Зоряний десант (1997)

Арсен Гребенюк 22 лютого 2022, 21:19

У час виходу "Зоряний десант" поголовно сприйняли за тупенький бойовик, а в гіршому випадку - за агітку йти на якусь чергову війну на Близькому Сході. Проте з 2010-х критики дедалі більше погоджуються, що "Зоряний десант" - це, можливо, найкращий антифашистський фільм в історії. Я ж вважаю, це фільм про силу пропаганди.

Якщо ви вбачали в "Зоряному десанті" історію про героїв, які захищають батьківщину від потворних прибульців, спробуймо поглянути на сюжет не зсередини, не очима протагоніста Джонні Ріко та його однокласників, а ззовні. І тоді виявиться, що фільм - про фальшивих героїв, провокації, показових "жертв" і ворога радше вигаданого, ніж реального.

В якому суспільстві живуть Джонні Ріко та його друзі? Умовна Федерація без внутрішніх кордонів, яку населяє умовний один народ. Світом правлять військові, котрі самі фактично не воюють, вони ліниво балакають у великому кабінеті. Але Федерація у стані постійної війни з "арахнідами" ... ;, котрі таємничим чином обстрілюють Землю астероїдами, раптом вилазять з-під землі на військових базах і про них щохвилини гуде пропаганда. Ворог максимально дегуманізований на екрані: потворні комахи, які сочаться бридким слизом, вкрай жорстокі, безжальні, та при цьому тупі. Діти чавлять тарганів, викрикуючи "смерть жукам!", новини повторюють про постійно навислу загрозу та показують жахливі кадри з кишками безіменних солдатиків. Формально це суспільство ліберальне, все одно якої ти статі та раси, але це не свобода. Це взаємозамінність кожної людини.

Джонні Ріко повторює тези пропаганди, але не згідний з ними щиро, він сумнівається. Та атака "жуків" на Землю стає поштовхом до змін. Примітно, що всю катастрофу видно лише по телевізору, а солдати тут не супербійці, як в оригінальному романі. Не воїни в ходячих танках, а погано оснащене гарматне м'ясо без підтримки техніки. При цьому формування романтичних стосунків між солдатами схвалюється - щоби раптом що "сірий чоловічок" прагнув мстити за свою половинку хоч голіруч. Але повернімось до атаки арахнідів. Чи не впав запущений "жуками" астероїд надто вчасно? Може, йому дозволили впасти?

Зоряні десантники воюють, але все чомусь на інших планетах, де раптом з'являються арахніди. Ніхто не знає як вони туди потрапляють. Ви бачили в "жуків" зорельоти? Їхні сили виключно наземно-повітряні. Звідси висновок, що планети вже населені "жуками", а Федерація фактично загарбує їх. Але все це під прикриттям пропаганди про "чергову провокацію" ворога.

На відміну від фільмів Верховена "Згадати все" чи "Робокопа", "Зоряний десант" на перший погляд світліший, оптимістичніший. Але в цьому і є пастка. "Зоряний десант" - натуральна антиутопія, де герой, що сумнівається в правильності свого способу життя, переробляється системою в бездумного дрона, котрий охоче йде на смерть і веде туди ж інших. Йому здається, що його рішення - його власне, але за нього вже подумали. Справжні "жуки" - це Федерація. Їй потрібно постійно розширювати межі, годувати народ страшилками та повторювати, що Федерація - це фортеця в облозі, що "не надо раскачивать лодку". Земляни могли б цілком перемогти "жуків", але вони цього ніколи не зроблять. Бо тоді доведеться шукати нового ворога, котрий може бути не настільки терплячий. Федерації потрібна "гаряча точка", емоційні репортажі, сфабриковані новини. Одне з гасел фільму "Новий вид війни" можна розуміти, що це також війна інформаційна.

Федерація, як часто пояснюють - це фашисти майбутнього. На це натякає і уніформа командирів, і герої, як зі скульптур придворного скульптора Гітлера Арно Брекера, і місце проживання Джонні Ріко - Аргентина, куди втекло багато фашистів від справедливої кари. Пол Верховен боявся, що фашизм відродиться в якійсь формі у США. На хвилі виступів Дональда Трампа про "зробимо Америку знову великою" багато хто боялися (як виявилось, марно), що цей час настав. Але кожна епоха підкидає свої приводи знову взятися за цю тему, то комічніші, то серйозніші.

Не дивно, що "Зоряний десант" почали сприймати як гостру сатиру, а то й комедію. Не дивно й те, що логічного фіналу кіносерія про зоряних десантників так і не отримала, бо режисери продовжень не вловили підтексту. Не зрозуміли, що перемоги над "жуками" в Федерації ніколи не буде. Не з'являться солдати в суперкостюмах, не буде гіпербомби, не буде вирішального бліцкригу. Не буде і справжніх, вільнодумних героїв. Бо все це зміни, а зміни - це завжди смерть для імперій, як би вони не називалися. Читати далі