| Країни: | Україна |
|---|---|
| Жанр: | драма тв-фільм комедія |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1993 |
| Режисер: | Volodymyr Horodko |
Екранізація повісті класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. 19 століття, українське село. Знову причиною чварів у сім’ї Кайдашів стає земля. Приватизація земельних наділів робить ворогами братів, свекруху з невісткою, добрих сусідів.
Фільм закликає до миру, злагоди, милосердя.
2-серійний міні-серіал режисера Володимира Городька, знятий кінооб'єднанням «Консорціум Козак». Екранізація однойменної повісті Івана Нечуя-Левицького.
дату прем'єри вказано неправильно
Режисер: Volodymyr Horodko
Сценарист: O. Sizonenko
Композитор: Shumeiko Volodymyr
Оператори: Vdovychenko Oleksandr
«Кайдашева сім’я» (1993-1996) — це двосерійна постановка, в основу якої лягла однойменна безсмертна повість Івана Нечуя-Левицького. Сюжет цієї кінострічки якийсь мучений вийшов. На Мою думку, так вийшло із двох причин:
1) обидві серії знімалися щонайменше з дворічним розривом у часі й у кінцевих титрах Першої серії пише «Кінець фільму» — хоча закінчення було далеким до закінчення з надзвичайно важким післясмаком. Напевно зйомки фільму наштовхнулися на фінансові проблеми, а ідея зняти продовження виникла пізніше — та це тільки Мої здогади;
2) хоча фільм створювався за мотивами повісти «Кайдашева сім’я» — туди також вплетені окремі сюжетні елементи й образи з таких творів Івана Нечуя-Левицького як: «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Хмари», «Не той став», «На Кожум’яках» (ось чому виникає враження, що не«Кайдашів» Онисько «злизаний» із Голохвостого — а насправді, Михайло Старицький написав свою шедевральну п'єсу «За двома зайцями» на основі цієї міщанської комедії).
Са ... ме тому, у «Кайдашевій сім’ї» (1993-1996) з'являються «зайві» події та герої (Онисько, Варка, Кавун, Рабіненко, працівники Заводу, инші), скорочені, поперемішувані або й зовсім видалені чудові сюжетні перипетії і фрази ориґінальної повісти. Фільм вийшов перебабраним, доволі важким і наче розведений сирою водою та шматками оселедця борщ.
Також присутні ляпи з часом — в житті одних героїв проходить із десяток років, народжуються і зростають діти (Родина Кайдашів), а в инших наче пройшло 2-3 роки (Онисько, Варка, брати і сестри Мелашки).
Вважаю несправедливим відношення кінотворців до «зайвих» героїв Ониська і Варки — якщо вже Їх ввели у вир кіноподій, то потрібно вже якось льоґічно довести глядачам на чому закінчилося Їхнє перебування у фільмі. Особисто для Мене долі Цих Двох персонажів є незрозумілими й сюжетно обірваними, а Я реально переживав за Них!
Се все неґативні моменти.
Серед позитивних варто відзначити:
1) вдалий підбір акторів, які в руслі сюжету-задуму й атмосфери добре справилися зі своїми ролями та створили відповідні кінообрази;
2) хороші костюми, добротні локації, відтворений побут і чудовий фольклорний спів, красива-особлива Українська природа;
3) яскраво підняті одвічні проблеми українців у нездатності організації власної державности і національного ґаздування, а також родинні незгоди;
4) кінцеві закадрові слова Омелька Кайдаша, що знову повернули Мене у щасливу 10-ту клясу на уроки Української літератури, коли Ми читали й аналізували «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького.
Усім раджу подивитися і сформувати власну думку.
Моя оцінка — 6 балів із 10-ти!
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Стосовно озвучення:
1) Богдан Ступка (Кайдаш), Людмила Лобза (Кайдашиха), Юрій Рудченко (працівник Волости), Йосип Найдук (батько Варвари), Олена Гаращук (Мотря), Сергій Кучеренко (Карпо), Анатолій Барчук (Волосний), Раїса Недашківська (Ігуменя) тонують самі себе;
2) Тетяну Кришевич-Вікулову (Мелашку) тонує Інна Капінос;
3) Валентин Тарасов (Лаврін) у першій частині почергово розмовляє двома голосами — дуже гарним-знайомим-тонким (якщо не підводить слух, то цей голос дуже подібний на голос Актора, Який озвучував індіанця Рудольфо в українсько-московитській екранізації «Серця трьох» (1992-1995) — спеціяльно відшукав узбецького актора і переконався, що у «Серцях трьох» його таки переозвучили), а місцями голосом Остапа Ступки; у другій частині тільки голосом Остапа Ступки.
Народна цілителька (знахарка) Марія-Стефанія (Зоя Реут) виконує роль сільської цілительки тітки Марії і промовляє Молитву за збереження сім’ї.
Колись, у кінці 80-х і на початку 90-х, УТ-1 неодноразово показував виставу «Кайдашева сім’я». По-моєму запис був з Тернопільського Обласного Драмтеатру. Оце справжня «Кайдашева сім’я»!!! Вірю, що в контексті показів старих Українських кінострічок, фільмів-спектаклів та вистав якийсь із телеканалів Національної суспільної телерадіокомпанії України покаже ту п’єсу кінця 80-х!!! Хтось її запише та виставить в Інтернеті.