Цей мультфільм є досить популярним, особливо в плані іграшок. Навіть ті, хто його не дивився, так чи інакше бачив персонажів із картини. До сьогодні, я був одним із них, але все ж таки вирішив ознайомитися зі стрічкою. Можу сказати, що це досить приємний і легкий мульт, який залишив позитивне враження.
Сюжет нам розповідає про інопланетну істоту, яка була розроблена інопланетним ученим на їхньому кораблі. Однак вони не зуміли його стримати, і він втік від них і приземлився на планеті Земля, на Гаваях. Водночас на острові проживають дві сестри, одна з яких доглядає іншу і вони не дуже ладнають одна з одною. І ось одного разу вони зустрічаються з цією інопланетною істотою, і молодша сестра робить із неї домашнього улюбленця. І плюсом до всього, на нього полюють вчений із напарником, щоб повернути прибульця додому. Зав'язка мене зацікавила, тому що у нас тут є одразу кілька гілок. З одного боку ми спостерігаємо за ставленням сестер, а також за їх взаємодію з вихованцем, якого назв ... али Стіч і на додаток за тим, як його намагаються зловити й повернути назад.
Найбільше мені імпонують образи героїв у стрічці. Ліло, вона ж молодша сестра, це чудовий приклад дитини, яка вважає, що її ніхто не може зрозуміти. Але все ж таки вона любить свою сестру. Нані, вона ж старша сестра, намагається як можна догодити Ліло та одночасно утримувати себе і її. Але на неї одночасно накладається багато турбот, з якими не так просто впорається. Ну і Стіч — це досить милий, хоч і непосидючий вихованець, який здатний завдати клопоту. Весь цей набір дозволяє глядачеві симпатизувати й з розумінням ставиться до героїв та подій у картині. Крім цього, стрічка містить як і зворушливі, так і веселі сцени. Гумор більше будується не на діалогах, а на рухах чи вчинках персонажів, але він досить якісний і якщо не розсмішить вас, то змусить точно посміхнутися.
Хочу відзначити локацію подій, що відбуваються. Основна дія відбувається на Гаваях, що додає родзинки мультфільму. Адже особливо на той час у центрі подій рідко траплялися подібні місця і це було гарною різноманітністю. Мені сподобалася літня легка атмосфера, що проходила крізь усю картину. Подібна локація піднімає настрій і має у своєму розпорядженні глядача.
Підсумок. Це хороша історія про дружбу та сім'ю, яка чудово підійде для перегляду всією сім'єю та її сміливо можна показувати дітям. Можу і порекомендувати її дорослим, якщо хочете підняти літній настрій, або просто відпочити. 7/10
Одразу можу сказати, що драма не збирається покадрово слідувати аніме-серіалу, що є екранізацією манги, від слова зовсім. Чи погано це? Ні. Сприймайте це як події, які відбуваються в одному всесвіті - персонажі оригінального аніме в Японії, а персонажі дорами в Південній Кореї. В першоджерелі говоролилось, що це відбувалось по всьому світу, що також сказано й в серіалі.
Хоча в описі до серіалу не зазначалося, що він є спінофом, але в кінці 6 епізоду нам показують камео, на ім'я Шінічі, що прибув з Японії. Тим хто знайомий з аніме не складно було здогадатись, що Шінічі Ідзумі є головним героєм "Паразита" (Parasyte -the maxim-), тобто після цієї сцени "Паразит: Сірі" можна вважати одночасно і продовженням, і спінофом манґи та аніме.
Фінальна сцена відкриває багато цікавих сюжетних можливостей для потенційного 2-го сезону, таких як з'ясування того, що сталося з Шінічі після подій манґи.
Існує ймовірність того, що анонс неминучий, але, зрештою, він ... повністю залежатиме від кількості глядачів і попиту фанатів на другий сезон, тому не думаю, що сценарій був заготовлений на перед.
Додати головне камео, було точно усвідомленим рішенням Netflix, щоб при нагоді дати зелене світло другому сезону серіалу.
Хочу зазначити, що тут не буде глибокого занурення у фундаментальні теми людства, філософії, як це було в аніме від першого до останнього епізоду. Основна ставка тут на екшн. Так, будуть деякі висловлювання, але лиш поверхнево. Чи погано це? Не думаю. Якщо глядач вже знайомий з аніме-серіалом, то навіщо йому знову слухати то й же зміст тільки від інших персонажів, з іншим бекґраундом? Це було б копією. Але ж це не рімейк і не екранізація. А для глядача, якому це в новинку, це нагода ознайомиться з аніме, яке я однозначно рекомендую до перегляду.
З чого починати перегляд вирішувати вам, але, як на мене, зацінити потрібно обидві історії.
"Запальний священик" - це одна з найпопулярніших драм, що вийшли в ефір у 2019 році. Кім Нам Ґіль отримав численні нагороди за зображення священика, який має проблеми з управлінням гнівом. У серіалі також були відсилки на інші фільми та драми, зокрема на Mr. Sunshine, Reply 1988, Nameless Gangster: Rules of the Time, Разом з богами: Два світи, Зоряні війни, Матриця, Володар перснів.
Після загадкової смерті літнього священика агент НРС, який став священиком, намагається притягнути винних до відповідальності. На нього чекає кумедна подорож у пошуках гангстерів і корумпованих чиновників у місті. Подорож стає не такою гладкою, коли корумпований прокурор міста відмовляється співпрацювати.
Можна було б подумати, що сюжет у 20 серій затягнеться, але цього не сталося, і натомість ми маємо достатньо часу, щоб спостерігати за розвитком персонажів і звикнути до місця дії та сюжету.
Своєрідний підхід оповіді, де двоє з трьох головних героїв є трохи лиходіями на початку, тому ц ... ей розвиток персонажів влучив у ціль ще краще, коли історія розвивалася.
Чудовий акторський склад.
Сюжет простий, але з кількома сюжетними поворотами, які зробили його більш захоплюючим і напруженим. Історія розвивалася дуже добре, і завдяки поєднанню серйозного та комедійного сюжету, ніколи не відчувалося, що вона затягується або поспішає з подіями.
Це ідеальний баланс комедії, екшену та детективу.
"Хороший, поганий, дивний" - південнокорейський вестерн-бойовик 2008 року режисера Кім Джи Уна з Сон Кан Хо, І Бьон Хуном та Чон У Соном у головних ролях. Фільм натхненний італійським спагеті-вестерном 1966 року "The Good, Bad and Ugly".
Всіляким хейтерам, які навіть не дивились фільм або ж дивились з поганим настроєм чи, так би мовити, з несприйняттям, бо не про ковбоїв, не розуміючи, що жанр вестерн давно вийшов за рамки "лиш про ковбоїв" і має навіть під жанри, скажу, що револьвери, гвинтівки, коні існували не тільки на теренах диких степів Америки.
Маньчжурія була такою ж дикою місциною, як і Дикий Захід Сполучених Штатів, де панувало беззаконня. І тут все історично обґрунтовано. Там проживав корінний народ маньчжурів (чжурчженів), там шукали прихистку корейці, які тікали від японського гніту, корейська армія, китайці та японські війська, які з часом окупували регіон та бандити.
Я довго відкладав цей фільм, а після його перегляду було лиш одне ... питання: "Чому я не подивився його раніше?". Тепер для мене це один з найулюбленіших фільмів, як в жанрі вестерн, так і в загальному. Каст топовий. А перлиною цієї трійці, яка притягує і задає тон всій епопеї це Сон Кан Хо. Вкотре переконуюсь наскільки він крутий. Також круте перевтілення І Бьон Хона. Ну й Чон У Сон як завжди красень.
Класика😎.
З одного боку, доволі типовий представник ісекаю - де навіть "початок" такий, що "могло би і не статися", що нам кажуть одразу. Але потім відкривається те, що деякий "зв'язок" все ж таки є, але то значно пізніше. А до того - ми звикаємо до світу, який доволі "добрий", а зло тільки "десь там", чи дуже "сферичне" - "пішли вийдемо". А окрім того... Все йде доволі швидко, хоч і на фоні "повсякденного", різкий "здвиг" від "фону" у 10-11 серії дещо вибиває з колії. Не пояснено чому ГГ себе саме так веде, як знання є, а "досвіду" не має (можливо викинули в аніме, як в Обраному богами, в якому пояснення було в першоджерелі). Навіть деякий таймскіп нічого не змінив. Ну і особисто мені, дещо дивна "лінія" домінування жінок/дівчат, враховуючи їх вік. А ось у "деталях" - певна увага до їжі, ігор, деякої "економіки" дивитися більш приємно, ніж деяких. На один раз - "вистачить", продовження напевно б глянув. 6,65/10
Рідко буває, щоб дві екранізації відомої книги вийшли майже одночасно. З серіалами за «Проблемою трьох тіл» Лю Цисиня сталося саме так. Ну, майже так, реально різниця між ними понад рік, але для західного глядача обидва відкрилися тільки зараз. Один серіал виробництва КНР, інший США. Перший встиг стати відомим, другий мало хто бачили і зрідка згадують його в коментарях. Я поглянув обидва і пропоную вам огляд-порівняння.
Для початку опишу основу. В 1960-і в материковому Китаї дослідниця Є Веньцзе опиняється в трудовому таборі. Її здібності до фізики згодом вирішують пристосувати для роботи на військовій базі. Розчарована в людстві Є Веньцзе надсилає в космос сигнал інопланетянам і отримує відповідь з попередженням більше не виходити на зв'язок. Але вона вирішує, що інопланетяни наведуть на Землі лад, і ігнорує попередження. Через багато років скоюють самогубство чи гинуть за загадкових обставин провідні дослідники по всьому світу. Розвиток фізики та астрономії припиняється. І це ... виявляється пов'язане з відеогрою «Проблема трьох тіл», у яку починають грати головні герої. І з часом вони розуміють, що гра через зображення різних історичних епох веде їх до розкриття невідворотної загрози, що рухається з планети Трисолярис.
***
Ажіотаж розгорнувся навколо саме американського серіалу від Netflix. Це не так екранізація, як адаптація, бо деякі елементи сутєво змінені, а особливо головні персонажі та місце й час дії. Сюжет «Проблеми трьох тіл» відбувається в сучасності, переважно в Англії. Головні герої здебільшого змінили расу, імена, а дехто й стать. Замість розробника нановолокон Вана Мяо постали п'ятеро персонажів, які перейняли частину рис від книжних дійових осіб. Незмінними лишилися тільки головні (земні) лиходії. «Оксфордська п'ятірка», як її прозвали критики, різна за характерами. Проте, з цим розмаїттям важко виділити, хто протагоніст. Спершу це ніби Августина Салазар (якої не було в книгах, але вона найбільше схожа на Вана Мяо), але потім підмикаються інші. Увагу привертають багатий нероба Джек, джерело гумору в цьому серіалі; детектив Да Ши, його начальник Томас Вейд та й загалом персонажі яскраві, навіть якщо епізодичні.
Американський серіал дуже стиснений. 5 епізодів — екранізація «Проблеми трьох тіл» і ще 3 — початку «Темного лісу». Деякі моменти через це пропущені, а сюжетні лінії скорочені. Найцікавіші та найвидовищніші сцени переміщено з фіналу в середину сюжету. Натомість сюжет подано лінійно, тоді як у книзі майже до самого фіналу читачі занурюються до екскурсів у минуле.
Гра у віртуальній реальності зображена як надзвичайно реальна, а доступ до неї отримується через шоломи, що створюють відчуття запаху й дотику. В книзі це забезпечували шоломи та костюми, котрі на час виходу роману вже існували як прототипи. Але для сюжету адаптації шолому є вдалою зміною, бо шолом — це річ, яку персонажі можуть легко одне одному позичити, швидко одягнути і коли такий пристрій таємниче з'являється вдома, це викликає менше питань.
Часи маоїзму зображені епохою похмурою і огидною, з хунвейбінами та абсурдною логікою типу «Мао Цзедун наше сонце, тому посилати радіосигнали на сонце не можна». Тристоляриани в серіалі не показані, лише їхній аватар у вигляді жінки з мечем (що банить неавторизованих гравців у грі). Зате розумний комп'ютер софон розміром з протон тут повноцінний персонаж, який діє автономно від своїх творців, хоча і на їхньому боці. Інопланетяни зберігають навколо себе атмосферу таємничості і це працює на сприйняття трисоляриан як отого самого могутнього ворога, проти якого люди — комахи.
Кульмінаційних сцен тут дві. Перша з пасткою на корабель (морський, якщо що), де його розрізає на смужки. До речі, в обох серіалах ця сцена майже ідентична, тільки від Netflix вона більш кривава та морально «сіра». Друга — коли інопланетяни заявляють усім людям про своє існування. Проте, пояснення, чому треба було саме розрізати корабель, у китайській адаптації краще (і займає якісь пів хвилини). Також, у глядачів може виникнути питання, чому софон, здатний розгортатися в астрономічний об'єкт, просто не закрив людям сонце, щоб вони повимирали, поки флот трисоляриан прилетить. У китайському серіалі це пояснено.
Загальне враження, що серіал від Netflix зроблений на широкий інтернаціональний загал. Він, мабуть, нічого не втратив би, якби тривав 10 епізодів і був адаптацією першої книги в серії. А охопивши ще й початок другої, закінчується так, що хоч-не-хоч, а тепер мусить бути другий сезон.
***
Китайський серіал дуже близький до книги та зроблений для внутрішнього китайського ринку. Він офіційно виходив на американському сервісі Peacock, але західного глядача подача сюжету може не задовільнити. Головні персонажі повторюють книжних і, відповідно, китайці. Дія відбувається незадовго до Олімпійських ігор у Пекіні 2008 року. Спроби зробити інтернаціоналізм у вирішенні проблем незграбні. Існують абстрактні іноземці, що висловлюють проміжні ідеї, але потім з'являється китайський вчений/поліцейський/перехожий женьшень з гори і все розрулює.
Цей серіал налічує 30 (!) епізодів по годині кожен. Для, нас, звиклих до мінісезонів по 8-10 епізодів, це неабияка кількість. Структура часто розкидає три реальності по окремих епізодах. Перша — 2007 рік, друга — 1960-70-і, третя — реальність гри «Три тіла». Але дивлячись деякі, мене не покидала думка, що годинний епізод можна було легко вкласти в 10 хвилин. Китайський серіал, у протилежність американському, розтягнений; місцями аж дуже-дуже. Персонажі багато й розмірено балакають, при цьому їхні міркування ще й часто візуалізовані. Тобто, вони вголос про щось міркують, а глядачі бачать, що персонажі в цей час уявляють. Такі відступи спершу здаються вдалими і пасують для детективу. В них пояснюються деякі важливі деталі. Але потім їх хочеться просто промотувати. Сюжет подається дуже неквапливо. Наприклад, коли Ван Мяо виявляє на своїх фото зворотний відлік, то він годину (!) екранного часу фотографує різні предмети. Деякі сцени повторюються по кілька разів як спогади.
Треба зазначити, що гра зображена тут саме як відеогра, з тривимірними моделями та іноді з інтерфейсом. Китайський серіал приділяє грі більше уваги, глядачі бачать більше епох, персонажів, а персонажі обговорюють це після виходу з гри. Але все найцікавіше відкладене на останні два епізоди, що відчуваються дещо відірваними від решти. При послідовності думок персонажів, вони дуже різко переходять від скепсису до усвідомлення «от воно що, це інопланетяни!». Зате тут розкривається, чому Ван Мяо, творець нановолокон, небезпечний для інопланетян. Адже їхня ціль — дослідники-теоретики.
Як слід було очікувати, часи Культурної революції зображають репресії як «пєрєгіби на мєстах», а не як щось погане за суттю. Найбільша проблема Китаю, здається, в вирубці лісів, а найбільший гріх Є Веньцзе перед партією — читання зарубіжної книжки (серіал від Netflix робить акцент на тому, що Є Веньцзе дочка «буржуазного» фізика, а тому винна фактом свого існування). Але згадується це персонажами з ностальгією, як час, коли були Велика Мета.
Несподівано, в останньому епізоді глядачам показують трисоляриан. Принаймні, як їх уявляють люди. На відміну від книги та американської адаптації, де ми знаємо про окремі властивості цих істот, але поняття не маємо, що вони таке. Софони ж у китайському серіалі просто інструменти, і їхньої розумності не помітно. Що мені ще не сподобалося, то це показ трисолярианських цивілізацій з якоюсь несерйозністю. Не покидало відчуття, що у грі якась самопародія, де є мільярд китайців, які бігають, як мурашки, скандують, гинуть, але ж їх все одно багато. Попри те, фінал показує поворот, який різко розходиться з серіалом Netflix у поясненні, чому інопланетяни бояться людей і хочуть їх знищити. Пояснення наївне і дуже прокитайське, та все ж…
***
Хоча китайський серіал ближчий до книги, американська адаптація сподобалася мені більше. Серіал від Netflix надто швидкий, але загроза в ньому реальніша. Тоді як у китайській екранізації мене не переконали, що інопланетне вторгнення — це взагалі єдине раціональне пояснення подій. Якби виявилося, що вся інформація про Трисолярис і його діяльність на Землі підробка, це було б так само логічно.
Я не з тих, хто буде радити поглянути обидва серіали. Прочитавши книгу, ви не потребуєте дивитися китайську екранізацію. А американська адаптація достатньо відрізняється, щоб поглянути на неї як окремий твір.
Цей фільм є відгалуженням серії фільмів форсаж. Як нам зрозуміло з назви головними особами картини будуть Гоббс та Шоу. Події йдуть за хронологією після восьмої частини, однак, якщо ви не бачили попередні фільми франшизи, то це ніяк не впливатиме на перегляд. Сюжет за великим рахунком ніяк не спирається на попередні події й буде зрозумілий усім. Мені стрічка видалася неоднозначною з плюсами та мінусами, тому треба розбиратися.
Сюжет розповідає про вірус, який має зробити прорив в еволюції людства, але при цьому значна частина людства має померти від його впливу. І наші герої разом із сестрою Шоу, яку звуть Хетті, намагаються зупинити організацію, яка хоче втілити свої плани у життя. Зав'язка, якщо чесно мені не дуже сподобалася, мені вона здалася надто банальною, хоч і я не чекав, і не вимагав від розважального бойовика чогось унікального. Крім цього, стрічка містить достатню кількість кліше та не дуже реалістичних моментів. Більше мене порадувало, що й тут збереглася тема сім& ... #039;ї, і вона була дуже лаконічна та не нав'язлива. Загалом грамотно додана до розповіді.
Хочу обговорити екшен. Він тут гарний і його можна похвалити, але бездоганним я його назвати не можу. Найбільше мені імпонують сцени на острові Самоа, це було досить цікаво. В іншому це непогані сцени боїв, перестрілок та перегонів. Останніх до речі, на мій погляд, було обмаль, а ось з ефектом slow motion трохи був перебір. Тому можу сказати так, що на базовому рівні я був задоволений і цей аспект мене не розчарував, але я вважаю, що потенціал був використаний не на всі сто відсотків. Приблизно те саме я можу сказати про гумор. Його тут достатньо і є пряме відмінне влучення в десятку і також прохідні жарти. Тут ще трохи залежить від самого глядача, адже достатня кількість жартів розрахована, що ви знайомі з тими чи іншими проектами. Плюсом тут є камео відомих осіб, які мене порадували й це були цікаві сцени.
