18+  •  2 год 34 хв  • 
Топ #22 фільм
Країни: США
Жанр: кримінальний драма трилер
Бюджет: 8 000 000 $
Касові збори в світі: 213 928 762 $
Касові збори в США: 107 928 762 $
Прем'єра в світі:
Прем'єра в світі (цифрова): 1 серпня 2020
Прем'єра на DVD: 31 січня 2002
Прем'єра на Blu-Ray: 11 вересня 2013
Режисер: Квентін Тарантіно
КіноБаза: 8.6 (681)  IMDb: 8.9 (2218853)
1
1
2
2
3
3
7
4
5
5
19
6
72
7
149
8
189
9
234
10
Моя оцінка:
/10
oscar golden globe
1 оскар, 1 золотий глобус детальніше
Є українське аудіо

Те, що ти персонаж, не означає, що в тебе є характер.

Сюжет:

У цій культовій кримінальній картині переплітаються долі декількох героїв: бандита, його напарника-філософа та нікому не потрібного боксера.

Доступно в netflix (укр. субтитри)

Доступно в sweet.tv (укр. аудіо)

Доступно в megogo (укр. аудіо, укр. субтитри)

Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:

Miramax Films, A Band Apart, Miramax, Jersey Films

Актори: (Всі 65)

Режисер:
Сценаристи: Квентін Тарантіно, Роджер Евері
Оператори: Анджей Секула
Відео: (Всі 3)
Pulp Fiction | Official Trailer (HD) - John Travolta, Uma Thurman, Samuel L. Jackson | MIRAMAX
Pulp Fiction Official Trailer #1 - (1994) HD
PULP FICTION OST (1994) | Various Artists
Зображення: (Всі 47)

Рецензії: (Всі 2)

Офігезне кіно, ви всі прекрасно це знаєте і без мене, молодий Кварантіно просто бімба, але Ель Джексон і особливо Траволта буквально пожирають собою кожний кадр, шкода що світ не побачив приквела, або спінофа походеньок Вінсента в Амстердамі.Еталонна комедія, на яку можна рівнятися, шкода що наразі подібне зняти неможливо, тому обов'язково перегляньте легенду, всім рекомендую.

3 з 4 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментувати

Оскар - 1995, "Найкращий фільм", номінант

Тарантіно засвітився на режисерському небосхилі у 1992 із “Скаженими псами”, але із “Кримінальним чтивом” він просто-таки увірвався в культовий кінематограф. Такий статус зобов’язує рядового глядача до пошуку глибинного сенсу у представленому кіно.

Зокрема, завдяки звичці бандита Джулса цитувати Біблію і загадковому кейсу з певними цифрами у когось одразу виникне бажання пошукати біблійний інтертекст (що, зокрема, вилилося у фанатську теорію про “душу Марселласа Уоллеса” і про вищу силу, випробування якої треба пройти (або не пройти). Де-не-де, щоправда, пишуть, що теорія отримала поштовх від Самого, який пару разів натякав на щось подібне у різних інтерв’ю, але правди ми вже не дізнаємося. Хтось інший побачить у представленому фільмі філософську притчу про вибір і його незмінні наслідки (хоч, якщо подумати, будь-який фільм про це розповідає). Хтось - численні відсилки і оммажі кінокартинам і культурним явищам минулого.

Тим ... не менш, якщо виходити із поняття про те, що є дві групи митців: одні вважають, що мистецтво має бути осмисленим і навіть соціально важливим та актуальним, інші упевнені, що мистецтво має бути “чистим” і “вільним від домішок”, то Тарантіно, схоже, варто б усе ж віднести до другої групи. Саме тому мені найдужче подобається ідея того, що перед нами набір пародій на дрібні і не дуже дрібні штампи кримінальних драм, але пародії виконані не у буфонадному ключі, а у більш тонкому і іронічному.

Картина розбита на 5 новел, представлених у нехронологічному порядку (прийом “нелінійного монтажу”, у якому Тарантіно був почасти новатором), що деякими глядачами і рецензентами сприймається як метафора на колоду карт, яку тасує невидимий деміург (Бог чи режисер) і таким чином грається їхніми долями, доводячи теорії про п’ятий вимір. Та для любителів “бритви Оккама” є набагато простіше пояснення: новели розташовані за принципом зростання емоційного напруження. Саме тому спочатку фільм неначе потроху розкручується, дає звикнути до свого темпу, стилю, лексики, то десь із середини починає відверто “смалити напалмом”, доводячи до ефектної кульмінації.

Фільм водночас і претендує на серйозність сприйняття (неначе все і правда мало б бути так), і періодично “стібеться” над своїми ж героями. І якщо частину подій фільму начебто і можна списати на втручання вищої сили, то основна їх маса відбувається через те, що герої - люди не надто розумні, не завжди здатні прогнозувати наперед наслідки своїх дій, зате готові кидатися хоч щосекунди зі зброєю на амбразуру розгрібання цих наслідків. Так, поістину, дурість - рушійна сила Всесвіту, і якщо в чомусь і шукати глибинний сенс, то точно в цьому.

Із мінусів: можна, звісно, зробити певні суб’єктивні зауваження. Але у цьому і полягає краса“чистого мистецтва” - що майже будь-яку претензію можна оспорити фразою “автор так бачить”. Тож не варто і витрачати час.

Резюмую: рекомендовано людям із іронічним складом мислення і глядачам, які здатні отримувати задоволення від “чистого мистецтва”, не намагаючись осягнути його логіку. До них, мабуть, зарахую і себе.

Цитати:

У них там всё немного не так. В смысле, у них там все точно так же, как и здесь, только немного по-другому.

Гамбургеры! Краеугольный камень здорового питания.

- Ты тоже это ненавидишь? - Ненавижу что? - Неловкое молчание.

Джимми: Нет, позволь задать тебе вопрос. Когда ты заезжал ко мне, ты видел у меня перед домом знак «Склад мёртвых ниггеров»?
Джулс: Нет. Я не видел.
Джимми: А ты знаешь, ПОЧЕМУ ты не заметил знак «Склад мёртвых ниггеров»?
Джулс: Почему?
Джимми: Да потому что его там нет! Складировать ниггеров не мое собачье дело, твою мать!

3 з 4 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментувати

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію


Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Обговорення (форум)
Нещодавно переглянуті: