Драматична історія українського кінематографу 1960−90-х років, зокрема про творчу долю режисерів: Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Леоніда Осики, Миколи Мащенка, Романа Балаяна, Віктора Криштофовича та інших.
Про життя і смерть актора Івана Миколайчука, легенди українського поетичного кіна. Фільм стилізований під вертепну різдвяну містерію: герої розповідають про себе за допомогою зіграних ними ролей.
Дія відбувається в українському Прикарпатті в роки Першої світової війни. У центрі сюжету – перипетії життєвого шляху мандрівника, авантюриста, мандрівного актора й філософа Івана Калити. Історія цього Івана, не бідняка, і не пана, філософа, що торбу за собою всюди носить, прийшла з віків далеких. З тих часів, коли для того, щоб зробити дію не потрібно було зайвих слів. Коли жив той Калита, то місія його була не проста: бо Калита – князем був і слави собі трохи за життя здобув. Чи був він праведним, чи мав гріхів цілу торбину, нам не судити, але про це не будемо говорити.
Більш ніж 20 років назад на студії «Укртелефільм» було знято перший фільм про актора, який став творцем і символом українського поетичного кіно. Тоді, через два роки після відходу Івана у інші світи, цей фільм сприймався дуже болюче і трепетно. Але й сьогодні ця документальна стрічка не втратила своєї актуальності і емоційності.
Український композитор Микола Лисенко вирушає на прогулянку по Києву. По дорозі пам'ять повертає його в минуле: у дитинство у селі Гриньки; у травень 1861 року, коли він був на похороні Тараса Шевченка; до поїздки у Лейпціґ; до часів роботи над оперою «Тарас Бульба»; до образів Ольги О'Коннор і Ольги Липської, які обдарували його коханням, щастям і натхненням.
Дата прем'єри вказана неправильно. (для того щоб ранжувалося) Постер від вистави 2019 року http://dramteatr.uz.ua/repertuar/15-repertuar/vistavi/733-zhmenyaki.html
Про нелегку і повну трагізму долю однієї підкарпатької родини протягом кількох поколінь. Події відбуваються у непрості 30-40-ті роки. Батько-Жменяк намагається правдами й неправдами зібрати більше землі у своє володіння. Але не всі розуміють, що всю ту землю він все одно розділить між дітьми, коли прийде час помирати, і просто заздрять його володінням. Тим часом у дітей свої драми та трагедії, бо одна справа кохати когось, а інша справа — що батько про це думає, та кого він бачить за дружин своїм синам. А тут ще й зміни влади, тут ще й війна…
Розповідь про долю одного з лідерів контрреволюційного руху, а також молодого чекіста, впровадженого до контрреволюціонерів. У нього виходить захопити списки петлюрівських агентів, а також, шляхом хитрих умовлянь, заманити генерала Тютюнника в Україну, де той розчарується в боротьбі з більшовиками та прийме рішення здатися ЧК.
Фільм у поетичній формі літописів і переказів розповідає історію княгині Ольги, керманички Київської Русі кінця IX — початку X століть. Це розповіді трьох людей, що по-різному ставляться до Ольги: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира.
Режисер хотів фільмувати українською, але окупаційна російсько-комуністачна влада відмовила. Тож знято російською. У 2015 фільм дублювали українською.
Фільм присвячений життю і творчості видатної української співачки Соломії Амвросіївни Крушельницької (1872—1952), володарки голосу надзвичайної краси та сили.
Мови: Для прокату в Україні у 1983 році було створене українське дублювання на студії Довженка. Станом на березень 2026 українське дублювання вважається втраченим, принаймні на оф.каналах одеської кіностудії лише москвоязичні версії фільму. Українська версія є на каналі Ed Monton
Колись давно буковинський селянин Русак залишив рідні землі і з маленькою донькою Орисею переїхав у Канаду. Саме там минула більша частина його життя, там він похоронив свою доню. Після її смерті Русак вирішує відвідати батьківські місця і разом з онукою Орисею повертається до свого села. В той час як сам Русак намагається згадати минуле та віднайти втрачені зв’язки, Орися закохується у місцевого красеня. Через це знайомство вона несподівано відкриває для себе рідну землю та усвідомлює свою національну сутність.
У заповідному казковому лісі живе лісова русалка Мавка. За чудову гру на сопілці вона покохала сільського парубка Лукаша, але Лукаш оженився на Килині і у відплату за зраду втратив свій чудовий дар. Мавка ціною власного безсмертя повертає коханому талант.
Мови: усі українські актори розмовляли українською – у фільмі також знімалося кілька моск., акторів (наприклад Ніна Шацкая тощо) які розмовляли моск., під час фільмування тому їх дублювали українською.
За мотивами роману Василя Земляка "Лебедина зграя"; про перші кроки колективізації в українському селі.
Поетичне кіно переправили у табори. Після пленуму ЦК Компартії України 1974-го року фільм було фактично заборонено. Досить поглянути на те, які ролі грав Миколайчук до і після 1973-го, аби зрозуміти, яка катастрофа спіткала митця.
Буковина, де народився і виріс Миколайчук, напевно ж і була прообразом для нього самого, коли фільмував «Вавілон ХХ».
В одному з НДІ зник створений під керівництвом професора Яворівського штучний мозок Сигом. А між тим у місті відбуваються дивні явища: всі звірі зоопарку випущені з кліток, книги міського книгосховища переплутані. А Сигом, освоївши накопичений людством досвід науки і вимислу, сам створює штучний організм, повертається до професора і незабаром засилається до сузір'я Близнюків.
Священик з прикарпатського села, який дав притулок підлітку-сироті Богдану Чичурі, віддає його в духовну семінарію. Закінчивши семінарію з відзнакою, юнак вступає в Григоріанський університет, стає доктором теології і повертається в своє село. Тут він дізнається, що кохана Ружена, обдурена листом єпископа, пішла в монастир.
Мови: московська оригінал. Для прокату в Україні у 1978 році було створено українське дублювання на студії Довженка.
Дія фільму відбувається у невеликому рибацькому селищі на березі Азовського моря. Під час нічного чергування вбито інспектора рибнагляду. Це вбивство привертає увагу влади та місцевих жителів до проблем охорони та відновлення природи колись багатого краю.
Події фільму розгортаються у вересні 1944 року, в поліському селі Глухарі. У звільнене від фашистів рідне село після важкого поранення повертається фронтовий розвідник Іван Капелюх. Призначений керівником винищувального загону, він починає боротьбу з бандою колишнього поліцая Горєлова.
Фільм розповідає про жінку, Наталку Нечай, яка працює оператором прокатного стану. Її особисте життя не склалося, вона розійшлася з чоловіком, у дорослих дітей проблеми: син розлучився з дружиною, донька, яка має складати іспити, вирішила вийти заміж. Незважаючи на все це, Наталка закохується у приїжджого археолога Федора та з новими силами починає вирішувати нелегкі життєві проблеми.
Фільм розповідає про непросте життя молодих механізаторів, які працюють над будівництвом зрошувального каналу в степу. У кожного з них свої проблеми. В одного – тюремне минуле. У двох – ворожнеча з часів навчання в ПТУ. Хтось незадоволений зарплатою і вважає інших дармоїдами. Один з них закохався в Аню – матір-одиначку з малолітньою дитиною. У ході важкої роботи вони поступово знаходять спільну мову, переглядають свої погляди на життя і навколишніх.
Мови: моск., повність чи частково не відомо, але дубльовано українською на Кіностудії Довженка за часи московсько-комуністичної окупації. Наявні версії з моск.титрами. Іван Миколайчук дублює себе.
Події відбуваються в Євпаторії, куди після поранення на фронті імперіалістичної війни прибуває на лікування герой. Тут він зустрічає своє єдине кохання і тут же втрачає його назавжди.
Докустрічка про українського філософа і поета Григорія Сковороду.
Докустрічка «Відкрий себе» була заборонена і вийшла на екрани лише в часи перебудови у кінці 80х. 1994 року була створена нова режисерська редакція стрічки.