Підсумок. Це не поганий, але не найвинахідливіший бойовик. Особисто, я під час перегляду зміг отримати задоволення, але поверховий сюжет і вже знайома схема та образи не так сильно викликали емоції. Це прийнятний варіант, щоб провести вільний вечір або якщо шукайте не вимогливий бойовик, але на більше розраховувати не потрібно. 6/10
Це незвичайний мультфільм, де головними героями зображені монстри. Найчастіше ці персонажі використовуються, як антагоністи й вони викликають у нас страх, або ж неприйняття. Але оскільки це історія для дітей, тут творці пішли на ризик і зняли стрічку, де монстри є головними героями. І я можу з упевненістю сказати, що їхня ідея вдалася.
Сюжет розповідає про світ монстрів, який має свій устрій, побут, правила та соціальні структури. За великим рахунком, він досить схожий на світ людей. Але щоб усе це благо цивілізації працювало, монстри змушені добувати енергію шляхом занурення через спеціальні двері у світ людей та лякання дітей. Тобто страх і енергія. І все було добре, поки в один момент у світ монстрів не потрапила дитина і не викликала переполоху, за якою ми й спостерігатимемо. Зав'язка, як і подальші події, досить цікаві та інтригують. Плюсом все це підкріплюється якісними образами персонажів. У центрі оповідання у нас дует Майкла Вазовські та Саллівана. Вони виглядають дуже ... органічно та доповнюють один одного. Ще все це підкріплюється контрастом між їхньою зовнішністю, адже Салліван - це зразковий приклад монстра, а Майкл виглядає дуже комічно і не загрозливо. Але на їхній дружбі це ніяк не позначається і вони не розлий вода.
Мультфільм можна похвалити за візуальну складову. Творці підійшли дуже відповідально та креативно до створення образів героїв. Їм потрібно було зробити монстрів оригінальними й водночас привабливими, і в них це вийшло. Крім цього тішить і різноманітність, кожен персонаж виглядає індивідуально і щобільше, подивившись на них, вам без слів стане ясно який характер їм властивий. І для мене є показовим те, що, вийшовши за рамки історії, я хотів би детальніше ознайомитися з навколишнім світом. Але, крім візуальних ефектів, мені ще імпонує гумор стрічки. Він досить легкий і проноситься крізь усю картину. Я думаю, що посмішка регулярно з'являтиметься на обличчі як дітей, так і у дорослих. Однак, при цьому картина містить і зворушливі моменти, що не залишать вас байдужими.
Підсумок. Цей мультфільм є чудовим прикладом доброї історії, що здатна достукатися до багатьох сердець. Я вважаю, що вона підходить для будь-якого віку і її можна подивитися як одному, так і в компанії й звичайно ж всією родиною. Якщо ви ще не ознайомилися зі стрічкою, то рекомендую зробити це, думаю ви отримаєте позитивні емоції та досвід. 8/10
Це вже восьма частина серії фільмів форсажу. Дана серія славиться своїм божевіллям на екрані й з кожною частиною його стає все більше. І цього разу тенденція знову збережена. Проте особисто для мене це божевілля є головною гідністю франшизи, але, детальніше про стрічку нижче.
Сюжет зараз майже повністю присвячений Домініку. Він насолоджувався життям зі своєю дівчиною як раптово він змушений насильно працювати проти своєї команди на користь якоїсь Сайфер. Надалі ми зрозуміємо мотивацію героя і вона серйозна, але розкривати її не буду. І ось на даному конфлікті між лідером та його командною тримається вся розповідь. Подібний хід, коли лідер переступає на темний бік у кінематографі не новий, але це майже завжди викликає інтерес. Тому мені імпонує такий сюжет. Але звичайно ж це не головний аспект, який заслуговує на увагу в цій картині.
Насамперед заради чого потрібно дивитися цей фільм це екшен і видовище. Творці знову принесли нам чудові сюрпризи. Аж одразу три тривалих екшен сцени ... викликали в мене захоплення. Одна з них це добре поставлена бійка, а дві інших, в яких на повну залучають сучасні автомобілі та іншу техніку, що здатні вас здивувати. Подібна дія знаходиться на межі божевілля, але вона тонко грає з нею і не перетинає її. Від побаченого ви гарантовано отримаєте спектр емоцій. Але крім основного козиря мені також сподобався дует Хобса та Шоу, вони разом видали чудовий тандем. Ще в попередній серії вони заклали плацдарм для цього і тут виявили себе. Що вже говорити про це, якщо про них навіть знято окремий від загальної серії фільм. Ну і хочу сказати, що головна антагоністка в особі Шарліз Терон вийшла дуже переконлива і додала барв у стрічку.
Але треба торкнутися й інших аспектів. Внесу ложку дьогтю, мені не дуже імпонує музика цього разу. По-перше, її не так багато, а по-друге, особисто, на мій погляд, за рівнем вона слабша за попередні серії. Не скажу, що це прямий недолік, але недоробка, як на мене. Щодо гумору, то, мабуть, він на стабільному рівні. Звичайно кількість вдалих жартів я не рахую раз на раз, але за відчуттями їх приблизно на тому ж рівні. Та й візуально все має чудовий вигляд без будь-яких зауважень.
Підсумок. Це гідне продовження серії. Тут немає якихось одкровень чи радикальних змін, продукт зроблений для сформованих шанувальників, і вони мають залишитися задоволеними. Якщо ж ви не дивилися раніше епізоди, то тоді можливо ви не перейметеся історією, але все ж таки, якщо ви любите розважальні екшен фільми, то я готовий вам порекомендувати й цю картину. 8/10
Цей мультфільм розповідає історію про Атлантиду. Ця тематика досить популярна та привертає увагу, тому картина має знайти своїх глядачів. Особисто, я не дуже цікавлюся саме цим, але все ж таки вирішив ознайомитися зі стрічкою. Та й вона справила на мене позитивне враження.
Сюжет розповідає про юного вченого, який прагне ідеєю вирушити на дослідження Атлантиди. Він має власний план і карту, але його ідеї не сприймаються серйозно. Але одного разу він зустрічається зі знайомим своєї дівчини, який виявляється теж мріяв про подорож до цього місця. Щобільше, існує ціла команда людей, яка прагне туди потрапити й наш герой приєднується до них. Після чого на нас чекає розвиток подій. Історія досить проста, але вона чудово працює для того, щоб заволодіти нашою увагою та протягом дії додаються нові деталі.
Найбільше мені імпонує структура оповідання та його фантастична складова. Мультфільм грамотно поділено на етапи й він не стоїть на місці. Тішить і сама Атлантида з її навколишнім світом. ... Ця локація вийшла досить яскравою і різноманітною, яка тебе затягує і ти сам хотів би опинитися на місці персонажів. До речі, про них. Команда екіпажу вийшла збалансовано і кожен її член зі своєю чарівністю. Найбільше я хочу виділити милого кухаря дідуся, дівчину Одрі та масажиста Джошуа. Але водночас персонаж Крота, саме так його звуть мені здався гіперболізованим і трохи дратував. Але загалом картина позитивна. Та й також місцева цивілізація безпосередньо затонулого міста досить яскрава.
Щодо візуальних ефектів, то тут творці постаралися. Спочатку картинка трохи незвична, але надалі нам демонструють безліч красивих видів та просто соковитих кадрів. Тому особисто у мене питань із цього приводу не виникає. Також є наявність гумору в стрічці. Не всі жарти цілком веселі, але й посмішку вони у мене викликали часто, тому це я теж відніс би до плюсів.
Підсумок. Це чудовий розважальний продукт у жанрі фантастики. Думаю, що насамперед він буде цікавий юним глядачам та підліткам. Однак, якщо ви не розпещений глядач популярними фантастичними фільмами, або шукайте новий досвід, то я готовий порекомендувати вам цю стрічку. 8/10
Цей мультфільм попався мені на очі близько трьох років тому, і тоді він справив на мене велике враження. Зараз переглянувши його мої емоції були не настільки великі, проте ставлення до стрічки не змінилися. Ну а в чому переваги цього продукту спробую пояснити.
Історія нам розповідає про самозакоханого імператора, який усім і всіма править. Він вирішує побудувати свою власну віллу і жити на втіху. І все б нічого, але раптово зла колишня радниця захотіла його отруїти й помилково перетворила його на ламу. Зав'язка досить цікава та інтригує, що одразу чіпляє глядача. Однак подальша дія все більше виправдовуватиме очікування.
Найголовніше, що особисто мені сподобалося у картині це гумор. Це один із найвеселіших мультфільмів на моїй пам'яті. Тут буквально кожні п'ять хвилин є якийсь кумедний або смішний момент. Хай то це діалог або дія, або відсилання. Також рівень жартів різниться, деякі особливо сподобаються дітям, інші зможуть зрозуміти лише дорослі. У скарбничку до г ... умору можна додати ламання четвертої стіни, що саме по собі виділяється, але й додає веселих моментів. На мій погляд, відверто дурних чи провальних жартів не було, всі вони так чи інакше викликали позитив. Крім гумору, мені подобається динаміка того, що відбувається. Дія стрімко рухається вперед і не витрачає часу на розгойдування чи обмірковування якихось моментів. Для такого мультфільму це тільки на руку.
Крім усього іншого, стрічка не скупа на цікавих персонажів. Сам імператор Куско протягом своєї арки проходить чудовий шлях і розвивається. А у поєднанні з природною харизмою за ним хочеться спостерігати. Також є простий добряк Пача та трохи карикатурні лиходії. Особливо кумедний охоронець лиходійки Кронк, він блищав у кожній своїй сцені. Щодо анімації, тут є питання, вона трохи нетипова. Але на мою думку вона лаконічно вписується в те, що відбувається, і вимальовується власний стиль.
Підсумок. Це чудовий захопливий мультфільм, який підійде для різного віку. Рекомендую як для сімейного перегляду, так і в компанії та просто для підняття настрою. Впевнений ви залишитеся задоволені переглядом та отриманим досвідом. 9/10
"Мене звуть Ро Ківан" - драматичний фільм 2024 року написаний та знятий режисеркою Кім Хі Джін з Сон Джун Кі та Чхве Сон Ен у головних ролях. За мотивами роману 2019 року "I Met Loh Kiwan", який розповідає історію північнокорейського перебіжчика Ківана, який шукає статусу біженця в Бельгії і зустрічає Марі, яка не має бажання жити.
Сон Чун Ґі у ролі Ро Ківана, відчайдушного чоловіка, який опинився в незнайомій європейській країні Бельгії, не маючи нічого, окрім надії на отримання статусу біженця. Чхве Сон Ин грає Марі, громадянку Бельгії та колишню корейську спортсменку зі стрільби.
Зворушлива історія двох людей, яких підштовхнули до краю: чоловіка, який чіпляється за життя, і жінки, яка не має сенсу жити. Проте їх незбагненним чином тягне одне до одного, і вони виявляють, що дарують одне одному новий сенс життя.
"Мене звуть Ро Ківан" - це подорож чоловіка, який прагне повернути своє місце в житті, щоб жити під власним ім'ям.
Фільм найкр ... ащий тоді, коли він зосереджений на головному сюжеті, головних стосунках, коли один із персонажів емоційно зростає, а це більша частина фільму. Рушійною силою сюжету є лінія Ро Ківана. Однак, лінія Марі побудована дещо гірше.
Картині не зовсім вдається вирівняти всі сюжетні лінії на один рівень, але вона досягає успіху завдяки своєму центральному сюжету та романтиці.
Фільм є дебютом Кім Хі Джін, як режисерки та сценаристки. Хтось буде критикувати фільм за те, що він не дав конкретики, на кшталт, КНДР погано, дискримінація погано, що немає чіткого посилу цих тем. А він і немав бути таким. З чого ви взяли, що всі фільми, де розповідають історію пов'язану з політикою соціальними проблемами, тупістю та жорстокістю людей, повинні вам розжовувати те, що й так всі знають? При тому, що фільм є не тільки драмою, а й романтичним.
Фільм в першу чергу заснований на романі й розповідає про людей, які пережили життєві потрясіння та допомогли один одному знайти сенс. Я думаю фільм заслуговує трішки більше любові, ніж отримав. Він створювався таким, яким він є, без усього того, що хтось собі там хотів чи понапридумував.
Я розумію, що коментатори це "професійні режисери та сценаристи", які багато, що зняли самі й у них, що не фільм, то шедевр. Але фільм нормальний, хороший для перегляду. Багатьом він сподобається, а тим хто тільки починає дивитись кіно, це може бути фільмом їхнього дитинства.
Оцінку ставив завищену, бо хтось занизить.
Це вже сьома частина франшизи – форсаж. Мабуть, цей фільм я можу назвати найкращим у всій серії. Тут немає нічого, що змінювало б гру або сильно виділялося, проте рівень якості продукту виведений на ще більший рівень. Ну а докладніше зараз спробую пояснити.
Сюжет переплетений із попередньою стрічкою. Наші герої ловили відомого злочинця і ніби всі думали, що з ним покінчено, проте виявилося, що у нього є брат, який бажає помститися. В принципі історія у форсажі ніколи не була складною і зав'язки досить звичайні, але для розважального продукту це не критично. Також стрічка продовжує торкатися теми сім'ї, що особисто мені імпонує. Однак головними перевагами фільму є інші речі.
В першу чергу заради чого потрібно дивитися дану стрічку, це звичайно ж екшен і візуал. Здавалося б, це вже сьомий фільм, але творці все одно здатні вигадувати нові речі, які по-справжньому вражають. У фільмі є як мінімум три сцени, що викликали справжнє захоплення і переплюнули все, що нам показувал ... и раніше. Особливо креативними були сцени з автомобілями. Але й водночас кулачні бої та просто бійки виконані без зауважень. І тішить те, що піднята планка попередніх картин витримана. Ще одним плюсом я можу назвати нових персонажів. Найбільше виділився Джейсон Стейтем, він буквально з перших своїх кадрів показує, що налаштований серйозно і просто так з ним не впоратися. Загалом це дуже гарне поповнення для серії. Крім цього порадувала Ронда Раузі та Курт Рассел, у них були не дуже великі ролі, але вони мали гарний вигляд. Ну і був ще один персонаж, якого я не очікував побачити, але він мене порадував, але не розкриватиму карти. Єдине, що варто відзначити, це те, що у стрічці не так багато часу приділено Дуейну Джонсону, що, можливо, засмутить його шанувальників, але свій час у кадрі він використовує по максимуму.
На додачу до всього творці нас радують чудовою музикою та непоганим гумором. Дані аспекти залишаються на пристойному рівні від фільму до фільму, і тут марка витримана без сумніву. І цього разу ми маємо, мабуть, найкращий фінал, який надовго залишиться в пам'яті та зроблений з великою любов'ю.
Підсумок. Це, мабуть, квінтесенція серії фільмів форсаж. Автори провели якісну роботу та створили відмінний розважальний продукт, який порадує шанувальників екшен фільмів. Рекомендую подивитися в компанії або просто для відпочинку та отримання позитивних емоцій. 8/10
Знаєте, є недооцінені шедеври? А тут навпаки, на мою думку, цей фільм повна протилежність шедевру.
Цей фільм не просто "унылое г-но"! Ні, це претензійне, захвалене, хибно оцінене те саме.
Переглядаючи його, я нічогісінько не знала про режисера, виявляється знаменитого, визнаного критиками.
Ну вибачте! Зате дивилася чесно, без упередження та якихось очікувань.
Переді моїм поглядом безкінечно довго тягнулася сіра нудьга. Але це не новина, такі фільми ми знаємо, і це ще не найгірше!
Джармуш підкинув страхітливо низького рівня режисуру.
Це важко пояснити. От знаєте, як коли у вечірніх сутінках до вас ніби стандартно заграє незнайомий фраєр, ви з ним виходите на освітлене ліхтарями місце і раптом ви помічаєте, що у нього лице пияка і одяг бомжа. І вам хочеться просто втекти. Оце воно,..
Періодично у мене з'являлося відчуття, що акторам соромно грати таку муть і тому вони грають так ліниво і погано. Два головних персонажа так бездарно намагалися видати себе за вампірі ... в, що я ні на хвилину не могла забути, що це власне актори, які грають. Серед них Тільда Суінтон, видатна актриса, на секундочку. Не гра, а жалюгідне кривляння.
Увесь фільм виморочні персонажі, яких з вампірами ріднить лише їхня віддаленість від всього живого і справжнього, тиняються туди-сюди без будь-якого хоча б ледь вловимого смислу. Коханням у цих "коханців" і не пахне.
Що вразило? Рівень фільму - це шкільна самодіяльність. Я не жартую!
Як можна знімати таку муру, таку пародію на голівудські вампаєр-фільми, таке позорище, та ще й отримати визнання від критиків за нібито "шедевр"? Лише тому, що хоча б один режисер з Індії має бути визнаним у світі? Господи, позбав будь ласка нас від згубної політкоректності, допоки все добре і вартісне не поховане під її сірим мулом!
Друзі, давайте називати лопату лопатою, як кажуть англійці. А кінематографічне дно дном.
Сорі.
Завіса.
Це вже шоста частина серії фільмів форсажу. Багато франшиз до цього часу давно розпадаються, але в цьому випадку фільми стають лише популярнішими. Ну і що я можу сказати цього разу, так це картина знову вдалася.
Сюжет цього разу крутитиметься навколо давньої знайомої Домініка, яка вважалася загиблою, проте з'явилися дані, що це не так. Щобільше, вона була помічена в угрупуванні, за яким веде стеження полісмен Хоббс, відомий нам за попереднім фільмом. І він разом із Домініком та командою, намагається знайти Летті та зловити злочинців. Історія мені сподобалася з двох причин. По-перше, нам показали протистояння двох угруповань, за чим завжди цікаво спостерігати. По-друге, це ситуація навколо Летті, яка тримає інтригу і в процесі дії розростається деталями.
Але найголовніше в серії це видовище і вкотре творці зламали стереотипи. Все було виконано чудово. Тут є як і класичні речі, так і невідані раніше елементи екшену для даної серії. Творці окрім машин урізноманітнили дію військ ... овою та повітряною технікою і це було зроблено дуже раптово та якісно. Автори здивували нас одразу двічі, продемонструвавши у двох сценах нові атрибути, що раніше не застосовувалися, і вони по-справжньому вкрали нашу увагу. Ну і плюсом, я хочу відзначити також кулачні бої. Тут в першу чергу варто відзначити дівчаток, вони показали якісну роботу, що не поступається чоловікам, але і вони також не розчарували. Отже, достатньо на що подивитися.
Але, як не дивно, у цьому фільмі навіть є мораль. Можливо, комусь це здасться смішним, але якщо замислитися, то персонажі несуть правильні думки про важливість сім'ї. Та нехай це зроблено досить просто і не витончено, проте, наприклад для підлітків, а цей фільм нараховує на цю аудиторію, це непоганий спосіб донести правильні думки. Та і якщо просто замислитись, це куди кращий мотиватор, ніж просте збагачення, чи спрага гарного життя.
Підсумок. Форсаж 6 це ще один чудовий фільм, який порадує шанувальників серії й навіть зможе їх по-доброму здивувати. Якщо ж ви не бачили попередні частини, але любите екшен розваги, то це також ваш варіант. Тому можу сміливо рекомендувати стрічку до перегляду та сподіваюся ви залишитеся задоволеними. 8/10