enje

7.3, are you serious?

цей рейтинг дещо:) завищений. Сюжет передбачуваний, інтриги 0,1%, дивно, що зібрав таку величезну касу.

Оцінка: 5

Mr.Movie

Швидкість як шлях до порятунку

Ідея фільму досить проста, але при цьому неможливо не захопитися наскільки він є вдалим, його можна дивиться на одному диханні від початку і до кінця, кожна сцена передає ту напругу, яку відчувають герої, саме таким і повинен бути справжній блокбастер.

Великий плюс фільму в його акторському складі, дует Кіану Рівза і Сандри Буллок просто неперевершений, на нього хочеться дивитися не відриваючись ні на секунду. Кіану дуже добре виглядає в образі крутого хлопця, який завжди готовий всіх врятувати, ну а Сандра чудово доповнює його, її героїня дуже мила дівчина, але при цьому вона не дасть себе скривдити і поводиться дуже сміливо керуючи автобусом і проходячи всі перешкоди на шляху.

Рішення взяти на роль головного антагоніста Денніса Гоппера теж було правильним, він впорався з цією ролю на сто відсотків, його герой володіє високим інтелектом і виглядає досить підступно. Ну і Джефф Деніелс теж був непоганий, він виступив в якості мозкового центру операції з порятунку заручників, при цьому будучи гідним напарником Рівза.

Цей фільм залишає після себе дуже позитивне враження, а все тому, що в ньому є хоч і не хитромудрий, але дуже інтригуючий сюжет, актори найвищого класу, крутий саундтрек і все це дуже якісно зрежисовано Яном де Бонтом. Скільки б разів ви його не дивилися, я гарантую, вам все одно захочеться ще раз його переглянути і знову відчути "Швидкість".

Приємного перегляду!!!

Оцінка: 8

Svyatoslav Zubchenko

Дуже слабо!

Дуже слабка екранізація, дуже далека від оригінальної трилогії про Оушена. Найбільший недолік - простота фільму. І це попри дійсно класний акторський склад, який відігрує досить-таки непогано.
В античному театрі була така фішка "Deus ex machina". Це коли сюжет був дуже закручений, і в кінці вистави появлявся механізм (machina) з богом (Deus), який за 2 хв одразу усе вирішував. З ним сперичатися не можна було, бо це ж бог. Тому перипетії сюжету вирішували на раз-два.
Щось подібне і тут. Надто все просто, а як щось важко пояснити з точки зору логіки, то одразу появляється додатковий персонаж, який все вирішує.

Оцінка: 5

Andrew Prybylskyi

Великий Віллі

Детективний сюжет тримає в напрузі ледь не до самого кінця. І продуманість відповідей злочинців на кожен виважений чи не виважений крок поліції - плюс фільму. Але величезний мінус - пафосність діалогів в перемішку з низькопробним гумором. Хочеться взятись за обличчя й не відкривати очей поки герой не зникне з екрану.
В загальному - накидано всякого різного, а причин комусь порадити його подивитись таки немає.

Оцінка: 6

xD

Екшн фільм на один раз

Фільм красивий, але на один раз.
Крім сценки з туалетом нічого не запам'яталось. Ну хіба ще дівча красиве=)
Є такі фільми, що просто неймовірно красиві, але після сеансу уже й не знаєш про що вони. Це один із них.
Смертні машини, хоч трохи різкі, але запам'ятались. А всі ці фільми про супергероїв - подивився і забув. Хоча екшену тут вдосталь.

Як фільм для розваг непоганий, але мені не хватило глибини. Нам дуже поверхнево показали про всіх і засипали тонною екшену. Якщо б трохи краще розповіли про причини короля Орма (головний антагоніст), життя Аквамена та Мери для мене було б краще.
П.с. ще згадав трюк з вином =)

Оцінка: 7

Svyatoslav Zubchenko

Відгук на фільм "Позивний Бандерас" Зази Буадзе

Це другий фільм цього реждисера, який я переглянув. У "Червоному" видалася дещо змазана кінцівка, хоча тут, можливо питання не так до режисера. як до сценаристів. Натомість "Позивний Бандерас" - стрічка, яка перевершила мої скептичні очікування. Бо знімати в Україні бойовик - видавалося чимось неможливим. Натомість отримали тверде кіно з досить цікавим сюжетом, де водночас вдалося висвітлити свій погляд на ті події, що теж немаловажливо.
Загалом - вчинки усіх персонажів добре мотивовані, є логіка і більшості з них можна повірити. Окрім, хіба що, головного героя - ну надто вже в нього непорушне лице і якісь надто добрі очі. У сценах сімейної ідилії він виглядав доречно, але повірити, що він безстрашний контр-розвідник - важко. Чого не скажеш, про інших командирів та сепаратистів.
Якби повикидати деякі ну надто вже наївні сцени, то взагалі б фільм вийшов майже ідеальним, динамічним. Між іншим, саунд-стрек теж приємний. Якщо не помиляюся. то музику писав той самий композитор, що й у "Червоному". Тобто команда уже спрацьована.
Однимсловом - мій суб"єктивний вердикт - тверда 8 з 10.
П.С. Так, я розглядаю це як художній витівр, не надто прискіпливо приглядаючись до того, що у 2014-му у нас не було стільки новенької техніки та новеньких уні-форм. та й події на частині Донбасу розгорталися дещо жвавіше.

Оцінка: 8

Кошеня

Найкращий розважальний фільм 2018

Сюжет досить стандартний, але дуже правдоподібно розповідає історію, без пафосу і надмірній манерності.

Цей фільм, як на мене, найкращий розважальний фільм 2018 року. Навіть трохи розповідає про проблеми довкілля, але на жаль, поки дешевше смітити в океан, капіталісти продовжать смітити, але якщо хоч хтось зменшить це уже плюс для фільму.

Хороша гра акторів та просто класний їх склад не дає підстав для запитань. У DC це їх фірмінна фішка - набирати гармонійно акторів. А очі Ембер Герд не дадуть засумувати :).

І тепер найголовніше - режисура. Це було дуже сильно. Я дійсно поринув у фільм, особливо середина фільму дуже якісно зроблена. Хороші ракурси, плавна розповідь, хороший темп надає відчуття чогось дійсно якісного, бо зазвичай останні фільми від DC були як шмаття приклеєні соплями. Тут же все гармонійно, якісно та впевнено.

До плюсів ще й класні діалоги, жарти, неймовірно красива робота операторів, хороша музика та якісний графоній. Трохи нагадало проходження ігор.

Щодо того, що не сподобалося - це кінцева бійка Аквамена після битви, мені хотілося потужнішого поєдинку.

Загалом кошеня рекомендує.

Оцінка: 9

Нація убивць
Нація убивць (2018)
Assassination Nation
Aiden Pearce

Зовсім недуже

Якийсь феміністичний фільм аж заннадто.Ледве витримав до кінця.Відчувало серце що непотрібно було на нього ходити.Не раджу до перегляду.Якоїсь неймовірної жорстокості ви в фільмі не побачете за вийнятком одного з половиною моменту.

Оцінка: 4

Кошеня

Слабенька екранізація

Сподівався, що критики як завжди помилялися, але цього разу, на моє розчарування, справедливі оцінки критиків.

Легше перерахувати, те що сподобалося - це сцена відкриття та кінцівка. Решту просто на халяву робили.

Сценарій сухий та топорні діалоги. Аліса в країні чудес в порівнянні як небо і земля. Ну там дійсно видно старання всієї команди та акторів. Тут же просто дуже посередня акторська гра, причому у всіх персонажів. Жахливий набір акторів.
А саме головне - ця халява у всьому. Починаючи від сценарію закінчуючи дивним світом, де нічого нового. І мимоволі йде думка навіщо винаходити теж саме, що й в реальності.

Просто халявили всі. Навіть наші перекладачі). Але мабуть в оригіналі повний треш, а не діалоги. Ну настільки все натянуто, що чимось нагадують наші горе-фільми(.

Дивосвіт маленький та й зовсім не дивний(

Оцінка: 5

Кошеня

Том Гарді знову рятує фільм.

Стандартний фільм нульових у стилі Спайдермена, жінки-кішки.
Але Том Гарді та діалоги сценаристів врятували його.

Вийшла хороша екшн комедія.

Оцінка: 7

Lilia Omelianenko

Логіка проти віри

Оскар - 1997, "Найкращий фільм", переможець

Епіграф: “У бурных чувств неистовый конец” В.Шекспір, “Ромео і Джульєтта”

Уважний глядач зможе виділити для себе у цьому фільмі декілька смислових пластів. Скоріш за все, керуючись своїми внутрішніми відчуттями, поглядами і досвідом, якісь із них він виведе для себе на перший план, а чогось може навіть не помітити, і це, мабуть, нормально для фільму, покликаного у першу чергу звертатися до емоцій.

Перший пласт - це, безумовно, тема кохання, або ж навіть, скоріше, тема дослідження кохання, що межує із іншою, не менш важливою, темою подружньої невірності. Ключове питання, яке піднімається тут - які вчинки можна або не можна виправдати коханням, і, судячи із рецензій, воно прекрасно розділяє глядачів на переповнений табір романтиків, що вірять у те почуття, яке вище за будь-які інші, і нечисленний табір принципових, які вважають, що зраду не можна виправдати нічим.

Тут же можна згадати і про наявність іншої любовної лінії, яка виглядає більш оптимістичною через відсутність озвучених сюжетом моральних заборон і, вочевидь, слугує маяком для того самого нечисленного табору принципових, виглядаючи певною антитезою до основної лінії.

Другий пласт - це питання космополітизму та патріотизму, яке буде полемічним для кожного глядача, хоч із самого початку і зрозуміло, якої позиції дотримуються автори. Що можна зробити і чим пожертвувати задля життя та здоров’я коханої людини? Яка різниця, хто переможе, якщо вся одно якісь люди загинуть у процесі? Чому події, що не мають стосунку до конкретних людей, здатні зробити з них ворогів? Фільм дає відповідь, але результат, до якого приходять герої, натякає на те, що відповідь на ці питання кожен глядач має шукати самостійно, принаймні, якщо не бажає для себе подібного кінця. У певному сенсі у цьому пласті також використовується прийом антитези, коли мультинаціональна дружна компанія героїв-дослідників-науковців протиставляється розрізненості і ворожості решти світу.

Із плюсів: не можна не зазначити прекрасне зображення епохи, візуальний ряд, музичне оформлення та акторську гру. Сукупність цих компонентів зазвичай здатна витягти на більш-менш пристойний рівень навіть кінокартину із дуже слабким сюжетом, а це далеко не наш випадок. Тим більше, вказані компоненти створюють неповторну атмосферу, зображають і відтіняють як загальний настрій, так і штрихи емоцій героїв.

Цікавими виглядають образи головних героїв, виписані доволі дрібними штрихами. Не в останню чергу це завдяки літературній основі, однак виконавці головних ролей роблять свій внесок, додаючи їм власне обличчя. Завдяки цьому ми бачимо, наприклад, Алмаши (Ральф Файнс) як людину прохолодно-стриману, що ховає пристрасть всередині і здатна висловити її одним поглядом, сприймаємо Кетрін (Крістін Скотт Томас) як жінку далеко не красиву, але елегантну, дотепну і цікаву, впевнену в собі і доволі нетривіальну,, Ханну ж бачимо нехитрою, відкритою, скромною, але сильною (саме такі емоції часто викликає у глядача обличчя Жульєт Бінош).

І що б там ми собі не думали про морально-етичний посил кінокартини, вона не стільки нав’язує свою позицію, скільки запрошує глядача подумати над тим, які цінності близькі саме йому.

Із мінусів: Фільм розповідає дві паралельні історії, які доповнюють одна одну. Але моя суб’єктивна думка полягає у тому, що наскільки цікаво спостерігати за основою лінією графа Алмаши і Кетрін, що розгортається на фоні воєнних подій і постійної боротьби із собою, настільки ж нудно стежити за великим цукровим коханням медсестри Ханни. Єдина причина для його появи - це, вочевидь, війна і постійний страх смерті, який штовхає людей у обійми одне одному, немов востаннє.

Так, можна заперечити, що велике кохання Кетрін і Алмаши нам теж не надто обгрунтували. Але у цьому випадку обидва персонажі розкриті достатньо, щоб ми могли, знаючи їх внутрішню сутність, робити припущення про причини появи їх взаємного почуття. Наприклад, відверто маскулінного Алмаши зацікавила жінка, “нетипово” смілива і яскрава як особистість, у той час як Кетрін є жертвою свого власного вибору (вийти заміж за найкращого друга задля власного комфорту), і оскільки її внутрішня потреба у пристрасті і силі ніде не ділася, її чоловік же занадто м’який і поступливий для її жвавого та сильного характеру, то природньо, що вона знаходить для свого почуття більш прийнятий об’єкт.

У випадку Ханни ж ніякої різниці ми не бачимо. Чому саме Кіп, а не Девід, наприклад, він теж нічого із себе? Що такого особливого у почуттях цих двох персонажів, щоб ми мали переживати за їх світле майбутнє? Особисто я для себе відповіді не знайшла.

Також слід зазначити, що з часом глибоке і беззастережне співчуття до головних героїв та їх драми у мене поступово змінюється додатковими питаннями. Просто цікаво, чим би закінчилося почуття Алмаши і Кетрін, якби вони вижили і пережили війну? Алмаши знатного роду, має доволі домінантий характер, Кетрін також не ніжна троянда, якій доволі ролі другої скрипки у родині. Вона звикла все вирішувати сама, а не звітувати перед кимось. З іншого боку, її чоловік не викликає у неї пристрасті, але він її любить, вони добре одне одного знають і розуміють. Чи не вийшло б так, що “велика любов” - це насправді просто сильна пристрасть, яка швидко б згасла, і таким закоханим краще взяти приклад із безсмертних “Ромео і Джульєтти” та просто померти в один день? З іншого боку, якщо показане у фільмі - не велике кохання, а банальний адюльтер, тоді результат можна вважати чимось на зразок розплати, так що в кінці-кінців навіть найвибагливіший глядач має бути задоволений.

Не можна також не згадати про тривалість фільму і повільне розгортання дії. Це однозначно не заважає перегляду лише у тому випадку, коли ти глибоко проникаєшся почуттями героїв і щиро у них віриш, а тому тобі цікаво за ними спостерігати. У іншому ж випадку є ризик занудитися ще після першої години перегляду.

Резюмую: Логіка потребує доказів, а віра базується на бездоказовому і сліпому. І чим більше у тобі віри, а особливо - віри у прекрасне, добре і вічне, і звісно ж, у кохання, тим більш вартісним і привабливим буде для тебе цей фільм. Людям же надміру високоморальним і/або дуже патріотично налаштованим краще не псувати собі настрій.

8 із 10

Цитати:

“Мы умираем, обогащенные любовью, путешествиями — всем, что вкусили, телами, в которые вошли, по которым плыли, как по рекам мудрости, характерами, на которые мы взбирались как на деревья, страхами, в которых прятались, как в этой мрачной пещере… Хочу, чтобы все это оставило след на моем теле. Мы — истинные страны, а не те, что начертаны на картах, что носят имена могущественных людей.”

Оцінка: 8

Кошеня

Хороший фільм для кінотеатру

Творці фільму гарно реалізували задум - красива картинка, перегони та добре постарались, щоб нудно не було.
В місцях, де зазвичай стає нудно, йде розповідь історії, та навіть відкриття фільму під час титрів не втрачають час та розповідають передісторію.
Основні персонажі добре прописані та й акторів відповідних найняли.
До хорошого ще й красиво показано суть людей. Коли є пушка то стріляти й нищити інших - це ок, а як пушки нема, то поможіть ітд.
Я б на місці китайців прогнав би їх)

Але є й огріхи: китаянка в стилі матриці та афроамериканець мали сильно круті зачіски як для того часу.
Трохи дивна історія з роботом, але флінт з ним.
Найбільш дивним було, що ті, що за стіною могли б те саме зробити і без ключа, але сиділи чекали. Та й не знати для чого підняли авіацію.

Екшну та красивих перегонів вдосталь. Та й історія непогана. Кошеня рекомендує!

Оцінка: 9

Нація убивць
Нація убивць (2018)
Assassination Nation
Кошеня

Шедевр

Той момент, коли ідеш дивитися якийсь треш, а отримуєш шедевр.

Насправді фільм гарно показує як виглядає світ, люди та коли треба не тільки нити але й захищатись.

Звісно, цей фільм не для всіх, але серед подібних - дуже тверде хороше кіно 18+.

Оцінка: 9

Ріддік

Шиза!

Не для широкого глядача. Сподобається всіляким шанувальникам арт-хаусу і критикам. Прихильникам марвел-муві - краще навіть не пробувати... Сюжет простенький - банальна відплата. Картинка доволі гарна але наркоманська))

Оцінка: 5

Svyatoslav Zubchenko

Свіжі враження від перегляду

У день прем"єри традиційно пішов підтримувати гривнею українське кіно. І мушу визнати - не пожалкував, хоч і мав суб"єктивні враження після "Живої", що Химич - новий Олесь Янчук (не в найкращому розумінні). Радо повідомляю, що я помилився. Химич - це тепер не Янчук, це тепер Сільвестр Сталлоне та його фільм "Рокі 2", де він був і сценаристом, і режисером, і помагав оператору. Тобто вийшло кіно, яке цілком нормально дивитися. Таким чином Тарас Химич прогресує, і можливо доросте до рівня Клінта Іствуда (бо і той одразу режисер, сценарист і оператор).
Тепер по суті:
1) Сценарій - нормальний. Іноді логіку дій персонажів важко зрозуміти, іноді зміна локацій надто жвава (Київ, Холм, Галич, рим. Хортиця, Сарай...), іноді відчуваєш, що усі персонажі до кінця не розкриті. Але з іншого оку сценарій типовий, має елементи гумору (два друга-вояки), має пафосні фрази, має любовну лінію, гострі повороти. Єдине - кінцівка з Гордієм дуже змазана. Але як говорив режисер "Сторожової застави" в інтерв"ю для "Української правди" - зі сценаристами в Україні чи не найбільша біда. Тому більш-менш нормальний сценарій - вже добре.
2) Операторська робота - досить якісна, хоча постійно відчутно нестачу коштів. В баталіях додали слоу-мошн, але порівняно зі спартанцями Зака Снайдера виглядає бідно. Вечірні зйомки іноді "ряблять", сепія. Але колористика витримана майже однакова, гарна. 3-д ефекти досить дешеві. Ну, не було грошей. То й на тому дякую.
3) Звук - акторів переозвучували. Але набагато краще, ніж у "Легенді Карпат". А втім, є недолік - коли Данило говорить з матір"ю - якась його фраза залишилася неозвученою. Тобто ротом актор щось сказав, а звук накласти забули. І в залі постійно потріскувало з колонок. Не знаю, чи це кінотеатр підкачав, чи звук дійсно не всюди рівний. Окрема заслуга фільму - саундтрек. Він дуже доречний і приємний, хоч і нагадує західні зразки.
4) Кастинг - вдалий. Мало дерев"яних акторів, мало театральщини. Особливо сподобалися бояри та вбивця з півночі. Взагалі зовнішність акторів гарно підкреслює закріплену за ними роль.
5) Костюми - круті. Так, вони виглядають новесенькими, чистими, вперше одягненими, непрактичними, але все одно, красиві.

Отже загалом ставлю фільму тверду 7 з 10 і бажаю нашому кіно розвиватися і нарешті стати прибутковим.

Оцінка: 7

Ми в соціальних мережах:



Касові Збори, грн
(Лютий 7–10)

Сьогодні в кіно

Скоро в кіно

Форум

Останні рецензії