В ім'я батька (1993)

In the Name of the Father

Жанр: біографія драма
Країни: Ірландія Велика Британія США
Бюджет: 13 000 000 $
Касові збори в світі: 65 796 862 $
Касові збори в США: 25 096 862 $
Прем'єра в світі:
Режисер: Джим Шерідан
Сценаристи: Джеррі Конлон Террі Джордж Джим Шерідан
Композитор: Trevor Jones
Тривалість: 133 хвилини (02:13)
Вікові обмеження: 16+
Рейтинг MPAA: R

7.7
8
8.1
113325

Можна використовувати за допомогою id imdb.com, замінивши id кінобази на imdb/ttxxxxxxx, наприклад для "Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія" https://kinobaza.com.ua/rating/imdb/tt3748528.png

Сюжет:

Фільм грунтується на реальних подіях — історії «Гілфордської четвірки». У 1975 році молодий ірландець Джеррі Конлон був засуджений англійським правосуддям до довічного ув'язнення за замах, який він не скоював. Троє його друзів, його батько, тітка, племінниця та племінник також засуджені за співучасть. Адвокат Геріті Персі намагається домогтися перегляду справи.

Ключові слова:

В'язниця Поліція Злодій Тортури Пробна версія 1970-х років Правосуддя Бомба Юрист ірландська Віра Тероризм Заснований на книзі Батько-син відносин Повстання Паб Залу суду Дитина відносини батько батько син відносин Біографія

Виробничі компанії:

Universal Pictures Hell's Kitchen Films

Вся знімальна група та актори (113)

Відео:

In The Name Of The Father (1993) TRAILER
1:51
In The Name Of The Father (1993) TRAILER

Зображення:

Рекомендації:

Книгарня Блека (2000) Моя ліва нога (1989) Свідок обвинувачення (1957) Грона гніву (1940) Мальтійський сокіл (1941) Jonny Quest (1964) Нюрнбергський процес (1961) Reba (2001) Little Einsteins (2005) Говардс Енд (1992) Аферисти (1973) Ребекка (1940) The Huckleberry Hound Show (1958) Dirt (2007) Вбити пересмішника (1962) Більярдист (1961)

Фільми того ж режисера:

Щоденник Роуз (2016) Дім марень (2011) Брати (2009) Розбагатій або помри (2005) Як вижити в Америці (2003) Боксер (1997) The Field (1990) Моя ліва нога (1989)

Рецензії до фільму:


Lilia Omelianenko

Від батька не втечеш

Оскар - 1994, "Найкращий фільм", номінант

Епіграф: Право — это узкое одеяло на двухспальной кровати, когда ночь холодная, а в кровати — трое. Куда его не натягивай — всё равно кому-то не хватит. к/ф “Вся королівська рать”

Справді, під час перегляду якось несподівано вдарила в голову думка, що і рада б доросла дитинка брехати таткові, що у неї все добре і вона живе праведним і респектабельним життям, а на ділі поїдати марки з кислотою, але лафа закінчується, коли ви з татком раптово опинитеся в одній тюремній камері. Так, синку, ніякого тобі більше приватного життя, і відбій о 10. І тут впору або стати “слухняним хлопчиком”, або вимушено пройти усі стадії дорослішання і сепарації від батьків, які з тих чи інших причин не пройшов на волі. Через відкритий бунт і непослух - до усвідомлення своєї відповідальності, вияву турботи, пошуки прощення і необхідність спокутувати провину. На виході - абсолютно інша людина, вихована у тюрмі, але не тюрмою. Таки рідко кому тюрма робить такий королівський подарунок.

Насправді фільм в основному не про те. Це один із тих випадків, коли життя підкидає такі історії, що і сценариста не треба, але і емоції глядачів часто викликає не стільки фільм як художній витвір, скільки сама по собі історія і усвідомлення того, що усе це сталося насправді. З одного боку, це якось не зовсім справедливо, а з іншого - не можемо ж ми оцінювати фільм безвідносно до реальної історії. Тим більше, що питання, які він підіймає, ще довго лишатимуться актуальними. Тут і обмеження демократичних свобод через загрозу тероризму, його плюси і мінуси, і недосконалість правоохоронної системи через людський фактор, і дискримінація за національною ознакою, і на закуску - приємний правовий прецедент вкупі із думкою про те, що активна частина громади - це сила. Причому, з урахуванням того, що події відносно недавні (1974 р.), і того, що терористична загроза не втрачає актуальності, він - як засторога нинішнім і майбутнім поколінням, які продовжують і будуть продовжувати шукати баланс між безпекою і особистою свободою.

Із плюсів також: прекрасна акторська гра Дей-Льюіса, ідейна складова і робота сценаристів, які доклали руку до того, щоб змалювати персонажів максимально яскравими і такими, яким можна співпереживати.

Із мінусів: загальна шаблонність сценарної схеми (аж ніяк нічого нового не вигадаєш у жанрі судової драми, та все ж іноді таке враження, що ти вже їх усі бачив), а також окремі сцени, які видаються доволі фальшивими, як-от підкреслено емоційний допит свідка адвокаткою (Томпсон) у залі суду, сцена жалоби у виконанні найзапекліших злочинців в’язниці, що раптом усі як один полюбили батька головного героя і ще деякі моменти.

Резюмую: історія на реальних подіях (тим і цікава), за жанром близька до судової драми (але не тільки). Поціновувачам байопіків дивитися однозначно.

Оцінка: 7

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

У списках:

Обговорення (форум)

Ми в соціальних мережах:



Касові Збори, грн
(Грудень 6–9)

Сьогодні в кіно

Скоро в кіно

Форум

Останні рецензії


Нещодавно переглянуті:

В ім'я батька (1993)