7.7
8

В ім'я батька (1993)

In the Name of the Father

16 +  •  2 год 13 хв  • 

Жанр: біографія, драма

Бюджет: 13 000 000 $
Касові збори в світі: 65 796 862 $
Касові збори в США: 25 096 862 $

Прем'єра в світі:

Код для перегляду рейтингу кінобази Сюжет:

Фільм грунтується на реальних подіях — історії «Гілфордської четвірки». У 1975 році молодий ірландець Джеррі Конлон був засуджений англійським правосуддям до довічного ув'язнення за замах, який він не скоював. Троє його друзів, його батько, тітка, племінниця та племінник також засуджені за співучасть. Адвокат Геріті Персі намагається домогтися перегляду справи.

Ключові слова:

В'язниця, Поліція, Злодій, Тортури, Пробна версія, 1970-х років, Правосуддя, Бомба, Юрист, ірландська, Віра, Тероризм, Заснований на книзі, Батько-син відносин, Повстання, Паб, Залу суду, Дитина відносини батько, батько син відносин, Біографія

Виробничі компанії:

Universal Pictures, Hell's Kitchen Films

Актори: (Всі 113)

Режисер:
Сценаристи: Джеррі Конлон, Террі Джордж, Джим Шерідан
Композитор: Trevor Jones
Відео: (Всі 1)
In The Name Of The Father (1993) TRAILER
1:51
In The Name Of The Father (1993) TRAILER
Зображення: (Всі 6)

Рекомендації: (Всі 16)
Моя ліва нога (1989) Моя ліва нога
My Left Foot: The Story of Christy Brown
Свідок обвинувачення (1957) Свідок обвинувачення
Witness for the Prosecution
Грона гніву (1940) Грона гніву
The Grapes of Wrath
Jonny Quest (1964) Jonny Quest
Jonny Quest
Reba (2001) Reba
Reba
Фільми того ж режисера: (Всі 8)
Щоденник Роуз (2016) Щоденник Роуз
The Secret Scripture
Брати (2009) Брати
Brothers
Боксер (1997) Боксер
The Boxer
The Field (1990) The Field
The Field
Моя ліва нога (1989) Моя ліва нога
My Left Foot: The Story of Christy Brown
Рецензії: (Всі 1)
7/10 Від батька не втечеш

Оскар - 1994, "Найкращий фільм", номінант

Епіграф: Право — это узкое одеяло на двухспальной кровати, когда ночь холодная, а в кровати — трое. Куда его не натягивай — всё равно кому-то не хватит. к/ф “Вся королівська рать”

Справді, під час перегляду якось несподівано вдарила в голову думка, що і рада б доросла дитинка брехати таткові, що у неї все добре і вона живе праведним і респектабельним життям, а на ділі поїдати марки з кислотою, але лафа закінчується, коли ви з татком раптово опинитеся в одній тюремній камері. Так, синку, ніякого тобі більше приватного життя, і відбій о 10. І тут впору або стати “слухняним хлопчиком”, або вимушено пройти усі стадії дорослішання і сепарації від батьків, які з тих чи інших причин не пройшов на волі. Через відкритий бунт і непослух - до усвідомлення своєї відповідальності, вияву турботи, пошуки прощення і необхідність спокутувати провину. На виході - абсолютно інша людина, вихована у тюрмі, але не тюрмою. Таки рідко кому тюрма робить такий королівський подарунок.

Насправді фільм в основному не про те. Це один із тих випадків, коли життя підкидає такі історії, що і сценариста не треба, але і емоції глядачів часто викликає не стільки фільм як художній витвір, скільки сама по собі історія і усвідомлення того, що усе це сталося насправді. З одного боку, це якось не зовсім справедливо, а з іншого - не можемо ж ми оцінювати фільм безвідносно до реальної історії. Тим більше, що питання, які він підіймає, ще довго лишатимуться актуальними. Тут і обмеження демократичних свобод через загрозу тероризму, його плюси і мінуси, і недосконалість правоохоронної системи через людський фактор, і дискримінація за національною ознакою, і на закуску - приємний правовий прецедент вкупі із думкою про те, що активна частина громади - це сила. Причому, з урахуванням того, що події відносно недавні (1974 р.), і того, що терористична загроза не втрачає актуальності, він - як засторога нинішнім і майбутнім поколінням, які продовжують і будуть продовжувати шукати баланс між безпекою і особистою свободою.

Із плюсів також: прекрасна акторська гра Дей-Льюіса, ідейна складова і робота сценаристів, які доклали руку до того, щоб змалювати персонажів максимально яскравими і такими, яким можна співпереживати.

Із мінусів: загальна шаблонність сценарної схеми (аж ніяк нічого нового не вигадаєш у жанрі судової драми, та все ж іноді таке враження, що ти вже їх усі бачив), а також окремі сцени, які видаються доволі фальшивими, як-от підкреслено емоційний допит свідка адвокаткою (Томпсон) у залі суду, сцена жалоби у виконанні найзапекліших злочинців в’язниці, що раптом усі як один полюбили батька головного героя і ще деякі моменти.

Резюмую: історія на реальних подіях (тим і цікава), за жанром близька до судової драми (але не тільки). Поціновувачам байопіків дивитися однозначно.

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті:
В ім'я батька (1993)