Нарешті переглянув цей фільм. По-перше, про Мавку, завдячуючи новому мультику, зараз говорять багато. По-друге, у фільмі "Лісова пісня. Мавка" грають досить цікаві актори. Звісно, Миколайчук у ролі Лісовика не проявляє себе тут так, як, скажімо у "Тінях забутих предків", але Людмила Єфименко у ролі Мавки зіграла дуже яскраву роль.
Впізнається певний стиль режисури Юрія Іллєнка, впізнаються діалоги з оригінального твору Лесі Українки. Мітологічні персонажі (мавка, лісовик, чорт, русалка, потерчата) зображені без зайвого патосу, без химерного гриму і нічим не відрізняються від звичайних людей – відрізняють їх лише мотиви поведінки. Власне таке зображення цих персонажів може видатись дивним сучасному глядачеві, але цим фільм і є добрим – він підбадьорює уяву.
Фільм ніби заколисує, спів сопілки і спів мавки є гарними доповненнями до всієї стрічки.
У фільмі навіть є елементи еротики і це чудово!
Після перегляду виникає лише одне питання: чому щось подібне не ... створюється в сучасній Україні (звісно, якщо не рахувати вже згаданого мультика)?
Надзвичайно цікавий фільм! Наповнений подіями та дуже атмосферний, що нагадує класичні фільми жахів, «Близькі контакти третього ступеня» (1977) та «Сутінкова зона» (1959—1964). Він робить це блискавично, перевершує усі сподівання, при тому вносить цікаві ходи, що глядач не очікує.
Неможливо відірватися, час пролітає дуже швидко, здається ніби глянув короткометражку насичену подіями, нічого зайвого, лише головне. Дуже якісне кіно у всьому, робота оператора, музика яка гарно підкреслює те, що робиться на екрані, гарні візуальні ефекти, чудова гра головної героїні. Рекомендую до перегляду, один з фільмів, що змінюють погляд на жанр.
Серіал досить щільний, цікавий, захопливий та зі своїми таємницями. Маючи лише 12 серій сюжет стрімко розвивається оскільки герої потрапляють у все більші і більші неприємності. Реліз відбувся 25 січня 2019. Спочатку планувалось зробити лиш 8 серій, але після виходу 6 серії було прийнято рішення зробити другий сезон, що вийшов 13 березня 2020.
У "Королівстві" все на висоті: візуал, костюми, декорації, режесура, сценарій, опараторська робота, актори. Також завезли потужні, епічні битви, а зомбі справді страшні та швидкі.
Це однозначно топовий серіал. Протягом кожної наступної серії оберти зростають, а в другій частині все стає більш захопливим.
Цей проєкт є особливим серед інших зомбі хорорів, адже сюжет розгортається в історичному сетингу.
Серіал підійде як для любителів "Гри престолів" через політичні інтриги навколо престолу, так і для любителів зомбі хорорів.
До речі третій сезон "Королівства" все ж таки буде.
Дія фільму "Мисливці пустельних земель" відбувається в тому ж світі, що й "Бетонна утопія", до речі рекомендую ознайомитись, і розповідає про Нам Сана, суворого мисливця. Він виконує роль мисливця і захисника, поселенням вцілілих. Він також є головним, наче батько для своєї маленької групи, до якої входять Чхве Чжі Ван, Суна та її бабуся. Одного дня з'являються таємничі люди з вцілілої багатоповерхівки, що обіцяють нормальне життя тільки Суні, єдиному підлітку в таборі, аргументуючи тим, що молодь надія для майбутнього та її бабусі через те, що вона близький родич. Але як то кажуть не все так просто.
Ма Дон Сок як завжди імпозантний та кумедний. Кожен його удар відкидає ворогів в різні сторони.
Персонаж І Чун Йона Чхве Чжі Ван харизматичний, трішки незграбний, але мчить врятувати тих, хто їй небайдужий.
Якщо Нам Сан щит і меч, то Чжі Ван серце групи. Він тримає маленьку сім'ю разом, прив'язуючи до себе пана Нама і Суну.
Основна сила карт ... ини звісно ж екшн. Джі Ван і Нам Сан додають гумору, але в другому акті приєднується І Ин Хо (Ahn Ji-hye). Бойовик досягає найкращих результатів, коли вони використовують весь свій ансамбль. Хоча по трейлеру здавалося, що Ма Дон Сок буде єдиним, хто розноситиме все і всіх у фільмі, але фільм також використовує всі переваги актриси Ан в ролі Ин Хо.
