Фавст Лопатинський
Favst Lopatynskyi
Дата народження: 29 травня 1899
Знак зодіаку: Близнята
Дата смерті: 31 жовтня 1937 (38 років)
Місце народження: Львів, Австро-Угорщина
Всього фільмів (на сайті): 5
Ролі: режисер ★ 8
Фавст Лопатинський – театральний актор, майстер трюків, кіносценарист, режисер «Березолю» та ВУФКУ.
Народився у Львові, в родині театрального діяча, письменника Льва Лопатинського та акторки і співачки Філомени Лопатинської. З дитинства грав в аматорському театрі.
На професійну сцену потрапив у 1915–1916 році під час окупації Галичини московськими військами – грав у «Тернопільських театральних вечорах» у трупі Леся Курбаса, з яким вони потім багато років разом працювали на різних сценічних майда ... нчиках.
У 1916 році переїхав до Києва, де в 1918–1919 роках грав у «Молодому театрі» у 1920–1921 роках – у «Київському драматичному театрі (Кийдрамте)», у 1921–1922-му – у Першому державному драматичному театрі УСРР ім. Т. Шевченка.
Від початку заснування «Березолю» долучився до мистецького об’єднання як актор, режисер і керівник однієї зі студій театру.
Лопатинський грав переважно гротескні та ексцентричні ролі, які вимагали гарної циркової підготовки і майстерного виконання трюків, але також гарно проявив себе в амплуа ліричного актора. Трюки і циркові елементи використовував і в своїх режисерських роботах в театрі в кіно.
У 1926 році Лопатинський залишив театр і перейшов працювати на Одеську кіностудію ВУФКУ. Першим його проектом мав стати дитячий комедійний фільм «Вася-реформатор», але режисеру не дали закінчити фільм – його віддали доробляти сценаристу стрічки – Олексадру Довженку й оператору Данилу Демуцькому, тоді також початківцям в кіно. Фільм не зберігся, як і наступна робота Лопатинського 1926 року «Синій пакет» за сценарієм Ґео Шкурупія і Гната Ігнатовича, операторську роботу тут виконав Олексій Калюжний.
У 1928 році Лопатинський знімає екранізацію повісті Нечуя-Левицького «Василина», яка збереглася без двох частин та стала однією з причин пізніших цькувань режисера за український націоналізм. Головну роль у фільмі виконує дружина режисера, його колега по «Березолю» – Зінаїда Пігулович. В тому ж 1928 році Лопатинський в експериментальній манері екранізує оповідання Герберта Уелса у нині втраченому фільмі «Динамо».
У 1929 році – знімає ще один сьогодні втрачений фільм «Суддя Рейтанеску».
У 1931 році на екрани виходить один із найвідоміших фільмів режисера «Кармелюк», за участі провідних акторів Березолю, оператор фільму – Олексій Калюжний. Фільм викликав нищівну критику в пресі за «романтизацію минулого» і націоналізм. Але найбільш гострі звинувачення режисера пролунають дещо пізніше – у 1937 році в статті «Як шкодили націоналісти в українському кіно» («Радянське кіно») Лопатинському не лише пригадають його націоналістичні «збочення» – «Кармалюка» і «Василину», але й назвуть «ворогом народу».
Режисер знімає ще кілька звукових фільмів – «Висота №5» (1932) і «Роман Міжгір’я» (1933), після чого режисер більше не має змоги знімати, але пише сценарії.
У 1932 році він створює сценарій фільму «Україна», в якому містяться зокрема й сцени присвячені хлібозаготівлі, які дуже прозоро нагадують події Голодомору. Сценарій спричиняє проблеми не лише режисеру, але й оператору Данилу Демуцькому, якого у 1932 році заарештовують на чотири місяці за переховування цього тексту.
Лопатинського також заарештовують на чотири місяці, але дещо пізніше – у 1933 році. Після звільнення Лопатинський більше не працює в кіно і переїжджає до Харкова, де грає у Театрі робітничої молоді (ТРОМ). Режисера заарештовують у червні 1937 року, а в вересні цього ж року розстрілюють. Його реабілітують уже посмертно в 1962 році.
Знайдено 5 результатів
6.8 Сюжет
30-ті роки ХІХ сторіччя. До свого маєтку повертається з Парижу молодий граф Пігловський. Карету, в який він їде, оточують повсталі селяни. Їхній вирок — повісити пана — майже в останню мить скасовується, бо в кареті зовсім не граф, а його лакей — Устим Кармелюк. Устим дійсно служить лакеєм у графському домі і водночас очолює повстання селян. Раптово «лакей» Кармелюк зникає. Старий граф погрожує забити батогами селян, якщо Кармелюка не буде знайдено. На екзекуцію він запрошує гостей. Кармелюк «знаходиться» — він добровільно приходить до маєтку Пігловського… з загоном, і розправляється з паном та панськими гостями. Звідусіль до Кармелюка йдуть селяни, його загін росте. Влада шле військо.Кінцеві титри фільму повідомляють про те, що після подій, що відображені у фільмі, Кармелюк ще довго воював з панами.
Кармелюк (1931)
Karmelyuk
Читати опис
30-ті роки ХІХ сторіччя. До свого маєтку повертається з Парижу молодий граф Пігловський. Карету, в який він їде, оточують повсталі селяни. Їхній вирок — повісити пана — майже в останню мить скасовується, бо в кареті зовсім не граф, а його лакей — Устим Кармелюк. Устим дійсно служить лакеєм у графському домі і водночас очолює повстання селян. Раптово «лакей» Кармелюк зникає. Старий граф погрожує забити батогами селян, якщо Кармелюка не буде знайдено. На екзекуцію він запрошує гостей. Кармелюк «знаходиться» — він добровільно приходить до маєтку Пігловського… з загоном, і розправляється з паном та панськими гостями. Звідусіль до Кармелюка йдуть селяни, його загін росте. Влада шле військо.Кінцеві титри фільму повідомляють про те, що після подій, що відображені у фільмі, Кармелюк ще довго воював з панами.
Сюжет
Про непросте життя української селянки та її поневіряння у пошуках кращої долі. Автори фільму звернулися до традицій реалізму, але істотно змінили фінал стрічки в порівнянні з літературним першоджерелом.
Сюжет
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Вася-реформатор (1926)
Vasya, the Reformer
Читати опис
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Сюжет
Під час визвольних змагань в Україні в одному селищі готується повстання пробільшовицьких сил проти «гайдамаків» та «польської шляхти». Ватажок повстанського табору Зуб пропонує повстанському комітетові налагодити зв’язок з червоноармійським штабом Гурчака, який стоїть недалеко від селища. Для цього до Гурчака посилають з пакетом молодого робітника Петра, сина Зуба. Там Петро одержує секретного листа. Повертаючись додому, Петро заїжджає до своєї дівчини Надійки. Її батько, багатій, викрадає секретного синього пакета. Про це Петро дізнається лише у таборі повстанців.За мотивами пригодницького оповідання К. Гайна «В ім’я дисципліни».
Прем’єра стрічки відбулась: 20.04.1926 в Києві.
Фільм не зберігся.
Source: https://vufku.org/lost/synij-paket
Синій пакет (1926)
Siniy paket
Читати опис
Під час визвольних змагань в Україні в одному селищі готується повстання пробільшовицьких сил проти «гайдамаків» та «польської шляхти». Ватажок повстанського табору Зуб пропонує повстанському комітетові налагодити зв’язок з червоноармійським штабом Гурчака, який стоїть недалеко від селища. Для цього до Гурчака посилають з пакетом молодого робітника Петра, сина Зуба. Там Петро одержує секретного листа. Повертаючись додому, Петро заїжджає до своєї дівчини Надійки. Її батько, багатій, викрадає секретного синього пакета. Про це Петро дізнається лише у таборі повстанців.За мотивами пригодницького оповідання К. Гайна «В ім’я дисципліни».
Прем’єра стрічки відбулась: 20.04.1926 в Києві.
Фільм не зберігся.
Source: https://vufku.org/lost/synij-paket
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Лопатинський Фавст Львович
Фільтр