Олександр Довженко
Oleksandr Dovzhenko
Дата народження: 10 вересня 1894
Знак зодіаку: Діва
Дата смерті: 25 листопада 1956 (62 роки)
Місце народження: В'юнище, Сосницький повіт, Чернігівська губернія, московська імперія [нині Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, Україна]
Всього фільмів (на сайті): 36
Ролі: сценарист ★ 6.89 (22), режисер ★ 6.93 (15), актор (14), продюсер (2)
Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко (29 серпня (10 вересня) 1894, хутір В'юнище, нині у межах смт Сосниця — 25 листопада 1956, Передєлкіно, Московська область) — український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
Знайдено 15 результатів
Сюжет
В основі сценарію останньої незавершеної режисерської роботи Олександра Довженка лежала книга 1949 року американської журналістки Анабелл Бакард «Правда про американських дипломатів» (вийшла російською та англійською мовами), яка викривала поведінку американського посольства у Москві. У розпал холодної війни Анабелл Бакард, співробітниця інформвідділу американського посольства, приїхала до Москви і стала радянською громадянкою. Її зразу помітили спецслужби, і радянська пропаганда вирішила зробити з її життя повчальну історію про те, як гарно жити у СРСР, і зняти фільм. Зйомки доручили Довженку. Головною метою було створити памфлет, що розвінчував би американський імперіалізм. Фільм з самого початку планувався як пропаганда, а як відомо, Довженко дуже не любив пропаганду. Але наказ Сталіна потрібно було виконувати, якщо режисер хотів працювати й надалі. Фільм не вийшов на екрани у авторському варіанті.Прощавай, Америко! (1949)
Farewell, America!
Читати опис
В основі сценарію останньої незавершеної режисерської роботи Олександра Довженка лежала книга 1949 року американської журналістки Анабелл Бакард «Правда про американських дипломатів» (вийшла російською та англійською мовами), яка викривала поведінку американського посольства у Москві. У розпал холодної війни Анабелл Бакард, співробітниця інформвідділу американського посольства, приїхала до Москви і стала радянською громадянкою. Її зразу помітили спецслужби, і радянська пропаганда вирішила зробити з її життя повчальну історію про те, як гарно жити у СРСР, і зняти фільм. Зйомки доручили Довженку. Головною метою було створити памфлет, що розвінчував би американський імперіалізм. Фільм з самого початку планувався як пропаганда, а як відомо, Довженко дуже не любив пропаганду. Але наказ Сталіна потрібно було виконувати, якщо режисер хотів працювати й надалі. Фільм не вийшов на екрани у авторському варіанті.Сюжет
«Мічурін» — перший кольоровий фільм Олександра Довженка. Величний поетичний задум Довженка «Життя у цвіту» (1946–1947) кінематографічні чиновники безжально спотворили в канонічний історико-біографічний опус: фільм про життя та діяльність великого перетворювача природи, одного із засновників матеріалістичного напрямку в біологічній науці, російського вченого-біолога І. В. Мічуріна. Відкинувши пропозиції американців працювати за кордоном, Мічурін продовжує свої досліди в Росії, попри те, що його ідеї не сприймає царський уряд, церква та ідеалістична наука. Мічуріна підтримують видатні науковці країни. Після Жовтневої революції маленький мічурінський садок у місті Козлові (батьківщині біолога) стає великим державним розсадником. Але попри все, фільм викликав щирий захват у сучасників. Остап Вишня написав: «„Мічурін“ — це справжнє кіномистецтво».Мічурін (1949)
Michurin
Читати опис
«Мічурін» — перший кольоровий фільм Олександра Довженка. Величний поетичний задум Довженка «Життя у цвіту» (1946–1947) кінематографічні чиновники безжально спотворили в канонічний історико-біографічний опус: фільм про життя та діяльність великого перетворювача природи, одного із засновників матеріалістичного напрямку в біологічній науці, російського вченого-біолога І. В. Мічуріна. Відкинувши пропозиції американців працювати за кордоном, Мічурін продовжує свої досліди в Росії, попри те, що його ідеї не сприймає царський уряд, церква та ідеалістична наука. Мічуріна підтримують видатні науковці країни. Після Жовтневої революції маленький мічурінський садок у місті Козлові (батьківщині біолога) стає великим державним розсадником. Але попри все, фільм викликав щирий захват у сучасників. Остап Вишня написав: «„Мічурін“ — це справжнє кіномистецтво».Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель (1945)
Victory on the Right Bank Ukraine
Читати опис
Історична хроніка, що охоплює події 1943-1944 років.Сюжет
«Битва за нашу Радянську Україну» — комуністичний пропагандистський фільм 1943 р.Сюжет розповідає про події осені 1943 року на південних фронтах німецько-радянської війни. Фільм відрізняється тим, що вперше глядачі військової хроніки почули «живі голоси» бійців, величезною кількістю філософських узагальнень, написаних О. Довженком у формі ліричних роздумів, й озвучених Леонідом Хмарою. У стрічку включені кадри трофейної німецької кінохроніки.
Битва за нашу Радянську Україну (1943)
Ukraine in Flames
Читати опис
«Битва за нашу Радянську Україну» — комуністичний пропагандистський фільм 1943 р.Сюжет розповідає про події осені 1943 року на південних фронтах німецько-радянської війни. Фільм відрізняється тим, що вперше глядачі військової хроніки почули «живі голоси» бійців, величезною кількістю філософських узагальнень, написаних О. Довженком у формі ліричних роздумів, й озвучених Леонідом Хмарою. У стрічку включені кадри трофейної німецької кінохроніки.
Сюжет
Визволення — документально-історичний фільм-хроніка про приєднання Галичини до Радянської України у 1939 році. У вересні 1939 року, коли за пактом Молотова — Ріббентропа територія балтійських країн та заходу України перейшла до Радянського Союзу.Довженка відрядили в Галичину як режисера-документаліста. Впродовж двох місяців він з операторами об'їжджає західні землі України для створення фільму, що мав демонструвати «визвольний» похід Червоної Армії землями, які вийшли з-під «гніту буржуазної Польщі». Група побувала у Тернополі, Добрушині, Галичі, Станіславі, Коломиї, Косові, Львові, Чернівцях.
Режисер, який водночас був блискучим трибуном, виступав на сходах селян, мітингах, розповідаючи про «щасливе життя Країни Рад», у той час, коли ті вже знали про колективізацію, про голодомор, про масові репресії у Наддніпрянській Україні.
Визволення (1940)
Liberation
12+Читати опис
Визволення — документально-історичний фільм-хроніка про приєднання Галичини до Радянської України у 1939 році. У вересні 1939 року, коли за пактом Молотова — Ріббентропа територія балтійських країн та заходу України перейшла до Радянського Союзу.Довженка відрядили в Галичину як режисера-документаліста. Впродовж двох місяців він з операторами об'їжджає західні землі України для створення фільму, що мав демонструвати «визвольний» похід Червоної Армії землями, які вийшли з-під «гніту буржуазної Польщі». Група побувала у Тернополі, Добрушині, Галичі, Станіславі, Коломиї, Косові, Львові, Чернівцях.
Режисер, який водночас був блискучим трибуном, виступав на сходах селян, мітингах, розповідаючи про «щасливе життя Країни Рад», у той час, коли ті вже знали про колективізацію, про голодомор, про масові репресії у Наддніпрянській Україні.
Сюжет
Дія відбувається на початку 1919 року, перед поваленням гетьманату, коли московські окупаційні війська за підтримки українських колаборантів насувались на Київ.Сюжет
Відео зняте у с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької обл.Буковина, земля українська (1939)
Bukovyna, Ukrainian Land
Читати опис
Відео зняте у с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької обл.Сюжет
Дія фільму відбувається в 1930-ті роки. На радянському Далекому Сході, біля Тихого океану планують побудувати нове місто — Аероґрад. Місцеве населення поділяється на дві групи: перші (позитивні герої) підтримують, а другі («класові вороги») всіляко з ним борються. Щоб зашкодити будівництву, Японія засилає диверсантів («самураїв»). Але на перешкоді їм стає колґоспник Стєпан Ґлушак, який їх нейтралізує. Частина дії відбувається в селі старовірів, де керівники громади негативно ставляться до Аероґраду (підтримуючи японського агента), а молодь, навпаки, радіє йому. Наприкінці фільму Стєпан Ґлушак самочинно «засуджує» до страти свого друга (який став «зрадником») і вбиває його. У фільмі також присутній образ «доброго тубільця» — представника корінних народів Далекого Сходу. Він — доброзичливий, примітивний і, звісно ж, у захваті від радянської влади.Аероґрад (1935)
Aerograd
Читати опис
Дія фільму відбувається в 1930-ті роки. На радянському Далекому Сході, біля Тихого океану планують побудувати нове місто — Аероґрад. Місцеве населення поділяється на дві групи: перші (позитивні герої) підтримують, а другі («класові вороги») всіляко з ним борються. Щоб зашкодити будівництву, Японія засилає диверсантів («самураїв»). Але на перешкоді їм стає колґоспник Стєпан Ґлушак, який їх нейтралізує. Частина дії відбувається в селі старовірів, де керівники громади негативно ставляться до Аероґраду (підтримуючи японського агента), а молодь, навпаки, радіє йому. Наприкінці фільму Стєпан Ґлушак самочинно «засуджує» до страти свого друга (який став «зрадником») і вбиває його. У фільмі також присутній образ «доброго тубільця» — представника корінних народів Далекого Сходу. Він — доброзичливий, примітивний і, звісно ж, у захваті від радянської влади.Сюжет
Іван — український радянський художній кінофільм (чорно-білий). Перший звуковий фільм Олександра Довженка. Фільм вийшов на київські екрани 06 листопада 1932 року.Сюжет
Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найвідоміших радянських фільмів. Це гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів московських аванґардистів (формалістів) 20-х років.Земля (1930)
Earth
12+Читати опис
Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найвідоміших радянських фільмів. Це гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів московських аванґардистів (формалістів) 20-х років.Сюжет
Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал». У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.Арсенал (1929)
Arsenal
Читати опис
Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал». У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.Сюжет
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольщина, Перша світова війна 1914—1918 р.р., боротьба Української Народньої Республіки з більшовиками, більшовицький рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою, білоукраїнська еміграція. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, емігрує до Праги і отримує завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.Звенигора (1928)
Zvenyhora
12+Читати опис
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольщина, Перша світова війна 1914—1918 р.р., боротьба Української Народньої Республіки з більшовиками, більшовицький рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою, білоукраїнська еміграція. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, емігрує до Праги і отримує завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.Сюжет
Сумку радянського дипкур'єра, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки корабля, що відпливає до Ленінграда й доставляють органам влади. Сюжет побудований на автентичному факті — збройному нападі за кордоном на радянських дипломатичних кур'єрів Теодора Нетте та Іоганна Махмасталя 26 лютого 1926 р. Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках поїзду, бійки на палубі корабля, погоні за пароплавом на моторному човні тощо. Немало й обов'язкових для даного жанру «типів»: шпигунів, кокоток, агентів поліції, відвідувачів портових кабачків, джаз-бендів.Сумка дипкур'єра (1927)
The Diplomatic Pouch
Читати опис
Сумку радянського дипкур'єра, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки корабля, що відпливає до Ленінграда й доставляють органам влади. Сюжет побудований на автентичному факті — збройному нападі за кордоном на радянських дипломатичних кур'єрів Теодора Нетте та Іоганна Махмасталя 26 лютого 1926 р. Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках поїзду, бійки на палубі корабля, погоні за пароплавом на моторному човні тощо. Немало й обов'язкових для даного жанру «типів»: шпигунів, кокоток, агентів поліції, відвідувачів портових кабачків, джаз-бендів.Сюжет
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Ягідка кохання (1926)
Love's Berries
Читати опис
Друга (після «Васі-реформатора») комедія Олександра Довженко є «радянською» комедією. Розповідає про незаконнороджене немовля, якого вперто хоче позбутися його «творець» перукар Жан Ковбасюк. Йому це вдається, але коли він дізнається, що мати дитини у народному суді спромоглась здобути аліменти, обіцяє бути гарним батьком. Все, що йому залишається — знайти дитину, якої він тільки-но з великими труднощами позбувся. Фільм густо насичений карколомними трюками, комедійними ситуаціями та гонками. «Головним клоуном» фільму є Дмитро Капка, який навчався драматичного мистецтва у Варшаві під час дипломатичного відрядження, у якому перебував разом з Довженком. Переобтяжену довжелезними кадрами, затянуту 20-хвилинну картину врятовує монтажер Григорій Гричер-Чериковер. Після цього фільму виникне талановитий дует: Довженко та Демуцький, який буде знімати разом ще декілька фільмів.«Ягідку кохання» Довженко не вважатиме своїм творчим доробком.
Сюжет
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Вася-реформатор (1926)
Vasya, the Reformer
Читати опис
Васю, сина фабричної робітниці, вабить романтика пригод. Він подається їх шукати. Витягує з води потопаючого п’яничку — той намагається його побити. Вася рятується від нього в автомобілі, що стоїть на березі. Але автомобіль належить завгоспові, який, не побачивши авто на місці, симулював його крадіжку. Тим часом Вася в церкві викриває попів перед богомольцями. В результаті церкву переробляють на кінотеатр, попа — на кіномеханіка. І, нарешті, останній Васін подвиг — у себе вдома він ловить злодія і передає його до міліції.Сатира непівських часів. Перша робота в кіно Олександра Довженка.
Станом на 30 травня 2025 фільм вважаться втраченим
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр Скинути фільтри