| Країни: | Україна |
|---|---|
| Жанр: | пригоди драма історичний |
| Мова оригіналу: | українська |
| Прем'єра в Україні: | 1 січня 1993 |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1993 |
| Режисер: | Леонід Осика |
1659 рік, два роки після смерті гетьмана Богдана Хмельницького. Його син, вісімнадцятирічний Юрій усунув від влади гетьмана Виговського, країна увійшла у стан Руїни. Збіднілий лицар Валько Босаківський зустрічає у шинку доньку Богдана Хмельницького, Олену, у супроводі сотника Журби, вірного Івану Виговському. Жінка змушена переховуватись, щоби врятувати гетьманські клейноди батька — символи козацької влади і незалежності.
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Режисер: Леонід Осика
Сценаристи: Богдан Лепкий, Леонід Осика, Сєрґєй Дячєнко
Композитор: Володимир Губа
Оператори: Вадим Іллєнко
Кінострічка заснована на повісті «Кутіж» Богдана Лепкого, що вийшла у 1941 році. Автор був свідком подій національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., які закінчилися втратою української державності. У своїй повісті він намагався знайти причину в минулому, звертаючись до пригодницьких і романтичних жанрів.
В останньому фільмі Осики простежується схильність режисера до зображення гострих ситуацій та героїв, які переживають стан психологічного напруження. Схожий підхід до оповіді режисер застосовував у своїй стрічці «Камінний хрест», яка стала однією з ключових кінострічок українського поетичного кіна.
У «Гетьманських клейнодах» Леонід Осика використовує історичну тематику, як спосіб сказати про негативні риси національної свідомості, розбрат та незгоди, які стають причиною поразки під час боротьби за державність. «Гетьманські клейноди» є спробою аналітично підійти до історії України у період доби Руїни й водночас — реакційною історією до періоду великої кризи 1990-х.
Більшість подій фільму відбувається на природі, основними сценами для фільмування стали історичні місця: Острозький замок, монастир у Межиріччі та спеціально побудований хутір у Пирогові, поблизу Києва. Щодо зображення тогочасного побуту, автентичності будівель і національного одягу авторів стрічки консультував Георгій Якутович — ілюстратор, графік, художник всіх фільмів Осики та «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова.
Нова цифрова копія фільму передана до колекції Фільмофонду Довженко-Центру кінознавцем Олегом Оліфером у 2025 році. Фільмокопія створена у результаті сканування 35 мм позитиву, що зберігався в особистій колекції.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати