Кисневий голод (1992)

Один з перших українських фільмів часів відновлення Незалежності, «Кисневий голод» – це дебютний і єдиний фільм режисера Андрія Дончика. Випускник Університету імені Карпенко-Карого, Дончик до того, як зняти цю стрічку, встиг попрацювати на знімальному майданчику «Солом’яних дзвонів» (1987) Юрія Іллєнка та зняти короткометражний фільм «Загибель богів» (1988), який взяв участь у престижному фестивалі в Клермон-Ферран (Франція). Сценарій «Кисневого голоду» на запрошення режисера написав тоді ще молодий письменник Юрій Андрухович. В його основу було покладено спогади Андруховича та Дончика про їхній власний досвід служби в армії. На те, щоб зняти фільм знадобилося біля трьох років. Спочатку через цензурні зауваження до сценарію, а потім й через чисельні фінансові проблеми.

«Кисневий голод» – один з перших українських фільмів, знятих на приватні кошти. Серед його інвесторів – заснована українськими емігрантами в Канаді компанія «Кобза» (ця компанія також фінансувала стрічку «Лебедине озеро. Зона» (1990) Юрія Іллєнка) та український рибоколгосп. Останній виділив на фільмування мільйон карбованців, сподіваючись отримати чималий прибуток від прокату. Проте, коли стрічку було зафільмовано, прокат повністю провалився, а фільм так і не дійшов до свого глядача в Україні. У 1992 році «Кисневий голод» було показано на Венеційському кінофестивалі в програмі «Тиждень критики», де він здобув нагороду асоціації італійських кінокритиків. Згодом картину Андрія Дончика було показано на десятках інших світових фестивалів.

Головну роль у фільмі виконав актор Тарас Денисенко. Роль його противника дісталася Олексію Горбунову, актору, який в 90-х встиг зіграти в десятках українських стрічок (зазвичай негативних персонажів), ставши таким чином одним з найбільш пізнаваних облич молодого українського кіна цього десятиліття. Також у фільмі знявся російський актор Алєксандр Міронов, який згодом зіграє головну роль у «Цвітінні кульбаби» (1992) Олександра Ігнатуши.