| Країни: | Україна |
|---|---|
| Жанр: | драма історичний воєнний |
| Прем'єра в Україні: | 9 травня 2024 |
| Прем'єра в світі: | 9 травня 2024 |
| Прокатник: | B&H |
| Режисер: | Тарас Томенко |
Розповідь про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30- х роках у Харкові. У 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це і Микола Хвильовий, і Майк Йогансен, і Павло Тичина, і Наталія Ужвій, і Володимир Сосюра, і Остап Вишня, і Олесь Курбас, і Михайло Яловий, і Іван Багряний, і Раїса Троянкер і багато інших. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.
Код для перегляду рейтингу кінобази
Режисер: Тарас Томенко
Сценаристи: Тарас Томенко, Lyubov Yakymchuk
Композитор: Алла Загайкевич
Оператори: Михайло Любарський
Головна проблема фільму в тому, що це повинен бути не фільм, а серіал. Мало емоційної прив'язки до героїв, щоб в повній мірі відчути весь трагізм фіналу. Хотілось би так щоб аж кров холонула. А так всі крім Хвильового тут в якості камео, можна так сказати. І це головна проблема фільму. Мені здається і режисер це розумів, тому змістив акценти зосередившись на зображенні самого явища як такого. А от операторська робота, ну тут я вклоняюсь, для мене вона зробила фільм на голову, а то і на десять голів вище. Естетичне задоволення від перегляду багато вартує. Це хороший фільм і хочеться щоб його подивився кожен українець.
Почнімо з того, що історія ця незвичайна. Просто інколи не зрозуміло де вигадка, а де реальність. Загалом більшість подій - реальні, але сюжетна лінія Акімова це повна вигадка. Він є збірним образом всіх стукачів і донощиків, які роїлися в країні совєтів. Він жадібний і тупий також боягузливий і бісячий, ну одним словом справжній комуніст. Фільм розповідає лише про початок "розстріляного відродження", але та напруга і гра акторів в деяких моментах заставила вжатися в крісло від дискомфорту. І в фіналі коли історія Хвильового добігає кінця глядачі які не знають його біографії не відчують всю патовість тієї сцени. Загалом у 1933 році мешканців сорока із шістдесяти шістьох квартир репресували – закатували, розстріляли, відправили у заслання. Чи варто дивитися фільм? Безумовно! Чи він є тяжким? Так! Єдиною розрадою у фільмі це Семенко (рекомендую ознайомитись з його творчістю, це шось))
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
BudyinokSlovo
