Girlanda
модератор
Знайдено 69 результатів 
«Бодетаун — Місто на кордоні🐴🍁» («Bordertown» (1989-1991)) — се канадсько-французька 78-серійна пригодницька постановка, яку з кінця Жовтня🍂 1992-го року до середини Березня🌱 1993-го року транслював УТ-1 (Моя 6-та кляса). Це була кіноісторична подія, позаяк се перший зарубіжний художній серіял, який з початку Відновлення Незалежности закупив і рідною-українською мовою озвучив та показав УТ-1. «Бодетаун🐴🍁» (саме така назва була в програмі передач, а фраза «Бодетаун — Місто на кордоні» промовлялася в початкових титрах) одразу ж став культовим у Моєму Селі. Всі з нетерпінням очікували на цю леґендарну ковбойську мелодію🎶, що знаменувала початок/продовження цікавих пригод.
На 49-й паралелі розташоване Містечко, по території якого проходить кордон між Сполученими Штатами Америки та Канадою — знаменитий Бодетаун. Найкумедніше те, що лінія розмежування проходить через будівлю, в якій облаштовані відділки американського шерифа Джека Креддока і канадського капрала Клайва Беннетта. Вони обидва ... в єдності й суперечках стоять на сторожі закону, а також змагаються за серце красуні-лікарки Марі Дюмон…
На «Бодетаун🐴🍁» дивилися під час прем’єрних вечірніх Суботньо-Недільних показів, а потім, хто міг, і під час денних повторів. Саме вечірні Суботньо-Недільні прем’єри були найзатишнішими, бо збиралася вся родина й нерідко приходили сусіди та ласували смачною вечерею🥛🥞🥮🍯🍲🥙. А потім обговорювали побачене — се був перший етап вражень. Наступні відбувалися в усеможливих місцях — у Церкві⛪️, на Вулиці🏡🏡🏡, в Школі🏫, на роботі... Ми інколи переймалися кого обере Марі більше, ніж реальними життєвими справами.
Хоча в «Бодетауні🐴🍁» розгорталися не на жарт гострі події, стрілянина з жертвами, серйозні конфлікти, але сама атмосфера, подача та музичний супровід значно полегшували сприйняття. Завдяки швидкому-цікавому перебігу подій — серії миттєво спливали одна за одною, а Ми хотіли ще і ще. Хочу відзначити якісні зйомки на тлі мальовничої Природи🌲🦌🌳 і локацій самого Містечка. Життєвий уклад, архітектура, побут, костюми, коні🐎 також з головою занурюють у ті часи. Красива цілісна картина була чудовою навіть через екрани чорно-білих лампових телевізорів📺.
Буду відвертим — «Бодетаун🐴🍁» у Моєму рейтинґу навіть у першу сотню зарубіжних фільмів не входить. Але ті безцінні теплі спогади, враження, обговорення, власні сюжетні здогади та бажання, тодішнє відносно безтурботне-щасливе шкільне життя і найдорожче Село та Вулиця, сусіди, друзі, одноклясники, Мій візуальний ідеал назавжди возз’єдналися з «Бодетауном🐴🍁» і закарбувалися у Пам’яті, Серці та Душі. Я із задоволенням інколи переглядаю по кілька серій і з широкою посмішкою знову потрапляю в те Блаженство.
Оцінка — однозначно 10 балів із 10-ти❗️
«Спілка адвокатів🗂⚖️💼» («Avocats et Associés» (1997-2010)) — французька юридична теленовела, кілька серій якої транслював УТ-1 в кінці Травня й на початку Червня 1999-го року. Позаяк се був перший студентський рік, Мені пощастило побачити тільки одну серію на Зелені Свята🍀⛪️🌿, а потім усе різко обірвалося і Я нічого не чув аж до повтору цих кількох серій у першій половині Лютого 2002-го року (щоправда, через навчання також не подивився). Враження від побаченої третьої серії в 1999-му році не полишали Мене до того часу, поки не завантажив після 2020-го року французькою мовою.
Події серіялу розгортаються у світі адвокатської практики. Численні справи, що стосуються розлучень, поділу спадщини, різноманітних цивільних суперечок і злочинів переплітаються з особистим життям адвокатів і їхніми професійними відносинами. Розслідування та налагодження контактів, судові засідання й відвідування в’язниць, різні зустрічі та знайомства у процесі роботи вимагають психічно-психольоґічної стійкости, з ... алишають свій відбиток і впливають на самопочуття, настрій, світосприйняття і професійну придатність адвокатів.
Я бачив дуже мало французьких серіялів і все ж таки відчув отой своєрідний атмосферний шарм.
Повертаючись до «Спілки адвокатів🗂⚖️💼» і враховуючи Мою особисту далекість від юриспруденції, усе було доволі переконливим. Гра акторів скидалася на правду, а місця подій закріплювали цю думку. Побачена вперше одна-єдина серія у 1999-му році по Чорно-білому ламповому телевізорі📺 у приємній тихій затишно-домашній напівтемряві✨🍃🌺🐕🛋️ добряче уґвинтилася у пам’ять і сильно полюбився Один Персонаж. Понад двадцять років Я чекав на зустріч із Ним і Мої очікування не були марними. Тепер Я мав задоволення споглядати на перебіг подій у кольорі мовою ориґіналу. Часто задавався питанням — Чи варто з Душею перейматися і так сердечно пройматися справами своїх клієнтів, уболівати за них і зріднюватися з ними❓ Також саме з цією постановкою пов’язане чітке розмежування між стосунками🖇 і коханням💞
Палітра важких для Мене кольорів гармонійно підходить «Спілці адвокатів🗂⚖️💼» так само, як і музичний супровід🎶. Усе підібрано зі смаком, хоча багато чого далеке від Моїх візуальних смаків. Зате любов до Однієї, а потім і до Другої сюжетних ліній, в сукупності з кіномайстерністю, вабила Мене переглядати серію за серією.
Моя оцінка — 10 балів із 10-ти❗
Присвячується Другу, Який завжди віддає честь🔷🔶 і бажає безпечної Кінематоґрафічної ночи🎑📽️🎞️📺🛋️🐈🐈🐈✨
Десь із кінця 2025-го року Друг невеличкими, але змістовними вкрапленнями знайомив Мене з серіялом «Чак» («Chuck» (2007-2012)). До того часу Я ніколи нічого не чув про цей серіял і не хотів персонального знайомства через безпосередній перегляд. Та напевно в Мене не було шансів, позаяк зовнішнє занурення у кіносвіт «Чака» відбувалося мудро, грамотно, невимушено, ненав’язливо — Я б назвав це «Клясичний підхід Шахерезади». Елементи знайомства з часом ставали ємнішими і Я все більше вбачав у них приємно знайоме та щасливо-ностальґічно-асоціятивне. Іще одним ключовим чинником було поєднання кольорів із локаціями, що створювали ефект затишку. Я звикав до персонажів, а вони до Мене. Звісно, що не до всіх ставився однаково прихильно чи зацікавлено, але через кілька місяців настав той момент і вже на початку 2026-го року Я завантажив перший сезон.
Перша серія шикарна і хто не полюбляє серіял ... ів — може тільки її подивитися, позаяк вона майстерно створена під повнометражений довершено завершений фільм. А шанувальники більш тривалих кіноісторій так само як Я обов’язково впіймаються на професійно підвішений сюжетний гачок і не зчуються — як їх швидко закрутить вир подій наступних серій. Голова переповнювалася швидким розвитком подій, різножанровими пригодами і неочікуваними з’явами. Бажання перепочити між сезонами закінчувалося тим, що рука магнетично завантажувала наступну порцію серій і так, аж поки Я з повними ....... сліз очима не опинився в кінці останньої серії (і тут варто згадати про шанувальників повнометражних картин...).
Особисто для Мене, «Чак» («Chuck» (2007-2012)) — це історія взаємного та глибокого кохання з першого погляду. Всі події, герої, пригоди, локації є дуже гарним і переконливим тлом, випробуваннями, каталізаторами, руйнівною силою, життєдайною енерґією цього кохання впродовж усіх п’яти сезонів. Розвиток почуттів і відносин красивий, а також візуально й духовно відчутний своїм невпинним природним рухом. І Я це високо оцінив. Проте, Моїми улюбленцями були Епізодичний і Другорядний ідеали, долі яких прописані наперед...
Чи було те, що дратувало або не сподобалося — так, було! Чи можна було обійтися без нього — звісно, що ні, позаяк це невід’ємна й частково атмосфероутворююча частина кіносвіту «Чака».
Моя оцінка — V.......🌹🎶 із 10-ти❗
«Лицарі магії🔮» («Visionaries: Knights of the Magical Light» (1987)) — американсько-японський мультсеріял, який УТ-2 транслював два рази підряд у другій половині 1995-го року (Моя 9-та кляса). На той час, коли Наше сільське тележиття обмежувалося двома каналами (УТ-1 та УТ-2, на хвилях яких періодично вели своє мовлення Студія «1+1» і реґіональна «Галичина»), — ця 13-серійна мультиплікаційна картина була унікальною і неповторною. «Лицарі магії🔮» закохали в себе з першого кадру🎞, запам’яталися на все життя і справедливо зайняли місце серед улюблених зарубіжних мультфільмів.
Гарне-плавне поєднання Магії📖 та Науки📀, елементів Середньовіччя🏰, Нового Часу⚙️, Індустріяльної доби🏭, Піратства⛵️, Технічно-технольоґічного проґресу📡 й Фантастики💈 дозволяло органічно вплітати одну історію в иншу. Кожна серія пригодницько-напружено-цікава й буквально магнетизує погляд до екрану так, що неможливо було відвести погляд. Кожен момент сюжетно значущий для розуміння динамічного розвитку подій. А потім ... не менш приємне обговорення на Вулиці🏡🏡🏡 та в Школі🏫.
Непримиренне протистояння Добра🌞 і Зла⚫️ з цілою системою цінностей і морального бруду — клясична-вічна тема в Історії, Літературі, Кінематографі й Мультиплікації, яка є безпрограшним сюжетним ядром у випадку подачі його в ориґінальний спосіб. І «Лицарі магії🔮» на відмінно справилися з цим завданням (не буду приховувати, що певну паралель боротьби і перетворень Я тоді провів із мультсеріялом «Війна Ґоботів🚘🛵🚁» («Challenge of the GoBots» (1984-1985)), який за кожної нагоди дивився відносно нещодавно, у 8-й клясі), — створені яскраві образи Семи Лицарів магічного світла🔵 й Семи Лицарів темряви🟢 з їхніми характерами🌈, тотемами (Арзон — Орел🦅, Вітерквік — Гепард🐆, Ектор — Лисиця🦊, Феріл — Вовк🐺, Ґаладрія — Дельфін🐬, Крайтек — Ведмідь🐻, Леорік — Лев🦁; Сіндар — Горила🦍, Кравекс — Падальник🦇, Мордред — Жук-гнойовик🐞, Вероліна — Акула🦈, Лексор — Броненоносець🦡, Ріккон — Іґуана🦎, Даркстоун — Слимак🐌) і магічними патерицями (Леорік — Лев🦁 і Мудрість🦉, Вітерквік — Гепард🐆 і Швидкість💨, Арзон — Орел🦅 і Знання✨, Крайтек — Ведмідь🐻 і Сила🏹; Даркстоун — Слимак🐌 і Руїна🐉, Сіндар — Горила🦍 і Знищення🦧, Кравекс — Падальник🦇 і Страх🕷, Лексор — Броненоносець🦡 і Невразливість🟠) з відповідними словами-замовляннями💬💭🗯 справедливо зайняли високе місце у Моєму рейтинґу. А як усе довершено продумано та красиво намальовано🎨🌄🏞🖌 — се було помітно навіть по Наших лампових чорно-білих телевізорах📺. Уже значно пізніше Я подивився «Лицарів магії🔮» у кольорі — прекрасне поєднання барв і суцільне блаженство для очей.
Мої враження та емоції від пізніших переглядів такі ж самі, як і в далекій-улюбленій Осінній 9-й клясі🍂📚🗞📘🖊☔️ 1995-го року, а тодішні спогади, мрії, уявлення та асоціяції додали особливого ностальґічного шарму — саме тому, оцінка 10 балів із 10-ти❗️
«Кенді💒🌳🦨» («Candy, Candy» (1976-1979)) — японський мультиплікаційний серіял, який УТ-2 транслював із початку Вересня 1995-го року до початку Липня 1996-го року (Моя 9-та кляса).
Се був перший у Моєму житті мультсеріял, який доволі реалістично змальовував біографію дитинства і юнацтва головних героїв. Власне, цей мультсеріял пройшов крізь Мою дитячо-юнацьку перехідну психіку🌀. І на певному етапі Я зі Своїми одноклясниками та друзями-сусідами розумів-усвідомлював, що головні герої Нашого віку або «обертаються» навколо Нашого віку. Цих серій було значно більше й вони значно сильніше притягували Нашу увагу. Саме такий перебіг подій яскраво-ориґінально виокремлював «Кенді💒🌳🦨» з-поміж усього українського та зарубіжного жанрового мультиплікаційного розмаїття, яке станом на 1995-1996 роки Ми бачили. А його вже було досить багато і Ми частково сприймали «Кенді💒🌳🦨» як мультиплікаційну версію умовного дитячого художнього серіялу. Звідси випливає іще одна важлива деталь — десь із 7-ї кляси Ми п ... оволі почали виростати з мультиплікаційного віку й усе більше часу та уваги приділяли кінематографу. Але «Кенді💒🌳🦨», завдяки своїй сюжетній специфіці (яка для Нас була новаційною), буквально магнітом притягувала Нас.
«Кенді💒🌳🦨» — це історія дитячо-юнацьких пригод, радощів, переживань, втрат, випробувань і почуттів💖. Ми бачимо взаємовідносини між різними верствами населення та соціяльними прошарками очима дітей і юнацтва, що значно вразливіше і драматичніше, ніж якби це було через призму дорослих! І Ми, будучи у перехідному віці між дитинством і юнацтвом, доволі гостро сприймали та реґували на все побачене. Саме тому, кожна серія була предметом обговорення у Школі🏫 та на Вулиці🏡🏡🏡. Кожен з Нас висловлював свою власну думку, погляд і бачення кожної події, ставлячи себе на місце Того чи Иншого персонажу. Це був дуже глибокий і природний аналіз, просякнутий Нашою щирістю. Ми також зі сміхом порівнювали тонкі дівчачі та грубі юнацькі голоси мовою ориґіналу, які було чутно під час українського закадрового озвучення. Дуже гарна пісня🎶 й оформлення початкових і кінцевих титрів✨🦢🌸🍁, а також чудова кольорова палітра мультеріялу🎨🖼🖌 і вродливі обличчя багатьох героїв.
«Кенді💒🌳🦨» — це довга мультиплікаційна історія з відчутним виховним підзмістом. Персонажі постійно стояли перед клясичним вибором добра та зла у різних «обгортках» і Ми бачили хто і як реаґує на численні прояви спеціяльно підлаштованої і доленосної несправедливости, жорстокости, підлости, підступности та які наслідки для винуватців і безневинних. Переконалися як важко та як важливо нести Світло☀️ у Душі крізь життєві буревії💨💦, особливо без належної підтримки.
«Кенді💒🌳🦨» закінчилася через два тижні після Мого останнього випускного екзамену📚📖🖊 Моєї улюбленої 9-ї кляси і разом із нею глибоко-ностальґічно відходила прекрасна, щаслива, яскрава, насичена й незабутня частина Мого життя. Особисто Я переконаний, що люди, які створені Одне для Одного — повинні бути разом💞, бо нарізно Обоє будуть нещасними і Їх весь час переслідуватимуть почуття й думки про втрачене взаємне щастя. Саме тому, Мені було так гірко, досі гірко і Я б зробив Заключну серію на 5 хвилин довшою...
Враховуючи усе сказане, Моя оцінка — 10 балів із 10-ти❗️
«Посмішка Ящірки🦎🏥🌴» («O Sorriso do Lagarto» (1991)) — бразильський 52-серійний серіял, який УТ-2 транслював з початку Вересня🍎🍐🍇 1995-го року до кінця Серпня🌽🍉🌻 1996-го року (Моя 9-та кляса і Літні канікули між 9-ю та 10-ю клясами). Се вже третя поспіль бразильська теленовела на тодішньому Українському Державному телебаченні (УТ-1 та УТ-2).
Сюжет із перших кадрів одразу ж зацікавлює. Місцевий Можновладець виголошує промову, де згадує Центр Здоров’я. Саме в цей час із Центру Здоров’я втікає Жінка зі сповитою Дитиною, Яку хоче віддати Місцевому Рибалці-підприємцю, з Яким у Неї був інтимний зв’язок. У Жінку стріляють на березі, а Старий Лікар забирає закутану з головою Дитину, Яка не видавала жодних звуків. Рибалка-підприємець забирає тіло Мертвої. Під час похоронного обряду приходять лікарі з Центру Здоров’я та без усяких пояснень забирають тіло…
Зав’язка на початку першої серії незвична, неочікувана й загадкова. Поведінка окремих героїв дивує, уривки їхніх спогадів іще більше заплут ... ують, а кулуарні бесіди про генетичні експерименти🧬 й науково-дослідна робота🧪🔬 Центру Здоров’я вельми інтриґують. По-особливому закручується та розвивається основна романтична лінія💞, що також додає зацікавлености серіялом. Разом із тим, боротьба за владу, політичні ігри, проблеми зі здоров’ям, фінансові питання, бідність, безвихідь, таємничі сюжетні вкраплення, Церковна компонента⛪️, ритуали🔪🩸, поведінка героїв, суміш почуттів і прояви кохання, допитливість і розслідування, символічна поява Ящірки🦎 у сукупності з відповідним атмосферним пісенним і музичним супроводом🎶, а також із початковими титрами й назвою серіялу — гармонійно доповнюють вищесказане та взаємодоповнюються між собою🧶.
«Посмішка Ящірки🦎🏥🌴» має своє власне-цілісне сюжетне, візуальне, музичне, естетичне «обличчя». Різниця в побуті, зйомки Природи🍃🌸 та на Природі🌊⛵️, гра акторів, емоційне наповнення🎭, кольори і відтінки🎨 чітко підкреслюють ці «риси обличчя». Варто додати, що голоси українського озвучення гармонійно підібрані та залишили незабутній асоціятивно-прохолодний враженнєвий слід у Моєму сприйнятті та Моїй пам’яті💭🌀🗯.
Моя оцінка не може бути иншою, ніж 10 балів із 10-ти❗️
«Санта Барбара⛵️🏤💸🚁» («Santa Barbara» (1984-1993)) — американський серіял і найдовша мильна опера, яку Я бачив у Своєму житті (аж 2137 серій). Моє знайомство з цією теленовелою відбулося в середині Серпня 1995-го року на каналі УТ-2. Вступні титри з аркою та гучно-динамічною мелодією духових інструментів🎷🎶🎺 моментально запам'яталися всім і перетворилися на леґенду. Це був потужний шквал емоцій і «Санта Барбара⛵️🏤💸🚁» одразу ж стала культовою річчю в Моєму Селі. Це захоплення тривало до 31-го Грудня 1995-го року, а 1-го Січня 1996-го року, в Понеділок, Моє Село сильно збурилося — позаяк майже в той самий вечірній час Студія «1+1» розпочала трансляцію «Династії🏨✈️⛰⛲️» («Dynasty» (1981-1989)). Протистояння за вечірній перегляд тривало кілька місяців і вже навесні 1996-го року остаточну перемогу здобула «Династія🏨✈️⛰⛲️». Але це не було аж такою проблемою, позаяк час показу обох серіялів не був однаковим і Село мало можливість побачити початок «Санта Барбари⛵️🏤💸🚁», а потім перемикало п ... ід час реклами в «Династії🏨✈️⛰⛲️». А зранку серіяли повністю розходилися в часі й тому окремі односельчани мали можливість сповна насолодитися улюбленими теленовелами. Це телещастя тривало до 31-го Грудня 1996-го року й обірвалося раптово, бо з 1-го Січня 1997-го року Студія «1+1» перейшла на телехвилю УТ-2 і «Санта Барбара⛵️🏤💸🚁» з низкою инших телеречей УТ-2 припинила своє життя в Українському телепросторі.
Я добряче прикипів до «Санта Барбари⛵️🏤💸🚁» за ці 16 місяців із «хвостиком» (Моя 9-та і половина 10-ї кляси). Й окрім того, події були надзвичайно цікавими, а сюжетні перепетії вельми кумедними. Так, усе вельми розтягувалося, а більшість локацій і декорацій — простенько-примітивні, штучно й непереконливо нашвидкоруч зліплені і в цьому був свій особливий шарм. Проблем у персонажів також вистачало й інколи доля окремих героїв закінчувалася трагічно — тому цей серіял ніяк не можна назвати легковажним. Також вистачало різноманітних ляпів і сміховинних сюжетних поворотів, але все це дивовижним чином додавало «Санта Барбарі⛵️🏤💸🚁» додаткових балів.
Герої цієї мильної опери стали Нашим повсякденням і Ми доволі органічно вжилися з ними. Спершу відчувалася гіркота розчарування, злости і роздратування, позаяк рух окремих подій змінював свій напрям не туди, куди вели Наші-глядацькі бажання-обговорення-плани-прогнози. Але у такій довжелезній стрічці се є природною закономірністю — якийсь розвиток повинен бути й тому усе хоча й повільно, але закручувалося, розкручувалося, перекручувалося, підкручувалося, відкручувалося, покручувалося, викисало, перекисало, розкисало, бродило, переброджувалося...🌀 Болісно сприймав, коли хтось гинув — і шкода сугубо по-людськи і важко було усвідомлювати, що вони переставали бути часточкою життя🥀. Сумував, коли розходилися гарні пари💔. Я дуже любив окремих героїв і вболівав за них. Кілька персонажів досі є Моїми ідеалами вроди та взірцями аферизму-авантюризму. Навіть ті, до кого Я відчував антипатію чи байдужість мали бодай маленьке, але все одно тепле місце в Моєму серці💖.
Уже після 2010-го Я почав завантажувати й дивитися «Санта Барбару⛵️🏤💸🚁» з першої серії і Мені сподобалося. Окремих героїв грали різні актори, дехто зникав і знову з'являвся — і все це знаменита «Санта Барбара⛵️🏤💸🚁», яка подарувала Мені океан емоцій, спогадів та асоціяцій і тому ставлю 10 балів із 10-ти❗️
«Спадок Ґульденбурґів🕰💍🐴» («Das Erbe der Guldenburgs» (1987-1990)) — німецький серіял, 14 перших серій якого транслював УТ-1 із середини Червня до початку Липня 1997-го року (Мої літні канікули між 10-ю та 11-ю клясами). Загалом обсяг цієї картини — 40 серій, що виходили впродовж трьох сезонів.
У центрі уваги «Спадку Ґульденбурґів🕰💍🐴» — життя аристократичної родини. Ми маємо нагоду пересвідчитися, що представники блакитної крови дихають тим самим повітрям, під їхніми ногами така ж земля, вони закохуються, піддаються спокусі, зраджують, брешуть, радіють, сперечаються, зустрічаються із труднощами, виборюють своє місце під Сонцем, обирають між і між... Так, у них є гроші та маєтки, вони не голодують і не переймаються де їм переночувати і в що вдягнутися — але чи достатньо цього для повноцінного щастя?.. Відповідь отримаємо після перегляду всієї телестрічки.
Перше, що Мене вразило Червневої теленочи 1997-го року — красиво оформлені початкові титри🌳🚜🏘🎵. Шедевральний музичний супровід🎻🎷🎹🎺🎶 ... органічно підкреслює-огортає аристократичну вишуканість «Спадку Ґульденбурґів🕰💍🐴» з його неперевершеною Архітектурою, витонченою Скульптурою, мальовничою Природою з казковими краєвидами🌾🏞, розкішним побутом, просторими апартаментами, чудовим оздобленням⚜️, костюмами, манерами, конюшнями🐎, романтикою, транспортом🚗, акторами та їхньою грою. Саме тому, атмосфера цієї картини є особливою, своєрідно затишно-заспокійливою й інколи співзвучною з Сільськими Червнево-Липневими ночами📺🦉🎑 після Пасовиська незабутнього-щасливого 1997-го року. Не менш приємними були обідні📺🌸🍒🍓🌞 перегляди повторів — все сильніше вникав-зливався з тим красивим кіносвітом, а потім ішов купатися на Дністер, дещо робив удома і міг трохи відпочити перед Пасовиськом🐄🌱🦗🍀🐕. Хочу додати, що тоді Наш Телевізор був безнадійно поламаним і вночи Я дивився в Однієї Бабусі, а денний повтор — в Иншої Бабусі. Й тому нічні та денні сприйняттєво-враженнєві відтінки🎨🎭🖌 однієї і тієї ж серії трохи різнилися, а обговорення на Пасовиську🐄🌱🦗🍀🐕 додавало власного яскравого колориту🍭.
І хоча УТ-1 показав тільки 14 серій, але Я встиг зріднитися з улюбленими героями (за яких увесь час уболівав), а решта персонажів стали частиною тодішнього життя, незалежно від ставлення до них. Після закінчення Мою душу пригнічувала світла туга за «Спадком Ґульденбурґів🕰💍🐴». Тільки після 2015-го року Я дізнався, що є 40 серій і з величезним задоволенням знову поринув у те блаженство, водночас переносячись у Літні шкільні канікули на межі безтурботних Червня й Липня 1997-го року☀️🥒🌼. Після закінчення серіялу нагортали осяйно-ностальґічні сльози й хотілося знову дивитися з першої серії.
Щасливі світлі спогади та приємні асоціяції з тодішнім життям і кількома иншими улюбленими й уподобаними серіялами вимальовують найвищий бал — 10 із 10-ти❗️
«Ніхто, крім тебе💖» («Tu o nadie» (1985)) — Моя улюблена мексиканська теленовела, яку УТ-1 транслював із середини Падолиста 1993-го року до початку Квітня 1994-го року (під час навчання в 7-й клясі). Моєму щастю й гордості не було меж, позаяк нарешті рідний УТ-1 почав показувати мексиканське багатосерійне мелодраматичне кіно. Се була чергова культова річ, на час трансляції якої усе Моє Село застигало перед екранами телевізорів📺, а потім до найдрібніших деталей аналізувало, обговорювало, передбачало. Перебіг подій у серіялі «Ніхто, крім тебе💖» («Tu o nadie» (1985)) інколи був значно цікавішим і важливішим, ніж реальне життя односельчан.
Зав’язка одразу ж усіх зацікавила: Максимільяно, вдаючи із себе простого службовця та назвавшись іменем свого зведеного брата Антоніо, одружуються із красунею Ракель у Ґвадалахарі й одночасно підлаштовує аварію вертольота, в якому летить Антоніо. Ракель, дізнавшись про загибель Антоніо, приїжджає із сестрою Мартою до Акапулько на похорон чоловіка та вел ... ьми здивована маєтним станом Антоніо. Максимільяно під час похорону летить до Ґвадалахари та шантажем змушує батька Ракель підтвердити його злочинний намір, мовляв Ракель і справді вийшла заміж за Антоніо і тепер є Його вдовою...
Шантаж, залякування, страх, брехня, інтриґи, чвари, жадоба, підлість, підступність, заздрість, ненависть упродовж 60-ти 45-хвилинних серій протистоятимуть доброті, порядності, коханню, любові, вірності, відданості, дружбі, шляхетності, честі й до останньої хвилини було незрозумілим що переможе — Добро чи Зло❓ і чи стануть щасливими Ті, Хто на це заслуговує❓
Доладно прописаний сюжет📖🖋, блискуче зіграні ролі🎭, чудовий музичний супровід🎶 і постійне протистояння з надривом емоцій магнетизує так, що враження залишилися на все життя. Переживання та відчуття безсилля переповнювали кожну серію. І навіть зараз, коли Я переглянув цей серіял з десяток разів, — розумію, що герої не могли поводитись по-иншому (навіть тоді, коли Нас-глядачів окремі вчинки відверто дратували-злостили)! Обставини й події в теленовелі змальовані з реальности й тому тепер вона для Мене така ж цікава й популярна, як під час першої трансляції на УТ-1 з одноголосим українським чоловічим озвученням.
Хоча більшість подій серіялу розвиваються у різних приміщеннях, але костюми і побут усіх соціяльних прошарків відтворені правдиво. Локації за межами приміщень також акуратно пропрацьовані й відчуття замкнутости простору практично не виникає. Помітною є відсутність розмаху і певна знімальна камерність без зайвих кадрів уліво-вправо. 🍀Зелень🌿 збагачує картину🌴, а тварин бракує (хоча вони кілька разів згадуються🐐🐥🐥🐥). Зате красиві співи пташок🎵🐦 запам'ятав і запали в Душу окремі епізодичні та другорядні персонажі. Всі ці дрібниці додають певної атмосфери і жодним чином не погіршують загальне враження від перегляду. Мені серіял настільки сподобався, що було вельми цікаво дізнатися як склалася доля усіх персонажів. Там наче все зрозуміло й водночас хотілося останньої серії на 5 хвилин довше задля візуального закріплення майже очевидного!
Я вельми радий, що мав нагоду саме тоді подивитися цю чудову мексиканську мильну оперу й опісля із задоволенням переглядати з давніми-безцінними спогадами — саме тому ставлю 10 балів із 10-ти❗️
«Леґенда про Загублене місто💍🔮👑» («Legend of the Hidden City» (1996-1997)) — се південноафриканський пригодницько-романтичний серіял, який УТ-1 транслював двома частинами: Пізньоосінньо🍂☔️-Ранньозимовий❄️ показ у 1997-му році (26 серій) та Березнево🌱-Квітневе🌸 продовження у 1998-му році (13 серій). Якраз у період Моєї 11-ї кляси.
Чужинець проникає до Скарбниці в Африканських джунґлях, вбиває Жерця, викрадає два цінні предмети й гине у Водоспаді під час утечі... ...через 50 років, під час археольоґічних розкопок з метою віднайдення руїн Загубленого міста, науковці натрапляють на скелет Чужинця з викраденими скарбами. Та до них знову тягнеться ласа рука Злодія-Пілота, вертоліт якого з молодими учасниками наукової експедиції зазнає аварії поблизу Загубленого міста. Виявляється, се ніякі не руїни, а осередок Стародавньої цивілізації, що пильно охороняє свої кордони і таємниці. Саме з цієї миті розпочинаються справжні пригоди...
Я закохався у «Леґенду про Загублене місто💍🔮👑» з першого кад ... ру — досі мороз по шкірі від вступної мелодії🎶 та шикарних початкових титрів. Дуже люблю Африку🌍 та стародавні цивілізації і цей серіял подарував Мені блаженство. Вельми цікава історія Загубленого міста, цивілізація якого майстерно створена: красиві декорації, чудові костюми, вдало підібрані актори, професійно зіграні ролі. Й усе це на тлі мальовничої Африки🌍 з її неповторною фльорою🌴 та фавною🐊🐆🐘.
Події розвиваються швидко, а кожна серія закінчується на найцікавішому й виникає сильне бажання бодай одним оком зазирнути яким буде продовження. Тоді, в 11-й клясі, з нетерпінням очікував на кожну серію, що танула як морозиво на вогні і Я знову чекав. Ґрація і велич, врода й кохання, мудрість і мужність, жадібність і щедрість, протистояння лиходійства та порядности, шляхетність і підлість, змагання хитрости й чести, любов та ненависть, жага до влади й почуття обов’язку, боротьба за щастя і низка перешкод, мораль та аморальність... — клясичний набір цінностей і неґативних проявів життя у вирі захоплюючих пригод🌀🚁💦. Все це подано просто, легко, органічно, красиво й незабутньо та ще й з українським озвученням.
Мене досі переповнюють тодішні враження, емоції, спогади та асоціяції з Моєю улюбленою Школою🏫📚📖🖊 і Я оцінюю «Леґенду про Загублене місто💍🔮👑» 10-ма балами з 10-ти❗️
«Гелена🌸🔷» («Helena» (1987)) — вельми цікава та особлива бразильська теленовела, яка влітку 1995-го року (Пастуші канікули🏡🐄🌳🌾🐕🌺🐝🍓🐣🍒🌽🦗 між Моєю 8-ю та 9-ю клясами) стала черговою культовою річчю в Моєму Селі. Події цього серіялу наповнені захоплюючими загадками, численними таємницями, романтикою, родинними протиріччями, кумедними ситуаціями, гострими подіями, серйозними намірами, розчаруваннями... Себто, всі барви життя яскраво та красиво подані на телеекрани — від науки до політики, від сімейних чвар до клясичних цінностей.
Кожен глядач знаходив своє, але єдиним для всіх було вельми суперечливе відчуття. Усе Село, всупереч християнським догмам, вболівало за дві сюжетні лінії — бажаючи возз’єднати те, що за всіма критеріями-ознаками здорового глузду й сімейних традицій є забороненим, гріховним і неможливим😱. Ся згубна думка не давала нікому спокою. Повсюдно обговорюючи «Гелену🌸🔷» та доходячи до головного — всі кусалися за язик, бо кінобажання йшло всупереч Нашим життєвим уявленням🙈🙉🙊 ... . Інтриґа наростала й часто-густо роздуми над цією сюжетною «пасткою» відсували на край «довгого ящика» реальні проблеми односельчан❗️ Всі очікували на розв’язку, вимальовуючи різноманітні версії так, щоби одночасно «вовка🐺 нагодувати й овець🐏🐑🐑🐑🐑🐑 із козами🐐🐐🐐🐐🐐🐐 вберегти»❗️
Особисто для Мене було два осередки переживань, де друге, в силу розвитку подій, переважало над першим (загальносільським) — і недарма🥀🥀... Я був настільки вражений оцим другим, що Моя уява розвивала власний пригодницький сюжет📜🎭 зі Мною та реальними людьми з Моєї Школи й Села.
«Гелена🌸🔷» («Helena» (1987)) є цілісним, довершеним і своєрідно затишним кіносвітом🎑📺 з упізнаваним сюжетно-асоціятивним музичним супроводом🎶, гарними костюмами👗👠🎩👒, вдалими локаціями🍃🪑🕹 та органічним із атмосферою серіялу кольоровим наповненням🎨🔴🟢🟠🟣🟡🟤🖌 (щоправда, Я тоді дивився по Чорно-білому ламповому телевізору⚫️⚪️).
Я щасливий, що УТ-1 подарував цю бразильську теленовелу саме влітку 1995-го року з майстерним українським озвученням.
З величезним задоволенням, щасливими спогадами та глибокою тодішньою ностальґією після останньої серії переглядаю «Гелену🌸🔷» й однозначно ставлю найвищий бал — 10 із 10-ти❗️
«Проєкт “Аве Марія”» («Project Hail Mary» (2026)) — особливий для Мене з особистісних запрограмованих причин. Саме з цією метою Я пішов до Кінотеатру — аби пересвідчитися і пересвідчився.
З погляду Моїх кіносмаків — цей фільм зовсім не мій і Я б ніколи на нього не пішов і ніколи б спеціяльно не увімкнув Телевізор з кількох причин:
а) присутній елемент героїчно-науково-дослідної московії — хоча слабко виражений, але стрічку засмердіти встиг (не розумію як за умов Повномасштабного вторгнення отаке закупили для Українських кінотеатрів);
б) дурнувато-награні дешеві дратівливі Голлівудські сцени, фрази, рухи, міміка — завжди відштовхували Мене. Їх тут було відносно не багато;
в) більшу частину фільму кольори та відтінки були несприйнятними для Мене. Я завжди звертаю увагу на барви, оскільки картина має для Мене велике значення і якщо тисне на очи, то нічого не врятує стрічку від Мого вердикту несприйняття;
г) майже половина музичного супроводу також не Моя. Не скажу, що вона геть поган ... а, але враження погіршила;
ґ) неодноразово ловив Себе на думці, що Мені нудно дивитися і Мене не цікавить розвиток подій та доля героїв.
Серед того, що намацувало шлях до Мого Серця й Душі:
а) яскраво виражені вічні цінності — добро, людяність, сентименти, безкорисливість, любов до своєї професії, вболівання за чужу долю;
б) дуже гарна Планета, до якої летіли головні герої;
в) красива конструкція Космічного корабля Иншопланетянина;
г) вдало продуманий зовнішній вигляд, хімічна тілобудова, апаратура і візуальне світосприйняття Иншопланетянина;
ґ) велично-вдалий музичний супровід окремих сюжетних моментів;
д) незвичні відчуття дивитися на завчасно запрограмоване з упевненістю анальоґічної поведінки у більшості випадків із проведенням відповідних паралелей.
Отака враженнєво-сприйняттєва строкатість вималювала оцінку 6 балів!
«Дона Бейжа» («Dona Beija» (1986-1993)) — чудова бразильська теленовела, яка виразно підкреслює шарм, атмосферу й особливості бразильського кінематографу. Якраз у першій половині 90-х, завдяки УТ-1, Моє Село побачило один культовий мексиканський серіял та дві бразильські мильні опери, що контрастно різнилися між собою за країною походження.
«Дона Бейжа» («Dona Beija» (1986-1993)) — це історія сильної та самодостатньої жінки, Яка йшла за своїм внутрішнім покликом і тим самим здійснила виклик тогочасному суспільству. Головна Героїня довела, що може самостійно значно краще за чоловіків зорганізувати свою справу й довести її до довершености✨ Основна сюжетна лінія дуже цікава, позаяк наповнена різножанровими подіями, у тому числі пікантними сценами та щирим і глибоким коханням💖
Другорядні та епізодичні дійові особи доволі колоритні й запам'ятовуються своїми яскравими образами. Не можна оминути вельми кумедні сцени, згадуючи які, досі регочу аж за боки хапаюся.
Гарні костюми, красив ... і декорації і локації, впізнавана вступна мелодія, мудро й льоґічно продуманий багатоманітний сюжет, вдало підібрані актори та чудово зіграні всі ролі.
Хочу відзначити найвищою оцінкою майстерність українського дублювання. Наші актори — ґеніяльні, позаяк своїми голосами, інтонацією та емоціями влучно висвітлили все до дрібниць і додали неабиякого глядацького запалу-апетиту. Саме завдяки українському дублюванню відчувалася перчинка, смакувався солод, вирізнялися тонкощі, виокремлювалася багатошаровість... ...і все це детально обговорювалося на наступний день у Школі, на Вулиці, в Сусідів, на Роботі...
Позаяк Я був тоді Восьмиклясником — Батьки забороняли дивитися «Дону Бейжу». Майже увесь серіял Я прослухав через двері, готуючись до уроків📖🖋📚. Маючи хорошу уяву та віддавна поєднуючи навчання з Телевізором📺 або Радіо📻 — се для Мене не було перешкодою❗️ Не знаю яким дивом, але Мені таки вдалося «вкрасти» кілька серій і Моє блаженство-сприйняття забуяло неабиякими нотами-барвовраженнями🎨🎶🖌
«Дона Бейжа» («Dona Beija» (1986-1993)) — особисто для Мене нетлінна якісна річ з найвищими 10-ма балами❗️ Ся оцінка справедливо розприділяється між професійно створеним кінематографічним полотном, бездоганним українським дублюванням і безцінною нотальґією за Моїм тодішнім щасливим і насиченим восьмиклясним сільським життям🏡🐄🌳🏫🍂🐈🍁❄️🎄🐕⛪️🌨☃️
«Мавка. Справжній міт🍃💖💦» (2026) — українська романтична стрічка з містикою, традиціями та пригодами, що майже цілком віддалена від знаменитої драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
Особисто для Мене велике смакоутворююче враження у будь-якому фільмі/серіялі формують три речі: кольори, сюжет і музично-пісенний супровід.
Як тільки Я побачив трейлер — одразу ж закохався у прекрасні барви, Лук’яна і чудову містично-атмосферну мелодію. З величезним захопленням-задоволенням насолоджувався кожним кадром у Кінотеатрі📽🎞. Тепер коротко про свої враження від кожного із трьох смакоутворюючих критеріїв:
1. Кольори та сяйвовідтінки просто чудові — суцільне блаженство для Моїх очей і Душі. Казкова природа України просто зачаровувала. Усі спецефекти, декорації, локації, костюми і ґрим бездоганно створені/підібрані й мальовничо-барвисто гармонійні🔵🟢🟣🔴⚪️🟡.
2. Сюжет чудово прописаний📜🖋 і жодного зайвого слова-звуку-руху-героя. Дуже гарно й навіть ориґінально змальовано-зіграно зародження кох ... ання💖🍃 між Лук’яном і Мавкою (переконаний, що Леся Українка також високо оцінила б це). Все розвивалося динамічно-цікаво-неочікувано — тому заворожено поглинав кожен момент. Неодноразово бігали мурашки по морозяно-гусячій шкірі й текли сльози. Задум із Білою риссю, Жуком-оленем, Папороттю, Димом-туманом — це трагічно, щемливо, романтично, символічно, містично, традиційно. Незвично розкрито-звізуалізовано природу мавок і русалок.
3. Музично-пісенний супровід, в основному, сподобався. Ідеально-українсько-містична атмосфера головної мелодії🌿🎶✨ одразу ж зачарувала Мене і занурила в ту особливу царину постановки. Пісня кінцевих титрів повністю віддзеркалює-поєднує історії обох головних героїв — тут однокореневе давнє українське й сучасне⏳💙💛📹. Була одна знайома пісня, яку Я не люблю, але звучала недовго.
Стосовно инших аспектів картини:
а) найбільше сподобався Лук’ян, з образом Якого дуже приємний спогад-асоціяція (дуже важливий сугубо Мій особистісний чинник) і Якого було багато в кадрі;
б) актори гарно підібрані й тому всі персонажі виглядали природно, по-справжньому, а не як ляльки-моделі мальовані;
в) кілька грамів примітивної голлівудщини гарно вплетені в добротний Український гумор (якого було небагато і в міру достатньо саме для цієї стрічки);
г) вкраплення невдалої гри окремих акторів розчинилися у майстерній роботі та майже не відчувалися.
Є величезне бажання неодноразово передивлятися цей фільм саме у весняно-літню пору, до якої він так органічно прив’язався у Моєму баченні-уявленні.
Моя оцінка — 10 балів із 10-ти!
З цікавістю подивився постановку «Жив пес Сірко» (2025), бо люблю музичні фільми та вболіваю за Українське кіно. Я не все зрозумів — напевно не дозрів, а може перезрів для такого сюжету.
Найбільше сподобалася прекрасна сільська ПізньоОсіння локація пісні «Шовковиця» (Іван Люленов та Артем Дамницький).
Я у захваті від Юлії Юріної та ансамблю «Ґвара».
Сподобалася Катерина Павленко, Яка ідеально підійшла на цю роль і гарно зіграла. Я спершу подумав, що це Сусанна Карпенко.
Було кілька комічних епізодів і дотепних жартів, але льоґічної цілісности й Різдвяної атмосфери Я не побачив, не відчув.
Можливо комусь більше сподобається, ніж Мені.
Щиро бажаю Українському кінематографу багато якісних художніх, документальних і музичних фільмів та серіялів.
Моя оцінка — 5 балів із 10-ти!