Операція «Фортуна»: Мистецтво перемоги (2023)

Не знаю, хто із трьох сценаристів (Ivan Atkinson, Marn Davies чи сам Guy Ritchie) подав ідею черговий раз ввести в сюжет міфічну українську мафію, а також не знаю і не хочу знати, хто підібрав на ролі українських мафіозі огидних носатих акторів "кавказької" зовнішності з кацапськими манерами, але зате я точно знаю, що це був останній фільм Гая Річі, який я переглянув. З усією повагою і вдячністю до уряду і народів Великої Британії, які надають нам таку велику і безцінну допомогу у цій війні.

Ну хоча б хватило клепки видалити це з фільму. Через той огидний трейлер я і не пішов у кіно і правильно зробив.
Бо абстрагуючись від цього, фільм слабкий вийшов. Дуже сильно просідає після 20 хвилин стає примітивною комедією аля "загадкове вбивство 2".
У фільмі сподобалась тільки парочка Гю Грант та Джош Гартнетт (Франческо). Чимось нагадало "Нестерпна тяжкість величезного таланту".

Г'ю Грант і Франческо? Що це за дилетантський допис, Джош Гартнетт відомий актор і це неповага і якась профанація так писати. Після таких слів, весь допис втрачає свій сенс і наповнення.

Для того, щоб забити на Річі, йому навіть не варто співпрацювати з мордором. Вистачить таких прісних фільмів. Ліниво все і на кожному рівні: персонажі - картон, сюжет - постійні заплутані теревені, екшн - а його нема.

Походу успіх фільмів Гая Річі закінчився на Джентльменах

Хотіла піти на цей фільм в кіно, але не склалось. І після перегляду вдома радію, що не витратила кошти на квитки. Ще на «Гнів Людський» було помітно, що пан Річі почав здавати позиції. Але після того, як він продався оркам, карма настигла його. Фільм хаотичний, пошматований, позбавлений сенсу. Після перегляду залишився лише головний біль. Мабуть, якщо я колись надумаю передивитись його фільми, то закінчу на «Джентельменах».