Смішно і трошки сумно

Soya 28 березня 2025, 16:28

режисер Кан Хьоджин
Є фільми, які я іноді передивляюсь,
передивляюсь, хоча часто не маю часу на перегляд нових фільмів,
передивляюсь, бо хочеться знову пережити ті самі емоції, смакувати кумедні або сумні деталі, насолоджуватись грою акторів.
Цей фільм передивляюсь.
Сама ідея – переміщення душ в різні тіла – вже цікава. В цьому випадку переміщення дуже смішне. Душа самовпевненого, акуратного Чон Пансу переміщується в тіло школяра Донхьона, безпорадного, товстого, інфантильного.
І хочеться просто аплодувати акторам за прекрасну гру, бо ми дійсно бачимо дорослого чоловіка в тілі хлопця. Як змінюється його хода, манери, погляд. Все так неймовірно смішно. Він сідає в крісло директора школи, звертається до батька «дядько», дивиться на нього зверхньо. Актор Чон Джийон особливо смішний у своєму «товстому» варіанті. Актора Пак Сону люблю у всіх його ролях, та й Ра Міран, як завжди, експресивна, запальна.
Корейські режисери не можуть знімати, не змішуючи жанри, тому ми разом з головним героєм будемо тужити за втраченим коханням, шукати в минулому сенсу сьогодення. Цікава думка, що наші страхи лише у нас в голові, що можна змінитись. Та все ж, це комедія, тому багато неочікувано смішних ситуацій та поворотів сюжету. Не знаю, як про це написати, але навіть бійки в цьому фільмі якісь не брутальні, майстерні та цікаві.
Чудово, що фільм одержав українські субтитри. Смішний переклад та трошки жаргону зробили фільм ще соковитішим. Музика фільму теж відповідає його настрою.
Тішусь, що хороші корейські фільми знаходять українського глядача.

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною

Коментарі: