Ріфеншталь (2024)
Riefenstahl
Лені Ріфеншталь вважається однією з найсуперечливіших жінок 20 століття як мисткиня і нацистська пропагандистка. Її фільми «Тріумф волі» та «Олімпія» – це досконало зрежисоване поклоніння тілу та оспівування вищих і переможців. Водночас ці образи проєктують презирство до недосконалих і слабких. Естетика Ріфеншталь сьогодні актуальна як ніколи – але чи це стосується і їхнього прихованого послання? Фільм досліджує це питання, використовуючи документи зі спадщини Ріфеншталь, зокрема приватні фільми, світлини, записи та листи. Він розкриває фрагменти її біографії та поміщає їх у розширений історичний контекст. Як могла Ріфеншталь стати найвидатнішою режисеркою Рейху і продовжувати заперечувати свої зв'язки з Гітлером і Ґеббельсом? Протягом свого довгого життя після падіння нацизму вона залишалася непримиренною, зумівши контролювати й формувати свою спадщину. В особистих документах вона оплакує свої «вбиті ідеали». Ріфеншталь представляє багатьох повоєнних німців, які в листах і записаних телефонних розмовах з її маєтку мріють про міцну руку, яка нарешті очистить «державу-діру». Тоді її творчість також пережила б відродження, через покоління чи два цей час міг би настати – а що, як вони мають рацію?