| Країни: | США |
|---|---|
| Жанр: |
екшн
драма
трилер
кримінальний
романтичний пригоди |
| Мова оригіналу: | англійська |
| Бюджет: | $15 000 000 |
| Касові збори в США: | $22 189 039 |
| Прем'єра в світі: | 15 січня 1993 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 1 грудня 2021 |
| Прем'єра на DVD: | 30 січня 1998 |
| Прем'єра на Blu-Ray: | 30 квітня 1999 |
| Режисер: | Роберт Гармон |
Ув'язнений Сем тікає з тюремного автобуса з допомогою дружка, який тут же гине від поліцейської кулі. Сем ховається неподалік від будинку матері-одиначки місіс Андерсон, яка виховує двох дітей. На самотню жінку "наїжджають" жадібні спекулянти і мафіозні співтовариші, які мають намір силою викупити її землю. Але Сем не дозволить скривдити панночку...
JustWatch
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Adelson-Baumgarten Productions, Columbia Pictures
Телеканали ICTV та «Україна» показували з однаковим озвученням: Людмила Чиншева, Олег Стальчук, Анатолій Зіновенко, Володимир Терещук
Телеканали ICTV та «Україна» показували з однаковим озвученням: Людмила Чиншева, Олег Стальчук, Анатолій Зіновенко, Володимир Терещук
Режисер: Роберт Гармон
Сценаристи: Джо Естергаз, Richard Marquand, Леслі Боем
Композитор: Марк Айшем
Оператори: David Gribble
Драматичну історію «Нема куди тікати» («Nowhere to Run» (1993)) бачив двічі. Вперше подивився на початку 2024-го року, а другий раз — 10-го Серпня 2026-го року.
Вперше подивився на початку 2024-го року, а другий раз — 10-го Серпня 2026-го року. Перше враження було таким, що в цьому фільмі є все — динамічний і змістовний сюжет, добре розіграна клясична проблема з можновладними покидьками-вимагачами, вдало підібраний акторський склад (особливо Тед Лівайн — Ted Levine (жах-маніяк з кіношедевру «Мовчання ягнят» («The Silence of the Lambs» (1991))) і Джосс Екленд — Joss Ackland, які весь час тримали Мене у страхітливій напрузі), чуйні сцени (взаємна батьківсько-синівська прив’язка Мукі (знаменитого Фуллера МакКаллісета з безсмертної дильоґії «Сам удома» («Home alone» (1990)) + «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку» («Home Alone 2: Lost in New York» (1992))) та Сема) і нічого зайвого.
Попри сказане, фільм чомусь Мене не сильно зачепив і бажання залишити у Своїй кіноколекції не було. Через д ... ва з половиною роки заради справедливости і власного самопереконання повернувся до цієї бойовикової драми. Враження не змінилися. Неодноразово казав, що Жан-Клод Ван Дамм (Jean-Claude Van Damme) візуально створений для виконання позитивних ролей, особливо доблесних захисників справедливости і шляхетних героїв. Самолюбування також не побачив — з Його боку все скромно та професійно.
Як і при першому перегляді:
а) Мене увесь фільм легко дратувала манера подачі;
б) поєднання барв додавало несприйняттєвих вкраплень;
в) кохання неприємно-лоскотно-задушливо млоїло.
Фільм не мій, але безумовно вартий уваги, особливо отриманням задоволення від періодичного споглядання за покаранням зла та безчинства. А тут це відбувалося поетапно та з підвищенням ступеня лиховісної сили і ставок на життя.
Моя оцінка — 5 балів із 10-ти!
Моє «за кадром»:
Мені сподобалася назва «Нема куди тікати» («Nowhere to Run» (1993)), яка одразу ж вказувала на песимістичну безвихідь і попри сюжетну відмінність у голові весь час крутився фільм «Немає виходу» («No Way Out» (1987)). Я упевнений, що Сем невдовзі після фінальних титрів стане здійсненою мрією для Мукі, Брі та Клайді й Вони разом зів'ють міцне та затишне гніздечко на Своїй землі серед тієї мальовничої Природи. Також Я розумію чому відчуваю міцну асоціятивну прив’язку до кінострічки «Різдво в Каліфорнії» з іще більш млоїсно-лоскотно-дратівливим зображенням кохання…
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати