| Країни: | Німеччина Італія |
|---|---|
| Жанр: | документальний біографія |
| Мова оригіналу: | німецька |
| Касові збори в світі: | $156 456 |
| Прем'єра в світі: | 29 серпня 2024 |
| Прем'єра в світі (цифрова): | 26 жовтня 2025 |
| Режисер: | Андрес Файель |
Фільм спирається на архівні матеріали зі спадщини Лені Ріфеншталь — приватні фільми, фотографії, записи й листи. Він розкриває її біографію у ширшому історичному контексті: шлях від улюбленої режисерки Рейху до мисткині, яка десятиліттями заперечувала свої зв’язки з Гітлером і Ґеббельсом. У приватних документах вона оплакує «вбиті ідеали», а повоєнні листи й розмови її сучасників містять ностальгію за «сильною рукою». Це змушує поставити тривожне запитання: чи може її мистецтво пережити ренесанс, і що означало б його повернення у наш час?
JustWatch
Код для перегляду рейтингу кінобази
WDR, Rai Cinema, Südwestrundfunk, NDR, BR, Vincent TV, Filmförderungsanstalt, Beauftragte der Bundesregierung für Kultur und Medien (BKM), Medienboard Berlin-Brandenburg
Режисер: Андрес Файель
Сценарист: Андрес Файель
Композитор: Franziska Henke
Оператори: Toby Cornish
Лені Ріфеншталь вважається однією з найсуперечливіших жінок 20 століття як мисткиня і нацистська пропагандистка. Її фільми «Тріумф волі» та «Олімпія» – це досконало зрежисоване поклоніння тілу та оспівування вищих і переможців. Водночас ці образи проєктують презирство до недосконалих і слабких. Естетика Ріфеншталь сьогодні актуальна як ніколи – але чи це стосується і їхнього прихованого послання? Фільм досліджує це питання, використовуючи документи зі спадщини Ріфеншталь, зокрема приватні фільми, світлини, записи та листи. Він розкриває фрагменти її біографії та поміщає їх у розширений історичний контекст. Як могла Ріфеншталь стати найвидатнішою режисеркою Рейху і продовжувати заперечувати свої зв'язки з Гітлером і Ґеббельсом? Протягом свого довгого життя після падіння нацизму вона залишалася непримиренною, зумівши контролювати й формувати свою спадщину. В особистих документах вона оплакує свої «вбиті ідеали». Ріфеншталь представляє багатьох повоєнних німців, які в листах і записаних телефонних розмовах з її маєтку мріють про міцну руку, яка нарешті очистить «державу-діру». Тоді її творчість також пережила б відродження, через покоління чи два цей час міг би настати – а що, як вони мають рацію?
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати