Друга світова війна розкидала сім'ю карпатської селянки Ярослави Петрин. Вона затята комуністка, а її чоловік, син та дочка виступають за підтримку ОУН-УПА. Під час будівництва оборонних споруд її було поранено. Так Ярослава опинилася у глибокому тилу, де після одужання працювала на заводі, не шкодуючи сил заради миру. А коли фронти відкотилися з рідного краю, вона повернулася додому. Проте «мирний час» став для неї часом великих випробувань — спецслужби СРСР вели боротьбу з національно-визвольними змаганнями українців. Треба було обирати — по чий бік твоя боротьба.
1920-ті роки. У рідне село повертається Павло. Колись його визнали куркулем, відібрали майно і заслали відбувати термін. Допоміг його ув’язненню Кирило. Коли Павла не було, Кирило врятував його дружину від голоду. Вони одружилися. Тепер Павло хоче помсти.
Екранізація однойменної п'єси Івана Котляревського.
Дія опери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерелом твору є життя українського суспільства на початку XIX ст., лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багатієм.
Фільмування відбувалося у Київському та Переяслав-Хмельницькому музеях народної архітектури і побуту УРСР.
1920-ті роки на території України. В одному з сіл лютує банда ворогів радянської влади. Повернувшись додому, поранений 15-річний червоноармієць Федя Панько вирішує знешкодити ворога, який, як виявляється, діє не лише на полі битви.
У фільмі розповідається про бойові будні гвардійського полку льотчиків-винищувачів під час німецько-радянської війни, в основному — другої, «співочої» ескадрильї. Радянські війська розпочали визволення території УРСР. Ось один з епізодів фільму. Із бойового виліту повертається пілот-винищувач і, навіть не встигнувши пообідати, вирушає знову до бою. Бій був нелегкий, але повернулися всі, крім командира другої ескадрильї капітана Тітарєнка на прізвисько Маестро...
На одну із шахт Донбасу приходить новий директор. Своєрідний метод керівництва Костенка з регулярними виговорами при постійній штурмівщині – призводить до аварії, коли бригади, попри заперечення головного інженера, почали переходити на новий метод вуглевидобутку.