Родіон Єфименко

Народився 6 листопада 1934 р. в Одесі в родині театрального режисера Єфименка Родіона Дмитровича і акторка Є. В. Селецької.

Працював у театрах, на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка. З 1958 р. — на студії «Укртелефільм».

Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1957; майстерня В. Довбищенка, М. Верхацького), де й викладав 1969–1974.

Серед учнів – В. Бортко, А ... . Борсюк, В. Гончаров, М. Малецький, В. Попков. Є. – один з організаторів студії «Укртелефільм», на якій працював 1958–98.
Створив стрічки: «Місто, у якому ми живемо» (1959), «Наші зустрічі» (1960), «Карнавал юності» (1961), «Прогулянка по Києву», «Свіччине весілля» (обидві – 1962), «Останні» (1963), «Ми з України», «Сторінка життя» (обидві – 1964), «Добридень, Києве!» (1965), «Тут жив Кобзар» (1966, перший укр. кольор. т/ф; диплом і приз СКін СРСР), «Тридцять три хвилини мовчання» (1967), «Пізнай себе» (1971, перший укр. повнометраж. т/ф; Ґран-Прі Мкф фільмів, присвяч. медицині, Варна, Болгарія, 1973), «Наталка Полтавка» (1978), «Українські посиденьки» (1986), «Січ. 500-ліття козацтва» (1990), «Михайлова гора. Марія» (1994), «Від Подолу до Золотих воріт» (1999, присвяч. І. Кавалерідзе) та ін. Після розвалу студії «Укртелефільм» працював зав. творчої майстерні Музею-майстерні І. Кавалерідзе (Київ). Від 2002 – на пенсії.

Помер після тривалої хвороби 18 березня 2008, похований поруч з могилами свого батька і матері на Дарницькому кладовищі Києва.

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20174

Можливо трапляється написання як Юхименко / анґл. Yukhymenko Читати далі