Втеча з Шоушенка (1994)

Фільм знятий за мотивами повісті Стівена Кінґа «Ріта Гейворт і порятунок з Шоушенка» (Rita Hayworth and Shawshank Redemption), опублікованій в складі збірки «Чотири сезони» (Different Seasons, 1982).

Стівен Кінґ продав права на екранізацію своєї розповіді всього за 1 долар, тому що дружив з режисером і сценаристом Френком Дарабонтом. Вони стали друзями ще під час роботи над короткометражною драмою «Жінка в кімнаті» (1983) — екранізацією однойменного оповідання Стівена Кінґа, здійсненою Френком Дарабонтом. Цікаво, що вони підтримували стосунки лише за листуванням і особисто не зустрічалися до самого початку роботи над «Втечею з Шоушенка».

У документах Реда, коли той з'являється перед комісією з дострокового звільнення, використаний малюнок сина Морґана Фрімена Альфонсо. Він же кричить «Свіжа риба», коли партію ув'язнених з Дюфрейном привозять до в'язниці.

Фільм присвячений Аллену Ґріну (Allen Greene) — близькому другові режисера. Аллен Ґрін помер від проблем, пов'язаних зі СНІДом незадовго до виходу фільму у світ.

Колишній начальник Менсфілдської в'язниці, де відбувалося фільмування, Денніс Бейкер — у ролі літнього ув'язненого, який сидить у тюремному автобусі позаду Томмі Вільямса.

Сюжет фільму перегукується з сюжетом класичного роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто», який кілька разів згадується у кінострічці.

Фільм став другим з чотирьох проєктів Френка Дарабонта, базованих на творах Стівена Кінґа. Першим була короткометражна драма «Жінка в кімнаті» (1983), третім — містична тюремна драма «Зелена миля» (1999), а четвертим стала фантастичний жахастик-драма «Імла», прем'єра якої відбулася 21 листопада 2007 року.

Сценарій Френка Дарабонта дуже сподобався іншому режисерові, який успішно екранізував твори Стівена Кінґа, — Робу Райнеру, постановнику ностальгічної драми «Залишася зі мною» (1986) і психологічного трилера «Мізері» (1990). Райнер був настільки захоплений матеріалом, що запропонував Дарабонтові $ 2.5 млн за права на сценарій і постановку фільму. Дарабонт серйозно обдумав пропозицію, але вирішив, що для нього цей проєкт — «шанс зробити щось дійсно велике», і поставив фільм сам.

Роль Енді Дюфрейна спочатку запропонували Тому Генксу. Він дуже зацікавився, але не зміг прийняти пропозицію через те, що вже був зайнятий у проєкті «Форрест Ґамп» (1994).

Згодом Том Генкс знявся в головній ролі в тюремній драмі Френка Дарабонта «Зелена миля» (1999), також поставленій за романом Стівена Кінґа.

В оригінальному оповіданні Стівена Кінґа Ред — ірландець. Попри те, що в екранізації роль Реда зіграв чорношкірий Морґан Фрімен, було вирішено залишити у фільмі репліку Реда «Може бути, тому що я — ірландець», — як вдалий жарт.

Екстер'єри в'язниці Шоушенка були зняті у в'язниці міста Менсфілда, штат Огайо. Ця в'язниця на той момент перебувала у такому жалюгідному стані, що для фільмування довелося її попередньо реставрувати. З цієї причини велику частину інтер'єрів було відзнято не на натурі, а у павільйонах студії, оскільки продюсери підрахували, що побудувати декорації в студії буде дешевше, ніж ремонтувати інтер'єри Менсфілда. Згодом, Менсфілдську в'язницю закрили.

Коли ми бачимо на екрані великі плани рук Енді Дюфрейна, де на початку фільму він заряджає револьвер, а також пізніше, коли Енді вирізає своє ім'я на стіні своєї камери, — це насправді руки режисера Френка Дарабонта, а не актора Тіма Роббінса. Ці великі плани були відзняті в процесі післявиробництва фільму і вставлені у зафільмований матеріал.

Американська Гуманна Асоціація, яка захищає права тварин, спостерігала фільмування за участю ворона. Коли необхідно було зняти епізод, в якому Брукс згодовував воронові личинку, АГА заперечила проти цього на тій підставі, що це жорстоко по відношенню до личинки. Для того, щоб все-таки зняти цей епізод, помічникам режисера довелося терміново шукати личинку, яка померла від природних причин. Таку знайшли, і сцену зафільмували.

Номер камери Реда — 237. Це число фігурує в обох екранізаціях роману Стівена Кінґа «Сяйво» (кінофільм 1980 року і міні-серіал 1997 року) — там це номер кімнати готелю, в якій мешкає привид жінки. Також це число з'являється у фільмі «Залишайся зі мною» (1986), знятому за оповіданням Стівена Кінґа «Тіло», — там це сума дріб'язку, зібраного чотирма юними героями ($2,37).

На стіні в камері Енді Дюфрейна з'являється портрет Альберта Айнштайна. Це натяк на те, що виконавець ролі Енді Дюфрейна – Тім Роббінс паралельно знімався в романтичній комедії «Коефіцієнт розуму» (1994), де одним з головних героїв був Альберт Аййнштайн (у виконанні Волтера Маттау).

Двоє з ув'язнених Шоушенка носять імена Гейвуд і Флойд. Це відсилання до трилогії Артура Кларка «Космічна одіссея», сполучним героєм якої є доктор Гейвуд Флойд.

Один з персонажів, офіцер охорони в бібліотеці, має прізвище Дікінс, що нібито є відсиланням до прізвища оператора-постановника фільму Роджера Дікінса. Однак насправді це просто збіг — персонаж на прізвище Дікінс є в оригінальному оповіданні, і він став персонажем сценарію Френка Дарабонта ще до того, як Роджера Дікінса найняли для фільмування у кінострічці. Насправді обидва прізвища тільки вимовляються однаково, а пишуться по-різному: прізвище героя — Dekins, а прізвище оператора — Deakins.