Віктор Миколайович Степаненко (2 вересня 1940, Горлівка, Донецька область, Українська РСР — 4 березня 1999, Київ, Україна) — актор.
Народився у родині робітника. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1965). З 1965 р. був актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
«Анетта» (1966, молодий),
«Анничка» (1968, Віктор, радянський полоненик),
«Бур'ян» (1966, Данило),
«30 хвилин мовчання» (Дмитро),
«Вогонь» (Матюха),
«Біле коло» ... (вартовий),
«Товариш бригада» (1973, Андреїч),
«Щовечора після роботи» (1973, учень),
«Важкі поверхи» (Косов),
«Ви Петьки не бачили?» (Сахно),
«Там вдалині, за рікою» (Остап),
«Не плач, дівчино» (Гречуха),
«Тачанка з півдня» (Сірий),
«Люди на землі» (Дмитро),
«Алтунін приймає рішення» (Сухарєв),
«Віщує перемогу» (Зайко),
«Бунтівний „Оріон“» (1983. Зуйков),
«Під свист куль» (отець Костянтин),
«Здрастуй, Гнате!»,
«Лушка»,
«Гадюка» (1965),
«До уваги громадян та організацій» (1965),
«На самоті з ніччю» (1966),
«Де ви, лицарі?» (1971),
«Тут нам жити» (1972),
«В бій ідуть одні „старики“» (1973),
«Народжена революцією» (1974),
«Хвилі Чорного моря» (1975),
«Три гільзи від англійського карабіна»,
«Відьма» (1990, Кум),
«Ніагара» (1991),
«Козаки йдуть» (1991),
«Цвітіння кульбаби» (1992),
«Господи, прости нас грішних» (1992),
«У пошуках мільйонерки»,
«Золоте курча» (1993),
«Острів любові» (1995),
«Страчені світанки» (1995),
«Кайдашева сім'я» (1996),
«Роксолана» (1996),
«Дружина халіфа», а також на телебаченні НДР у стрічках:
«Наш час — нуль»,
«Жар сонця» (Григорій),
«Валізковий настрій» (Олег) та ін.
В основі фільму лежить біографія митрополита української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького, який протистояв репресіям тоталітарних режимів Сталіна і Гітлера і вибрав шлях служіння Богу та людям.
Сорок років тому Рашель Бренер, була агентом Моссаду. Вона повернулася героєм до Ізраїлю після того, як усунула небезпечного нацистського злочинця на прізвисько Хірург. На хвилі успіху вона стала відомою письменницею і досі пожинає плоди того успішного замаху. Але раптово минуле вдирається в її розмірене життя, нагадавши про те, як усе було насправді. Тоді, у 1960-і, вона разом з колегами Еві та Ехудом затримали Хірурга, але він від них утік. Тепер Рашель вирушає в Україну, де ховається вбивця, щоб завершити справу...
В основі покладено повість Марка Вовчка «Павло Чорнокрил». Головний герой, Павло, охоплений пристрастю до молодої красуні Варки, вбиває свою дружину Анну заради можливості бути з коханкою.
Дія розгортається на тлі київського сьогодення протягом доби. Драматургійна основа фільму складається з трьох сюжетних рівнів, що існують начебто паралельно. Це мелодраматична історія головного героя фільму — Данила Притуляка, гіда, що працює з іноземними туристами. Через обставини він змушений експромтом вигадати для американських туристів новий маршрут і пропонує присвятити його розповіді про маловідомого поета Данила Притуляка. Сьомий маршрут, що виникає як жарт, перетворюється на серйозну ревізію душі героя, відкриває для нього безжальну правду про нездатність реалізувати талант, себе як особистість.
Серіал складають десять фільмів, в основі яких любовно-еротичні твори української літератури від середини XIX століття до наших днів. Фільми досліджують Любов як багатовимірне явище. Це своєрідний ретроспективний зріз історії суспільства, культури, мистецтва. Простежуються зміни у ставленні до жінки, матері, коханої.
Дата прем'єри неправильна. (додано щоб ранжувалося на сайті)
Дату прем'єри вказано неправильно. (для того щоб ранжувалося)
Совєти намагаються встановити свої порядки на знову окупованих ними землях на заході України. УПА — повстанська армія — чинить опір їхній політиці. Заручником цієї війни «без правил» стає мирне населення, і у першу чергу — родичі повстанців.
В Україну прибуває велика партія наркоти у вантажі з елітними килимами зі Стамбулу. Співробітники Інтерполу відстежують весь ланцюжок наркобізнесу, щоб затримати ватажків банд, пов'язаних з цим. Але секретна інформація потрапляє у руки злочинців, що може означати тільки одне – серед агентів завівся так званий кріт.
Аби мати можливість бодай якось проіснувати, двоє студентів видають себе за бізнесменів вигаданої міжнародної комерційної фірми. Познайомившись з кількома дівчатами, вони вибирають найбагатшу, мама якої – продавець, а батько – комірник і нащадок знаменитого гетьмана України Данила Апостола.
Екранізація повісті класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. 19 століття, українське село. Знову причиною чварів у сім’ї Кайдашів стає земля. Приватизація земельних наділів робить ворогами братів, свекруху з невісткою, добрих сусідів.
Фільм закликає до миру, злагоди, милосердя.
2-серійний міні-серіал режисера Володимира Городька, знятий кінооб'єднанням «Консорціум Козак». Екранізація однойменної повісті Івана Нечуя-Левицького.
За мотивами повісті Василя Барки ''Жовтий князь''. Про народну трагедію України – Голодомор 1932-1933 рр. У центрі сюжету – трагічна доля української родини, і трагедію цю глядач побачить очима дитини.
Україна кінця XV сторіччя. Несподівано зникає увесь виготовлений на мануфактурах порох. Козаки під керівництвом Максима Тритуза збираються разом, щоб розшукати один з обозів, який везе порох на Січ.
Молода революціонерка скоїла теракт. На неї чекає смертельний вирок. Поліційний наглядач (Лесь Сердюк) своєму синові на 11й день народження дарує екзотичний подарунок — страту ув'язненої, а вирок виконуватиме хрещений хлопця Яким.
Лариса працює натурницею під псевдонімом «Ніаґара». Її життя дуже самотнє та невлаштоване, вона сподівається, що знайде своє справжнє кохання, але з кожним днем вона втрачає свою віру. Раптом все змінюється, коли вона знайомиться з кумедним несучасним незграбою-бовдуром.
Мови: знімали московською, для кінопрокату дублювали українською. Написи на початку і в кінці моск.
Сюжет побудований на екранізації повісті «Конотопська відьма» в котрій, у сатирично-іронічному стилі, зображено побут козацького сотенного містечка часу присмерку Гетьманщини на прикладі Конотопської сотні. Стрічка містить специфічний, колоритний чорний гумор, складову та елементи фільваркової еротики.
Події фільму відбуваються у дореволюційний період, на початку двадцятого століття. Три дівчини, Марта, Ганна і Софія, представниці класу української інтелігенції, прагнуть присвятити своє життя науці та мистецтву. Це три різних історії кохання і життя: хтось щасливий, хтось шукав одне щастя, а знайшов геть інше, у когось мрії розбилися вщент.
Фільм знятий за мотивами однойменного оповідання, листів і щоденників Ольги Кобилянської.
Якось, коли міцно спали втомлені бійці і ніхто не чув, як білогвардійці оточують партизанський загін, юний Лаврик гучним барабанним боєм підняв бійців і ціною власного життя врятував товаришів.
Завгородній, у минулому командир Червоної Армії, отримує призначення на Сиваські соляні промисли як начальник. Для молодої Радянської республіки сіль означає дуже багато, і головний герой має налагодити роботу промислів, не дивлячись на жорстоке протистояння білогвардійців.
За мотивами творів Григора Тютюнника "Климко", "Дід Северин", "Вогник в степу".
Герой картини - сільський хлопчик, дитинство якого опалила війна, прийшов учитися в ФЗУ, де майстри і вихователі привітно зустріли маленького сироту.
Гірничо-збагачувальний комбінат, щоб збільшити темпи видобутку марганцю, користується відкритим методом розробок. А це втрата сотень гектарів родючих земель. Директор комбінату Платон Смоляк приймає рішення відновити постраждалі землі.
Мови: знімали моск., як здебільшого у той час. Для кінопрокату в УРСР дублювали українською.