Александр (2004)

Ярина Нахім 15 грудня 2020, 21:24

Попередження: рецензія містить спойлери

Показати рецензію

"Александр" Олівера Стоуна є стрічкою специфічною. Суперечною вийшла картина за своїм змістом: замість того, щоб показати Александра видатним воєначальником, творцем імперії, мудрим діячем, його зображують хлопчиком, який не може визначитися з власною орієнтацією і безперестану не розуміє, як він виграє. Тож очікувати реального зображення постаті Македонського чи його становлення, як діяча, не варто. Також, не розраховуйте, що фільм відповідатиме історичній дійсності, так як "ляпів" є достатньо.

Фільм починається з доволі художнього показу мати Олімпії і Олександра (зображені там не надто історичні декорації, що ще не надто кидається в очі). Образи батьків дуже змінені. Якщо в реальності Олімпія жорстокою жінкою, яка прагнула влади, тут вона добра матуся.Піклується, переживає за Олександра.Образ ж Філіпа, амість мудрого правителя показується, як людина з прив'язкою до алкоголю, який помирає на весіллі.

Приборкання Буцефала виглядало дуже цікаво. Одна деталь - стремена, які ще не придумали. Александр і тоді вже був людиною майбутнього. Якщо говорити про зображення фільмі є дві грандіозні батальні сцени: битва при Гавгамелах і битва на Гідаспі. Картинка не надто хороша і суттєво програє фільму Пітера Джексона - остання частина "Володаря перснів", яка вийшла за рік до цієї стрічки. 1) битви не виглядають масштабно, хоча можливості комп'ютерної графіки вже були доступні; 2)історична дійсність у них втрачена. Після першої битви вас чекає велика кількість діалогів, незрозумілі залицяння Анлександра.

Закінчення стрічки дуже символічне. Помирає Александр на ложах в Вавилоні, в нього падає кільце і розбивається. Далі фараон Єгипту, Птолемей 1, розказує історію, що сталося з дітьми, дружиною, імперією Македонського. Підсумовуючи, можна сказати цей фільм дуже суперечний. його не назвеш поганим, точно, на один раз, точно не для того, щоб щось зрозуміти з історії чи шукати реальні факти.

matviychukanastasia88 4 грудня 2020, 2:04

Попередження: рецензія містить спойлери

Показати рецензію

Фільм 2004 року про всім відомого Олександра Македонського залишає після себе післясмак невизначеності щодо цієї роботи Олівера Стоуна. Важливо зазначити, що у зйомках фільму залучені актори світового рівня : Колін Фарелл, Анджеліна Джолі , Джаред Лето, проте рівень акторів зовсім не відповідає рівню самого фільму.
Не можна назвати цей фільм поганим через те ,що у ньому присутні розбіжності ,які не співпадають з реаліями самого життя Македонського,зокрема неточне зображення війн, які вів Олександр, адже метою Стоуна було зобразити саме становлення героя як особистості, зосередити увагу на його стоїцизмі. Режисер подає глядачеві образ Олександра ,як людини вибору, яка через постійно серйозні прийняті рішення загартовується і своїх труднощах. Сильний характер Олександра проявляється ще змалку, не можна заперечувати, що цьому ще й як посприяли міфи про Ахіллеса і інших видатних героїв , якими він захоплювався все життя. І можна подумати, що все ідеально , але без мінусів не обійтись. У фільмі велика кількість довгих монологів головного героя про славу і омріяні землі, які досить часто повторюються (Не дивно, що цьому красномовству посприяли праці Арістотеля) . Важливо відмітити, що хоч багато хто і вважає поведінку Олімпії (матері Олександра)-справжнім виявом материнської любові , на мою суб’єктивну думку, у фільмі зображено все зовсім по-іншому: Олімпія зображена більш як жінка, яка найбільше в життя прагне помсти чоловікові і слави, а не блага своєму синові, не дарма, вона завжди перебуває у оточенні змій і має на плечі зображення саме однієї з них. Співпадіння? Не думаю.
Думаю, багато хто може критикувати цей фільм за порушення такої великої спірної теми як гомосексуалізм, аргументуючи це тим, що ніби Македонський ніколи й не був ним. Але важливим є те, що тоді такого поняття , як « гомосексуалізм» і не було , і таке явище, як ми тепер його називаємо, в той час було досить нормальним. Крім того, режисер ( за що йому великий плюс) висвітлює цю тему досить делікатно, не зображуючи нічого зайвого і не переходячи межу. Навіть близька дружба ( чи то можливо стосунки, хто знає?) між Македонським і Гефестіоном подано у справді красивій манері, з щирим виявом почуттів, яким важко не повірити навіть через звичайні обійми. Однією з деталей,яка припала до душі- це є зображення сцен з конем на початку і вкінці фільму, які виявляють справжню довіру між Олександром і його , можна так назвати, постійним соратником у всіх його справах. Можна провести паралель між смертю Гефестіона і коня, адже після цього що з одним, що з другим , частина душі Македонського помирає.
Фільм взагалом непоганий,можна назвати «середній» ,гра акторів-бездоганна,картинка-50\50.Проте звичайно задовгий-це факт, деякою мірою його було складно дивитись через монотонність подій, які можна було викласти у набагато коротший термін. Можна дивитись, якщо хочеться скласти загальну картинку образу Македонського, але не деталізовану.