9.3
209

Втеча з Шоушенка (1994)

The Shawshank Redemption

16+  •  2 год 22 хв  • 
Топ #1 фільм
Країни: США
Жанр: кримінальний драма
Бюджет: 25 000 000 $
Касові збори в світі: 59 841 469 $
Касові збори в США: 28 341 469 $
Прем'єра в світі:
Прем'єра на DVD: 1 вересня 1999
Прем'єра на Blu-Ray: 27 серпня 2009
Режисер: Френк Дарабонт
КіноБаза: 9.3 (209)  IMDb: 9.3 (1920302)
Моя оцінка:
/10
Є українське озвучення

Код для перегляду рейтингу кінобази

Страх триматиме вас у полоні. Надія може вас звільнити

Сюжет:

"Шоушенк" - назва в'язниці. І якщо тобі немає ще 30-ти, а ти отримуєш довічне, то приготуйся до гіршого: для тебе виходу з Шоушенка не буде! Ред по собі знає, що засуджений на довічний термін в державній в'язниці "Шоушенк" може вийти з неї лише на кладовище. І коли в сусідню камеру помістили молодого банкіра Енді Дюфрейна, засудженого до довічного ув'язнення за вбивство дружини і її коханця, Ред був упевнений, що крихкий новачок швидко зламається. Але він помилився. Енді став дуже незвичайним ув'язненим. Пройшовши всі круги пекла, Енді не втратив сили волі і прагнення до свободи, приготувавши великий сюрприз для своїх тюремників...

Ключові слова:

В'язниця, Довічне ув'язнення, Позбавлення волі, Уникнути в'язниці, 1940-х років, Корупція, Втеча з в'язниці, Оформлена за вбивство, Злочинець, Умовно-дострокове звільнення слуху, Незаконне позбавлення волі, Жорстокість поліції, Неправдивим обвинуваченням, За творами Стівен Кінг, Тюремній камері, Першої особи розповіді, Дружба між чоловіками, умовно-дострокового звільнення Ради, prison yard, suicide of villain

Виробничі компанії:

Warner Bros., Castle Rock Entertainment, Warner Bros. Pictures

Актори: (Всі 72)

Режисер:
Сценаристи: Стівен Кінг, Френк Дарабонт
Композитор: Томас Ньюман
Відео: (Всі 7)
The Shawshank Redemption (1994) Re-Release Trailer
2:00
The Shawshank Redemption (1994) Re-Release Trailer
The Shawshank Redemption - Trailer
2:05
The Shawshank Redemption - Trailer
The Shawshank Redemption - Trailer
2:05
The Shawshank Redemption - Trailer
Зображення: (Всі 23)

Цікаві факти: (Всі 34)

Фільм знятий за мотивами повісті Стівена Кінга «Ріта Хейворт і порятунок з Шоушенка» (Rita Hayworth and Shawshank Redemption), опублікованій в складі збірки «Чотири сезони» (Different Seasons, 1982).


В оригінальній повісті друг Енді не афроамериканець, а ірландець на прізвисько Рудий (англ. Red).


В оригінальній повісті, після того, як у в'язниці дізнаються про втечу Енді, від імені Реда говориться 'У всіх фільмах про втечу з в'язниці, які я бачив, після повідомлення про втечу починають завивати сирени. Насправді нічого подібного не відбувається'. У фільмі після звістки про втечу Енді Дюфрейна відразу ж починають завивати сирени.


На роль Томмі Вільямса спочатку претендував Бред Пітт.


Коли начальник в'язниці відкриває Біблію, у якій захований геологічний молоток Енді, на сусідній сторінці бачимо початок книги Вихід, яка розповідає про вихід євреїв під проводом Мойсея з Єгипту.


Стівен Кінг продав права на екранізацію своєї розповіді всього за 1 долар, тому що дружив з режисером і сценаристом Френком Дарабонтом. Вони стали друзями ще під час роботи над короткометражною драмою «Жінка в кімнаті» (1983) — екранізацією однойменного оповідання Стівена Кінга, здійсненою Френком Дарабонтом. Цікаво, що вони підтримували стосунки лише за листуванням і особисто не зустрічалися до самого початку роботи над «Втечею з Шоушенка».


