Туман розвіється швидко - Рецензія до фільму «Горили в тумані» / Gorillas in the Mist

Золотий глобус - 1989, "Найкращий фільм - драма", номінант

Сігурні Уівер сам Бог велів (а може сам Рідлі Скотт) виконувати ролі сильних жінок. Так, у неї добре виходить. І хоч знов і знов не покидає відчуття, що це та ж сама Ріплі, тільки з варіаціями, але загалом сприйняттю не заважає. Вона просто оптимальна актриса для такого різновиду ролей: достатньо приваблива і жіночна зовні, але із внутрішнім стержнем, що задовільняє як чоловічу, так і жіночу аудиторію, і передає загальну ідею.

Саме завдяки виконавиці головної ролі Дайан Фоссі, дивачка, зоозахистниця і, цілком імовірно, особистість трохи малоприємна, яка свідомо проміняла людське товариство на тісне спілкування із приматами, перетворюється на жінку-дослідницю, захоплену своєю роботою, подвижницю із числа тих, хто здатен покласти життя на вівтар своєї справи і задля цього одного відмовитися від решти можливостей у житті. Такій героїні легше співчувати і її легше розуміти, хоч за суб’єктивними відчуттями мені, звісно ж, ближчий герой-фотограф, який “півроку тут, півроку там”. Та загалом, якщо ти проникаєшся позицією головного героя, навіть якщо у реальному житті у тебе з таким героєм спільного мало, кіно можна вважати вдалим.

Фільм, знятий, вочевидь, “за мотивами”, переповнений різноманітними чисто кінематографічними моментами, які навряд чи мали місце у реальному житті, але часто зустрічаються у тих чи інших кінокартинах. Тут і кумир, до якого треба достукатися, і приїзд у нетрі непідготовленої цивілізованої жінки із можливими жартами на тему, і несподівані нюанси роботи, про які ніхто не попередив… Слабо віриться, що жінка, яка летіла в Африку на невизначений термін, не підписувала договір і не проговорила заздалегідь, як і з ким вона буде працювати, наприклад. Тим не менш, усі ці дивні моменти, сконцентровані на початку, роблять свій внесок у комедійну складову.

Нам продемонструють любовну лінію, яка чи не найкраще із того, що є у фільмі, бо доносить просту і правдиву істину: кохання - це ще не все… А ще кінокартина буде в деталях спостерігати за поринанням у світ природи і спілкування з тваринами однієї жінки-науковиці, але, на жаль, так і не розкаже нам про те, які причини спонукали її із самого початку взятися за таку роботу. Цей факт, як і фінал картини, так і лишиться покритим туманом.

Резюмую: кіно доволі споглядальне, з прекрасними краєвидами, тож прихильникам каналу “Animal planet” сподобається однозначно