Культовому серіалу - культовий ремейк! - Рецензія до фільму «Ші-Ра та могутні принцеси» / She-Ra and the Princesses of Power

Цей серіал міг би стати черговим провальним ремейком, але цього не сталося. Мабуть тому, що в нього дивний, але культовий оригінал, де не треба було особливо чогось вигадувати. З вихідного матеріалу треба було лише вибрати найкраще та подати в світлі сучасних віянь. Порівняно з "Ші-Рою: Могутньою принцесою", "Ші-ра та могутні принцеси" дає гідну відповідь за кожним пунктом, де оригінал вдався. Це все ще історія про чарівний світ Етерію та дівчину Адору/Ші-ру, яка спершу служить злій Орді, але потім переходить на бік Опору. Але просто повторити те саме було б провальним рішенням. Отож:
Візуальний стиль - є. Глянцево-пастельний замість похмурого коміксового, але приємний і детальний, з плавною анімацією.
Музика - є. Опенінг в обох серіалах в'їдається в пам'ять і його хочеться слухати ще. Хоча в плані фонової музики ремейк програє.
Сюжет - є. І ремейк тут навіть попереду, бо оригінал часто відверто клоунський (в чому проте є і частка його привабливості). Ремейк серйозніший, з неоднозначними персонажами, а стосунки Адори з її подругою/суперницею Катрою постійно рухають сюжет. Ремейк виправдовує своє назву, бо показує групу жінок і дівчат, які буквально принцеси своїх народів і реально пожинають плоди своїх вчинків. І він має конкретний логічний фінал, хоча дещо поспішний. Фінал же серіалу 1985 року ледве закриває головні конфлікти після 93-х (!) епізодів. "Могутні принцеси" нагнітають неабияку драму та змушують переживати навіть за лиходіїв. Істинно кажу вам, у всіх антагоністів є історія з розряду "обняти та плакати".
Мінус нового серіалу в тому, що він втратив зв'язок з історією про Хі-мена. В оригіналі Хі-мен навіть не просто дав Адорі чарівний меч, а й наробив чимало шуму в її світі. Тому закляття для трансформації її в супергероїню - це його фраза "На славу Сірого черепа!" В ремейку цього зв'язку нема, а фраза лишилася і виглядає безглуздо. Бо що таке Сірий череп і за що йому слава ми так і не дізнаємося.
Можна начитатися критики, мовляв, персонажі в ремейку - це діти й підлітки, а в першій "Ші-рі" - дорослі. Ну й, мовляв, колись були от-такі героїні з от-такими... ви зрозуміли. По-перше, в Україні оригінал ніколи не показували, тож за чим ностальгують такі "критики" неясно. По-друге, оригінал був по суті рекламою серії ляльок Барбі, що на дизайні сильно відбилося. До того ж авдиторія нової "Ші-ри" завідомо підліткова, тоді як старий серіал... Мабуть теж, але серйозно, бувши в тому віці, ви посоромилися б дивитися деякі епізоди при батьках.
Ви мабуть чекали цього абзацу. "Повісточка". Так, вона є, і на мою думку, якщо репрезентувати меншини, то так. Тут є геї. Тут є лесбійки. Тут є асексуали. Тут є героїня-аутистка. Тут є в прямому сенсі сильна жінка-бодібілдерка. Але серіал не ідеалізує жодну меншину, показуючи, наприклад, що пара геїв може бути поганими батьками, а асексуал - лицеміром. І - треба зауважити - меншини лишаються меншинами, серіал не про них. Хоча він передусім про жінок, чоловіки тут не пригноблені. Хоча б король Міка, батько однієї з принцес, спробуйте-но сказати, що він не крутий. Можна проте дорікнути за стосунки між Адорою та Катрою. От не вірю!
У підсумку оригінал зараз можна подивитися аби чисто пореготати з того як Адора махає мечем на каблуках, старенька мадам Раз балакає з мітлою, а Скелетор на мінімалках, лорд Ордак, вигадує черговий лиходійський план для своїх пришелепкуватих посіпак.
Ремейк же треба дивитися послідовно та слідкувати за сюжетом. Це історія не стільки про війну добра зі злом, скільки про порозуміння й те, що "злі" люди - це часто ті, кого "добрі" незаслужено образили.