Майор Данді (1965)

Bezvidkhodko 11 травня 2021, 21:42

Попередження: рецензія містить спойлери

Показати рецензію

У програмі вночі з 20 на 21 січня о 02:05, на телеканалі «1+1» у програмі АРҐУМЕНТ-КІНО «Майор Данді» / Major Dundee (1965, США) – знаковий фільм, перший ревізіоністський вестерн знаменитого американського кінорежисера Сема Пекінпи. І це кіно не тільки для шанувальників вестернів, а для всіх, хто здатен вловити дихання вільного, дикого, непричесаного кіна.

Інтрига ж стрічки така… Громадянська війна у США. Безстрашний кавалерійський офіцер веде в небезпечний похід загін відступників. Мета – розгромити загін індіанців-апачів у горах, що на кордоні Техасу з Мексикою. Ось так і стають правдивими героями ті, кого ще вчора вважали за покидьків.

Цю картину поставлено за мотивами реального воєнного походу проти апачів та їхнього вождя Черріби, який грабував і вбивав мирних жителів. Перед нами розгортається історія випробувань, знахідок і втрат на тлі протистояння двох головних героїв – джентльмена з Півдня, у виконанні Річарда Герріса, і майора-прагматика з Півночі, що його втілює Чарлтон Гестон.

„Майор Данді” справді є прикметним твором і загалом в американському кінематографі, й, відповідно, у творчості Сема Пекінпи. Він зберігає техніку і стиль ранніх, класичних робіт режисера, і, водночас, робить рішучий крок у бік майбутньої безкомпромісної та жорстокої „Дикої банди”.

Якщо в попередніх фільмах постановника джентльмени беруть гору над зловмисниками, то в „Майорі Данді” дійсність примушує їх по-іншому поглянути на честь, обов’язок і традиції.

Взагалі, зіткнення романтичного ідеалізму 50-х років із жорстоким реалізмом 60 – 70-х і стало, певною мірою, живильним ґрунтом для тієї атмосфери безжальности і кривавого насилля, якими просякнуті фільми цього режисера. Він, сказати б, відспівує міфологію старого Дикого Заходу.

Власне, загибель питомої людини тієї епохи показує Пекінпа і в „Майорі Данді”, під час роботи над яким проявилися усі суперечності його бурхливої натури.

Під час фільмування у Мексиці й без того достатньо різкі манери Пекінпи, про творчість якого ширше йтиметься у спеціальному сюжеті, підсилені алкоголем та маріхуаною, довели зазвичай стриманого актора Чарлтона Гестона до того, що він замахнувся на режисера кавалерійською шаблею. І це при тому, що Гестон в інших непростих ситуаціях, яких не бракувало в Пекінпи з продюсерами, завше був на його боці. Конфліктні ж ситуації множилися й далі. Чи не ключова із них виникла на стадії монтажу – керівництво студії зажадало сильно скоротити картину, що, вочевидь, не пішло їй на користь, та, попри все, не завадило стати правдивою класикою жанру.
Джерело: http://www.kinokolo.ua/argument/2239/