Я надіслав Тобі у Фейсбук посилання на телезаписи й переконайся сам, що:
1) в титрах написано Олена Єрьоменко;
2) вимовляють і пишуть Гусман, але Я люблю літеру Ґґ й тому легко сприймаю Ґусман;
3) як на Мене — отой Чоловік із посилання є однофамільцем Володимира Зражевського.

Дякую за оперативність!!

З радістю:
Олег Шаварський — Гав'єр Ґусман
Олена Єременко (в титрах Єрьоменко) — Ада Ґусман, дружина Гав'єра
Римма Зюбіна — Клара Ґусман, донька подружжя Ґусманів
Олександр Ганноченко — Максімо Рохас
Олена Кривда — Женев'єва Рохас, дружина Максімо
Сергій Кучеренко — Хорхе Вільяміль
Реґіна Бистрякова — Леопольдіна Вільяміль, дружина Хорхе
Володимир Зражевський — Ґуставо Ферран, друг родин Ґусманів, Рохасів і Вільямілів
Михайло Ігнатов — Франциско, слуга Ґуставо Феррана
Тетяна Огнєва — Луїза, служниця родини Ґусманів

Стосовно тривалости телеп'єси «Три ідеальні подружжя» (1993):
1) На сайті Державного аґентства України з питань кіно зазначена тривалість 190 хвилин;
2) Кінобаза також подає інформацію 190 хвилин;
3) В Мене є три частини загальною тривалістю 154 хвилини.

Фільм-вистава «Три ідеальні подружжя» (1993) знятий українською мовою.
Олег Шаварський (Хав’єр Гусман) тонує себе — Я упізнав Його голос із серіялу «Царівна» (1994).
Сергій Кучеренко (Хорхе Вільяміль) також говорить своїм голосом — спеціяльно порівняв із Його ролями в екранізаціях «Кайдашева сім’я» (1993-1996), де Він грав Карпа, й «Острів любови» (фільм «Киценька» (1996)), де Він грав Опанаса.
Римма Зюбіна (Клара) також тонує себе — Я знаю Її голос із дитячих передач «Еники-Беники» та «Лєґо-експрес» на УТ-1, серіялу «Таємниці» (2019) й инших українських серіялів, де бачив Її.
Тепер цікавинка — Тетяну Огнєву (служницю Луїзу) в першій частині тонувала Римма Зюбіна, а у другій уже Валентина Гришокіна. В кінці другої частини і в третій частині Тетяну Огнєву (служницю Луїзу) знову тонує Римма Зюбіна.
Іще дещо цікаве — Олена (Єременко) Єрьоменко (Ада Гусман) у першій частині й на початку другої тонує сама себе — спеціяльно порівняв із Її роллю в екранізації «Острів любови» (фільм «Сон» (1996)), де Вона грала Ївгу Поліщук, а потім Її тонує Валентина Гришокіна. Майже весь час у другій частині Олену (Єременко) Єрьоменко (Аду) тонувала Валентина Гришокіна, а Реґіну Бистрякову (Леопольдіну) — Олена Пайтина. В кінці другої частини без будь-яких перерв Олена (Єременко) Єрьоменко (Ада) знову говорить своїм голосом, а Реґіну Бистрякову (Леопольдіну) тонує Актриса, Яка тонувала Її у першій частині. Після кількох фраз у кінці другої частини Олену (Єременко) Єрьоменко (Аду) знову тонує Валентина Гришокіна, а Реґіну Бистрякову (Леопольдіну) — Олена Пайтина. Всю третю частину Олену (Єременко) Єрьоменко (Аду) тонує Валентина Гришокіна.
У третій частині з’явився Володимир Зражевський (Ґуставо Ферран), якого тонує Владислав Пупков.

Я з Ним не зв'язувався і на Його Ютуб-канал не заходив.

На жаль...

У ті часи тонували все! І телевистави для Телебачення також! До прикладу, телеп'єсу «Три ідеальні подружжя» (1993), яку транслювали виключно по Телевізору, також тонували і там дуже цікава історія...

Хочу сказати, що фільм знятий українською мовою. Тарас Денисенко, Костянтин Степанков, Олена Хижна, Костянтин Шафоренко, Юрій Критенко тонують самі себе.

Вперше на екрані УТ-1 х/ф «Подарунок на іменини» (1991) був представлений у Неділю, 12-го Вересня 1993-го — 19.15-20.25.

Хочу сказати, що фільм знімався українською мовою. Лесь Сердюк, Борис Брондуков, Олександр Ігнатуша тонують самі себе. Не одразу розпізнав молодого-високого-підтягнутого Олександра Ігнатушу з борідкою і вусами в окулярах. І голос також не одразу розчув — тонший. І тільки неповторні інтонаційні нотки-звуки видали Олександра Ігнатушу

Ой, тут по-різному:
1) Ті, які є у програмі телепередач — написані так, як надруковано в ґазетах;
2) Ті, яких із різних причин не має у програмі передач (раптові зміни, або їх транслювала «Галичина») — українські назви записані на слух (у Щоденнику Я записував імена героїв і коротенько конспектував сюжет, інколи вдавалося записати акторів і повністю назву або частину назви іноземною мовою з екрану), а потім Я шукав в Інтернеті й так виходив на ориґінальну назву;
3) Ті, які записані з наявних телезаписів — подавав як у телезаписах.

Все це переводив з паперового в електронний варіянт (окрім сюжету). Багато всього потім виписував із програм передач, уточнював і порівнював. Ця робота роками виконувалася і досі триває...

Там є багато назв у дужках — Я ж час від часу шукав чи є з Українським озвученням, а більшість перекладів та озвучень значно пізніші та з різних инших каналів і тому є альтернативні назви.

ІІ етап УТ-1 — Відносний застій (Вересень 1995-го — Квітень 1997-го)
1) м/с «Захисники каменів» («Stone Protectors» (1993-1994)) (УТ-1, трансляція з Вересня 1995-го);
2) х/ф «Спартак і десять гладіаторів» («Spartacus e Gli invincibili dieci Gladiatori» (1964)) (УТ-1, трансляція у Жовтні 1995-го в кінорубриці «Сінема-100»);
3) х/ф «Кінець світу в нашому подружньому ложі в одну з дощових ночей» («La fine del mondo nel nostro solito letto in una notte piena di pioggia» (1978)) (УТ-1 показав цю кінострічку в кінорубриці «Нічний канал» через раптові зміни у програмі передач у Падолисті 1995-го і тому в ґазетах інформація про трансляцію відсутня);
4) х/ф «Театр крови» («Theatre of Blood» (1973)) (УТ-1 показав цю кінострічку в кінорубриці «Нічний канал» через раптові зміни у програмі передач у Падолисті 1995-го і тому в ґазетах інформація про трансляцію відсутня);
5) х/ф «Буремний перевал» («Грозовий перевал») («Wuthering Heights» (1939)) (УТ-1 показав цю кінострічку в кінорубриці «Нічний канал» через раптові зміни у програмі передач у Падолисті 1995-го і тому в ґазетах інформація про трансляцію відсутня);
6) м/ф «Різдвяна пісня» («A Christmas Carol» (1969)) (УТ-1, трансляція у Грудні 1995-го);
7) документальний мистецький фільм «Усмішка і Переплетіння. Свята Анна, Діва Марія і Маленький Христос. Леонардо да Вінчі» («Le Sourire et l’Entrelacs. Sainte Anne, la Vierge et l’enfant Jésus. Léonard de Vinci» (1994)) (УТ-1, трансляція у 1996-му в рамках передачі «Канал «Франс-Інтернасіональ» представляє…». У програмі телепередач немає, бо вміст цієї передачі не завжди розкривався. Зате є тодішній телезапис);
8) документальний мистецький фільм «Лист, Стріла та Віник. Франціско Ґоя і Лусьєнтес. Молоді. Старі» («La lettre, la flèche et le balai. Francisco de Goya y Lucientes. Les jeunes. Les vieilles» (1991)) (УТ-1, трансляція у 1996-му в рамках передачі «Канал «Франс-Інтернасіональ» представляє…». У програмі телепередач немає, бо вміст цієї передачі не завжди розкривався. Зате є тодішній телезапис);
9) х/ф «Корсиканські брати» («Les Freres Corses» (1962)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція в Березні 1996-го);
10) х/ф «Ясон і аргонавти» («Jason and the Argonauts» (1963)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція у Травні 1996-го);
11) х/ф «Брат Сонце, сестра Місяць» («Fratello Sole, Sorella Luna» (1972)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція у Червні 1996-го);
12) м/ф «Пісня Ангела» («Angel’s Song» (1996)) (УТ-1, трансляція 25.12.1996 і повтор 06.01.1997);
13) м/ф «Різдвяна пісня» («A Christmas Carol» (1994)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція у Грудні 1996-го);
14) м/ф «Як Ґрінч украв Різдво!» («How the Grinch Stole Christmas!» (1966)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція 07.01.1997);
15) х/ф «Джекіл і Хайд» («Jekyll & Hyde» (1990)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція в Лютому 1997-го);
16) х/ф «Джек-різник» («Jack the Ripper» (1988)) (Галичина на телехвилі УТ-1, трансляція в Лютому 1997-го).

Стосовно УТ-1 ставлю остаточну крапку, твердо залишаючись на Моїй традиційній позиції!

Особисто для Мене Клясична Студія «1+1» закінчилася вночи 31-го Грудня 1999-го, коли відкрито лягла під якийсь московитський канал спільним Новорічним концертом і це стало поступовим офіційним перетворенням Студії «1+1» на філію московитського телебачення в Україні! Огида до Студії «1+1» розпочалася іще у 1996-му разом із засиллям радянсько-московитської і молодої московитської кінопродукції з цілими кінорубриками спеціяльно призначеними для популяризації московитської культури. Неґативне ставлення до Студії «1+1» хоча вкрапленнями, але невпинно зростала із появою усе нових москвоорієнтовних проєктів (музичних, гумористичних, розважальних...). Останньою краплиною Мого терпіння був уже згаданий Мною Новорічний концерт 31-го Грудня 1999-го. Хоча Я, за можливости, дивився на зарубіжні фільми й серіяли з чудовим Українським озвученням Студією «1+1», але це було виключно точкове захоплення. Остаточно Студія «1+1» для Мене закінчилася 2-го Лютого 2003-го і після цього розпочався Канал «1+1», увага до якого була радше випадком, ніж свідомою цікавістю. Тим паче, що життєві обставини з кінця Серпня 1998-го так склалися, що Телевізор бачив усе рідше і рідше. З Лютого 2003-го — десь тричі на рік, а з 2009-го завдяки Комп'ютеру й Інтернету (здебільшого сайтам «Гуртом» та Екс-Юей, потім і Ютубу) Я поволі повертав і відроджував Улюблене Українське телебачення 90-х!

Я поступово до кожної з названих позицій буду робити на Кінобазі коментарі (а може і рецензії) і там вказуватиму інформацію про озвучення!

Відповідаю-пояснюю:
По-перше, для Мене Він завжди був і буде УТ-1 — і всі розуміють який канал мається на увазі, і так зручніше, і майже всі так говорять! За своєю суттю, наповненням, охопленістю авдиторії та атмосферою він був однаковим у Моєму сприйнятті від 1987-го (коли іще був логотип УТ — хоча Вікіпедія пише, що з 1972-го року його називали УТ-1 і Ми в Селі завжди так його називали відколи пам'ятаю Себе п'ятирічним, від 1986-го) й по сьогодення 2025-го (коли його офіційна назва — Перший канал Суспільного мовлення);
По-друге, за Мого свідомого життя УТ-1 транслював стрічку «Марія, Мірабелла» («Maria, Mirabela» (1981)) у проміжку між 1988-м і Липнем 1994-го (тоді УТ-1 точно називався УТ-1 з логотипом-підтвердженням УТ-1);
По-третє, інколи або навіть дуже рідко Я для зручности створюю власну конкретику, яка не потребує додаткових пояснень. Якраз УТ-1 — це той випадок!

Далі буде...

Пам'ятаю — УТ-1 транслював із московитським радянським дублюванням.