7.8
5

Моя ліва нога (1989)

My Left Foot: The Story of Christy Brown

16+  •  1 год 43 хв  • 
Країни: Ірландія Велика Британія
Жанр: біографія драма
Бюджет: 645 180 $
Касові збори в світі: 14 743 391 $
Прем'єра в світі:
Прем'єра на DVD: 7 травня 2013
Прем'єра на Blu-Ray: 7 травня 2013
Режисер: Джим Шерідан
КіноБаза: 7.8 (5)  IMDb: 7.9 (51106)
Моя оцінка:
/10

Код для перегляду рейтингу кінобази Сюжет:

Крісті Браун народився у великій бідній ірландській родині. Інвалід з дитинства — церебральний параліч — Крісті зміг жити і боротися завдяки вірі матері, допомоги лікаря, підтримки сім'ї. Рухаючи лише лівою ногою, він відкрив у собі нове життя - став художником і письменником.

Ключові слова:

Ретроспекція, Поет, Автор, ірландська, Робітничий клас, Мужність, На основі реальної історії, ДЦП, Фут, вимкнено, Біографія, тілесні неповносправних осіб

Виробничі компанії:

Granada Television, RTE, Ferndale Films, Radio Telefís Éireann (RTÉ)

Актори: (Всі 74)

Режисер:
Сценаристи: Shane Connaughton, Джим Шерідан, Christy Brown
Композитор: Елмер Бернстайн
Відео: (Всі 1)
Trailer My Left Foot -1989-
1:16
Trailer My Left Foot -1989-
Зображення: (Всі 11)

Рекомендації: (Всі 16)
В ім'я батька (1993) В ім'я батька
In the Name of the Father
Falcon Crest (1981) Falcon Crest
Falcon Crest
Спекотної ночі (1967) Спекотної ночі
In the Heat of the Night
Трамвай «Бажання» (1951) Трамвай «Бажання»
A Streetcar Named Desire
Фільми того ж режисера: (Всі 8)
Щоденник Роуз (2016) Щоденник Роуз
The Secret Scripture
Брати (2009) Брати
Brothers
Боксер (1997) Боксер
The Boxer
В ім'я батька (1993) В ім'я батька
In the Name of the Father
The Field (1990) The Field
The Field
Рецензії: (Всі 1)
6/10 Так художник-каліка чи каліка-художник? Послідовність має значення

Кандидат на Оскар - 1990 у номінації "Найкращий фільм"

Епіграф: “Где мысль не работает вместе с рукой,там нет художника.” Л.Да Вінчі. Ну, або у нашому випадку - з ногою.

Про терпіння і труд, які все перетруть. Або про талант, що проб’є собі дорогу. Або про Господнє почуття гумору, не інакше. Справді, це ж яким засранцем треба бути, щоб заперти художника у скалічене тіло і змусити його роками звідти виповзати? Да, Боженька може. Альтернативне питання: чи отримала б людина таку порцію дифірамб і світового визнання, будь її картини намальовані все ж не лівою ногою, а правою рукою? Я от не знаю. Та і сам він не знає. Геніальність - почасти суб’єктивна річ, особливо в мистецтві. Я от рецензії геніально пишу. Звісно ж, суб’єктивно геніально))

Із плюсів: дуже приємно дивитися на сім’ю головного героя. Бувають люди, які своїм нормальним здоровим дітям ламають психіку і самооцінку, а тут такоє… Якщо так і справді було, то віру у людство можна поки що зберегти.

Акторська гра також шедевральна поза всяким сумнівом, в основному через складність жестового і мімічного діапазону, який треба було відобразити абсолютно здоровій людині.

Із мінусів: Хочеш номінацію на Оскар - зніми кіно про сліпоглухонімого талановитого афроамериканця-каліку-гея. При всій моїй повазі до сліпоглухонімих талановитих афроамериканців-калік-геїв. Хоча у 1990 це мабуть ще було в новинку, просто фільм не витримує перевірки часом.

Також, не бажаючи робити із головного героя святого мученика, автори зробили із нього… те, що зробили. І дивитися на нього неприємно, а тому і співпереживати малореально. А біда таких байопіків у тому, що весь сюжет фільму, зазвичай, викладено в анотації. Їм доводиться брати драмою, а коли головний герой замість співчуття викликає легку відразу, то хочеться поставити непогану оцінку хіба за старання.

Насамкінець: Ліва нога - це антонім “правої руки”. Якби фільм не на реальних подіях був заснований, я б тут пошукала якусь авторську метафору. А з іншого боку, кажуть, що у Бога теж є почуття гумору… Да, ліва нога - не права рука, але то нічого, аби голова була!

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті:
Моя ліва нога (1989)