«Зет і два нулі» («A Zed and Two Noughts, Z00» (19 - Рецензія до фільму «Зет і два нулі» / A Zed & Two Noughts

«Зет і два нулі🦓⭕⭕» («A Zed and Two Noughts, Z00» (1985)) — це сумісне британсько-нідерляндське химерно-абсурдне кінополотно, яке Студія «1+1» транслювала у другій половині Березня 1996-го року в рубриці «Кіно не для всіх» (Моя 9-та кляса).
Се той випадок, де події та локації продумано хаотично перестрибують і хочеться по кілька разів звертати увагу на кожну деталь і кожнісіньку річ, вслухатися в кожне сказане слово і вдивлятися в кожен змістовний рух. Стрічка наповнена вельми цікавими та пізнавальними фразами й інформаційними монологами з відповідним візуальним підкріпленням. Змістовні діалоги інтонаційно забарвлені болем, чорним гумором, відчаєм, хтивістю, гострими натяками🎭. Простота і відвертість у спілкуванні героїв переконливо демонструють переваги Правди й цілковиту зайвість і безкорисність Брехні.
Люблю Біольоґію, а вона тут численними пластами і вкрапленнями прикрашала картину🎥🎞️🌊🐙🐡🦐🦑💧🦩 Крокодили🐊, Зебра🦓, Фламінґо біля красивого Фонтану🦩🦩⛲🦩🦩, Риби🐟🐠, Метелики🦋🦋, Тигр🐅, Носоріг біля Фонтану🦏⛲ своєю з’явою прикрашали картину. Трагедія Рудоволосо-кучерявої Жінки🩼, трагедія Далматинця🐕, трагедія дитинчати-Крокодила🐊, трагедія Лебедя🦢, драма Сіамських близнюків👥 періодичними специфічними хвилями нагортали змішані відчуття-співчуття. Мальовнича природа🌲🏡🌳🍀🌸🌾🌿🌺 своїми вкрапленнями тішила око й частково відволікла від загальної теми, а частково доповнювала цей абсурдний присмак. Повсюдне повзання равликів🐌🐌🐌🐌, гниття🟤, розкладання🦠🦠, мухи🪰🪰, черви🪱🪱🪱 додають власної унікальної мистецько-наукової приправи. Й усе це купається в чудовому органічному музичному супроводі🎶 Особливо сподобались «дощоградопадно-зерносипні» напружено-шикарні мелодії🎵🎻
Актори грали людей, різних людей, щирих людей зі своїми проблемами, потягами, вподобаннями, думками, чудасіями, дивацтвами, захопленнями, болем… — Я не запам’ятовував імена, бо вони тут не мали значення. Головне — люди, справжні люди, різні люди, що яскраво уособлювали окремі самовсесвіти і їхню взаємодію, взаємопереплетення, взаємоконтрасти. Все саме так, як Я люблю — краса-гармонія в людському розмаїтті. Навіть голі тіла сприймались не як доросле відео, а як звична природна потреба і частина повсякденного буття.
Врізалися у пам'ять до дрібниць продумані місця перебігу подій: побут🪑🛁🪞, архітектура🏨🏤, художнє мистецтво🎨🖼️🖌️, кінотеатр📽️🎞️, лабораторія🧪🧫🔬, спальні🛏️🛋️, вазони🪴, їжа🍏🍏🍏🍏🧀🍗🥗🍲, телевізор📺, ґазети🗞️📰, іграшки🪅🧸, фонтан⛲, прикрашена Ялинка🎄 та прикрашені дерева з волого-Падолисто-Різдвяною енерґетикою🌳🎊🪾✨, блимання світла💡⚫ і чорно-біле поєднання🦓◼️◻️ упродовж фільму. Навіть назва є частиною цієї кіномозаїки.
Хоча Я бачив тільки анонс і слухав розповіді-враження одноклясників, але «Зет і два нулі🦓⭕⭕» («A Zed and Two Noughts, Z00» (1985)) красиво вплелися в Мою багатоемоційну 9-ту клясу. Я міцно-глибоко затаїв бажання подивитись цю постановку й нарешті у 2026-му році дочекався якісного українського озвучення. Переглядав кілька разів і відчуття неймовірні, бо повернувся у незабутній Шкільно-Домашній Березень 1996-го року. Попри прогнозовано-самовимушену жертовність, усе ж таки Життя і Людяність «набрали більше балів», ніж Смерть і Я переконаний, що в усіх персонажів усе складеться-налагодиться у їхньому звично-химерно-дивакуватому й омріяному руслі. Конфліктів не було, а тільки непорозуміння та незгода із прийняттям реальности. Проте, жорстких рамок майже не було й тому Я більш ніж упевнений та внутрішньо спокійний. Усе лихо залишилось у фільмі, а далі буде краще💫 Й хоча це краще для більшости буде безглуздим, але на те Ми і люди-самовсесвіти.
Моя оцінка — 10 балів із 10-ти❗

«Зет і два нулі» («A Zed and Two Noughts, Z00» (1985))