| Країни: | Велика Британія Японія |
|---|---|
| Жанр: | кримінальний драма романтичний трилер |
| Бюджет: | 3 705 538 $ |
| Касові збори в світі: | 62 548 947 $ |
| Касові збори в США: | 62 548 947 $ |
| Прем'єра в світі: | 2 вересня 1992 |
| Режисер: | Ніл Джордан |
Irish Republican Army member Fergus (Stephen Rea) forms an unexpected bond with Jody (Forest Whitaker), a kidnapped British soldier in his custody, despite the warnings of fellow IRA members Jude (Miranda Richardson) and Maguire (Adrian Dunbar). Jody makes Fergus promise he'll visit his girlfriend, Dil (Jaye Davidson), in London, and when Fergus flees to the city, he seeks her out. Hounded by his former IRA colleagues, he finds himself increasingly drawn to the enigmatic, and surprising, Dil.
Код для перегляду рейтингу кінобази
Miramax Films, Channel Four Films, Miramax, Palace Pictures, British Screen Productions, Nippon Film Development and Finance Inc., Eurotrustees
Режисер: Ніл Джордан
Сценарист: Ніл Джордан
Композитор: Енн Дадлі
Оператори: Ian Wilson
Оскар - 1993, "Найкращий фільм", номінант
Епіграф: “Нет ничего более изобретательного, чем природа” Цицерон
Фільм зміг здивувати аж цілих два рази. Перший - коли лінія викраденого солдата несподівано закінчується, не “доживши” навіть до середини хронометражу і дія починає розгортатися у принципово іншому напрямку. Другий - коли ми разом із героєм отримуємо неочікуваний сюрприз від головної героїні, після чого напрямок сюжету знову міняється. Здивувати глядача аж двічі - це чудово, деякі кінокартини не справляються і з тим, щоб здивувати хоча б раз.
Тим не менш, не дивлячись на наявність сюжетних віражів, від початку і до самого фіналу ми простежуємо наскрізну ідею фільму: проти природи не підеш. А природа - у кожного своя, і саме це визначає індивідуальну самоцінність кожної людини. Від цієї концепції віє певною детермінованістю і навіть фаталізмом, але дії і мотивація персонажів у неї чудово вкладаються, як і кожен сюжетний поворот.
Паралельно нам також демонстру ... ють ідею того, що раз сутність людини продиктована її природою, то і кохання виникає саме по собі і керувати ним неможливо. І якщо ти відчуваєш певну душевну близькість із людиною, то ніякі перешкоди чи нюанси не втримають тебе від бажання бути з нею поряд.
Із плюсів: відзначений “Оскаром” сценарій, акторська гра (особливо порадував Джей Девідсон), оригінальність (на момент створення), органічно вплетена в основний сюжет, загалом приємний “присмак”, що лишається після перегляду.
Із мінусів: питання про те, чи номінували б фільм на “Оскар”, якби прибрати із нього один сюжетний віраж, лишається відкритим, так само, як і питання про те, наскільки це вплинуло б на сам фільм і на окреслення його основної ідеї. І тим не менш, раз проти природи не підеш, то і дана кінокартина, як на мене, цікава і цінна саме у такому вигляді і з тими персонажами, яких нам показали.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
The Crying Game