Вона швидка, жорстока і її бойові епізоди виконуються з тією ж швидкістю, що й у Дон Сока та Чун Йона, але хореографія явно використовує перевагу її меншого розміру. Очевидним є той факт, що Ан Чжі Хе виконала переважну більшість своїх бойових хореографічних сцен. Як і в інших сценах фільму, в її епізодах використовується дуже мало нарізки.
Це не той самий жанр і не та сама атмосфера, що й в "Бетонній утопії". Просто фільм є частиною ширшого світу в межах ширшої історії зі своєю власною метою. Ця мета проста екшн.
"Мисливці пустельних земель" - це не шедевральне мистецтво, але чудовий бойовик, що наповнений кумедними моментами, а також жорстокими бойовими сценами.
Це першокласний попкорн-фільм для всіх, хто любить цей жанр. Або для тих, хто полюблюбляє актора Ма Дон Сока. Я ж для себе відмітив нову зірочку і вже пригледів екшн фільм з її участю.
Історія про Вінні Пуха відома багатьом, але її бачать по своєму. Особисто мені, мабуть, більше імпонує радянська версія. Її я бачив у дитинстві тому вона краще залишилася в пам'яті. Однак і ця версія також заслуговує на увагу і я постараюся про неї розповісти.
Ця стрічка складається з різних історій, в які потрапляють наші герої. Але автори грамотно їх пов'язали між собою і вони виглядають органічно. Що ще тішить, кожен персонаж отримав свою хвилину слави та не виглядав зайвим. Винятком, мабуть, є лише хлопчик, він особливо не впливає на сюжет. Найбільше мені запам'ятався Тигруля, кролик та пугач. Вони мають найбільшою привабливістю, як на мене. Вінні та П'ятачок теж радують, але інші герої мене вразили навіть більше. Але й чого мені не вистачило, то це взаємодії головних героїв. Мені подобається їхній дует, але тут нам цього не продемонстрували в достатку.
Ще, що мені сподобалося це анімація. Картинка вийшла дуже яскравою та фарбованою. Всі персонажі вигл ... ядають живими й мають приємні кольори. Також стрічка має динаміку і викликає посмішку. Ситуації в яких виявляються герої дуже кумедні та в якісь моменти навіть життєві.
Підсумок. Хоча це і не ідеальний Вінні Пух для мене, але він безперечно має велику кількість плюсів. Я вважаю, навіть якщо ви бачили раніше радянську версію, вам все ж таки варто ознайомитися і з цією. 7/10
Скажу одразу, я не є фаном "оригіналу" - Світлячок, як би його і хто не хвалив, тому рецензія - суто "відіравна".
Сюжетно - фільм спершу зацікавлює (і серіал тут ні до чого, тобто він є окремим "твором", що +), і сподіваючись на те що це буде так і розвиватися, дивишся далі (за умови що ви любителі "космопригод").
А ось далі... В очі все частіше трапляються "ролі та декорації", згадується Чужий (і не в позитивному ключі). Певні дії персонажів не однозначні, розкривати "чому" - їх не бажають. Сюжет з цікавого - перетворюється в банальний (навіть на той рік). Усе це сумується, та виливається в "а що і нащо дивитися"?
Оцінка тільки за ідею та деякі моменти (навіть до реалізації фіналу є питання) 6,45/10.
Історія про Робіна Гуда досить відома у широких колах. Навіть якщо ви не дивилися і не читали нічого про нього, однаково так чи інакше чули про нього. І я вирішив, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Та й що сталося в результаті спробую розповісти.
Загалом мені стрічка сподобалася. Це частково недитячий мультфільм, який розповідає про велику несправедливість. Картина порушує тему бідності, яка, на жаль, і до сьогодні залишається дуже поширеною. За сюжетом, всі жителі королівства змушені зводити кінці з кінцями заради того, щоб один король міг купатися в розкоші. Він має при собі владу та охорону, тож здається, що виходу немає. Але єдиною надією є Робін Гуд, який займається доброю справою і наскільки це можливо, відбирає награбоване у короля і віддає жителям.
Що ж до персонажів, то однозначно першість належить самому Робіну. Він має властивості, які властиві героям. Робін має велику сміливість і шляхетність та водночас він грамотно користується своїми мізками. Це дуж ... е великий плюс, тому що він показує, що розум і кмітливість здатна подолати просту силу. Що ж до інших персонажів, не все так однозначно. Типаж короля показаний непогано, він весь боягузливий, самозакоханий і одночасно просто розпещений. Хоча й місцями, як мені здається, це показано злегка з перебором. А ось другорядні персонажі, на жаль, не мають своєї родзинки. Більшість із них це вже відомі нам образи, лише в іншій оболонці. Виділити з них можу тільки пташку, вона мені сподобалася і мене повеселила.
Гумор у картині класичний для студії Дісней. Великого сміху під час перегляду я не відчув, але посмішка на обличчі була регулярно. Пісень у картині не багато, але пісня про короля мені припала до душі. Анімація на кшталт попередніх робіт, на стабільно хорошому рівні, але без одкровень.
Підсумок. Це непогана картина про боротьбу з несправедливістю та чудова розповідь про всіх відомого Робіна Гуда. Звичайно стрічка не без косяків, проте переваг в ній все ж таки більше. 7/10
Цей мультфільм Дісней розповідає історію про котів та й не простих, а блакитної крові. Раніше студія вже знімала стрічки про собак і у них непогано виходило, от і дісталися до кішок. Ну, що з цього вийшло спробую розібрати.
Мені сподобалася картина. У ній видно досвід попередніх історій про тварин, зокрема, взяті деякі сюжетні елементи, але й самостійність вона не втратила. Історія говорить про сім'ю котів, яка жила собі на радість, але одного разу господиня вирішила записати заповіт на них. І все було б добре, але дворецький не зміг цього стерпіти та викинув їх на вулицю. Далі героям чекав довгий шлях із різними пригодами.
Стрічка може похвалитися великою кількістю гумору та музичних номерів. Музика тут більш класична чи то джаз, чи гра на піаніно. Гумор же кумедний і більше для втіхи дітей, але й дорослі не нудьгуватимуть. Також тут багато цікавих персонажів. Бродяга кіт Амелі видався дуже колоритним та привабливим. У той самий час йому характерно мужність і навіть елем ... енти романтики. Ще на окрему увагу заслуговує протистояння псів і дворецького. За ними було дуже цікаво спостерігати й навіть хотілося б побачити продовження.
Підсумок. Це досить мила і добра стрічка про наших чотирилапих друзів. Думаю незалежно від того, кошатник ви чи ні, цей мультфільм підніме ваш настрій і ви чудово проведете час. 8/10
Цікавий фільм. Варто переглядати в українській озвучці. Окремо варто відзначити гру вродливої Людмили Єфименко в ролі княгині Ольги. Таке враження, що княгиня перевтілилась в цій українській акторці. Князь Святослав - це майже звичайний козак - завзятий та запальний, власне такий, як і в історичних джерелах. І хоча "Легенда про книгиню Ольгу" була відзнята у СРСР російською мовою, саме в українській озвучці цей фільм виглядає дуже гармонійно. В плані історичності до вигляду будівель та одягу можуть виникнути питання, як і до відсутності історичних гербів середньовічної Київської держави, але причина є зрозумілою сама собою. В загальному, українська історія може бути джерелом для сотень подібних фільмів і серіялів - лише про кожного князя можна відзняти окрему стрічку.
Дуже рекомендую до перегляду цей фільм!
Цей мультфільм я дуже любив у дитинстві й дивився його не раз. Зараз я вирішив подивитися його вже у свідомому віці й теж не пошкодував. Мені в цілому подобається історія про Мауглі. Я цікавився й книгами, а також бачив радянську екранізацію. Але цей варіант мені найближчий.
Звичайно, це не повноцінна історія Мауглі, тому що тут персонаж не дорослішає. Але той відрізок, який нам показали, виконано на славу. Насамперед мене чіпляють персонажі. Оскільки події відбуваються в джунглях, нам надано на вибір величезний спектр його мешканців. З них найбільше мені сподобався ведмідь Балу. Він буквально краде кожен свій кадр. Він вийшов чудовим наставником та другом для Мауглі. Далі йде пантера Багіра, який наглядає за тим, щоб Балу та малюк не потрапили в якісь колотнечі. Також і інші тварини дуже запам'ятовуються, ті ж слони, шимпанзе, птахи та головний антагоніст Шерхан.
Але крім самих персонажів мені подобається у цій стрічці велика кількість гумору та веселих пісень. Все це ... підтримує легку атмосферу пригоди. Завдяки цьому ця картина полюбиться багатьом дітям, і, думаю, вони захочуть не раз знову переглянути її. Анімація здалася мені цікавою. Всі персонажі виглядають чудово і зі своєю родзинкою. За їх виглядом ми вже відразу можемо зрозуміти типаж героїв і частково їх характер.
Висновок. Це дуже кумедна та проста історія, яка має прийти до душі дітям та більшості дорослих. Тому я, безперечно, рекомендую ознайомитися з цим мультфільмом, якщо ви ще цього не зробили. 9/10
Чудовий і сильний фільм! Варто переглянути всім українцям, адже ця незвичайна стрічка розповідає про доленосні події в Україні, які визначили її долі на наступні сотні років. Так само, як і зараз, у 2024 році, доля України визначається на наступні сотні років. Дуже сильні сцени анафеми і кровавої ріки – моторошні та глибокі.
Джигурда у ролі Карла ХІІ це крінґе... Але Довженко зіграв напівбожевільного Петра пречудово.
Здається, друга частина "Няні" була зайвою. Недолугих жартів в другій частині ще більше, кліше про фільмів жахів ще більше і від цього вони не стають смішними. Гра акторів подекуди нагадує гру в гуртках театральної самодіяльності, а діалоги ніби писані дуже втомленими письменниками...
Краще вже переглянути якийсь звичайний жахастик зі всіма тими кліше...
Дуже гарний візуальний ряд, якісні ефекти, дорогі декорації, оригінальний світ майбутнього. Добрий початок, але після вступу, сюжет починає уходити з того шляху, на якому можна було розповісти дійсно фантастичну, захопливу історію. Повертає у примітивний, та майже повністю передбачуваний напрямок, це могло стати частиною сюжету, так би мовити, другорядною лінією, але ж ні, сценаристи вирішили інакше.
Добре хоч світ навколо героя продовжить дивувати, приковувати увагу, будуть періодично траплятись цікаві повороти. Якісні та дорогі спецефекти також будуть зустрічатись доволі часто, та й винахідлива постановка дає балів картині. Гра акторів посередня, нічого особливого.
Виходить з одного боку цікавий світ, гарний візуал та стиль, але бракує дійсно крутої ідеї для розвитку сюжету, а також для розкриття світу та його історії. Десь у середні, будуть крихти того, на чому можна було зробити акцент, розвити ідеї, та про це на жаль швидко забувають, повертаючись до класичного драматичного ... сюжету. Завершення не використовує усіх можливостей, та по швидкому завершує історію, непогано, але чогось не вистачає. Цей світ має потенціал, на жаль по більшості не використаний, але дивитись все одно цікаво.
Несподівано хороший фільм! Дуже цікавий сюжет, майже від початку приковує увагу. У світі щось коїться, глядач та герої стрічки навіть уявити не можуть причин дивних подій. Тільки згодом, нам починають давати натяки, тому не раджу дивитись трейлери читати опис.
У фільмі багато зроблено дуже круто, як то атмосфера, тривога чи саспенс. Все чудово працює, до поки автори не роблять занадто багато дивних речей, ближче до фіналу, на які не змажуть відповісти, та пояснити навіщо. Якщо точніше, у другій половині забагато зайвого, без чого можна було завершити оповідь, чи замінити на щось біль цікаве, але вони накрутили, це трохи зіпсувало загальне враження. По друге, дуже не вистачає розвитку ідеї, ще пів годинки або замінивши те що було зайве. Я розумію, можна продовжити у наступному фільмі, але завершення хотілося бачити більш цільним.
Однозначно рекомендую до перегляду! Це новий ковток повітря серед більш менш схожого, з часів виходу «Ноу» (2022).
Для початку хочу зазначити, що це не експертна думка, а лише думка однієї студентки, яка в дитинстві дуже тішилась коли на телевізорі бачила аніме Наруто, а, отож, культовою кінострічкою для мене стало аніме Наруто. Якщо хто не знає: Наруто — це аніме, яке розповідає історію хлопця, на ім'я Наруто Узумакі, який мріє стати найвеличнішим ніндзя у своєму селищі (Конохагакуре(Селище, приховане у листі) або просто скорочено Коноха). Як ви вже зрозуміли головним героєм є Наруто Узумакі - хлопчик-сирота, якого не люблять жителі Конохи через демона-лиса, запечатаного в ньому. Наруто мріє стати Гокаге - лідером селища ніндзя Конохи, щоб здобути повагу людей. Сюжет аніме розгортається навколо Наруто та його друзів-ніндзя - Саске Учіхи та Сакури Харуно. Разом вони проходять навчання під керівництвом Какаші Хатаке, виконують різноманітні місії, беруть участь в екзамені на звання тюніна. Паралельно розкривається історія конфлікту між селищами ніндзя та організацією Акацукі.
Почнемо з розби ... ратись які плюси та мінуси просмотру цього аніме:
Плюси: сильними сторонами Наруто є цікаві персонажі, динамічні бої та пригодницький сюжет. В аніме демонструється зростання та розвиток головних героїв, їх дружбу та суперництво. Автору Масаші Кішімото, як мені здається, вдалося створити колоритний світ ніндзя зі своєю історією та традиціями. Само аніме містить багато гумору та позитивних емоцій (звичайно, не тоді коли висміюються жінки, але ми упустимо цей огидний момент, адже початок аніме стартує з нульових, думаю це є поясненням тої стереотипності та гендерного нерівенства в маскультурі та в суспільстві загалом, тоді було все одно що висміювати: цицьки чи дупи). Продовжуючи, з мого боку гріх не сказати за самого героя: Наруто — це той тип героя, який знаходиться в незручному положенні, і його потрібно підтримати та допомогти. Відбувається такий, скажемо, зв'язок між героєм та глядачем через, що глядач відчуває емоційну залежність від героя. Також, герой намагається пройти через багато перешкод, щоб досягти своєї мети, що вчить дітей (глядачів загалом) про те, що дедалі складніші завдання можуть бути досягнуті, якщо намагатись.
“Якщо ти здасися, то твої мрії та все інше втратять сенс”
— Наруто
Наруто ніколи не здавався, навіть коли усі навколо втрачали надію. Коли Саске поринув у безодню помсти, Наруто не полишав спроб врятувати друга, незважаючи на темряву, що оточила Саске. У підсумку, завдяки незламному духу та вірі в себе, Наруто вдалося врятувати Саске. Тому він є чудовим прикладом мужності та нескореності для нас усіх.
У серії Наруто дуже багато елементів, які навчають дітей соціальному досвіду. Головною ідеєю твору є демонстрація сили дружби та вірності. На відміну від сучасних поглядів про ненадійність людських стосунків, Наруто цінує друзів понад усе і завжди готовий довірити їм своє життя. Заради них він готовий на все, адже дотримується принципу свого вчителя Хатаке Какаші: «Ті, хто кидають друзів, у сто разів гірше за тих, хто порушує правила». Наруто та його друзі демонструють, як працювати в команді, розвивати здібності та досягати мети. Аніме нагадує, що для здійснення мрії потрібні зусилля й жертовність.
Мінуси: Однак, як би я не любила це аніме, Наруто має недоліки, і передивляючись кожного разу вони стають більш явними. А, отже, я вважаю, що сюжет дещо затягнутий, особливо це помітно в другій частині Наруто: Шіппуден, особливо зі всіма філерами, які займають половину з усіх серій. Деякі персонажі недостатньо розкриті, це стосується другорядних персонажів, тут я вбачаю Тен-Тен, її потенціал зовсім не розкрит і таких персонажів більшість, а, отож Масаші Кішімото отримує від мене великий мінус за це. І, звичайно, повертаючись до гумору - він досить сексистський, багато саме шуточек за цицьки, зокрема, це стосується Цунаде та Сакури.
Висновок: Для мене Наруто – повчальна історія одного маленького ніндзю. Аніме насправді вчить куди більш важливим речам – здатності любити та співчувати, командному духу, чесності та іншим необхідним для людини речам. Тому я точно рекомендую до перегляду. Дякую тим хто дочитав і не заснув. Та також дякую нашим захисникам й захисницям завдяки яким ми можемо писати тут багато буковок на сайтах, дивитись те, що любимо та проживати своє життя, як хочемо.