Любов Якимчук

Liubov Yakymchuk

Дата народження: 19 листопада 1985 (40 років)

Знак зодіаку: Скорпіон

Місце народження: Pervomaisk, Luhansk Oblast, Ukrainian SSR, USSR [now Ukraine]

Всього фільмів (на сайті): 3

Ролі: сценаристка ★ 8.35 (2), актриса (1)

Біографія

Любов Василівна Якимчук — українська письменниця (поетка, прозаїк, сценаристка), публіцистка. Лавреатка премії американського фонду Ковалевих в номінації «Поезія», Нью-Йорк (2017).

Народилася в місті Первомайськ Луганської області. Закінчила Луганський обласний ліцей при ЛНУ ім. Т. Шевченка та факультет української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також маґістерську програму «Теорія, історія літератури і компаративістика» Національного університету «Києво ... -Могилянська академія».

Авторка поетичних книжок «, як МОДА» (2009), «Абрикоси Донбасу» (2015). Співавторка музично-поетичного альбому «Абрикоси Донбасу».

Фільмографія
Сховати реаліті тв-шоу

Знайдено 3 результати

Будинок «Слово». Нескінчений роман
Будинок «Слово». Нескінчений роман (2021) сценаристка  ✓ укр. аудіо
драма, історичний, воєнний
8.4 imdb 8.3
Сюжет Розповідь про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30- х роках у Харкові. У 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це і Микола Хвильовий, і Майк Йогансен, і Павло Тичина, і Наталія Ужвій, і Володимир Сосюра, і Остап Вишня, і Олесь Курбас, і Михайло Яловий, і Іван Багряний, і Раїса Троянкер і багато інших. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.

Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Будинок «Слово». Нескінчений роман Трейлер

Будинок «Слово». Нескінчений роман (2021)

Slovo House. Unfinished Novel

12+
сценаристка
Україна   2 год 0 хв
Читати опис Розповідь про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30- х роках у Харкові. У 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це і Микола Хвильовий, і Майк Йогансен, і Павло Тичина, і Наталія Ужвій, і Володимир Сосюра, і Остап Вишня, і Олесь Курбас, і Михайло Яловий, і Іван Багряний, і Раїса Троянкер і багато інших. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.

Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
КіноБаза: 8.4 (71)  IMDb: 8.3 (811)
Моя оцінка:
/10
Будинок «Слово»
Будинок «Слово» (2017) сценаристка  ✓ укр. аудіо
документальний, історичний, детектив, трилер, драма
8.0 imdb 7.6
Сюжет Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.

Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.

Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».

Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo

Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Будинок «Слово» Трейлер

Будинок «Слово» (2017)

Slovo House

12+
сценаристка
Україна   1 год 21 хв
Читати опис Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.

Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.

Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».

Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo

Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
КіноБаза: 8.0 (26)  IMDb: 7.6 (185)
Моя оцінка:
/10
Культурний код України: Схід
Культурний код України: Схід (2022) актриса
історичний, документальний
0.0 imdb 0.0
Сюжет Події проєкту відбуваються у східній Україні, де живуть головні герої – представники різних професій, які обрали культуру як сенс та справу всього свого життя. Вони є творцями та зберігачами національного культурного коду. Автори вивчають, що саме передається з покоління до покоління, і які сенси приховуються в цьому.

Герої фільму: Роман Мінін, український художник; Любов Якимчук, поетеса, публіцистка; Євген Філатов, музикант, композитор, звукопродюсер; Алевтина Кахідзе, художниця, засновниця приватної резиденції для художників; Олександр Чекменьов, фотограф, фотожурналіст.

Герої розмірковують, що таке культура загалом та українська культура зокрема, оцінюють роль культури у приватному житті та житті країни, говорять про культурну ідентифікацію. Основний акцент зроблений на особистій історії героїв через спогади дитинства, на тому, як змінилися їхні уявлення та думки у міру дорослішання, як вони обирали траєкторію свого розвитку – індустріальну чи творчу.
Культурний код України: Схід Трейлер

Культурний код України: Схід (2022)

Культурний код України: Схід

актриса
Україна   59 хв
Читати опис Події проєкту відбуваються у східній Україні, де живуть головні герої – представники різних професій, які обрали культуру як сенс та справу всього свого життя. Вони є творцями та зберігачами національного культурного коду. Автори вивчають, що саме передається з покоління до покоління, і які сенси приховуються в цьому.

Герої фільму: Роман Мінін, український художник; Любов Якимчук, поетеса, публіцистка; Євген Філатов, музикант, композитор, звукопродюсер; Алевтина Кахідзе, художниця, засновниця приватної резиденції для художників; Олександр Чекменьов, фотограф, фотожурналіст.

Герої розмірковують, що таке культура загалом та українська культура зокрема, оцінюють роль культури у приватному житті та житті країни, говорять про культурну ідентифікацію. Основний акцент зроблений на особистій історії героїв через спогади дитинства, на тому, як змінилися їхні уявлення та думки у міру дорослішання, як вони обирали траєкторію свого розвитку – індустріальну чи творчу.
КіноБаза: 0.0 (0)  IMDb: 0.0 (0)
Моя оцінка:
/10
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Сайти

Фільтр

Включати жанри:


Не включати жанри:


Включати країни:

Не включати країни:


Виберіть існуюче ключове слово.
Виберіть існуючу компанію.
Виберіть існуючу персону.

Якщо вибраний статус, фільтрує тільки фільми з цим статусом.

Впишіть від 1 до 10.
Впишіть від 1 до 10.
Впишіть від 1 до 100.
Впишіть від 1 до 100.
Впишіть від 1 до 18.











Показати тільки

Копіювати назви фільмів
Для користувачів chatgpt / ai чатботів.
Нещодавно переглянуті: