Степан Шагайда

Справжнє прізвище Шагадин.
Родом з Тернопільщини, він подолав тернистий шлях до театральної сцени: співав у церковному хорі в Боснії, навчався малярству при іконописній майстерні Почаївської Лаври, у роки Першої світової війни працював санітаром, комірником, столяром котельноливарного заводу, потім були роки військової служби.
Зрештою, у 1922 р. Степан Шагайда вступив до театральної студії «Березіль», де у 1922–1928 рр. навчався акторської майстерності та створював героїчні й комед ... ійні образи: Пана («Газ» Кайзера, 1923), Сірого Вовка («Жакерія» Меріме, 1925), Шмигельського («Сава Чалий» Карпенко-Карого, 1927) та ін. У 1924 р. дебютував у кінематографі та знявся в кількох фільмах, серед них: «Вася-реформатор» О. Довженка (1926). Після переїзду театру «Березіль» до Харкова восени 1926 р. створив низку образів у виставах «Пролог» Л. Курбаса і С. Бондарчука, «Король бавиться» В. Гюго, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого.
Влітку 1928 р. Степан Шагайда залишив театр, щоб працювати у кіно. У 1927–1930 рр. на Одеській кіностудії знявся у фільмах «Дитина з лісу», «Перлина Семираміди» (1929), «Перекоп» (1930). У 1931 р. виконав головну роль в історичній драмі «Кармелюк.
Найвідоміші стрічки 1930-х років за його участі: «Тобі дарую» (1930), «П’ять наречених» (1930), «Іван» (1932), «Кришталевий палац» (1934), «Аероград» (1935).
Актор товаришував і співпрацював з Лесем Курбасом. Після його арешту в 1933 р. працював у трупі Українського драматичного театру імені Т. Шевченка в Харкові. 19 жовтня 1937 р. Степан Шагайда був заарештований НКВС. Засуджений судовою «трійкою» до страти за шпигунство на користь Польщі і антирадянську агітацію, а 12 січня 1938 р. розстріляний. Реабілітований посмертно у 1958 р.
Фонд С. В. Шагайди включає 117 документів за 1934–1935 рр. і містить цінні світлини актора, кадри із перших українських кінофільмів. Документи доступні для перегляду за посиланням
https://ksi-csamm.archives.gov.ua/inventories/757/ Читати далі