«У тітки Квітки» (1972-1996)

Girlanda 3 липня 2025, 3:00

Дуже любив/люблю дитячі передачі, особливо «Вечірню казку» («На добраніч, діти!») кінця 80-х — першого десятиріччя 2000-х. Якраз україномовна канадська передача «У тітки Квітки», записи якої за 1994-1996 роки Я подивився, дуже нагадує згадану «Вечірню казку». Враження доволі теплі-приємні — се гарна повчально-пізнавальна передача з ляльками і тіткою Квіткою. Кожен випуск має тематичне спрямування і кілька рубрик у відповідному тематичному руслі: Літера з віршиком; повчання з пісенькою; казка або мультфільм; гра-ситуація з бесідою-роздумом; експеримент; загадка... Все правильно, продумано, ненав’язливо, цікаво та грайливо зводиться до клясичних моральних висновків і гуманного виховання. Передача наповнена добротою і любов’ю, а також сприяє творчому розвитку дітей — вчить малювати, створювати аплікації, виготовляти іграшки, розвивати й реалізувати уяву, працювати з пластиліном, використовувати різні речі з користю та ігровою метою… Надзвичайно приємно бачити українськість: вишиванки, згадки про Україну, українські мультфільми, жовто-блакитні барви, українські музичні мотиви (бандура, ліра, цимбали, сопілка, зозуля, козацький ріг, козацька труба, коза), українські традиції, а також море рідних-дорогих Мені слів такої справжньої-живої Української мови, що вживаються в Моєму Селі («змисли», «бальончик», «цитрина», «помаранча», «нарікання», «капці», «капчики», «їдунка», «мармоляда», «слойочок», «слойок», «на споді», «оден», «відлупит», «периц», «кубаска», «руханка», «песик», «ножички», «горнятко», «скляночка», «кавалок», «цєп’ятко», «дзюбок», «замальовані», «гураґани», «знов», «грубий», «спеціяльно», «патички», «роля», «трета», «Еспанія», «Европа»...). Вельми тішить вживання літери «Ґґ»: «ґумка», «піґулка, Портуґалія».
Раджу до перегляду й ознайомлення! Моя оцінка — 10 балів із 10-ти.

2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною

Коментарі: