Himizu. - Рецензія до фільму «Хімідзу» / Himizu

Режисер Сіон Соно вже написав сценарій фільму, коли 11 березня 2011 року в Японії стався землетрус і цунамі Тохоку. Після цієї катастрофи він вирішив переписати сценарій, щоб адаптувати фільм до цього стихійного лиха.

"Хімідзу" мав бути таким самим, як манґа 2001 року. Початкова версія сценарію була ближчою до свого джерела, але, як і більша частина Японії, вона була радикально змінена катастрофою 11 березня 2011 року. Землетрус і цунамі Тохоку були катастрофічними.

"Хімідзу" - це вид кротів, що мешкає в Японії. Суміда хоче бути таким, ховаючись від звичайного, нудного життя. У нього немає ні мрій, ні бажань, ні життєвих планів, ні цілей. Це 14-річний хлопчик без майбутнього, але з добрим серцем. Поруч з його халупою живуть люди, які залишилися без даху над головою через стихійне лихо. У своїх наметах вони тримаються на загальному доброму настрої і доброті Суміда. Це хороші люди в його житті на відміну від батьків. Його батько пішов, але періодично повертається за грошима і б'є Суміду за зухвалу поведінку. Мати також не любить його і залишає наодинці з халупою та човнами.

Кейко Чазава, дівчина, яка одержима Сумідою. Вона буквально переслідує його, а її стіни обклеєні його словами. Як і Суміду, її батьки ненавидять її, а розкриття "подарунку" матері - одна з найбільш тривожних і гнітючих картин. Отже, вони споріднені душі, і Кейко любить Суміду, але вона його дратує, але з часом Суміда до неї звикає.

І Суміда, і Чазава мають по 14 років, їх виштовхнули у доросле життя задовго до їхнього віку, і невігластво юності відіграє головну роль у їхніх рішеннях. Суміда постійно думає про самогубство, оскільки бачить лише один вихід зі свого становища. Чазава дещо врівноваженіша, але її зазвичай бадьорий настрій дещо пом'якшується схильністю розплакатися в будь-яку мить.

Варто зазначити, що Фумі Нікайдо чудово вміє плакати, і її гра в цілому вражає, особливо враховуючи той факт, що їй тоді було 16 років. Шота Сометані також чудовий, хоча його персонаж дає йому трохи менше простору для того, щоб похизуватися своїми вміннями.

З одного боку тут за допомогою персонажів говориться про травму країни в наслідок катастрофи. З іншого боку, він показує, як двоє героїв, що мають проблеми, по-різному з ними справляються. Один з них замикається, а інший шукає свободи не показуючи свої переживання ретранслюючи їх в хорошу еннергію, щоб витягнути іншого з темної ями, тим самим запобігаючи своєму падінню в неї. Дехто також трактує одну з ліній, як зобрадення того, як можуть з'являтись серійні вбивці.

На мою думку, любов і одержимість Кейко до Суміди не зовсім можна назвати токсичною, вона не є маньячкою чи сталкершою, яка переслідує улюбленця школи, яким Суміда не є, та не вважає його своєю річчю. Хоча слова на стінах це дивно, але зважаючи на її ситупцію в сім'ї, це порятунок. Так, вона сталкерша, але позитивна сталкерша...це звучить так тупо, але я спробую пояснити. Суміда був тією єдиною людиною, яка була промінчиком світла в її житті, хоча він зовсім не мав до неї ніякого інтересу. Це цікаво, адже виходить, що вона хапалась не за того, хто б їй допоміг і веселив, а за того, кому потрібна допомога. Мотивуючи Суміду до життя та прагнучи звільнити його від темряви давало їй самій енергію та мотивацію для власного життя.

Часто кажуть, щоб відволіктись від чогось негативного потрібно чимось зайнятись. Її одержимість Сумідою, ніби свого роду заняття, яке робило її щасливою в намаганні відволіктись від своїх проблем. Я не психолог, але це виглядає так, що вона хапалась і тягнула Суміду з темряви, щоб самій туди не потрапити. Бо хто як не вона? Якщо вона не витагне людину, яка сповнює її життя сенсом, то хто витягне її? По факту її любов та одержимість врятували життя Суміді, як і її саму давши їм обом надію. Напевно одержимість має декілька різних ступенів. Її одержимість разом із закоханістю це щось, що напевне переживає багато підлітків, але це не та маніакальна одержимість якоюсь красивою харизматичною, успішною в багатьох сенсах людиною та всезагальним улюбленцем.

Я впевнений, що багато людей хотіли б мати на своєму боці таку людину як Кейко з її неймовірною підтримкою та вірою. Так, вона була нав'язливо для роздратованого Суміди і, як то прийнято казати мабуть порушила якісь кордони, але в перспективі це було на краще.

Думаю основний зміст тут продовжувати жити попри все, навіть попри скоєні помилки за які слід нести відповідальність.

Якщо говорити в контексті травми нації від трагедії, то слід рухатись далі всім гуртом попри втрати і рани.

Фільм закінчується надією. "Хімідзу" був створений лише через кілька місяців після цунамі, але його віра в те, що все може і буде краще, посилає потужний і важливий меседж.