Родіон Єфименко
Rodion Yefymenko
Дата народження: 6 листопада 1934
Знак зодіаку: Скорпіон
Дата смерті: 18 березня 2008 (73 роки)
Всього фільмів (на сайті): 4
Біографія
Родіон Єфименко – режисер, викладач.
Народився 6 листопада 1934 р. в Одесі в родині театрального режисера Єфименка Родіона Дмитровича і акторки Є. В. Селецької.
Працював у театрах, на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
Від 1958 р. — на студії «Укртелефільм».
Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1957; майстерня В. Довбищенка, М. Верхацького), де й ... викладав 1969–1974.
Серед учнів – В. Бортко, А. Борсюк, В. Гончаров, М. Малецький, В. Попков. Є. –
Один з організаторів студії «Укртелефільм», на якій працював 1958–1998.
Поставив стрічки:
«Місто, в якому ми живемо» (1959),
«Наші зустрічі» (1960),
«Карнавал юності» (1961),
«Прогулянка по Києву» (1962),
«Майстри мистецтв» (1962),
«Свіччине весілля» (1962),
«Останні» (1963),
«Сторінка життя» (1964),
«Ми з України» (1964),
«Добридень, Києве» (1965),
«Кобзар» (1965),
«Джерело натхнення» (1966),
«Тут жив Кобзар» (1966, перший кольоровий український т/ф, диплом і приз СК СРСР),
«77 тромбонів» (1966),
«Тридцять три хвилини мовчання» (1967),
«Філіпінки в Києві» (1967),
«Година над планетою» (1968),
«Будинок 25/69» (1969),
«Ятрань» (1969, Приз за зображальне рішення СК СРСР),
«Пізнай себе» (1971, співавт. сцен. з А. Делендіком. Гран-прі і Золота медаль Міжнародного кінофестивалю фільмів, присвячених медицині, Варна, 1973),[недоступне посилання з червня 2019]
«Перший шторм» (1972),
«Хто за? Хто проти?» (1977, Приз журналу «Новини кіноекрану» IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978),
«Наталка Полтавка» (1978),
«Пісні Ігоря Шамо» (1984),
«Українські посиденьки» (1986),
«Вісімнадцятирічні» (1987, 2 а)],
«Злука»,
«Січ. 500-ліття козацтва»,
«А що ми за народ такий?» (1990),
«Я в політику пішов»,
«Голгофа України» (1991),
«Михайлова гора. …Жадаю, жадаю, жадаю…»,
«Михайлова гора. Марія» (1994),
«Маестро Сергій» (1995),
«Олександра» (1996),
«Від Подолу до Золотих воріт» (1998, відео).
Автор сценаріїв телефільмів «Джерело натхнення», «Тут жив Кобзар», «Філіпінки в Києві», «Будинок 25/69» тощо.
Після розвалу студії «Укртелефільм» працював зав. творчої майстерні Музею-майстерні І. Кавалерідзе (Київ). Від 2002 – на пенсії.
Помер після тривалої хвороби 18 березня 2008, похований поруч з могилами свого батька і матері на Дарницькому кладовищі Києва.
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20174
Можливо трапляється написання як Юхименко / анґл. Yukhymenko
Народився 6 листопада 1934 р. в Одесі в родині театрального режисера Єфименка Родіона Дмитровича і акторки Є. В. Селецької.
Працював у театрах, на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
Від 1958 р. — на студії «Укртелефільм».
Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1957; майстерня В. Довбищенка, М. Верхацького), де й ... викладав 1969–1974.
Серед учнів – В. Бортко, А. Борсюк, В. Гончаров, М. Малецький, В. Попков. Є. –
Один з організаторів студії «Укртелефільм», на якій працював 1958–1998.
Поставив стрічки:
«Місто, в якому ми живемо» (1959),
«Наші зустрічі» (1960),
«Карнавал юності» (1961),
«Прогулянка по Києву» (1962),
«Майстри мистецтв» (1962),
«Свіччине весілля» (1962),
«Останні» (1963),
«Сторінка життя» (1964),
«Ми з України» (1964),
«Добридень, Києве» (1965),
«Кобзар» (1965),
«Джерело натхнення» (1966),
«Тут жив Кобзар» (1966, перший кольоровий український т/ф, диплом і приз СК СРСР),
«77 тромбонів» (1966),
«Тридцять три хвилини мовчання» (1967),
«Філіпінки в Києві» (1967),
«Година над планетою» (1968),
«Будинок 25/69» (1969),
«Ятрань» (1969, Приз за зображальне рішення СК СРСР),
«Пізнай себе» (1971, співавт. сцен. з А. Делендіком. Гран-прі і Золота медаль Міжнародного кінофестивалю фільмів, присвячених медицині, Варна, 1973),[недоступне посилання з червня 2019]
«Перший шторм» (1972),
«Хто за? Хто проти?» (1977, Приз журналу «Новини кіноекрану» IV Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Кременчук, 1978),
«Наталка Полтавка» (1978),
«Пісні Ігоря Шамо» (1984),
«Українські посиденьки» (1986),
«Вісімнадцятирічні» (1987, 2 а)],
«Злука»,
«Січ. 500-ліття козацтва»,
«А що ми за народ такий?» (1990),
«Я в політику пішов»,
«Голгофа України» (1991),
«Михайлова гора. …Жадаю, жадаю, жадаю…»,
«Михайлова гора. Марія» (1994),
«Маестро Сергій» (1995),
«Олександра» (1996),
«Від Подолу до Золотих воріт» (1998, відео).
