Знайдено 4 результати 
Це п'ять історій в одному фільмі, рушієм сюжету в кожній з них стає помста. Хоча у фільму тег комедія, історії не веселі, комедійність скоріше в подачі - така собі помста з вогником. Бажання помсти у героїв виникає від вакууму справедливості, але уявлення про справедливість у кожного з них різні.
Третя історія не сподобалась, це історія зі спотвореною мораллю. Остання історія врятувала загальне враження, ця історія задає тон всьому фільму та дає надію. Це теж історія по помсту, але з продовженням в майбутнє, за межі сюжету, помста на все життя. А може й ні.
Попередження: рецензія містить спойлери
Логіка героїв дивна та не зрозуміла. Вчинки та події відбуваються тільки тому що так потребує сценарій, для того щоб торкнутися тих чи інших соціальних питань. Між головними героями не відчувається якась "хімія", яку очікуєш побачити в таких фільмах. В цю історію важко повірити.
Далі спойлери!
Поліція, замість того щоб затримати вбивцю, їздить за ним всією країною. Мати обирає в яку родину продати дитину, знаючи що поліція стежить, щоб втрутитись при продажі. Всі троє злочинців знають що детективи поряд та постійно стежат і все одно намагаються продати дитину. Пара, яку спіймали при спробі купити дитину, через декілька років розглядається як головний кандидат для її всиновлення.
Як це взагалі можливе?
Як ми сприймаємо наші сни? Без сумнівів, всі по різному, але є і дещо загальне - сни це щось абстрактне, нечітке. Ось тільки що рядом з тобою одна людина, за мить вже інша. Зараз ти обираєш щось у магазині, і раптом розумієш, що насправді ти знов в школі за партою. Нема нічого постійного, все змінюється, тече, сонний мозок намагається з цього всього побудувати щось логічне та стійке, постійно шукаючи пояснення, а не знаходячи їх, сам же їх і вигадує.
А що ми бачимо у цьому фільмі? Така сама стрілянина в статичному оточенні, як в більшості інших фільмів, повторена тричі. Мене зачарувало видовище небокраю, що загортається над головою, в трейлері - це виявилося єдиною подібною сценою. Так, я був наївний, коли сподівався побачити щось на зразок Аліси Льюїса Керрола в сучасному оточенні.
У фільмі герої намагаються імплантувати ідею у мозок людини. Так саме, якимось дивним чином, сам фільм імплантує у мозок глядача думку про те що це геніальний фільм талановитого режисера. Як ще поясн ... ити, те що така кількість людей не вагаючись ставить йому десятку. На мій погляд, це найбільш переоцінений фільм зі всіх мені відомих. Як би не ця прірва десяток, від мене оцінка була 6 (нормально), але я навмисно занизив йому оцінку, це мабуть єдиний фільм де я так вчинив.
Попередження: рецензія містить спойлери
Далі можуть бути спойлери та моя спроба осмислити побачене.
Остання сцена в автобусі не виходила у мене з голови та змусила мене згадати цей фільм на наступний день після перегляду. Першою думкою було, що режисер показує нам, що кожна людина може злякатися, у кожної є свої страхи та слабкості. От тільки сцена в автобусі зовсім не рівнозначна сцені з лавиною, бо негайна зупинка автобуса означає миттєву безпеку для всіх пасажирів. Тому це тільки частина відповіді.
На мій погляд, режисер поміняв місцями чоловіка та жінку, їхню поведінку, реакцію на стрес, показуючи таким чином нерівномірність наших очікувань від поведінки осіб різної статі. На це вказує багато підказок, наприклад, сцена в барі, коли два хлопці п'ють коктейлі на лежаках. Можливо що всі чоловіки і жінки поміняні місцями, і діти, і навіть прибиральник. Щоб в цьому переконатися треба ще раз передивитися фільм, але він на стільки цікавий для цього. І це все так стереотипно виглядає...