Doramyeon
модератор
Знайдено 194 результати 
Хоча "Викрадення 1971" починається із заяви про те, що його сюжет вигаданий для художнього переказу, суть його дуже схожа на факти і базується на історичних подіях.
23 січня 1971 - Внутрішній регулярний пасажирський рейс авіакомпанії Korean Air Lines, що виконувався літаком Fokker F27 Friendship 500 (HL5212) між Сокчхо і Сеулом, був захоплений озброєним ручними гранатами чоловіком у небі над повітом Хончхон, провінція Гангвон. Співробітник служби безпеки вистрілив у викрадача, і коли він падав, бомба, яку він тримав у руках, вибухнула, а другий пілот заблокував її своїм тілом, втративши ліву ногу і праву руку, і згодом загинув від надмірної кровотечі. Літак здійснив аварійну посадку на безлюдному пляжі в повіті Косон, провінція Канвон, Південна Корея, після чого був списаний.
Що стосується рейсу 11 грудня 1969 літака YS-11, 39 пасажирів і членів екіпажу були повернуті до Південної Кореї, однак чотири члени екіпажу і вісім пасажирів не повернулися, вважаються безвісти зн ... иклими або ж такими, що застрягли в КНДР. У репортажі The New York Times Північна Корея заявила, що відставні офіцери ВПС Південної Кореї добровільно полетіли на свою землю. Також згадується, що вісім пасажирів добровільно вирішили залишитися на батьківщині. Наскільки ці заяви є правдою можна лиш здогадуватись.
Історія двох людей різного віку, чоловіка, якому за 40 та дівчину, якій за 20, що переживають не найкращі моменти у своєму житті.
Пак Дун Хун здібний, надзвичайно компетентний інженер-архітектор, який не отримав підвищення. Він любить свою дружину, але шлюб явно на стадії кризи. На роботі йому підкинули хабар. Не розуміючи, що відбувається, Дун Хун помічає, що тимчасова співробітниця І Джі Ан була свідком інциденту.
І Джі Ан дівчина з купою боргів та прихованим життям, що доглядає за хворою бабусею. Вона не привітна, носить таку собі емоційну броню з шипами, щоб оточуючення не знало нічого про неї, бо дізнавшись не буде заглиблюватись в деталі, а відразу перейде до осуду.
Мій Містер зображає похмурі, депресивні реалії та двох людей, які протистоять цьому. Вони застрягли трясовині своїх проблем продовжуючи рух по колу. Їхня зустріч була далеко не з приятельських мотивів, але вони навіть не уявляли на скільки духовно прив'яжуться, перейнявшись проблемами одне одного, навіть не ... розповідавши про них і не просячи про допомогу, а просто спостерігаючи. Попри досить короткий термін від дня їхнього знайомства, вони стали справжніми друзями, бо ніхто не являється твоїм другом поки вони не захищають твоє ім'я, під час твоєї відсутності, а ці двоє саме це й робили.
IU (І Джі Ин) дуже добре зіграла. Ти віриш її персонажу. Можливо, частково їй підходять такі ролі й вона добре вживається в них, тому що в дитинстві зростала в бідності й переживала труднощі.
І Сон Джін зіграв простого працівника компанії, тому не треба вимагати від нього харизми Джеймса Бонда, це не логічно. Все, що було написано на його обличчі саме таким і має бути.
Погода тут являється додатковим актором. Події відбуваються в холодний період, але в сцені перед титрами останнього епізоду, коли все позаду, а головні герої зцілились, все цвіте та зеленіє.
До речі не завжди комедії рятують вас від поганого настрою, а навпаки. Саме такі проєкти, які дають зрозуміти, що у вашому житті випадає не більше випробувань, ніж ви можете подолати.
Ця драма не про те, як віднайти, а про те, як не втратити себе, про відновлення, відродження, зцілення.
"Королева, яка коронує" - південнокорейський телесеріал про королеву Вонґьон.
Королева Вонґьон народилася в родині Мін Дже в період Корьо. Вона походила з престижної родини, яка протягом багатьох поколінь дала багато високопоставлених урядовців. Королева Вонґьон, відома в той час як Леді Мін, вийшла заміж за І Бан Вона, відомого як принц Джонган. Його батько - король Тхеджо, засновник і перший правитель династії Чосон. І Бан Вон хоче стати наступним королем, але його батько обирає свого другого сина І Бан Ґву наступником. Леді Мін та її чоловік І Бан Вон не в захваті від цього. Вона допомагає І Бан Вону стати королем Теджоном, і вони створюють новий режим. Після того, як І Бан Вон стає королем з часом їхні стосунки погіршуються. Щоб зміцнити свою владу, король Теджон намагається тримати королеву Вонґьон та її родину під контролем.
"Королева, що коронує" виводить на екрани перші десятиліття правління Чосона. Це не перший серіал, який розповідає про особистості ... того часу чи вигадані історії на тлі того періоду, але там Вонґьон лиш згадується не будучи центральною фігуроюю сюжету.
Візуал в серіалі крутий, освітлення, костюми.
Не завадить бути дещо знайомим з історичним тлом. Це полегшує розуміння зв'язків і динаміки стосунків. Втім, насолоджуватися серіалом можна і без попередніх знань, адже ознайомитись можна і після перегляду. Пояснення хто є хто присутні в субтитрах.
Ча Джу Йон, яка зіграла королеву Вонґьон, дуже hot, а також наділяє цю імпозантну історичну особистість такою сильною, красивою, розумною та кмітливою аурою, зображуючи її як домінуючу, але водночас чутливу жінку. Настав час, щоб ця королева, яку історично оцінили занадто пізно, отримала заслужену увагу.
Король Теджон справді мав на своєму боці компетентного, розумного, цінного партнера. На рівні очей. У прямому сенсі, також вище того, що стосується умовностей і звичаїв. І в той же час достатньо сміливого, щоб йти новими шляхами, мислити інноваційно і діяти безстрашно.
Але горе, якщо король думає, що він має владу лише завдяки своєму трону. Він також повинен бути здатним зайняти цю позицію за допомогою поважного особистого авторитету. Здебільшого Теджон намагається нав'язати владу і повагу силою. Йому справді бракує особистої зрілості, необхідної для найвищої посади в державі.
Королева Вонґьон, у свою чергу, платить високу ціну за свою амбітну поведінку і конструктивний політичний вплив при королівському дворі: її пристрасне кохання до короля, для якого при дворі більше немає місця. Але, принаймні, королева не дозволяє цьому заважати їй приймати мудрі рішення і вести виважену політику. Якими б несприятливими не були обставини. Без неї правління Теджона, зрештою, не відбулося б взагалі, не кажучи вже про те, що воно не було б таким цінним для прийдешньої Чосон. Без неї країна не пережила б одного з найвидатніших королів династії Чосон - наступного короля Седжона, який створив, серед іншого, алфавіт для свого народу.
Серіал заснований на історичних подіях, але є вигаданим, тобто це суміш де є, як достовірні моменти, так і відмінності від історії, або ситуації, які обіграні дещо інакше для динаміки оповіді, хоча мають той же фінал, що й в справжній історії. Просто не всі реальні історії мають достатньо збереженої інформації чи динамічного розвитку, а тим паче ніхто не знає, що думали чи говорили ці постаті за закритими дверима. Тому це складний процес, де треба взяти іфу, якої в одних випадках може бути достатньо, а в інших замало, створити діалоги, напругу сюжету та віддати належне тій історисній постаті, яку зображаєш.
Наприклад, в серіалі ми бачимо, що минув час і Янньон є спадкоємним принцем, а Теджон і Вонґьон помічають хист та якості правителя у молодшого сина Чонньона, ну й як наслідок він стає кронпринцем, пізніше Теджон зрікається титулу короля і віддає трон Чонньону, який стане Седжоном Великим. Але відмінність з реаліями полягають в тому, що саме Вонґьон переконала Теджона призначити їхнього старшого сина Янньона спадкоємним принцом. Пізніше, коли королю стала недовподоби поведінка кронпринца він замінив його на посаді спадкоємного принца молодшим сином Чонньоном, королева була розлючена, і її втручання врешті-решт призвело до того, що король Тхеджон стратив її молодших братів, щоб приборкати амбіції її самої та її сім'ї.
Хоча так само, як і в реальній історії, так і в серіалі Янньон був не проти і навіть радий цьому. Після того, як Седжон став королем, стосунки між братами зміцнилися. Під час правління Седжона Янньон користувався статусом найстаршого члена королівської родини, і Седжон часто запрошував Янньона до палацу на придворні гуляння.
Ми не можемо знати напевне чи Вонґьон мала власні амбіції, чи була ідеальною, чи просто маючи хист втручалась в політику, бо Теджон не справлявся в досягненні цілей через які власне ці двоє й об'єднались.
Так чи інакше цій історичній постатті віддали належне і було присвячено окремий серіал, тому підкидувати цей момент в сюжет, де вона настоювала на кандидатурі Янньона зіпсувало б цілісність персонажа та зруйнувало б зацікавленість в історисній постаті знецінюючи її внески.
Слід розуміти, це також до речі показано в серіалі, що з заснуванням нової династії Чосон головною державною ідеологією стало кунфуціанство на заміну буддизму, який був державною релігією в Корьо. Тому при попередньому устрої королівського двору і держави більш за все втручання Вонґьон не сприймалося б ні чиновниками, ні королем, як чимось, що підриває авторитет останнього чи непокору йому.
Корейське конфуціанство, або корейський руїзм, є формою конфуціанства, що виникла і розвинулася в Кореї. Одним з найсуттєвіших впливів на корейську інтелектуальну історію було впровадження конфуціанської думки як частини культурного впливу з Китаю.
Серіал робить велику роботу, показуючи, що ці двоє заплатили своїми особистими стосунками за роки свого правління, визнаючи і вшановуючи їхні жертви, зусилля і досягнення.
Що стосується Ча Джу Йон то я думаю, що ви, я та інші глядачі не очікували, що вона зіграє такого персонажа, якщо ви згадаєте її роль в драмі "Слава".
Для любителів серіалів медичної тематики, але насправді не тільки. Всім хто хоче чогось легкого та кумедного.
Тут не соромляться показувати під час операції усі деталі, а не тільки обличчя персонажів, тож чутливими прийдеться прикривати очі, але не відштовхуйте цей серіал лиш через чутливість до такого, ну прикриєте декілька разів оченята, може й звикнете, тим паче атмосфера там стерильна, світла, тому не так страшно, як в хорорах чи судмедекспертизах.
Це було кумедно. Як для зомбі комедії це добре. Мені було смішно. Хоча навіть і сумні моменти теж були, які нагадують, що звичайні люди становлять далеко не меншу загрозу.
Перший епізод практично повністю вступний, який акцентує увагу хто наші персонажі. Далі буде динаміка та комедія. 3, 4 епізоди на початку жваві, але в другій половині їх сповільнюють, ніби дати перепочити персонажам, але в кінці знову набирають обертів, щоб відправити нас на наступний епізод. Але слід визнати, що в першій половині оповіді темп був сповільнений через такі моменти.
Друга половина серіалу стає ще кращою з більшим градусом дій та з ідеальними комедійними моментами та чудовою динамікою персонажів. Йон Джу та Арон Пак стали видатними персонажами. Їній шарм та унікальний спосіб мислення принесли життя в шоу. Відчувалося, що персонажі нарешті знайшли свій ритм, а гумор дійсно зачепив.
Гра Джісу була родзинкою. Хоча спочатку було відчуття, що вона дещо стримувалася, але другій половині драми вона по ... -справжньому сяяла. Її акторська гра була чудовою, а її персонаж став емоційним ядром шоу. Стає зрозуміло, що вона може багато чого запропонувати, коли їй дають правильний матеріал. Тому очікую, що вона буде не лише отримувати ролі, але й рости і покращувати майстерність.
Слід нагадати, що Джісу ніколи не була акторкою її кар'єра розпочалась лиш недавно маючи маленьку епізодичну роль після якою слідував дебют в "Підсніжник", де отримала головну роль і для першої ролі, то було дуже добре, а після ще однієї епізодичної ролі, вона отримує другу головну в "Ньютопії", яка свого роду теж є першою, бо вона комедійна. Комедійні ролі є насправді куди складнішими за драматичні.
Персонажі другого плану також прикольні, як от рядовий Ра Ін Хо, якого зіграв Ім Сон Че. Його комедійне перевтілення дуже далеке від його персонажа ґанґстера у "Найгірше зло" (2023) чи дрібного бандюка у "Потой бік Каннаму" (2024) та інших ролей.
Ще одним цікавим доповненням був персонаж Су Чон, працівниця готелю, яка неочікувано виявилась вмілим стрільцем, яку зіграла Хун Со Хі. Її персонаж разом з Йон Джу були добре прописані дві жіночі ролі. Вони були основою серіалу, і вони були найрозумнішими з-поміж усіх разом з Арон Паком.
Це КОМЕДІЯ і часто вона побудована на абсурді, незграбності персонажів та везінні, тому оцінювати даний твір слід лише як розважальний, а не прискіпуватись до тих моментів, які є основою такого жанру. Тим паче зомбі-комедій не так вжей багато.
І так, я трішки завищив оцінку свідомо.
"Шпигун пішов на північ" - вільно заснований на реальній історії Пак Че Со, колишнього південнокорейського агента, який проник на ядерні об'єкти Північної Кореї.
Зйомки розпочалися 24 січня 2017 року і завершилися 25 липня 2017 року. Деякі частини фільму, які відбувалися в Пекіні та Північній Кореї, були зняті на Тайвані.
"Бути шпигуном - це надзвичайно напружена робота, - сказав 64-річний пан Пак в інтерв'ю AFP, яке він рідко дає іноземним ЗМІ. "Мене могли викрити через найменшу помилку, наприклад, через дурну обмовку".
Але на відміну від північних агентів, яких відправляли на південь, йому не видали пігулок для самогубства, щоб забезпечити швидкий кінець у разі захоплення.
Замість цього, як він пояснив, "нас навчили вбивати себе власними пальцями", використовуючи "деякі критичні точки на тілі".
ФАЛЬШИВИЙ РОЛЕКС
Пан Пак почав працювати у військовій розвідці в 1990 році, його завданням було збирати інформацію про я ... дерну програму Північної Кореї, яка тоді перебувала на ранніх стадіях.
Він подружився з китайським фізиком-ядерником корейського походження, який в обмін на мільйон доларів пізніше розкрив, що Північна Корея створила дві ядерні боєголовки малої потужності.
Коли він приєднався до шпигунського агентства Південної Кореї в 1995 році, відомого тоді як Агентство з планування національної безпеки (ANSP), йому було присвоєно кодове ім'я "Чорна Венера".
Базуючись у Пекіні, він працював на південнокорейську компанію, яка імпортувала китайську сільськогосподарську продукцію, маскуючи її під північнокорейські товари, звільнені від тарифів, і створив мережу північнокорейських контактів та інших інформаторів.
Він також проклав собі шлях до вищих ешелонів північнокорейської влади, одного разу подарувавши виконувачу обов'язків голови шпигунського агентства Пхеньяна високоякісний підроблений годинник Rolex під час його візиту до Пекіна.
За його словами, його великий прорив стався, коли він нібито допоміг організувати звільнення з китайської в'язниці племінника пана Чан Сон Тека - впливового дядька нинішнього лідера Кім Чен Ина, який був страчений як зрадник у 2013 році, - допомігши виплатити 160 000 доларів США боргів, які племінник заборгував китайським трейдерам.
Вдячна родина Чан запросила пана Пака до Пхеньяну, і він скористався нагодою підписати угоду на 4 мільйони доларів США між його рекламною компанією та північнокорейським туристичним агентством для зйомок телевізійних рекламних роликів на таких локаціях, як духовний дім Кореї - гора Пхекту та гора Кумган, де обидві сторони проводять зустрічі розділених сімей.
У той час Північна Корея відчайдушно потребувала коштів, її соціалістична економіка розвалювалася після розпаду Радянського Союзу, її головного спонсора, а мільйони людей голодували.
Пан Пак розповідає, що допомагав членам сім'ї Кімів продавати багатим південнокорейцям знайдену на Півночі старовинну блідо-зелену глазуровану кераміку селадон багатим південнокорейцям, а також відвідав схованку з сотнями інших виробів, захованих біля гори Мьох'ян, у супроводі південнокорейського експерта, який оцінив їх у понад мільярд доларів США.
У 1997 році, після кількох поїздок на Північ, його привезли до гостьового будинку Пхехвавон у Пхеньяні, де пан Кім Чен Ір, як завжди, працював уночі, для 30-хвилинної зустрічі з самим лідером, диктофон був захований у нього в уретрі.
Пан Кім не потрудився потиснути руку, коли увійшов до кімнати для 30-хвилинної зустрічі, яка, за словами пана Пака, була присвячена продажу кераміки.
"Його голос був трохи хриплий, - сказав пан Пак. "Я не те щоб нервував через страх бути викритим, я відчув полегшення, тому що це означало, що я завоював повну довіру Півночі".
ПІВНІЧНИЙ ВІТЕР
Пан Кім також висловив велику зацікавленість майбутніми президентськими виборами на Півдні, за словами пана Пака.
Транскордонні військові кризи, як правило, відбуваються у роки виборів на Півдні, допомагаючи змістити голоси тих, хто не визначився, на користь консерваторів - явище, відоме на Півдні під назвою "Північний вітер".
Північнокорейські агенти підірвали рейс 858 авіакомпанії Korean Air над Андаманським морем, в результаті чого загинуло 115 осіб, менш ніж за три тижні до президентських виборів на Півдні в 1987 році.
А напередодні президентських виборів 1997 року, розповідає пан Пак, північнокорейські чиновники повідомили йому, що троє прихильників консервативного кандидата І Хой Чана попросили їх здійснити збройний напад за кілька днів до голосування.
У номері пекінського готелю, стверджує пан Пак, "на власні очі я бачив, як північні корейці рахували пачки доларів, які вони отримали від південних корейців", нібито в обмін на гроші.
"Там було 36 пакунків, кожен по 100 000 доларів США".
Він повідомив про свої висновки керівництву ANSP і кампанії ліберального кандидата Кім Де Чжуна, яка зробила їх надбанням громадськості. Зрештою, інциденту не сталося, і Кім Де Чжун здобув мінімальну перемогу.
Трійку прихильників І Хой Чана пізніше засудили за порушення Закону про національну безпеку Півдня, який забороняє контакти з Північчю, але після апеляції до Верховного суду виправдали після того, як пан Пак відмовився давати свідчення.
ОСТАТОЧНЕ ВИКРИТТЯ
Після того, як його прикриття було розкрито, Пак був звільнений зі шпигунського агентства і переїхав до Китаю, проводячи більшу частину свого часу на полі для гольфу.
ANSP, нині відома як Національна розвідувальна служба, відмовилася коментувати звинувачення пана Пака.
Після повернення до влади консерваторів Південної Кореї вони призначили нового керівника розвідки, і в 2010 році Пак був заарештований в Сеулі і засуджений за передачу секретної інформації на Північ, незважаючи на те, що він наполягав на тому, що передавав лише розвідувальні дані низького рівня, щоб завоювати довіру Пхеньяна.
"Я провів в одиночній камері шість років", - сказав він, назвавши своє ув'язнення політично мотивованим.
Його історія дає змогу зазирнути в "підозрювану, але поки що недоступну правду" міжкорейських відносин, пише кінокритик І Йон Чоль у журналі Cine21.
І якщо вітри геополітики знову зміняться і залишать його не на тій стороні, у пана Пака є страховий поліс - записи, які він зробив під час зустрічей з Кім Чен Іром, Чан Сон Теком та іншими офіційними особами.
Він каже, що їх не було, коли його раптово заарештували у 2010 році.
Але зараз він зберігає їх у безпеці "десь в іншій країні".
І Хьорі (Lee Hyori/이효리) знялася в камео, посилаючись на момент 2005 року. http://mn.kbs.co.kr/news/view.do?ncd=775466
Наразі вийшло лиш 2 серії з 8. Історія багато обіцяє, хоча жодних здогадок куди заведе нас сюжет немає і це добре. Що стосується картинки все круто, кожен кадр режисури, виглядає як художній якісний фільм, музика теж на відповідному рівні. Ну й звісно ж акторська гра.
В першу чергу мене, як і частину інших глядачів даного серіалу цікавить перфоманс Пак Ин Бін, тому що ми оцінюєм її можливості на основі попередніх ролей, які разюче відрізняються. Нам цікаво спостерігати за її новим образом і більша частина або половина від загальної оцінки даного проєкту буде базуватись на її виступі.
Пак Ин Бін показала високу планку зігравши складного персонажа в "Надзвичайна адвокатка У" через що здобула міжнародне визнання, тому зараз її фанбаза до якої відношусь і я спостерігаємо за її новими ролями.
Від ролі безневинної адвокатки з розладом аутистичного спектру, високим інтелектом та фотографічною пам'яттю до божевільної лікарки-психопатки, генія нейрохірургії з лютим погл ... ядом, не стандартним спосібом мислення та одержимістю - дві абсолютно різні особистості, і вона зіграла їх досконало.
Тож очікуємо нових серій і сподіваємось на хороший сценарій.
З першої серії зрозуміло, що це хіт. Добре попрацювали над відтворенням епохи, декорації, одяг, техніка та інші речі. Олдова музика від якої трясешся, як ковбаса на грилі, як от в другій серії, коли головні герої їдуть з Чеджу до Пусана. Операторська робота захоплює дух, змальовуючи пейзажі Чеджу. Одразу зрозуміло, що це набагато більше, ніж просто хлопець зустрічає дівчину і вони закохуються. Це гарно розказана історія, що охоплює багато поколінь людей та епохи на фоні. Вона також дає вам гарне уявлення про життя на острові Чеджу. Ну й звичайно каст.
IU, вона ж І Чжі Ин, то любов. Я не сумнівався, що IU обире правильний проєкт, хоча все ж було певне хвилювання після фільму "Мрія", бо він хоч і кумедний, але середнячок. Її зовнішність дозволяє грати юних 18 річних персонажів і одночасно дорослих, жінці взагалі-то вже скоро 32.
Хоча зображений часовий проміжок інший, але якщо ви дивились "Пачінко", то спробуйте, а якщо не дивились, то дивіться обидва серіали, а ... я запускаю наступний епізод.
Валіза може бути приманкою, що заманює глядача, який нічого не підозрює, але він рідко займає центральне місце. Натомість вона є певним ключем, що відкриває двері до цього чудово знятого таємничного трилера. З його поворотами в хитромудрому павутинні, яке він сам собі сплітає. Драма зачаровує своєю грою акторів, які передають складні нюанси своїх морально сірих персонажів, залишаючи глядачів у здогадках до самого кінця.
Одразу хочеться зазначити, що цей серіал підійде не широкій аудиторії, хоча теми які тут згадуються доволі широкі, і як на мене, це парадокс, коли щось варте уваги обходиться стороною, і тут немає значення наскільки проєкт ідеальний, хоча мало хто знає, як визначати той самий ідеал. І все ж таки я гадаю у нього є певна шедевральність та магнетизм. Це для вдумливого глядача, для поціговувача кінематографу, а не для тих, хто ставить фільми та серіали для фону.
Хан Чон Вон у виконанні Ґон Ю глибоко самотній і тривожний після розлучення, він покладається на широкий сп ... ектр снодійних препаратів у спробі побороти безсоння. Оскільки він багатий син генерального директора, який раніше вже мав судимість за зберігання наркотиків, він відчуває додатковий рівень страху та параної через те, що за ним стежать. Оскільки його дім - в'язниця, а зовнішній світ не кращий, він опинився в пастці. Все змінюється, коли в його житті з'являється Но Ін Чжі, яку зіграла Со Хьон Чжін.
За домовленістю зі своєю колишньою дружиною Со Йон, намагаючись повернути її, Чон Вон погоджується на шлюбний контракт з Ін Чжі. Ін Чжі, зі свого боку, живе від одного чоловіка до іншого за фіксованими шлюбними контрактами на 1 рік, організованими таємничою компанією NM.
Так вона заповнює порожнечу, поки не зможе виправити кривду, яку їй заподіяли багато років тому. Хоча Чон Вон чинить опір, Ін Чжі вмовляє його погодитися на шлюб. Жоден з них не усвідомлює, що цей шлюб змусить їх зіткнутися зі своїм минулим, примиритися з важкою правдою.
"Валіза" розповідає нелінійну історію, щоб створити таємничість. Валіза, що з'являється в певних проміжках часу, є хранителем минулого. Чим глибше поліція занурюється у розкриття справи, пов'язаної з її сумнівною появою, тим більше шарів таємничості додаються до відповідей.
Ці моменти слугують темі - залишити минуле позаду і відпустити його. Заплутане павутиння, в якому опинилися Чон Вон, Ін Чжі та Со Йон внаслідок першого шлюбного контракту, є каталізатором, що відчиняє всі двері. Зокрема, те, як стосунки Ін Чжі з Чон Воном висвітлюють токсичність, що заполонила життя Чон Вона і сприяє його подальшому занепаду.
Акторський склад утримує все приземленим, але переконливим у своїх виступах, ніколи не заходячи надто далеко вглиб драматизму. Ґон Ю досліджує складний простір голови Чон Вона, де його переслідують сни та спогади про минуле. Со Хьон Чжін зображає Ін Чжі тиху і потайливу, але сповнену сили. Але коли вона залишається наодинці, Хьон Чжін показає справжню глибину вразливості Ін Чжі.
Хоча еволюція стосунків Чон Вона та Ін Чжі захоплює, Со Йон у виконанні Чон Юн Ха - справді чудова. Со Йон самозакохана лиходійка, яка маніпулює та отримує радість від нещасть Чон Вона. Однак раз у житті, за іронією долі, завдяки власним спробам довести Чон Вона до відчаю, вона втрачає контроль над ситуацією. Юн Ха зображає дріб'язковість і саморуйнівні тенденції того, хто не може витримати поразки.
Думаю, що саме головна жіноча роль - у центрі уваги, і Ґон Ю чудово справляється з підтримкою Со Хьон Чжін, а не грає нарівні з нею.
"Валіза" має прекрасний візуал та операторську роботу, які є додатковими актороми в сценарії передаючи сенси без жодних слів.
Як правило у трилерах, основний акцент робиться на тонах, що нагнітають напругу. Тут це є, але не постійно. Протягом восьми епізодів, музика поступово трансформується разом з нашими героями.
В основному на передньому плані це про двох людей та їхній потяг одне до одного, але тут є увага до певних соціальних тем, які варто дослідити.
Я нічого не очікував, але мене затягнуло у цей твір з першого епізоду. Мені подобаються такі вдумливі історії, які поступово розкладають пазли, щоб сформувати картину. Чи рекомендую я до перегляду? Звісно, але це той момент, коли розумієш, що не всім може підійти, хоча хотілося б, щоб більше подивилось. В будь-якому випадку, якщо почнете, то завершіть.
Красиві саундтреки. Виділяю "Milonga with Lover".
Я впевнений, що частина глядачів не змогла по справжньому оцінити проєкт закинувши його на пів дорозі, але щоб оцінити даний серіал його слід додивитись обов'язково до кінця і це підтвердять багато рецензорів.
Хтось скаже, що треба було зробити менше серій, але я так не вважаю, мені драма затягнутою не здалась і саме такою вона, і має бути. Вона варта уваги і сильніша, ніж може здатись. Зрозуміло, що за один вечір ви не осилите 12 серій, тому можете розділити перегляд скажімо на декілька сеансів. Якщо ви її почнете, то додивіться. По правді кажучи, на мою думку, одна з кращих і заслуговує місце в топ 100 серед величних.
Хан Чжі Мін, безсумнівно, чудова актриса, яка вміє досконало висловлювати свої почуття і думки своєї героїні у тонкій і яскравій манері.
Старшу версію головної героїні зіграла Кім Хе Чжа, яка ретельно відтворила те, що зобразила Хан Чжі Мін. Ніби це дійсно одна й та ж людина. Кім Хе Чжа адекватно зобразила її фізичну обмеженість, але бажання робити багато ... веселих речей, як і належить молодим дівчатам.
Драма розповідає не лише про дилеми, з якими стикається молодь, а й про всіх, хто опиняється на перехрестях життя. Хе Чжа, яка вже кілька разів зазнавала невдач, не наважувалася відмовитися від своєї мрії, бо їй бракувало сміливості для цього. Відмова від неї означає, що їй доведеться знайти іншу мету, але вона боїться, що може ніколи її не досягти. Знання того, як і коли поступатися - це теж сила, адже здатися теж вимагає сміливості.
Коли ти дорослішаєш і вступаєш у доросле життя, стає все важче спостерігати, як твої батьки тяжко працюють, щоб оплатити твої рахунки. Це особливо мучить Хе Чжа, адже вона досі не може заробляти на життя самостійно.
"У цьому світі повно людей, які набагато компетентніші за вас. Чи будете ви плакати щоразу, коли зустрічатиметеся з ними? Це не вирішить жодної з ваших проблем. Чи знаєте ви різницю між компетентністю та хорошим життям?
Драма говорить і про старість. Вона каже: "Агов, старі люди це не окремий вид, вони не з'являються нізвідки, вони не спускаються з дерев чи горища, вони були таким ж як і ви, переживали свої життя і травми, любили, мріяли, переймались тим же, що й ви.
Говорячи про досвід Хе Чжа, бути старою бабусею - це ніби повернутися назад, у дитинство. Ти не можеш обходитися без допомоги інших людей, твій розум продовжує працювати, а тіло не встигає за ним. Жінки в менопаузі майже весь час відчувають важкість у тілі, забудькуватість і часто виходять з себе. Це нелегко пережити, тому це також слугує чудовим нагадуванням про те, що потрібно ставитися до літніх людей відповідно, а не дратуватися на них.
Це ціла життєва лекція про те, що треба бути вдячним за всі неприємності, які спричиняють твої робочі навантаження, і за всі наступні труднощі у твої 20 з гаком років. Молодь сприймає свій фізичний стан, молоде тіло, хороший зір і т.д., як належне незамислюючись над тим, яка це цінність.
"Наш блюз" - слідкує за життям групи людей на острові Чеджу, пов'язуючи їх одне з одним через минуле та сьогодення.
Кожна з історій "Нашого блюзу" зачіпає теми кохання, втрати, молодості, старіння та боротьби з депресією. Як випливає з назви серіалу, в ньому багато смутку, але є й надія. Кожна мить вразливості та болю супроводжується моментами радості і, щонайменше, надією на майбутнє, навіть якщо воно швидкоплинне.
Окрім дорослих персонажів у драмі є історія двох старшокласників.
"Наш Блюз" використовує цю молоду пару, щоб дослідити тему абортів і батьківства. Перешкоди, пов'язані з тим, що у 18 років вони "занадто молоді", щоб зробити аборт, і тиск лікарів, які вимагають залишити дитину, у повній мірі показані в цьому серіалі. Серіал усвідомлює реальність, що у 2019 році суди Південної Кореї ухвалили рішення про остаточну декриміналізацію абортів, але на практиці це відбулося не швидко, набувши чинності лише у 2021 році.
...
Але разом із цією надією приходить реальність, що декриміналізація не означає полегшення доступу, особливо коли страх утримує Йон Джу від звернення до лікаря на ранніх термінах вагітності. Хоча Чон Хьон присутній при всьому цьому, він підтримує, поважає і намагається зробити все можливе, щоб зробити те, чого хоче і чого потребує Йон Джу. Спойлер все буде добре, буде нова сім'я:).
Навіть коли ми занурюємося в конкретні історії, кожна серія називається на честь людей, яких вона досліджує, жодна з них не відчувається відірваною одна від одної. Досліджуючи велику кількість персонажів у цій драмі, не розбиваючи їх на окремі частини, демонструє красу розповіді добре пов'язаної історії, в центрі якої стоять звичайні люди.
"Наш Блюз" розповідає масштабну і красиву історію, не жертвуючи при цьому розвитком персонажів та їхніми одкровеннями. З таким великим акторським складом справді дивовижно, як кожен персонаж відчуває себе динамічним і завершеним.
Станом на сьогодні існує 38 фільмів про Ґодзіллу: 33 японські фільми та 5 американських фільмів. Попри те, що я не одноразово бачив новини або трейлери про вихід чергового фільму про Ґодзіллу, єдине, що я бачив до цього це американський фільм Gogzilla 1998 року.
"Godzilla Minus One" підняв навколо себе багато уваги та відгуків. Я хотів подивитись його ще в рік виходу, але подивився ось тільки недавно.
Фільм мені дуже сподобався. Тепер мені стало цікаво подивитись на інші фільми франшизи. Зазначається, що бюджет фільму 15 мільйонів доларів, а інколи пишуть від 10 до 15. Це чудовий приклад того, що можна створювати якісне кіно без надмірних бюджетів і те, що великі бюджети, як от в Голлівуді незавжди гарантують якість, а половина бюджету йде в кишеню відомим людям тільки тому що вони відомі.
До того ж у "Godzilla Minus One" справа не лише в CGI, але й відтворення епохи, міста, декорації, костюми, які теж не безкоштовні. Сподіваюсь люди, які старанно працюв ... али над цим отримали хорошу зарплату.
Моментами можна забути, що це фільм про Ґодзіллу, і подумати, що це історичний фільм, адже приділяється увага самим людям та епосі в якій вони живуть. Сценарій теж полоскотав нерви.
У мене були сльози і комок в горлі. Коли будь-який фільм зачіпає мене за емоції, то я автоматично ставлю високу оцінку і мені неважливо чи було там все досконало.
Наприклад, можуть виникати питання, як та Ґодзілла тримається у воді у горизонтальгому положенні, коли йшла за літаком, напевне пербирала своїми товстенькими лапками, як водолаз. Але це казка, фентезі, тому мені байдуже. Якщо вона може плюватись вогнем, то і це вміє.
Я не знаю, які Ґодзілли були у попередніх японських фільмах, знаю лиш про прудкого динозавра з Голлівудського фільму 1998 року, але судячи з її вигляду, того як вона йде і ці її товсті лапи, напевно це відсилає на ті перші фільми франшизи. Така собі модернізація тієї епохи з сучасними можливостями зйомок, тому я не став би придератися до того чому вона не бігає, як Ферарі.
Чудовий фільм, мені сподобався.
Безумовно, головним виконавцям головних ролей слід віддати належне за значну роль в успіху драми. Особливо Шін Хе Сон, яка доклала чимало зусиль, щоб втілити характер Бон Хвана в образ Со Йон. Одна з улюблених актрис. У неї дуже хороша міміка для подібних комедійних ролей.
Драма наповнена комедійними та веселими елементами, які нас розважають протягом історії. Правда в другій половині серіалу цього стало менше, коли політичні інтриги посилили своє домінування. Комедія виділяється в цій драмі, а оскільки вона поєднана з історичним сюжетом і додає сучасних елементів через головного персонажа. Мені дуже подобались сцени з приготуванням різних страв нашою героїнею/героєм.
Серіал мав високі рейтинги, але водночас зіткнувся з критикою.
Після виходу серіалу в ефір у другому епізоді розгорілася суперечка, оскільки в серіалі назвали національне надбання Кореї - "Справжні записи династії Чосон" - "таблоїдом". Це викликало обурення серед глядачів, і близько 700 осіб под ... али скарги до Корейської комісії з комунікаційних стандартів. Серіал також критикували через те, що автор оригінальної китайської драми на якій засновано "Містер Королева" негативно висловлювався про Корею в інших своїх творах. Продюсери випустили заяву, в якій роз'яснили свою позицію і вибачилися за суперечки, додавши, що вони не знали про негативні коментарі письменника.
Драма змогла створити хороше поєднання комедії разом із інтригуючими сценами сусередженеми навколо боротьби за трон.
📽"Comrades: Almost a Love Story" - гонконгзький фільм 1996 року з Леон Лаєм, Меґґі Чен, Еріком Цаном та Крісті Ян у головних ролях від режисера Пітера Чана.
Китайська назва фільму "Tian Mi Mi" походить від однойменної пісні Терези Тенг, пісні яка звучить у фільмі, яка відома як у материковому Китаї, так і серед китайськомовної громади за кордоном. Фільм відображає любов до відомої співачки, яка померла за рік до виходу фільму на екрани; фільм вважається любовною поемою в пам'ять про Терезу Тенг. Її музика звучить протягом усього фільму, а сама Тереза Тенг є важливим підсюжетом фільму. Леон Лай співає заголовну пісню для фінальних титрів.
Тереза Тенг, була тайванською співачкою, актрисою, музикантом і філантропом. Дехто називає її "Вічною королевою азійської поп-музики", вона вважається однією з найуспішніших і найвпливовіших азійських артисток усіх часів. Тенг визнана культурною іконою за її внесок у китайську поп-музику, завдяки чому з'яв ... илася фраза: "Скрізь, де є китайськомовні люди, там є музика Терези Тенг". Навички поліглота, голос Тенг та її емоційно резонансні пісні подолали географічні, мовні та політичні кордони, зачаровуючи аудиторію по всій Азії протягом кількох десятиліть.
Фільм знімався на натурі в Гонконзі та Нью-Йорку. Пізніше Леон Лай прокоментував у 1997 році, що історія Лі Сяо Цзюнь є певною мірою описом його власного життя.
Є зв'язки, які ми встановлюємо в цьому житті, і які, як нам здається, будуть ефемерними, особливо в новому місті, але іноді ці зв'язки виявляються найбільш значущими для нас стосунками.
Фільм являється класикою, тому цього достатньо, щоб розпочати перегляд, а не читати чиюсь думку, яка намагається вас переконати подивитись його.
Один з найкращих романтичних фільмів в історії кіно, який дає вам не тільки сюжет, а й ознайомлення з конкретною епохою та місцями. І зовсім не важливо чи полюбляєте ви такий жанр, цей фільм з категорії тих, які має подивитись кожен.
📽"Квіти війни" - китайсько-гонконгзький історичний драматичний воєнний фільм 2011 року режисера Чжана Імоу з Крістіаном Бейлом, Ні Ні, Чжан Сіньї, Тун Давей, Ацуро Ватабе, Шігео Кобаяші та Цао Кефан у головних ролях. Фільм заснований на романі Гелін Янь "13 квітів Нанкіна", натхненній щоденником Мінні Вотрен. Події відбуваються в Нанкіні, Китай, під час Нанкінської різанини 1937 року під час Другої китайсько-японської війни. Група втікачів, знайшовши притулок у церковному комплексі, намагається пережити звірства японських солдат.
Чжан Імоу про послання фільму.
Незалежно від того, які війни чи катастрофи відбуваються в історії, те, що оточує ці часи, - це життя, любов, спасіння і людяність. Я сподіваюся, що ці речі відчуваються в цій історії. Людська сторона історії була для мене важливішою, ніж передісторія різанини в Нанкіні. Людська природа, любов і жертовність - це ті речі, які дійсно вічні. Для мене ця подія є історичним тлом фільму. Але вічне питання істо ... рії - як людський дух виражається у воєнний час".
Чжан зазначив, що історія у "Квітах війни" відрізняється від багатьох інших китайських фільмів на цю тему, оскільки розповідається з точки зору жінок.
Листаючи відгуки звичайних глядачів на Letterboxd чи IMDb видно, що переважна більшість схвальна, тобто вище середнього і вище. Що стосується критиків, то в основному це змішані та середні, окрім поодиноких позитивних відгуків.
На мою думку фільм сильний і заслуговує набагато більшої уваги, ніж отримав. Зрозуміло, що на даний момент починаючи від дати релізу кількість людей, які переглянули фільм чи то на DVD, чи стрімінгових сервісах, чи піратських сайтах зросла, але в прокаті фільм провалився зібравши 98.2 мільйони доларів при бюджеті в 94 мільйони.
Вважаю це несправедливим. Фільм рекомендую до перегляду. Один з тих фільмів, які довели до сліз.