7
36

Джуно (2007)

Juno

12+  •  1 год 36 хв  • 
Країни: США
Жанр: комедія драма романтичний
Бюджет: 7 500 000 $
Касові збори в світі: 231 411 584 $
Касові збори в США: 143 495 265 $
Касові збори в Україні: 14 284 $ топ #2207
Прем'єра в Україні: 3 квітня 2008
Прем'єра в світі: 5 грудня 2007
Прем'єра на DVD: 27 серпня 2008
Прем'єра на Blu-Ray: 27 серпня 2008
Прокатник: JRC
Режисер: Джейсон Рейтман
КіноБаза: 7.0 (36)  IMDb: 7.4 (505200)
Моя оцінка:
/10
oscar
1 оскар, детальніше
Є українське аудіо
Сюжет:

Коли 16-річна школярка Джуно (Елен Пейдж) взнає, що вагітна, вона приймає нетривіальне рішення: народити дитя і віддати його на усиновлення. Заручившись підтримкою батьків, Джуно вирішує самостійно зайнятися пошуками мами і тата для свого маляти і у результаті зупиняє вибір на доброчесній і спроможній бездітній парі. Марк (Джейсон Бейтман) і Ванесса (Дженніфер Гарнер) – дійсно чудові люди і напевно будуть прекрасними батьками, проте чи вистачить Джуно духу віддати своє маля хай і в хороші, але все таки чужі руки?

Код для перегляду рейтингу кінобази Ключові слова:

Найкращий друг Друг Підліток Школа Дитина Вагітність Сексуальність Перехідний вік Усиновлення Статеве дозрівання Партнерство Назва розмовною характер перший раз дорослішання вагітність та пологи Оскар вагітна мінор Раннє розвиток підліткової вагітності

Виробничі компанії:

Mr. Mudd Production, Fox Searchlight Pictures, Mandate Pictures

Актори: (Всі 45)


Режисер:
Сценарист: Діабло Коді
Композитор: Метт Мессіна
Відео: (Всі 1)
JUNO Trailer
2:33
JUNO Trailer
Зображення: (Всі 8)

Рецензії: (Всі 1)
7/10 - А твої батьки за тебе не хвилюються? - Та ні, я вже залетіла, що ще я можу натворити?

Оскар - 2008, "Найкращий фільм", номінант

Не здивуюся, якщо цей фільм спонсорувала якась пролайферська організація… але якщо і так, то це непоганий приклад того, як слід знімати подібне кіно: тонко, з позитивом, без надриву та істеричних криків. Менш із тим, явного посилу проти абортів фільм не містить, а неявний подано у доволі-таки гумористичному ключі. Просто всі жінки різні, неначе говорить фільм. Хтось буквально народжується, щоб стати матір’ю, а хтось ні. Благо, у благополучному американському світі кожна може знайти прийнятний для себе варіант.

Також фільм явно не намагається “виховувати молоде покоління” шляхом демонстрації проблем і перешкод, пов’язаних із ранньою вагітністю, адже по суті для головної героїні її стан ніяких особливих проблем не створює. Може, американське суспільство гідно прокачало скілл толерантності, може, нам просто демонструють разовий випадок, а може, підкреслюють, що тобі все під силу, коли ти маєш адекватних бать ... ків, філософськи ставишся до життя і не схильна робити з мухи слона. В кінці-кінців, вагітність - це ж не привід не ходити в школу…

І, на диво, фільм не перетворюється на сопливу мелодраму-агітку про те, як у горе-матері прокидається інстинкт, і вона готова йому принести в жертву все на світі, що було б повчально, та водночас по-ханжеськи неправдоподібно. Він просто розповідає цікаву і доволі логічну історію про те, що всяке в житті буває, приправивши її дрібкою нервозного гумору і парою дрібок гумору цілком пристойного, чим приємно дивує.

Головна героїня, чиїм іменем названий фільм - це, звісно ж, основна окраса і зірка цього шоу. Дівчина, покинута мамою, яка живе з дещо флегматичним батьком, не може не розуміти, що в нього нова сім'я, а вона - лиш відголосок старої. Відчуття безпеки, яке одного разу було порушене, так просто не відновиш, хай навіть і батько, і мачуха добре до неї ставляться. Дівчата в такій ситуації рано дорослішають, звикають вирішувати свої проблеми самостійно, і ця звичка визначає всі вчинки нашої героїні, починаючи від явно ініціативної поведінки у стосунках, і закінчуючи тим, як вона, не задумуючись, бере на себе вирішення питання власної незапланованої вагітності, намагаючись створювати рідним якомога менше проблем, і вони, по суті, платять їй тим самим.
Так що, хоч нашу героїню і не можна назвати повноцінним прикладом для наслідування, та її поведінка викликає однозначну симпатію. А ще від батька вона успадкувала характер і дещо іронічний погляд на світ, що всіляко допомагає їй приймати життя таким, як воно є.

У певному сенсі антиподом Джуно виступає Марк, майбутній всиновлювач, який начебто схожий на нашу героїню і має з нею купу спільних інтересів, але у віці близько 40 років виглядає менш зрілим, ніж вона. У якийсь момент ця 16-річна, ще наївна, дівчина із докором скаже йому: "Ти ж дорослий!", щиро не розуміючи, що здатність брати на себе відповідальність за власні вчинки не завжди корелює з віком. У той час, як Джуно твердо приймає важливі у її житті рішення і неухильно їх притримується, Марк немовби чи то до кінця не розуміє власних бажань, чи то не довіряє власним відчуттям, але на виході буквально перевзувається в повітрі. Менш із тим, краще пізно, ніж ніколи.

З іншого боку, мабуть, якраз для юних людей і характерна така категорична впевненість у собі та власних вчинках. Коли тобі 16, ти віриш, що в тебе ще все попереду, і іншим разом ти обов'язково все зробиш як треба. Коли тобі 40, ти можеш довго зважувати всі за і проти, а так нічого і не вирішити, побоятися вчергове зробити помилку і втратити останній шанс на власне щастя, що б це не означало. І так іноді не вистачає цієї юної та абсолютно безпричинної впевненості в тому, що те, що ти робиш - правильно… так хочеться зберегти її і з роками не втрачати...

Резюмую: Навряд чи дана кінокартина тягне на шедевр, але вона створює світлий і позитивний настрій, навіть оперуючи такою нелегкою і доволі полемічною темою.

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті: