6.2
4

Багсі (1991)

Bugsy

12+  •  2 год 16 хв  • 
Країни: США
Жанр: біографія кримінальний драма детектив
Бюджет: 30 000 000 $
Касові збори в світі: 49 114 016 $
Касові збори в США: 49 114 016 $
Прем'єра в світі:
Режисер: Баррі Левінсон
КіноБаза: 6.2 (4)  IMDb: 6.8 (21359)
Моя оцінка:
/10
oscar oscar golden globe
2 оскари, 1 золотий глобус детальніше
Є українське озвучення

Код для перегляду рейтингу кінобази Сюжет:

Він міг увійти в світову історію, але зайняв почесне місце лише в кривавій історії організованої злочинності. Його ім'я не потрапило на сторінки шкільних підручників, зате красувалося в заголовках кримінальної хроніки. Бенджамін Сігал на прізвисько "Багсі", знаменитий гангстер, що наводив жах на найзапекліших головорізів, легенда американської мафії сорокових років. На відміну від інших злочинців, він не прагнув до великих грошей і абсолютної влади. Багсі мріяв побудувати небачене місто майбутнього. Професійний руйнівник вирішив втілити в життя свій ідеал посеред пустелі в центрі Невади. Згодом це місце стало відоме всьому світові як Лас-Вегас. Але, створюючи гральний рай, Багсі ризикував, як ніколи. Адже в диявольській грі з реальністю ставкою було його власне життя...

Ключові слова:

Готель Гангстер Гроші Найманий вбивця Казино Психопат 1940-х років Лай Азартні ігри Голлівуд Підземний світ Правда, злочинність Лас-Вегас Темперамент хуліган Біографія Романтика Голлівуді, Каліфорнія

Виробничі компанії:

TriStar Pictures, Baltimore Pictures

Актори: (Всі 71)

Режисер:
Сценаристи: Джеймс Тобек, Дін Дженнінгс
Композитор: Енніо Морріконе
Відео: (Всі 3)
Bugsy (1991) Trailer
0:54
Bugsy (1991) Trailer
Bugsy ≣ 1991 ≣ Trailer
2:32
Bugsy ≣ 1991 ≣ Trailer
Bugsy (1991) - Trailer
2:49
Bugsy (1991) - Trailer
Зображення: (Всі 2)

Фільми того ж режисера: (Всі 10)
Рецензії: (Всі 1)
6/10 Останній романтик, якого ніхто не розумів (і скупа сльоза по щоці)

Оскар - 1992, "Найкращий фільм", номінант.

Ех, гангстерські фільми… скільки всього у цьому слові… аж сльоза на очі навертається. Є хороші гангстерські фільми. “Хрещений батько” там, “Славні хлопці”...

А є от, наприклад, дитячі спогади про серіал “Бригада”. Періодичні видання тоді писали про повчальну роль серіалу для сучасної молоді - мовляв, герої ж у кінці помирають, то хай глядачі бачать, до чого призводить такий спосіб життя! А глядачі (і глядачки) заливали слізьми подушки, дивлячись на трупи Пчоли і Космоса, над якими, у свою чергу, театрально пускав сльозу Саша Бєлий. І не мораль була у їх серцях, а гнів: як же так, такі пацани були правильні, хороші, чоткі, а тут їх так… Бо оте саме “діло”, за яке їх, власне, “так”, лишалося десь за кадром, за романтичною поволокою екрану.

Схожа історія відбувається з фільмом “Багсі”, який позиціонує себе байопік. Він практично не покаже нам, чому Бен Сігел отримав свою кличку (від “go bugs” - зліта ... ти з катушок), адже мерзотний психопат, убивця і гвалтівник не вписується у романтичну історію про заснування Лас-Вегасу. Спершу нам надію ще лишають, але чим далі в ліс, тим більше нам показують романтика-творця, турботливого батька, люблячого коханця, який задля своєї жінки зробить все, ненавистника тиранії і так далі… А наприкінці - це просто-таки благородна людина, яка віддала все задля своєї високої мрії. Не те, щоб я розбиралася у мафіозі, але щось мені підказує, що така людина у тому середовищі до його віку просто б не дожила.

Найцікавіше, що начебто події майже і не перербрехали, усе приблизно так і було, як показано. Але, як часто буває, річ не у показаних подіях, а у розставлених акцентах, і вони мене трохи здивували, так само, як і сліпе кохання Бена до Вірджинії (і тут теж чим далі в ліс, тим товщі партизани).

Із мінусів також: Уоррен Бітті. Актор шикарний, і вибір його на роль добре відповідає поставленій сценарній задачі, але він мало схожий на реального Багсі. Його виконання ролі та харизма максимально сприяє романтизації персонажа. Він створює образ сильного, домінантного і лиш трішечки неврівноваженого, але прекрасного хижака. Своєю акторською грою він неначе промовляє “Ви ж не будете дорікати леву за те, що він іноді їсть антилоп?” А справжній Сігел, як на мене, більше нагадував героя Джо Пеші із “Славних хлопців” (хто бачив, той зрозуміє), і якщо фільм претендує на звання байопіку, хотілося б усе ж побачити трохи більше реалізму.

Із плюсів: Вірджинія Хілл у виконанні Аннет Беннінг (власне, у неї типова зовнішність примхливої красуні-актриси, яка крутить чоловіками і використовує їх, як може), Мейер Ланскі у виконанні Бена Кінгслі (тепер нікого більше у цій ролі і не уявляю).

Ну і загалом, уся ця історія із Лас-Вегасом навіть у реалі видається доволі романтичною. Бо якщо вона такою не є, то і фільму вона не варта. Так що я все ж готова пробачити фільму певний солодкуватий наліт завдяки епізодам, де нам показали прекрасні пейзажі пустелі Невада і ми разом із героєм змогли відчути, що саме зараз і саме тут, під променями сонця, що заходить, відбувається щось справді важливе.

Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію

Нещодавно переглянуті: