Знайдено 6 результатів 
"Матриця".
Скільки сенсу у цьому слові. Це той фільм, який на рубежі тисячоліття підірвав мозок усім. Передові ідеї, глибина, фундаментальні питання про те, що ми можемо жити в цифровому світі, пафос, винахідливий екшн, обраний, божевільний саундтрек... Це те кіно, про яке кажуть: "краще вже не зняти". І навіть коли мине ще 20 років, ми навряд чи побачимо щось подібне.
Це та трилогія, продовження якої необхідно вигадувати та продумувати протягом дуже довгого часу. Не можна просто так взяти та зняти сіквел. Має бути причина, думка, ідея, подія. І я вірив, що режисер зможе розвинути свою ідею, наповнивши сюжет чимось революційним. Проте цього не сталося.
Я не чекав продовження. Я вважаю, що оригінальна трилогія не потребує продовження. Ці фільми були актуальними в ту епоху, коли ми лише пізнавали цифрову реальність. Коли у нас тільки-но з'являлися перші комп'ютери та інтернет. Це було чимось незнаним. Ореол якогось таїнства та незвіданості у квадратни ... х моніторах та рядках коду. Тоді цей цифровий містицизм був актуальним як ніколи. І "Матриця" була саме тим фільмом, який провів нас за кордон розуміння цієї невідомої комп'ютерної реальності.
Новий фільм, за словами Вачовські, це певною мірою данина пам'яті її померлих близьких родичів. Цей фільм втілення емоційних переживань самого режисера, а не переосмислення сучасних тенденцій зі штучним інтелектом та доповненою реальністю.
Тут немає того духу, що був присутній у перших фільмах. Це щось інше. Це про кохання. Це не про Нео, не про обраного. Він виконав свою місію в попередній матриці. Тут він лише паливо для машин, яке виробляє більше енергії за рахунок того що любить Трініті. Тут немає всього того, що було раніше. Воскресіння спогадів, а не Матриці.
Якщо ви фанат, ви вже знаєте все, що потрібно знати про цей фільм. Я не рекомендуватиму його до перегляду, якщо ви чекаєте від нього чогось фундаментального.
У цьому фільмі немає якихось інноваційних екшен-сцен. Нема того саундтреку, який відчуваєш нутром. Нема того Нео, якого ми пам'ятаємо. Тепер це Джон Вік на пенсії, який не б'ється, а застосовує силу джедаїв.
Від мене 6/10
У фільмі є цікаві моменти і безумовно цей фільм дивитись можна. Але чи зможете ви його зрозуміти з першого разу? І чи треба це вам? Питання залишається відкритим.
Перше, що я хочу сказати — йдіть у кіно!
Цей фільм дійсно вартий того, щоб приділити йому час. Краще в ІМАХ, де ви зможете приховати сльози під окулярами.
У кіновсесвіту Марвел останнім часом виходили фільми, які не претендували на щось більше, ніж кіно на один раз. Я не чекав Шанг-Чі, Вічних, Чорну вдову та Людину павука теж. Агресивна реклама в соціальних мережах, божевільні теорії про фільм та інший інформаційний шум лише відлякував від перегляду. І напевно через те, що я не будував жодних очікувань від цього фільму, і пішов на нього тільки тому, що хотілося розвіятися, я отримав захоплення від перегляду.
Моє ставлення до попередніх фільмів про павука від Марвел, досить рівне. З тих пір, коли Соні дала добро на використання цього персонажа в кіновсесвіті Марвел (хто не в курсі про що я – гугл підкаже), із цим героєм мене мало що вже поєднувало. Якщо старі фільми давали емоційний зв'язок героя і глядача, показуючи нам становлення персонажа, його розвиток і всі труднощі, я ... кі йому доводилося долати, то в нових фільмах було все не так.
Як відомо, Людина павук Тома Холланда з'явилася ще в "Громадянській війні", де безсумнівно це викликало позитивні вигуки і в цілому персонажу були раді. Глядачам необхідно було знати, що доброзичливий сусід "вдома". І ось, випускають сольний фільм, який отримав підзаголовок "Повернення додому", що ніби натякає. Тим не менш, фільм вийшов вище середнього, як на мене. Такі ж думки і про продовження – цікаво, звичайно, але все одно це було типове кіно Марвел. Тієї особистої історії що була у фільмах Соні більше не було. У Пітера тепер крутий наставник, крутий костюм і він школяр, який за фаном рятує свій район, жартуючи при цьому на кожному повороті і встигаючи бути генієм. Це круто, але драми, як на мене, обмаль.
Третій фільм уже доросліший.
Тут у нас буде драма про велику силу і велику відповідальність. Про те, що всім потрібен другий шанс, але є своя ціна. Нарешті персонаж розвивається. Ми бачимо становлення того самого Пітера Паркера, який змушений приймати удари від долі.
Персонажі яких нам показали круті. Дуже радий був бачити тих героїв, які були ще у фільмах 2000-х. Це яскравий атракціон ностальгії та у певних моментах фільму зал аплодував черговій появі добре знайомих героїв. Зелений гоблін, Отто Октавіус, Електро... вони повернули всіх акторів з попередніх фільмів. Це викликає повагу.
І так, що цікаво, у фільмі все дуже логічно. У вас не буде такого ж дивного відчуття від того, що відбувається в трейлері, що верховний маг фігачить заклинання і ламає всесвіт. Цей факап показали і пояснили так, що в тебе не виникає класичного бажання зробити "рука-обличчя" від того, що відбувається.
Фільм уже зібрав мільярд доларів у прокаті, хоча тільки минув тиждень. Це оглушливий старт у ковидний період, а значить що фільм точно вартий того, що б його подивитися.
Високі оцінки критиків та глядачів тому підтвердження. Як би я до цього скептично не ставився.
Моя оцінка 10/10
Це кіно дало мені багато позитивних емоцій. Пробило на сльози ностальгії та змусило посміхнутися від деяких справді епічних моментів. Шукати косяки я не став. Мені подобалося все, і кілька дивних моментів я готовий йому пробачити.
Щоб подивитися новий фільм у всесвіті за улюбленою франшизою дитинства Мортал Комбат, я мріяв довгі 22 роки. Те, що я отримав на виході, м'яко кажучи мене не залишило байдужим.
Але по порядку.
Я фанат цієї франшизи. Улюбленими іграми були ті, що вдавалося пограти на приставці Сега, понад 20 років тому. Коли я вперше побачив кіноадаптацію, я сидів перед телевізором з відкритим ротом. Тоді я зрозумів – це кохання.
У свідомому віці мені так само подобатися перший фільм, і досить крінжово дивитися другий, проте всеж мені вони нагадують про ті далекі часи безтурботньості. Я чекав що рано чи пізно новий проект по цьому всесвіту все-таки вийде. У мене вже тоді були великі очікування майбутнього фільму.
І ось – перший трейлер, – кайф. Крутий Саб-Зіро. атмосфера. Ностальгія.
Перші оцінки фільму – нічого страшного, думаю там все не так критично.
Прем'єра – подив. Чому не можна просто так взяти та покадрово перезняти гру Мортал Комбат 9? Чому сюжет гри в 10 разів крутіший з ... а голівудський фільм? Чому Рейден такий мудак? Чому Лю Канг такий додік? Загалом, я розчарований.
Єдине що круто в цьому фільмі, то це фаталіті. Самі бійки - бачив краще. Той же Онг Бак (2003 рік), який знятий за 3 бутерброди та банку Пепсі, у плані постановки бою виглядає крутішим.
Персонажі:
Кано – топ. Гумор, харизма, попадання в образ. Саб Зіро сподобався. Скорпіон – більше так, ніж ні. Кунг-Лао теж міцний хлопець.
Інші потребують доопрацювання.
Думаю слід було розповісти про персонажів більше. Було б добре, якби нам пояснили чому Саб і Скорп ворогують, чому Рейден викликає відторгнення, чому рептилію роблять крокодилом... і ще багато "Чому?".
І так, Коул Янг – абсолютно непотрібний тип. Незрозуміло навіщо взагалі було вигадувати нового персонажа, якщо у центрі подій завжди була історія Лю Канга.
Сюжет навіть не кульгає. Він інвалід від народження. Храм Рейнера - печера в скелі, а Шан Тсунг - володар пустелі, на краю світу. Окей.
І звичайно саундрек. Мені зробив фаталіті дабстеп.
Загалом це розповідь про те, до чого призводять високі очікування. Мортал Комбат завжди був і буде частиною мого дитинства. І завжди прикро, коли це дитинство намагаються зіпсувати "свіжим поглядом на відому історію". Сподіваюся продовження не буде. Нам потрібний новий фільм, на який ми заслужили.
Якщо ви не фанат франшизи, то на раз зійде. Подивитися на барвисті фаталіті та літри крові завжди весело.
Попередження: рецензія містить спойлери
Фільм дивився не в кінотеатрі, а вдома. Виною тому не ковідні обмеження, а банально – втома від кінокоміксів. Марвел щорічно штампує по кілька фільмів розвиваючи свій всесвіт, у якому різноманітні диво-люди рятують світ. Цей фільм не став винятком.
Ця історія про сина великого та могутнього Мандарина.
Мандарин - у коміксах був головним ворогом Залізної людини. Але в цьому фільмі про Залізного навіть не згадується, що вочевидь не канон. Це рішення виглядає логічним, оскільки Тоні Старк випилив себе, рятуючи світ від Таноса, а студію Марвел від багатомільйонних контрактів із Дауні молодшим.
Тим не менш, перед нами фентезі-бойовик із бійками, кайдзю та азіатами. Фільм не намагається нас заінтригувати глибокодумними посилали, а розважає своєю простотою та бойовими сценами.
З хорошого:
• Бійки у дусі фільмів із Джекі Чаном.
• Бен Кінгслі, який відповідає у цьому фільмі за гумор.
• Фінал фільму, де я чекав що з'явитися Годзілла і наведе лад у цьому бардаку, але на жаль це типовий фільм Марвел.
І ще щось, але я вже не пам'ятаю. А це вже проблема цього кіно – воно на один раз. Нема бажання переглядати цей фільм. Коли у вашій медіатеці закінчаться цікаві фільми для перегляду ввечері під пивко, думаю Шан-Чі вам зайде.
У рамках кіносесвіту Марвел, ми спостерігаємо нові обличчя та нових героїв для створення нових Месників. Наскільки цікаво стежити за перебігом подій судити вам. Якщо ви фанат, кіно вам напевно сподобається.
Відразу факт - поки цей фільм йде в кінотеатрах я категорично рекомендую на нього піти. Обов'язково в IMAX. Подібні фільми не можна пропускати.
Тут є все - красива картинка, зрозумілий і неспішний сюжет який встигає розкрити персонажів і "розставити фігури на дошці", неймовірна масштабність, загальна атмосфера і музика. Все це вкупі створює монументальність і велику значимість даного фільму.
Хтось сказав що це << ... "Володар перснів" нашого часу ">>, і він правий. Фільм сприймається як "Братство кільця ", - початок великої трилогії (а може і саги з 6 фільмів). Завдяки початковим титрам з підзаголовком "фільм перший", режисер нам відразу дає зрозуміти що він не збирається впихати весь цикл романів в один фільм. Кіно, як і повинно бути, не поспішаючи знайомить нас із всесвітом Дюни.
Війна за спайс (спеція, - найнеобхідніша речовина у Всесвіті), політика, інтриги, відьми, воїни, зрада і обраний. Все це компоненти відмін ... ного фантастичного блокбастера.
Найбільше мене вразило те, як режисер зміг передати масштаб. Важкі, величезні космічні кораблі конструкції яких явно надихалися будовою тіл комах, створені дуже круто. Як і багато що в цьому фільмі.
Персонажі мають індивідуальність і тобі на них не плювати. Головний герой пацан-відьмак, який може бачити майбутнє. Тим не менш, це додає інтриги і ти гадаєш чи справді ці події справдяця, чи ні.
Кожен момент у фільмі має свою музичну тему і цей ембієнт який грає на тлі лиходіїв, пробирає до мурашок. Ханз Цимер як завжди на висоті.
Резюмуючи, я хочу сказати що це потрібно побачити своїми очима. Від мене однозначно фільм отримує 9/10
Дюна для мене один з кращих фільмів року. Обов'язково сходіть на нього в кіно.
Кіно викликало у мене змішані почуття. З точки зору візуалу - все на висоті. Музика атмосферна і місцями моторошна. Загальна стилістика так само викликає захоплення. Але хід розповіді засмучує і заганяє в зневіру.
Перед нами екранізація реально існуючої поеми, яку написав невідомий автор, а через кілька століть була переведена з староанглийского самим сером Толікним. Дана поема являє собою повчальну історію про лицарську честь в "артуріанському" сеттингу.
Зелений лицар це істота, яка виступає в якості своєрідного тестувальника лицарів на профпридатність. І фільм нам представляє його у всій красі. Взагалі все що там відбувається, виглядає дуже яскраво і фантастично. Перед нами справжнісіньке фентезі, де є велетні, балакучі лисиці і лицарі Камелота.
Звучить цікаво. Але.
Дивацтва починаються вже з перших хвилин, так як нам показують головного героя, який трохи не вписується в середньовічні реалії Англії.
Пізніше з'ясується що це сам лицар Гавейн - пле ... мінник короля Артура (який взагалі-то інший раси). І це нестикування милить очі. Так, меншини не ущемлені, припустимо що може бути і такий розклад. Але питань виникає більше ніж ми отримуємо відповідей.
Хоча колір шкіри не має значення, так як найслабше в цьому фільмі це подача сюжету. Повільно і обтяжливо, з мінімумом діалогів, але з барвистою картинкою ми проходимо з головним героєм всі його муки і позбавлення. Дивимося як він намагається бути лицарем, хоча по життю особливо нічого лицарського і не робить. Завсідник борделів і пабів, якому випав шанс довести родичам що він не дармоїд. Про це і кіно.
Мені фільм сподобався за атмосферу. Хоррора як такого не було, але насичений візуал і музика зробили свою справу і підняли цей фільм зі дна.