Автор сценаріїв телефільмів «Джерело натхнення», «Тут жив Кобзар», «Філіпінки в Києві», «Будинок 25/69» тощо.
Після розвалу студії «Укртелефільм» працював зав. творчої майстерні Музею-майстерні І. Кавалерідзе (Київ). Від 2002 – на пенсії.
Помер після тривалої хвороби 18 березня 2008, похований поруч з могилами свого батька і матері на Дарницькому кладовищі Києва.
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20174
Можливо трапляється написання як Юхименко / анґл. Yukhymenko
Фільмографія
Знайдено 4 результати
Сюжет
Екранізація однойменної п'єси Івана Котляревського.Дія опери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерелом твору є життя українського суспільства на початку XIX ст., лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багатієм.
Фільмування відбувалося у Київському та Переяслав-Хмельницькому музеях народної архітектури і побуту УРСР.
Наталка Полтавка (1978)
Natalka Poltavka
режисер, сценарист
1 листопада 1978 (Світ)
СРСР
1 год 30 хв
Читати опис
Екранізація однойменної п'єси Івана Котляревського.Дія опери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерелом твору є життя українського суспільства на початку XIX ст., лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багатієм.
Фільмування відбувалося у Київському та Переяслав-Хмельницькому музеях народної архітектури і побуту УРСР.
Є українське аудіо
Сюжет
Телеверсія вистави Київського драматичного театру ім. Франка.За однойменним твором Івана Кочерги. У сюжетній основі твору - реальний історичний факт заборони литовськими князями світити вночі світло у Києві. Дія відбувається в кінці XV - початку XVI ст. Не менше 15 років не мав права київський люд запалювати вночі хоча б свічку. Зброяр Свічка порушує закон литовських князів не запалювати вночі світла у містах. За це його мають покарати, однак Свіччина наречена вирішує врятувати коханого.
Ілюстрація мабуть: Георгій Якутович. Іл. до драми ''Свіччине весілля'' https://www.facebook.com/Esugroup/photos/a.351634374986667/1579526315530794/
дата премєри неправильна
Свіччине весілля (1962)
Svichka's Wedding
режисер
1 січня 1962 (Світ)
СРСР
1 год 35 хв
Читати опис
Телеверсія вистави Київського драматичного театру ім. Франка.За однойменним твором Івана Кочерги. У сюжетній основі твору - реальний історичний факт заборони литовськими князями світити вночі світло у Києві. Дія відбувається в кінці XV - початку XVI ст. Не менше 15 років не мав права київський люд запалювати вночі хоча б свічку. Зброяр Свічка порушує закон литовських князів не запалювати вночі світла у містах. За це його мають покарати, однак Свіччина наречена вирішує врятувати коханого.
Ілюстрація мабуть: Георгій Якутович. Іл. до драми ''Свіччине весілля'' https://www.facebook.com/Esugroup/photos/a.351634374986667/1579526315530794/
дата премєри неправильна
Коментарі:
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр
Форум
Вони старалися...
19 червня 2025, 1:39
Допомога де знайти Українською 🇺🇦18 червня 2025, 13:42
Пропозиції щодо змін у веб-версії сайту14 червня 2025, 13:15
Фільм де вирізали серце11 червня 2025, 8:30
Кнопки посилань9 червня 2025, 19:38
Додаток кінобази [android]9 червня 2025, 18:04
Фільтр Показати тільки лише Оригінал8 червня 2025, 14:55
Останні коментарі до фільмів
Не знаю звідки інфа про другий сезон. Додав 40 сер...
Жіночий лікар. Нове життя (2023)
Додав фільм...Запорожець за Дунаєм (1953)
Додав посилання на фільм, там передмова від Войтен...Камінна душа (1989)
Додав посилання на фільм...Легенда про княгиню Ольгу (1983)
Чекаю, коли 2020ті пройдуть. Бабця біла, батя азі...Пункт призначення: Родове прокляття (2025)
Додав обидві частини і кілька посилань...Блакитна троянда (1988)
+ Ніби і шаблонний сюжет, але якісно поданий, ефек...Затримана (2024)
Нещодавно переглянуті: