператори: Дін Семлер
«Супербрати Маріо» 1993 року фільм щонайменше дивний. Але почитавши історію його створення, не дивуєшся, що багато хто прозвали його найгіршим фільмом усіх часів. Двоє братів-водопровідників зустрічають дівчину Дейзі, яка насправді принцеса з іншого світу. Вона володіє кристалом, уламком метеорита, який шукає лиходій Купа, щоб злити свій світ з нашим. Що могло піти не так з випробуваним часом сюжетом?
Перше, що слід розуміти, – барвистий світ відеоігор про Маріо та його брата Луїджі перенесений у кіно дуже приблизно. Є спільні імена персонажів, кілька жартів на тему ігрових бонусів. Дія ж перенесена до справжнісінької антиутопії в стилі «Судді Дредда». Її похмурість і зумовила провал кіно найбільше. Ні, похмурі антиутопії в дитячих іграх не рідкість. Згадаймо доктора Роботніка, що перетворював звірят на роботів. Але «Супербрати Маріо» проходить повз дитячу авдиторію саме через безуспішні намагання в реалізм. Сценаристи, досі відомі за шоу 80-х про Макса Гедрума (зовсім недитячого пе ... рсонажа), вирішили, що знімуть фільм для дітей. І вийшла не чарівна темна казка, як у Тіма Бертона, а якась карикатура про жахи капіталізму. Глумливо, панково? Так. Але це не подається як переосмислення ігор, це кидається в глядачів як справжня історія ігрових персонажів.
Головні герої, Маріо та Луїджі, зовсім не схожі на братів, навіть зведених. Вони виглядають, як батько та син. Між ними є непогана взаємодія: досвідчений, дещо байдужий до всього Маріо та юний, непосидючий Луїджі. Вони вчаться один в одного, проте це не так радісно, коли знати, що обоє акторів на зйомках пішли в запій, а Маріо зламали палець. З фільму глядачі також дізнаються, що прізвище братів – Маріо. Тобто, є Маріо Маріо, і є Луїджі Маріо. Це, якщо що, канон.
Брати потрапляють до світу, де люди походять від динозаврів, а місцевий лиходій-узурпатор Купа карає непокірних, проводячи їм зворотну еволюцію. Цікава задумка, але справжній король чомусь перетворився в результаті на гриб. А в фіналі знову стає людиною – просто бо ось так-от.
Візитівка фільму – це тупі посіпаки лиходія, гумби. Які ж вони потворні! Гадаю, без них фільм не лишився б в історії. Їхні пики закарбуються в пам՚яті назавжди. Причому тут вони динозаври, хоча в іграх – гриби.
Також неясно як працюють подорожі між світами. Купі взагалі не треба був ніякий кристал, його посіпаки й так ходили туди-сюди. А коли він таки зливає свій світ з нашим, то це працює якось вибірково. Можна було очікувати веселого хаосу, але все вирішується на майданчику 2 на 2 метра.
Фінал, окрім вже згаданого гриба, лишає інші питання. Там на початку перетворили місцевого музиканта Тоада на гумбу. Агов! Може перетворити його назад? Він врешті непоганий хлопець. А ще там місцевого скнару перетворили на мавпу. Може він і покидьок, але я не думаю, що він заслуговує лишитися шимпанзе навічно.
Що вдалося, то це декорації, хай вони і не відповідають ігровим. Є непогана музика. Посіпаки лиходія, Іггі та Спайк, впродовж сюжету розумнішають і починають казати реально розумні речі (причому це все була імпровізація через недописаний сценарій). А ще тут є динозаври, як у "Парку юрського періоду". Добре зроблені маріонетки і навіть комп'ютерний Боузер, якість якого прямо-таки дивує. Але це окремі моменти, що не складаються до ладу.
Фільм проклав шлях іншим екранізаціям відеоігор, але вони ще 20 років лишалися маргінальними. Напевне не в останню чергу через цей фільм. Цього «Маріо» зараз можна сприймати як веселу клоунаду, що смішить своїми невдачами. Але зрештою, чи була б перша спроба інакшою?
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати