9.5
2

З приходом осені (2024)

When Fall Is Coming

Quand vient l'automne

16+  •  1 год 44 хв  • 
Країни: Франція
Жанр: драма комедія трилер
Касові збори в світі: 5 798 350 $
Прем'єра в Україні: 27 березня 2025
Прем'єра в світі: 2 жовтня 2024
Прокатник: Артхаус Tрафік
Режисер: Франсуа Озон
КіноБаза: 9.5 (2)  IMDb: 6.8 (1838)
0
1
0
2
0
3
0
4
0
5
0
6
0
7
0
8
1
9
1
10
Моя оцінка:
/10
Сюжет:

Поїздка на осінні канікули до бабусі Мішель не віщує відпочинку. Між нею та донькою натягнуто нитки старих образ. Одного дня літня жінка пригощає свою доньку отруйними грибами. І поки поліція розслідує, чи був цей інцидент випадковістю чи спробою вбивства, у родині спливає все більше тривожних таємниць.

Код для перегляду рейтингу кінобази

Виробничі компанії:

Canal+, France 2 Cinéma, CNC, Ciné+, France Télévisions, FOZ, Mandarin Cinéma, Playtime

Актори: (Всі 22)
Елен Венсан
Michelle Giraud
Жозіан Баласко
Marie-Claude Perrin
Людівін Саньє
Valérie Tessier
Pierre Lottin
Vincent Perrin
Софи Гіймен
La capitaine de police
Малік Зіді
Laurent Tessier
Paul Beaurepaire
Lucas 18 ans
Pierre Le Coz
Le brigadier
Вінсент Колумб
Le médecin de Michelle
Marie-Laurence Tartas
La médecin de l'hôpital
Adam O-H
L'enfant de l'église

Режисер:
Сценаристи: Франсуа Озон, Philippe Piazzo
Композитори: Євґєній Ґальпєрін, Саша Ґальпєрін
Оператори: Jérôme Alméras
Відео: (Всі 4)
З ПРИХОДОМ ОСЕНІ З 27 БЕРЕЗНЯ 2025 / QUAND VIENT L'AUTOMNEЗ, офіційний український трейлер
WHEN FALL IS COMING | Official Trailer | In Select Theaters April 4
When Autumn Falls
Зображення: (Всі 17)

Фільми того ж режисера: (Всі 10)
Рецензії: (Всі 1)

Нічого особливого я не чекала. Не бачила жодного фільму цього режисера. Здавалось, що може цікаво у важких відносинах матері та дочки? Чим здивують бабуся та онук? Що може бути нового у розмовах старих подруг, дійсно старих за віком...
Але фільм виявився дуже глибоким, з таємницями, скелетами у шафах і дражливими питаннями.
Чи хочемо ми завжди знати правду про найрідніших нам людей? На що можна піти заради любові? Чи завжди люди такі, якими нам здаються? Чому так легко засуджуємо і так важко довіряємо?
Я декілька разів змінювала думку про головних персонажів під час перегляду фільму. Син подруги Вінцент здавався підозрілим, дочка злюкою, а стара Мішель трохи не в собі. Всі актори грали чудово, вони були ніби звичайними, та досить щирими. Чудова природа сільської місцевості недалеко Парижу, смуток осені, осені не лише природи, але й осені життя. Такий меланхолійний настрій. Навіть трагедія стає меланхолією.
Але після фільму на серці тепло. Навіть у найважчих життєвих ситуаці ... ях є люди, яких ми любимо, які нас люблять. Врешті треба просто продовжувати жити. А таємниці можуть залишатися таємницями. Може, нам не потрібно знати все, бо буде дуже боляче?
Щось вийшла не рецензія, а роздуми, навіяні фільмом.
Справді, чудовий французький фільм.

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментувати

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію


Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Обговорення (форум)
Нещодавно переглянуті: