«Д’Артаньгав і три пси-мушкетери» («D’Artacán y lo - Рецензія до фільму «Д'Артаньгав і три пси-мушкетери» / Dogtanian and the Three Muskehounds

«Д’Артаньгав і три пси-мушкетери🐶⚔️🏰» («Д’Артаньгав і троє псів-мушкетерів») («D’Artacán y los Tres Mosqueperros» (1981-1982)) — це 26-серійна еспансько-японська мультиплікаційна екранізація роману Александра Дюма-батька «Троє мушкетерів», яку УТ-1 транслював із середини Січня 1993-го року до першої половини Квітня 1993-го року (Моя 6-та кляса — одразу ж після завершення мультсеріялу-побратима «Кругосвітня подорож Віллі Фоґа🚂🌍🐘» («La vuelta al mundo de Willy Fog» (1983))). Знову Мій улюблений післяобідньо-суботній атмосферно-послідовний триптих: «Д’Артаньгав і три пси-мушкетери🐶⚔️🏰» («D’Artacán y los Tres Mosqueperros» (1981-1982)) + «Бодетаун — Місто на кордоні» («Бодетаун — Місто на кордоні🐴🍁» («Bordertown» (1989-1991)) + «Вечірня казка🎑🐈✨»! Се був цілком заслужений вечірній телевідпочинок зі смакотою📺🥞🍯🥛🛋️ після насичено-яскравого шестиденного шкільного розмаїття🏫📚🗺️📐🔬📖🖊️.
Я любив цей пригодницький мультсеріял, позаяк перед цим кілька разів бачив радянську московитсько-українську музичну постановку «Д’Артаньян і три мушкетери👑🗡️🎶» (1978) (а сам роман Александра Дюма-батька Ми вивчали на Світовій літературі (тоді була саме така назва) аж у 7-й клясі). Моїми улюбленими персонажами у кінострічці, мультсеріялі, а потім і в книжці були Констанція (мультпрототип Жужу) і Міледі (мультпрототип Мявледі, якщо не зраджує пам’ять щодо вимови Її імени). Відтак, найкращою була серія, де Жужу та Мявледі билися й обидві попадали з обриву в Річку. Мої враження після цієї серії були аж занадто сильними — Я так переживав і відмовлявся вірити, що доля Жужу буде такою самою, як доля Констанції з кіноверсії…
Красиво намальований мультсеріял, жвавий розвиток подій-пригод і коротенький анонс наступної частини закохали в себе ж одразу усіх дітей Мого Рідного Села і «Д’Артаньгав і три пси-мушкетери🐶⚔️🏰» («D’Artacán y los Tres Mosqueperros» (1981-1982)) зайняв гідне-чільне місце в Наших повсюдних обговореннях. Не можу оминути увагою чудову вступну сюжетно-символічну композицію-візуалізацію зі словами “Вперед! Вперед! Вперед! — як правда й честь позвала. Вперед! Вперед! — тремтять ґвардійці Кардинала. Бо твій удар разить, крушить, вціля. Вперед! Вперед! Вперед! — он ворог зліва-справа. Вперед! Вперед! — фехтуй, хоробрий Д’Артаньгаве. За Францію, за Анну й Короля!”.
«Д’Артаньгав і три пси-мушкетери🐶⚔️🏰» («D’Artacán y los Tres Mosqueperros» (1981-1982)) — це безцінне джерело спогадів про щасливу й затишну дитячо-шкільну минувшину. Тварини-персонажі🐶🐱🦊🐺🐷 вдало віддзеркалили та чітко виокремили всі відтінки характерів. Кожна серія була світлим енерґетичним зарядом зі своїм власним відбитком і ноткою ностальґії. Та найбільший прохолодний сум огорнув після закінчення мультсеріялу — хотілося знову все розпочати з першої частини, сидячи на підлозі перед Чорно-білим телевізором📺 (що стояв на красиво-коричнево-вишневій полакованій дводверній тумбочці з Моїми шкільними зошитами, підручниками, ручками, олівцями, художніми книжками й особистими записами та речами — досі чую цей особливо-незабутній запах усього того начиння, ядром якого були саме Шкільні речі), захоплено пожираючи очима кожен кадр🎞️.
Моя оцінка — 10 балів із 10-ти❗

«Д’Артаньгав і три пси-мушкетери» («D’Artacán y los Tres Mosqueperros» (1981-1982))