(1989))

Girlanda 6 вересня 2026, 20:00

Попередження: рецензія містить спойлери

«Кікбоксер» («Kickboxer» (1989)) — це дуже атмосферний східно-азійсько-вмісний фільм із молодим Жаном-Клодом Ван Даммом, який Я вперше побачив на початку Травня 1991-го року в Нашому Вуличному напівлеґальному кінотеатрі (завершення Моєї 4-ї кляси і Початкової школи — се було в Суботу 4-го або 11-го Травня). Тоді цей легкий бойовик сприйнявся всіма на «Ура!!!», а підлітково-юнацьке захоплення Жаном-Клодом Ван Даммом зросло новою хвилею — це все, що Я пам’ятаю з тодішнього кіновечора. Вдруге фільм побачив після 2009-го року, а втретє — 5-го Вересня 2026-го року).
Стосовно самого сюжету — ніколи не любив цих бойових мистецтв. «Кікбоксер» («Kickboxer» (1989)) створений настільки якісно, вдало, невимушено і клясично, що майже не залишає важких слідів (окрім пожиттєвого паралічу Еріка, але Його радість і загальне піднесення зміцнюють Мою впевненість у Його зціленні!). Хочу відзначити чудову акторську гру та вдалий підбір акторів — природно передають зовнішність і характери своїх персонажів.
Не пригадую з якого віку (хоча пригадую — з Серпня 1989-го року, канікул між 2-ю і 3-ю клясами, коли вперше побачив леґендарний мінісеріял «Спрут» («La Piovra» (1984))), Мене морально вбивало безсилля Людини, Яку в найгірший злочинний спосіб шантажують покидьки. Саме тому, Я так щиро радів дивлячись на покаране зло! Щоправда, мало покаране — такі злодіяння заслуговують значно більшої кари.
Хочу зазначити високий ступінь млоїсного нарцисизму Жана-Клода Ван Дамма в окремих сценах — особливо Його п’яно-танцювально-провчальна поведінка в Забігайлівці. Та це не псує загального враження від фільму. Ще донедавна це дратувало, а тепер виглядає кумедно і Я навіть переглядаю по кілька разів, щоби зайвий раз посміятися😊😊
Особисто для Мене, «Кікбоксер» («Kickboxer» (1989)) — це ковток щасливої давнини, це віра у справедливість, це нагадування про незабутній і неповторний культурний пласт 80-х.
Моя оцінка — 8 балів із 10-ти!

Коментарі: