Легенда, село і дивні звуки - Рецензія до фільму «Шалений кулак» / Fist of Fury

як то нині кажуть: це кіно помню я і дядьки з кнопочними телефонами. моє дитинство пройшло в любові до Джекі Чана і його викрутасів, але старше покоління казало що був такий тіп як Брюс Лі, який крутіше всіх. він був першим на селі роздаватєлєм пі#дюлєй і взагалі прикольний хлопець. проте, нажаль, в селі в мене показував тільки ут-1 і я в основному дивився контент для бабусь і дідусів. це з рідка там могли показати щось толкове, по типу «Черепашок ніндзя», або «Чи боїшся ти темряви?». дуже з рідка там показували екшени з Джекі (ну або наш тєлік ловив Інтер і я вже там ці кіна бачив, але не в тому суть). я завжди пам'ятатав про Брюса, але все ніяк не міг зацінити шо то за кіна такі

і вже коли мене мамка вивезла з села, де я коровам хвости крутив, в місто, де вже з часом і появою технологій (двд диск зі всіма фільмами) я зміг таки ознайомитись повністю зі всією фільмографією актора. проте це не було моє перше знайомство з легендою. якраз таки коли у нашого тєліка з кабельним тв (яке ми пиз#или в сусідів хитрим методом підключення проводків в щиткі в під'їзді) було вже 150+ каналів, я потрапив випадковим чином на цей фільм: «Шалений кулак» або як його ще називали «Кулак гніву»

головний герой (далі просто ‘гг’, бо кому яка різниця як звати того персонажа?! то ж Брюс Лі - цього достатньо) повертається додому в Шанхай котрий на початку 20го століття був окупований злими япошками. гг дізнається що сталося дещо жахливе в його рідній школі бойових мистецтв. далі по сюжету він йде на розборки до “вазамнівших о сєбє панаєхавших” тіпів з японії, щоб вияснити шо там сталося і хто винуватець. цей фільм про помсту за смерть свого вчителя японським узькооким негідникам з їх школи бойових мистецтв. і не кричіть шо це спойлер, бо кіну вже 54 роки!

це те кіно, де під час файтінгу відбувається всякі “кіяяя” і інші звуки, які зараз трошки смішать. проте, ця особливість геть усіх фільмів того часу. але цей легкий фльор крінжа перекриває неймовірна хореографія бойових сцен і монументальна харизма Брюса. в цьому фільмі є моя улюбоена сцена: коли гг заходе до ахєрєвших тіпів в школу і самотужки розкидує 50 чоловік. оце прямо кайф

якщо ви надумаєте подивитись фільм чисто з цікавості, ну або ви отримали інспірейшн від моєї рецензії, то ви маєте бути готовим що кіно реально старе. але самі драки і все около цього - це вже цікаво. треба розуміти що в ті роки саме Брюс був першим хто зміг популяризувати східні єдиноборства в кіно. більше того, він був постановникмом всіх трюків. а також лупив статистів по справжньому (хоч і намагався стримувати удари, щоб не покалічити. але це у нього погано виходило, тому з ним було важкувато працювати. навіть Джекі Чан на початку кар'єри був у Брюса в ролі груші для биття). Брюс Лі не просто актор-дрАчун. він реально легендарний хлоп. тільки вдумайтесь - він був настільки поглибленим в вивчення єдиноборств шо вигадав свій власний стиль (джит-кун-до), тому що всі інші стилі мали якісь обмеження. його стиль не мав. щоб ви розуміли, Брюс Лі вважається батьком сучасних ММА і ЮФС - змішаних єдиноборств. просто масштаб його лічності не влізає в рамки цього рев'ю. я реально став його фанатом в той час. його харизма і філософія підкорювали неокрепші серця пацанви того часу. тому так - це предвзята рецензія з завишиною оцінкою, бо у діда сталися приємні флешбеки з початку 2000-х

а якщо серйозно і об'єктивно, то хочу сказати що час плине занадто швидко. все міняється. як кіно, так і наше життя. але спадщина людини легенди і досі жива. і досі в сучасних фільмах є відсилки до Брюса Лі. шкода що він пішов з життя так рано. тому якщо вам подобаються бойовики про драки, то ця класика обов'язкова для ознайомлення