У документах Реда, коли той з'являється перед комісією з дострокового звільнення, використаний малюнок сина Моргана Фрімена Альфонсо. Він же кричить «Свіжа риба», коли партію ув'язнених з Дюфрейном привозять до в'язниці.


Коли під час втечі Дюфрейн розбиває каналізаційну трубу, видно, що звідти під натиском бризкають нечистоти, проте вже в наступному кадрі Дюфрейн, перемагаючи сморід, повзе по цій трубі і нечистот там всього по щиколотку. Ймовірно, вважається, що фонтан викинув зайве з труби, і по ній стало можливо повзти.


Фільм присвячений Аллену Ґріну (Allen Greene) — близькому другові режисера. Аллен Грін помер від проблем, пов'язаних зі СНІДом незадовго до виходу фільму у світ.


Колишній начальник Менсфілдської в'язниці, де проходили натурні зйомки фільму, Денніс Бейкер — у ролі літнього ув'язненого, який сидить у тюремному автобусі позаду Томмі Вільямса.


Сюжет фільму перегукується з сюжетом класичного роману Олександра Дюма-батька «Граф Монте-Крісто», який кілька разів згадується в картині.


Фільм став другим з чотирьох проектів Френка Дарабонта, базованих на творах Стівена Кінга. Першим була короткометражна драма «Жінка в кімнаті» (1983), третім — містична тюремна драма «Зелена миля» (1999), а четвертим стала фантастична хорор-драма «Імла», прем'єра якої відбулася 21 листопада 2007 року.


Сценарій Френка Дарабонта дуже сподобався іншому режисерові, який успішно екранізував твори Стівена Кінга, — Робу Райнеру, постановнику ностальгічної драми «Залишся зі мною» (1986) і психологічного трилера «Мізері» (1990). Райнер був настільки захоплений матеріалом, що запропонував Дарабонтові $ 2.5 млн за права на сценарій і постановку фільму. Дарабонт серйозно обдумав пропозицію, але в кінцевому рахунку вирішив, що для нього цей проект — «шанс зробити щось дійсно велике», і поставив фільм сам.


Роб Райнер припускав на ролі Реда і Енді Дюфрейна відповідно Гаррісона Форда і Тома Круза.


Роль Енді Дюфрейна спочатку запропонували Тому Генксу. Він дуже зацікавився, але не зміг прийняти пропозицію через те, що вже був зайнятий у проекті «Форрест Гамп» (1994).


Згодом Том Генкс знявся в головній ролі в тюремній драмі Френка Дарабонта «Зелена миля» (1999), також поставленій за романом Стівена Кінга.


Роль Енді Дюфрейна також пропонували Кевіну Костнеру, але актор відмовився від пропозиції, про що згодом сильно шкодував.


Роль Томаса Вільямса зіграв канадський актор Гіл Беллоуз. Кумедно, що в телесеріалі «Еллі Макбіл» (1997–2002) Гіл Беллоуз грав персонажа на ім'я Вільям Томас.


В оригінальному оповіданні Стівена Кінга Ред — ірландець. Попри те, що в екранізації роль Реда зіграв чорношкірий Морган Фрімен, було вирішено залишити у фільмі репліку Реда «Може бути, тому що я — ірландець», — як вдалий жарт.


Екстер'єри в'язниці Шоушенка були зняті у в'язниці міста Менсфілда, штат Огайо. Ця в'язниця на той момент перебувала у такому жалюгідному стані, що для зйомок довелося її попередньо реставрувати. З цієї причини велику частину інтер'єрів було відзнято не на натурі, а у павільйонах студії, так як продюсери підрахували, що побудувати декорації в студії буде дешевше, ніж ремонтувати інтер'єри Менсфілда. Згодом Менсфілдська в'язниця також була закрита.


Попри те, що майже всі жителі міста Менсфілда виявили бажання взяти участь у масових сценах фільму, більшість жителів виявилися занадто зайняті своєю роботою і не змогли зніматися. Масовку довелося набирати в місцевій богадільні, причому деякі з її мешканців були колишніми зеками.


Коли ми бачимо на екрані великі плани рук Енді Дюфрейна, коли на початку фільму він заряджає револьвер, а також пізніше, коли Енді вирізає своє ім'я на стіні своєї камери, — це насправді руки режисера Френка Дарабонта, а не актора Тіма Роббінса. Ці великі плани були відзняті в процесі поствиробництва фільму і вставлені у вже знятий матеріал.


Американська Гуманна Асоціація, яка захищає права тварин, спостерігала зйомки сцен за участю ворона. Коли необхідно було зняти епізод, в якому Брукс згодовував ворону личинку, АГА заперечила проти цього на тій підставі, що це жорстоко по відношенню до личинки. Для того, щоб все-таки зняти цей епізод, помічникам режисера довелося терміново шукати личинку, яка померла від природних причин. Така була знайдена, і сцена була відзнята.


Номер камери Реда — 237. Це саме число фігурує в обох екранізаціях роману Стівена Кінга «Сяйво» (кінофільм 1980 року і міні-серіал 1997 року) — там це номер кімнати готелю, в якій мешкає привид жінки. Також це число з'являється у фільмі «Залишся зі мною» (1986), знятому за оповіданням Стівена Кінга «Тіло», — там це сума дріб'язку, зібраного чотирма юними героями ($2,37).


На стіні в камері Енді Дюфрейна з'являється портрет Альберта Ейнштейна. Це натяк на те, що виконавець ролі Енді Дюфрейна Тім Роббінс паралельно знімався в романтичній комедії «Коефіцієнт інтелекту» (1994), де одним з головних героїв був Альберт Ейнштейн (у виконанні Волтера Меттау).


Двоє з ув'язнених Шоушенка носять імена Хейвуд і Флойд. Це відсилання до трилогії Артура Кларка «Космічна одіссея», сполучним героєм якої є доктор Хейвуд Флойд.


Один з персонажів, офіцер охорони в бібліотеці, носить прізвище Дікінс, що нібито є відсиланням до прізвища оператора-постановника фільму Роджера Дікінса. Однак насправді це простий збіг — персонаж на прізвище Дікінс є в оригінальному оповіданні, і він став персонажем сценарію Френка Дарабонта ще до того, як Роджер Дікінс був найнятий для зйомок картини. Насправді обидва прізвища тільки вимовляються однаково, а пишуться по-різному: прізвище героя — Dekins, а прізвище оператора — Deakins.


Начальник Нортон насвистує німецький гімн «Eine feste Burg ist unser Gott» — «Потужна фортеця — наш Бог».


Марка пива, яке ув'язнені п'ють на даху, — Stroh's.


Фільм за участю Ріти Гейворт, який дивляться ув'язнені, — це знаменита картина Чарльза Відора «Гільда» (1946).


На бляшанці з-під льодяників, в якій Енді закопує гроші і лист, зображений океанський лайнер «Королева Марія». Такі льодяники були випущені в 1950 році британською компанією «Бенсонс».


Мексиканське райське містечко Сіуатанехо справді існує. Це туристське курортне місто на тихоокеанському узбережжі мексиканського штату Герреро.


Іноді корисно глядачам, для яких виконувався переклад фільму, переглядати оригінальну версію або читати книгу. Так, в англійській доріжці, коли Рудий запитує Хейвуд, за що того посадили у в'язницю, той відповідає -Ні за що! Просто мій адвокат скотина! Насправді в оригіналі звучить лайка. (Lawyer F*ck Me Up!)


Як це описується в Нью-Йорк Таймс,[2] про цей фільм багато писали в статтях цієї газети 19 грудня, 2007, коли двоє ув'язнених здійснили втечу з в'язниці посиленого режиму Union County Jail у Нью-Джерсі. Репортери назвали цю подію «втечею в стилі Шоушенка». Ув'язнені використовували фотографію дівчини в бікіні для того, щоб заховати сліди підкопу і залишили після себе подячну записку, підписану смайликом, адресовану охоронцеві, який, з їхніх слів, допоміг їм у втечі. Незабаром після цього охоронець вчинив самогубство.

Цитати: (Всі 16)

Я був чесною людиною. Мені досить було сісти в тюрму, щоб я став злочинцем.


Ви хочете знати чи каюсь я? Не минає і дня, щоб я не шкодував про це. Не тому, що я тут і не тому, що я винен. Я згадую себе в минулому, коли я був дурним хлопчиськом, який скоїв жахливий злочин. Я хочу поговорити з ним, пояснити, що до чого, хочу вправити йому мізки, але не можу. Цього хлопця давно немає, залишився тільки цей старий, і я повинен з цим жити. Виправився я? Та це пусте слово.


Відійдіть! З ним відбувається нещасний випадок!


Якщо ти зайшов так далеко, може ти зайдеш ще далі?


Деякі птахи не призначені для того, щоб тримати їх у клітці. Їхнє оперення блищить казковими фарбами, пісні їх дикі та солодкозвучні. Краще дати їм свободу, інакше одного разу, коли ви відкриєте клітку, щоб погодувати птицю, вона просто випурхне. І якась частина вашої сутності буде знати, що все відбувається так, як і має, і радіти. Але будинок ваш спорожніє без цього дивовижного створіння, життя стане більш нудним і сірим…


Надія — найпрекрасніше почуття. Воно ніколи не вмирає.


У тому-то і краса музики — її не можуть конфіскувати.


День новий — лайно старе.


Але ж знаєш, раніше я був чесним банкіром. Потрібно було сісти у в'язницю, щоб стати шахраєм.


Моя дружина говорила що мене не зрозуміти, що я як закрита книга. Постійно на це скаржилася. Вона була красива. Боже я любив її. Просто не знав як показати. І вбив її Ред. Я не стріляв, але я прогнав її і вона померла через мене. Через те який я…


Я сподіваюся, що переберусь через кордон, сподіваюся побачити свого друга і потиснути йому руку, я сподіваюся, що Тихий океан такий же блакитний, яким він мені снився, я сподіваюся…


Я так збуджений, що мені не сидиться на місці, а думки не тримаються в голові. Думаю, так може відчувати себе тільки вільна людина. Вільна людина на початку довгого шляху, кінець якого невідомий.


Птахів у неволі не втримаєш. Їх крила занадто яскраві, і коли вони відлітають — частина тебе, яка знала, що було б гріхом тримати їх під замком, звичайно, якось заспокоюється і радіє, що їх більше немає, але все одно те місце, де ти живеш, стає ще похмурішим, ще темнішим після того, як вони відлітають. Мабуть, я просто нудьгував за своїм другом.


Все зводиться до дуже простого вибору: займайся життям або займайся смертю.


На твоєму місці я б виростив очі на потилиці.


Ходять чутки, що ти зарозумілий. Гадаєш, твоє лайно пахне приємніше інших?

Фільми того ж режисера: (Всі 9)
Mob City (2013) Mob City
Mob City
Імла (2007) Імла
The Mist
Raines (2007) Raines
Raines
Щит (2002) Щит
The Shield
Маджестик (2001) Маджестик
The Majestic
Зелена миля (1999) Зелена миля
The Green Mile
Buried Alive (1990) Buried Alive
Buried Alive
Жінка в кімнаті (1983) Жінка в кімнаті
The Woman in the Room
Рецензії: (Всі 1)
10/10 Свобода всередині тебе

Оскар - 1995, "Найкращий фільм", номінант

Епіграф: “Вы сильны лишь постольку, поскольку отбираете у людей не всё. Но человек, у которого вы отобрали всё – уже не подвластен вам, он снова свободен.” О.Солженіцин

Епіграф № 2: “Кому тюрьма — свобода, а кому свобода — тюрьма.” Loc Dog

Коротко: свобода всередині тебе

Детальніше: Мабуть, складно собі уявити фільм, який би краще розповідав про свободу і невимовне прагнення до неї як до найвищої цінності. І хоча нам приводять і альтернативну точку зору, вона не стверджується творцями як норма, а скоріше, як наслідок перебування у в’язниці, який виражається у певній видовій мутації, у перетворенні “людини розумної" на “людину тюремну".

Чи може така мутація відбутися будь із ким, а чи просто “деяких птахів у неволі не втримати" - таки питання без відповіді. Але приклад героя наштовхує на думку, що не варто миритися із ненормальними обставинами, хоч усвідомлювати і зважати на них, без сумніву, необхідно.

Із плюсів: еталонний головний герой, який є не просто носієм певних гарних рис, а просто-таки їх уособленням. Надія і небажання миритися з обставинами - щоб не втратити мотивацію, почуття власної гідності - щоб не зламатися, терпіння - щоб довести задуману справу до кінця і не збожеволіти, високий інтелект - щоб із “скотини звичайної” перетворитися на “скотину корисну, і навіть почасти незамінну”, і вміння пристосовуватися - щоб забезпечити собі максимум за заявлених умов. І якщо, наприклад, такого героя як Форрест Гамп ми сприймаємо просто з цікавістю, зі співчуттям, у окремих випадках - як приклад для наслідування, як гуру, месію, то Енді Дюфрейн - це герой, яким просто хочеться бути, бо такій людині точно нічого на цім світі не страшно.

Також у фільмі присутні хороші акторські роботи і майже до блиску вивірений сценарій (що не дивно, зважаючи на трепетне слідування літературній першооснові, характерне для Френка Дарабонта). І якщо у якомусь іншому фільмі прискіпливий глядач міг би висловити претензію відносно того, що план Енді - це не більше, ніж перелік випадковостей, які навряд чи хоча б теоретично могли б статися у реальному житті, то тут сценарій сам на цьому наполягає. Десятки разів щось могло б піти не так, і у більшості випадків так і сталося б. Але Енді, вочевидь, просто поставив експеримент, і, на диво, його експеримент вдався. Може, Бог, якщо він є, просто бажає допомагати працьовитим людям... Та і чим, правду кажучи, ще зайнятися, коли ти сидиш два довічні ув’язнення?

І загалом, великим плюсом є загальний посил фільму. Адже мабуть ніщо так не подобається глядачам, як спостерігати за тим, як торжествує справедливість.

Із мінусів: це якраз той випадок, коли будь-який відхід від тексту роману фільму не на користь, так як він або спрощує і трохи примітивізує показане, або ж, навіть якщо нічого поганого і не робить, все одно не сприймається фанатами книги.

Викликали деяке роздратування певні дрібні сюжетні деталі. Як-от наприклад, чому охоронці жодного разу не поцікавилися, чим Енді видовбує кам’яні фігурки, або ж усім відома “загадка з постером”.

Трохи дивувала також “прилизаність” показаного тюремного життя, адже, окрім трьох відморозків, показаних на початку фільму, всі інші абсолютно не нагадують засуджених на довічне ув’язнення людей. У своєму романі, так само як і у ще одній “тюремній” історії під назвою “Зелена миля” Кінг намагається шукати баланс, з одного боку, зображуючи почуття людей, ізольованих від суспільства без надії туди повернутися, а з іншого - не забуваючи про те, що ми маємо справу із злочинцями. Як на мене, фільм цей баланс не завжди витримує. Докупи ще можна згадати і Моргана Фрімена, який, по-перше, не відповідає книжному типажу героя, а по-друге, виглядає як добрий мудрий татусь, а аж ніяк не як засуджений на довічне убивця. Та, з іншого боку, може статися, що іноді дисципліна і щоденна рутинна праця і справді потроху перевиховують людей, вкупі із тривалими тюремними термінами. Тут уже хто знає…

Резюмую: тим не менш, навіть названі мною недоліки не вплинули на мою оцінку фільму. І навіть якщо я значною мірою ставлю 10 не фільму, а книзі, я якось спробую себе за це пробачити.

Цитати:

Сначала ты ненавидишь эти стены, потом — привыкаешь, ну а когда просидишь здесь достаточно долго — получается, что ты от них зависишь.

Я был честным человеком. Мне достаточно было сесть в тюрьму, чтоб я стал преступником.

Тебя отправляют сюда на всю жизнь, и именно жизнь и забирают.

Здесь виновных нет. Ты не знал?

(про книгу “Граф Монте-Крісто”)
― Знаешь, о чем она? Тебе понравится. Там бегут из тюрьмы. ― Значит, и ее в раздел "Образование", да?

3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті:
Втеча з Шоушенка (1994)