| Країни: | СРСР |
|---|---|
| Жанр: | короткий драма |
| Мова оригіналу: | російська |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1965 |
| Режисер: | Леонід Осика |
Коротка поетична притча про початок людського життя та місце людини у світі. З маси людських тіл на сонячному пляжі виокремлюється одна родина. Маленька дівчинка грає на березі моря, і воно стелиться перед нею наче вільна поетична стихія буття. Поруч – її батьки, їхня присутність настільки природна, немов вода і пісок. А десь неподалік вирує буденне життя.
Мови: не розмовляють, титри моск.
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Режисер: Леонід Осика
Сценарист: Євген Хринюк
Композитор: Володимир Губа
Оператори: Михайло Бєліков
Уже у цій короткій замальовці Осики помітні пошуки нової візуальної мови, образної поетики, сміливість відійти від наративності і соцреалістичного канону. Фільм вперше в післявоєнному українському кіні працює з темою тілесності, оголеним чоловічим і жіночим тілом. Важливі елементи фільму – дотики і різні фактури, які, вхоплені камерою Михайла Бєлікова, створюють окремий чуттєвий пласт сприйняття стрічки.
Це перша співпраця режисера з композитором Володимиром Губою, який згодом працюватиме і на всіх наступних фільмах Осики та стане одним з представників київського музичного аванґарду.
«Та, що входить у море» – дипломна робота Леоніда Осики у ВДІКу, яку він знімав на Київській кіностудії. Проте диплом не затвердили, а фільм не потрапив на екрани. За нього режисера публічно звинуватили в «екзистенціалізмі», «занепадництві», «запозиченнях у “нової хвилі”». Утім, за свідченнями композитора фільму Володимира Губи, Сергій Параджанов настільки захопився фільмом, що жартома пропонував перейменувати київську кіностудію на честь Леоніда Осики.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати